вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
18.05.2026м. Дніпро№ 18/208-10
Суддя Ніколенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецбудінвест", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення 120 112,35 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №18/208-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат" до Приватного підприємця Керена Леоніда Володимировича про стягнення 120 112,35 грн. (суддя Петрова В.І.).
Рішенням суду від 14.10.2010 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат" до Приватного підприємця Керена Леоніда Володимировича про стягнення 120112,35грн - задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємця Керена Леоніда Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат" заборгованість у розмірі 120 112,35грн. та судові витрати у розмірі 1 201,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення суду, 01.11.2010 було видано наказ про примусове виконнаня.
Ухвалою суду від 09.04.2025 замінено позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат", ідентифікаційний код 33109138 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", ідентифікаційний код 25522107.
Ухвалою суду від 21.04.2025 замінено позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", ідентифікаційний код 25522107 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецбудінвест (ідентифікаційний код 36182095; місце реєстрації: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Павловська, буд.82).
Через канцелярію суду, 12.05.2026 від Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 у справі № 18/208-10.
В обґрунтування поданої заяви боржник вказав, що, на його думку, вказаний наказ не підлягає виконанню з огляду на таке:
- Ліквідація стягувача. ТОВ «Дніпровський м?ясокомбінат» припинило свою діяльність, що унеможливлює повторне пред'явлення наказу. Право вимоги за даним наказом до правонаступників (ТОВ «ДНІПРОСПЕЦБУДІНВЕСТ») не переходило. Згідно зі ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (стягувача), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання покладено на іншу юридичну особу. Оскільки ТзОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ М?ЯСОКОМБІНАТ» припинено без правонаступництва, матеріальне право вимоги за наказом № 18/208 перестало існувати.
- Пропуск строків. Виконавчий документ було повернуто стягувачу 24.09.2012 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на той час). Протягом понад 13 років стягувач або його правонаступник не скористалися правом на повторне пред?явлення документа до виконання. Строки, встановлені законом, пропущені та не поновлювалися. Оскільки наказ не був пред?явлений, він втратив статус виконавчого документа, що підлягає примусовому виконанню.
- Відсутність права вимоги. Оскільки стягувач не існує як юридична особа та суб'єкт права, у нього та будь-яких третіх осіб відсутнє право для примусового стягнення коштів за даним наказом. Слід звернути увагу на те, що докази повторного пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області N? 18/208 від 01.11.2010 року щодо стягнення з ФОП Керена Леоніда Володимировича на користь ТзОВ «Дніпровський м?ясокомбінат» заборгованості у сумі 121 549,47 грн. відсутні. Стягувач чи його правонаступник більше ніколи не зверталися щодо примусового виконання наказу.
Розпорядженням керівника апарату суду № 357 від 12.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів заяву Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича у справі № 18/208-10 через звільнення судді Петрової В.І. у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича у справі №18/208-10 передано на розгляд судді Ніколенку М.О.
Ухвалою суду від 13.05.2026 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 у справі № 18/208-10 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.05.2026.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Статтею 129 - 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як було вказано вище, Господарським судом Дніпропетровської області, 01.11.2010 було видано наказ у справі № 18/208-10 про стягнення з Приватного підприємця Керен Леоніда Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат" заборгованості у розмірі 120 112,35 грн. та судові витрати у розмірі 1 201,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до листа Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.02.2025 № 10062, Жовтоводським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 11.03.2011 відкрито виконавче провадження № 25038220 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 у справі №18/208-10.
За інформацією, наданою у листі від 18.02.2025 № 10062, 12.03.2011 зареєстровано обтяження № 10927509: арешт нерухомого майна боржника.
Державним виконавцем, 24.09.2012 було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна), який був чинний станом на 24.09.2012.
При цьому, арешт нерухомого майна, накладний в рамках ВП № 25038220, державним виконавцем знятий не був.
Так, законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.
Враховуючи наведене, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у cправі № 2/1522/11652/11.
Частиною п'ятою статті 47 Закону № 606-XIV визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (аналогічна норма міститься в частині п'ятій статті 37 Закону №1404-VIII).
Слід звернути увагу на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено "втрати статусу виконавчого документа" наказом суду у випадку закінчення строків для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Натомість, приписами ст. 329 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Вказана можливість є правом стягувача і таке право доводити суду поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не обмежено часом.
Як було вказано вище, ухвалою суду від 09.04.2025 замінено позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат", ідентифікаційний код 33109138 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", ідентифікаційний код 25522107.
Ухвалою суду від 21.04.2025 замінено позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", ідентифікаційний код 25522107 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецбудінвест (ідентифікаційний код 36182095; місце реєстрації: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Павловська, буд.82).
Ухвалою суду від 21.04.2025 було встановлено, що у поданій скарзі на дії державного виконавця Фізичною особою-підприємцем Кереном Леонідом Володимировичем було вказано, що позивачем у справі № 18/208-10 та стягувачем у виконавчому провадженні №25038220 є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат" з ідентифікаційним кодом 33109138.
Під час підготовки справи до судового розгляду судом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат", ідентифікаційний код 33109138 припинено 21.12.2018, номер запису: 12241120002083141, підстава: рішення щодо реорганізації.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", ідентифікаційний код 25522107.
За таких обставин, ухвалою суду від 09.04.2025 замінено позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат", ідентифікаційний код 33109138 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", ідентифікаційний код 25522107.
Після отримання паперових матеріалів справи № 18/208-10 з архіву Господарського суду Дніпропетровської області судом було встановлено, що скаржником, як позивача у справі № 18/208-10 та стягувача у виконавчому провадженні № 25038220, було вказано особу, яка не приймала участі у справі № 18/208-10.
Так, позивачем у справі № 18/208-10 та стягувачем у виконавчому провадженні №25038220, було Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м'ясокомбінат", ідентифікаційний код 36182095.
Судом було встановлено, що, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридична особа з кодом 36182095 не є припиненою та станом на 21.04.2025 має назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецбудінвест".
А отже, і стягувач, як юридична особа, і процесуальна можливість виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 у справі № 18/208-10 наразі існують.
Крім того, слід зазанчити, що судове рішення має бути виконане боржником обов'язоково (крім випадків, прямо встановлених законом).
Тривале невиконання боржником судового рішення не надає останньому права не виконувати таке рішення взагалі.
Закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання не позбавляє стягувача права вимагати від боржника виконання судового рішення у добровільному порядку. Існування арешту майна боржника є правомірним засобом стимулювання боржника до виконання судових рішень.
Однак, мотиви поданої боржником заяви зводяться до відкритої відмови останнього від добровільного виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 у справі № 18/208-10 і посилання на неможливість стягнення з нього присуджених судом сум у примусовому порядку.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Під час розгляду цієї заяви боржник не довів належними та допустимими доказами припинення його обов'зку з виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 у справі № 18/208-10.
За таких обставин, слід відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 у справі № 18/208-10.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Керена Леоніда Володимировича про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2010 у справі № 18/208-10.
Ухвала набирає законної сили 18.05.2026.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 25.05.2026.
Суддя М.О. Ніколенко