Справа № 632/1060/26
провадження № 2/632/1008/26
Іменем України
26 травня 2026 р. м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., вирішуючи питання можливості відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Златопільської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області в особі Златопільської міської ради Лорзівського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований тим, що власник квартири помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружина та спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_2 в липні 2008 року заселила позивачку у квартиру АДРЕСА_1 . З моменту вселення у квартиру та до теперішнього часу позивачка використовує квартиру за призначенням (для власного проживання), проводить поточні ремонти, провела у квартиру воду у липні-серпні 2018 року, сплачує всі комунальні. Оформила на своє ім'я договори на отримання комунальних послуг. Також, позивачка була зареєстрована у квартирі спадкоємцем власника квартири.
ОСОБА_2 вступивши у володіння та користування нерухомим майном, своє право на спадщину не оформила, спадкову справу до майна померлого ОСОБА_3 не відкривала.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилася. Відомості про спадкоємців відсутні. До теперішнього часу право власності на квартиру ніким не оформлено.
Квартирою АДРЕСА_1 позивачка володіє та користуюся майже 18 (вісімнадцять) років (з 13 жовтня 2008 року по теперішній час). Протягом цього часу нерухоме майно не поверталось власнику та не передавалось іншим особам.
Суддя, перевіривши зміст та вимоги позовної заяви з доданими до нього матеріалами, приходить до висновку про залишення позову без руху, оскільки позивачка в позовній заяві належним чином не обґрунтувала свої позовні вимоги в частині викладення обставин, які б свідчили про наявність спору між нею та відповідачем та неможливість вирішення вказаного спору в позасудовому порядку, що впливає на наявність чи відсутність спору між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об'єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.
Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності. Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 ЦК України.
Такого правового висновку дійшла і Велика палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року по справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №201/12550/16-ц, провадження № 61-19156св18.
Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Згідно інформаційного листа № 24-150 /0/4-13 від 28.01.2013 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав" в частині 6 зазначено, що позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець, тобто особа яка володіє майном з волі власника і завжди знає хто є власником. Це призводить до помилки у правовідносинах, і до договірних правовідносин застосовуються правовідносини набувальної давності. Застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент заволодіння чужою річчю. У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння, а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.
У позовній заяві не зазначено з огляду на приписи ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України, як, яким чином і коли Златопільська міська територіальна громада Лозівського району Харківської області в особі Златопільської міської ради, Лозівського району Харківської області, з огляду на зміст заявлених позовних вимог порушили, не визнали чи оспорили права позивача; немає достатніх правових обґрунтувань існування правовідносин набувальної давності, передбачених ст. 344 ЦК України. Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення судом питання щодо наявності спору за даним позовом та належності відповідача у вказаних правовідносинах.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до вищевикладеного та вимог ч. 1, ст. 185 ЦПК України позовна заява має бути залишена без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом зазначення, яким чином і коли Златопільська міська територіальна громада Лозівського району Харківської області в особі Златопільської міської ради, Лозівського району Харківської області, з огляду на зміст заявлених позовних вимог порушили, не визнали чи оспорили права позивача, позивачці слід надати до суду достатні правові обґрунтуванння існування правовідносин набувальної давності, передбачені ст. 344 ЦК України з доказами надіслання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, ч.1 ст.260, ч.2 ст. 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Златопільської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області в особі Златопільської міської ради Лорзівського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви на протязі десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.
Копію ухвали суду направити позивачці засобами поштового зв'язку.
У разі усунення недоліків заяви в зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: С. Л. Кузьменко