25.05.2026 м. Дніпро Справа № 904/4828/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,
суддів: Демчини Т. Ю., Кошлі А. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 (суддя Дупляк С. А., м. Дніпро) у справі № 904/4828/25
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4"
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою від 28.08.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" про стягнення 219 180,30 грн, з яких 195 119,86 грн заборгованості за послуги постачання теплової енергії за період з 14.11.2023 по 27.03.2025, 452,82 грн заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.05.2023 - 30.06.2025, 1 930,95 грн пені, 4 514,44 грн трьох процентів річних, 17 162,23 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи власником нежитлового приміщення загальною площею 311,8 кв. м у багатоквартирному будинку № 32 по просп. Металургів у м. Кривому Розі, є споживачем послуги з постачання теплової енергії на підставі Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, укладеного в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідач не виконав зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії та абонентського обслуговування, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, на яку позивач нарахував пеню відповідно до п. 45 Індивідуального договору, а також три проценти річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 195 119,86 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, 452,82 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 1 930,95 грн пені, 4 514,44 грн трьох процентів річних, 17 162,23 грн інфляційних втрат, 2 630,16 грн судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що з 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті позивача. Суд встановив, що відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 311,8 кв. м у будинку № 32 по просп. Металургів у м. Кривому Розі, нежитлове приміщення вбудоване та не виокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання, подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж централізованого опалення позивача. Суд зазначив, що факт постачання теплової енергії підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, актами прийому-передачі теплової енергії, інформацією про аварійні перерви в наданні послуги, звітами про споживання, рахунками-фактурами. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати отриманих послуг, доказів оплати заборгованості не надав, відзиву не подав, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Щодо пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат суд перевірив розрахунки позивача, визнав їх арифметично та методологічно правильними. Суд також зазначив, що дія постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 не поширюється на правовідносини у даній справі, оскільки відповідач виступає як господарюючий суб'єкт, а пільги, передбачені законодавством для населення, на нього не розповсюджуються.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" (далі - апелянт) подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4828/25, в якій просить суд: поновити строк звернення з апеляційною скаргою з поважних причин; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4828/25; прийняти нове рішення, яким передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням права відповідача на участь у справі та необхідністю дослідити докази якості/розрахунків.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції порушив його право на участь у справі та принцип змагальності, оскільки фактично не забезпечив належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі. Суд формально застосував презумпцію належного повідомлення, направивши ухвалу про відкриття провадження від 08.09.2025 на адресу з ЄДР, яка повернулась із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", та вважав її врученою 25.09.2025. Однак суд не з'ясував реальну можливість апелянта отримувати кореспонденцію та реалізувати процесуальні права. ТОВ "Редакція газети "ЗІРКА-4" фактично не здійснює господарської діяльності з початку повномасштабної збройної агресії РФ, персонал відсутній або скорочений, офіс не функціонує, керівні органи фактично не перебувають за адресою, що унеможливило отримання судової кореспонденції та подання відзиву. Повернення конверта "за закінченням терміну зберігання" не доводить, що апелянт був реально обізнаний про провадження, а лише підтверджує формальне відправлення. Внаслідок цього відповідач був позбавлений можливості надати відзив, заперечення, докази, клопотання, заявити про витребування у позивача первинних документів та параметрів якості послуги, ініціювати перевірку температурного режиму та вузлів обліку, поставити питання про правильність Методики розподілу та розрахунків, що є істотним процесуальним порушенням, яке вплинуло на правильність вирішення спору.
Апелянт не погоджується із сумою основного боргу, оскільки нарахування виконані без належного підтвердження дотримання якісних параметрів послуги, зокрема температурного режиму теплоносія. Норматив якості гарячої води - температура не нижче 65°C і не вище 75°C на межі внутрішньобудинкових систем та інженерних систем приміщення споживача - визначений Правилами постачання гарячої води (постанова КМУ № 1182). Суд перелічив загальні документи (акти подання теплоносія, рахунки-фактури тощо), але не встановив, чи надавалась послуга з дотриманням температурних та якісних параметрів, чи існують акти контролю параметрів, журнали, дані вузлів обліку щодо температури та тиску, чи оформлялись акти-претензії, перерахунки, чи були аварійні або планові відхилення саме по спірному приміщенню, чи коректно застосовано Методику розподілу та чи відповідає нарахований обсяг фактичному споживанню. Апелянт вважає, що сума заборгованості визначена невірно та підлягає перерахунку у зв'язку з недотриманням якісних показників температури теплоносія.
Крім того, апелянт зазначає, що не погоджується з розрахунком поточного боргу. Як видно з рахунків позивача, відповідач здійснював оплати у спірному періоді 2023-2025 років, проте позивач не враховує оплати відповідача як поточні платежі, а зменшує борг минулих періодів, а тому сума заборгованості визначена невірно. Якби відповідач брав участь у справі, він надав би платіжні квитанції про сплату боргу, і сума заборгованості була б визначена судом вірно. За таких умов висновок про доведеність саме розміру боргу є передчасним, а рішення ухвалене без повного з'ясування істотних обставин.
Апелянт вказує на внутрішню суперечність рішення щодо статусу приміщення та системи опалення. У рішенні одночасно містяться твердження, що приміщення "вбудоване та не виокремлене" від внутрішньобудинкових мереж, та що приміщення обладнане "індивідуальною системою опалення". Апелянт вважає за необхідне встановити, які саме складові послуги могли нараховуватись (теплова енергія на загальнобудинкові потреби, циркуляцію, опалення місць загального користування тощо), чи не включені до розрахунку обсяги, які не могли бути фактично спожиті відповідачем, чи є правові підстави відносити відповідача до категорії "інші споживачі" у відповідному обсязі та чи правильно визначена площа або частка розподілу. Суд цих перевірок не здійснив.
Щодо штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань апелянт зазначає, що навіть за умови наявності прострочення суд повинен оцінити співмірність пені наслідкам порушення та врахувати обставини воєнного стану, фактичне припинення діяльності ТОВ "Редакція газети "ЗІРКА-4", відсутність доходу та коштів. Підприємство збиткове, доходу не має, що підтверджується деклараціями з податку на прибуток. За таких умов пеня підлягає зменшенню як надмірна санкція із застосуванням загальних засад справедливості та співмірності відповідальності. Апелянт просить зменшити розмір пені до 1 % від суми заборгованості.
Щодо 3 % річних та інфляційних втрат апелянт посилається на постанову КМУ № 206, яка передбачає заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість за житлово-комунальні послуги у визначених законом випадках і територіях. Суд першої інстанції не перевірив належним чином застосовність цієї норми до конкретних фактичних умов (територія, статус споживача, умови, за яких виникла заборгованість), а також не надав оцінки доводам про фактичну неможливість діяльності апелянта внаслідок війни, оскільки апелянт не був повідомлений і не міг їх подати. Апелянт просить зменшити суми нарахувань за прострочення платежу до 1 % від суми заборгованості.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, посилаючись на наступне.
Щодо посилання скаржника на неповідомлення про розгляд справи, позивач зазначає, що згідно з п. 6 ст. 6 ГПК України в редакції, чинній з 18.10.2023, приписи імперативно встановлюють обов'язок всіх юридичних осіб, які є учасниками судового процесу, зареєструвати у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС електронний кабінет. Усі негативні наслідки за неотримання процесуальних документів у разі відсутності електронного кабінету ЄСІТС несе юридична особа, яка не виконала вимоги закону. В порушення приписів законодавства, кабінет ЄСІТС відповідач зареєстрував лише 09.03.2026.
Щодо посилання скаржника на невірність суми заборгованості та необхідність перерахунку у зв'язку з недотриманням якісних показників температури теплоносія, позивач зазначає, що апелянт не вказує, яка сума заборгованості для нього як споживача є вірною, свого контррозрахунку, який, на його думку, відповідав би температурному режиму, не надає.
Стосовно пені позивач зазначає, що нарахування пені є договірним, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат є законодавчо встановленою компенсацією. Сума пені у розмірі 1 930,95 грн, враховуючи тривалу несплату відповідачем за отримані житлово-комунальні послуги, не є надмірно великою, щоб у суду з'явилися обґрунтовані підстави її зменшення. До посилання відповідача на неприбутковість позивач просить суд віднестися критично, оскільки за загальними приписами Закону України "Про підприємництво" підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність. Обов'язок щодо оплати за отримані житлово-комунальні послуги не може ставитися в залежність від ведення чи неведення споживачами підприємницької діяльності. Згідно з приписами Конституції України та загальних засад цивільного законодавства щодо тягаря утримання майна - власність зобов'язує. Відповідач, посилаючись на воєнний стан, не надав доказів, яким чином воєнний стан перешкоджає йому у веденні підприємницької діяльності чи вплинув на його діяльність.
Щодо посилання представника відповідача на приписи постанови КМУ № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022, позивач зазначає, що в даному нормативно-правовому акті йдеться про заборону нарахувань безпосередньо такій категорії як "населення". Відповідно до постанови НКРЕКП "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" № 1174 від 25.06.2019, тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення, бюджетні установи, релігійні організації, інші споживачі. Згідно з роз'ясненнями НКРЕКП, споживачі, які не потрапили до категорій населення, бюджетних установ, релігійних організацій, відносяться до категорії "інші" споживачі. Враховуючи статус нерухомого майна відповідача - "нежитлове приміщення", позивач керувався під час надання послуг з теплопостачання тарифами саме для категорії "інші споживачі", оскільки нежитлове приміщення відповідача по просп. Металургів, 32, вбудоване в житловий будинок, але не є приміщенням для постійного проживання, а призначене для здійснення підприємницької діяльності. Тому приписи постанови КМУ № 206 не чинять юридичний вплив на правовідносини сторін.
Позивач також зазначає, що будь-яких конкретних посилань на порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права апеляційна скарга не містить, судом було зроблено правильний висновок, досліджено наявні у справі докази, надано їм належну оцінку та ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Також апелянтом було подано клопотання про витребування доказів у позивача, в якому просить суд витребувати у КПТМ "Криворіжтепломережа": помісячний деталізований розрахунок нарахувань за період 14.11.2023-27.03.2025; первинні документи, на підставі яких здійснено розподіл теплової енергії (Методика, коефіцієнти, площі); дані вузлів комерційного обліку (показники, журнали, зведені відомості); документи, що підтверджують дотримання температурного режиму теплоносія; акти контролю якості послуги, акти замірів температури; документи про аварійні відключення, перерви у наданні послуги саме по спірному приміщенню; щомісячні звіти температурних показників за період 14.11.2023-27.03.2025.
Клопотання обґрунтоване тим, що суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заборгованості без перевірки дотримання температурного режиму та якісних параметрів послуги, без дослідження первинних технічних та розрахункових документів.
Крім того, апелянтом було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому зазначено, що суд першої інстанції стягнув з відповідача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати без урахування фактичного фінансового стану підприємства та умов воєнного стану. ТОВ "Редакція газети "ЗІРКА-4" з початку війни не здійснює господарську діяльність, не отримує доходів, не має реальної можливості виконувати грошові зобов'язання у повному обсязі, штрафні санкції є явно неспівмірними наслідкам порушення. Апелянт просить зменшити розмір пені до мінімального або символічного рівня - 1 %, а також відмовити у стягненні або зменшити розмір 3 % річних та інфляційних втрат.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Стефанів Т. В., судді: Демчина Т. Ю., Кошля А. О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів оплати судового збору, у розмірі 3633,60 грн, докази реєстрації електронного кабінету, відповідно до ст. 6 ГПК України.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4828/25. Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4828/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 (суддя Дупляк С. А., м. Дніпро) у справі № 904/4828/25. Витребувано матеріали справи №904/4828/25 у Господарського суду Дніпропетровської області. Розгляд справи призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Запропоновано позивачу надати свої заперечення щодо клопотань відповідача про витребування доказів та про зменшення розміру штрафних санкцій до 14.04.2026 (ч. 4 ст. 262 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" є власником нежитлового приміщення загальною площею 311,8 кв. м у багатоквартирному будинку № 32 по просп. Металургів у м. Кривому Розі.
Будинок № 32 по просп. Металургів є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) КПТМ "Криворіжтепломережа".
З 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, який є публічним договором приєднання, укладеним в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до п. 34 Індивідуального договору споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Тарифи на теплову енергію для категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа" встановлені відповідними рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради.
Тарифи передбачено:
за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 за 1 Гкал 5.065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 № 530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа);
за період з 18.10.2023 по 25.09.2024 за 1 Гкал 3.481,81 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа");
за період з 26.09.2024 по 26.02.2025 за 1 Гкал 4664,18 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 26.09.2024 №1194 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа");
за період з 27.02.2025 по теперішній час тариф за 1 Гкал 4 759, 94 грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 24.02.2025 №214 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).
КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснювало постачання теплової енергії до будинку № 32 по просп. Металургів у спірний період, що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, актами прийому-передачі теплової енергії, інформацією про аварійні перерви в наданні послуги, звітами про споживання, рахунками-фактурами.
Позивачем було направлено відповідачу претензію за № 1742/15482 від 17.06.2025 з вимогою сплатити заборгованість, відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Індивідуальний договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" 219 180,30 грн, з яких: 195 119,86 грн заборгованості за послуги постачання теплової енергії за період з 14.11.2023 по 27.03.2025, 452,82 грн заборгованості за абонентське обслуговування за період 01.05.2023 - 30.06.2025, 1 930,95 грн пені, 4 514,44 грн трьох процентів річних, 17 162,23 грн інфляційних втрат.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025, яким позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" про стягнення грошових коштів задоволено у повному обсязі.
Апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення його права на участь у справі та принципу змагальності внаслідок фактичного неналежного повідомлення про відкриття провадження у справі; неповне з'ясування обставин справи щодо доведеності розміру боргу, зокрема відсутність перевірки дотримання якісних параметрів послуги та температурного режиму теплоносія; внутрішню суперечність рішення щодо статусу приміщення (одночасне зазначення про "вбудованість та невиокремленість" від внутрішньобудинкових мереж та про наявність "індивідуальної системи опалення"); неправильне застосування норм матеріального права щодо штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань без урахування обставин воєнного стану та фактичного фінансового стану підприємства; незастосування постанови КМУ № 206 від 05.03.2022; невірне зарахування здійснених відповідачем оплат у спірному періоді.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та такі, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Щодо доводів апелянта про порушення його права на участь у справі та неналежне повідомлення про розгляд спору колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом першої інстанції на офіційну адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернулося до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження або закінчення строку зберігання поштового відправлення, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України юридичні особи зобов'язані зареєструвати електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Як встановлено судом, відповідач виконав цей обов'язок лише 09.03.2026, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції.
Наведені апелянтом обставини щодо фактичного припинення господарської діяльності, відсутності персоналу чи неможливості отримання поштової кореспонденції не звільняють юридичну особу від обов'язку забезпечувати належне отримання офіційної кореспонденції за зареєстрованим місцезнаходженням та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені законом.
Саме лише повернення кореспонденції за закінченням строку зберігання не свідчить про порушення судом норм процесуального права та не є підставою для висновку про неналежне повідомлення учасника справи.
При цьому апелянт не був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права на стадії апеляційного перегляду справи, зокрема надати докази, пояснення, контррозрахунки, заявити клопотання чи подати додаткові документи. Однак жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, апелянтом подано не було.
Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта щодо неправильності визначення розміру заборгованості та необхідності проведення перерахунку у зв'язку з нібито недотриманням температурних параметрів теплоносія.
Судом першої інстанції встановлено, що факт постачання теплової енергії підтверджується належними доказами, а саме актами подання та припинення подання теплоносія, актами приймання-передачі теплової енергії, звітами про споживання, рахунками-фактурами, інформацією щодо аварійних перерв та іншими первинними документами.
Водночас апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження факту неналежної якості послуг, недотримання температурного режиму чи проведення відповідних замірів. У матеріалах справи відсутні акти-претензії щодо неналежної якості послуг, складені у порядку, визначеному законодавством та умовами договору, а також відсутні будь-які звернення відповідача до позивача щодо проведення перерахунків або перевірки параметрів теплоносія.
Посилання апелянта на необхідність витребування додаткових доказів мають припущений характер та не підтверджують неправильності здійснених позивачем нарахувань.
Так само безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо неврахування поточних платежів відповідача.
Апелянт не надав суду жодних платіжних документів, які б підтверджували інший порядок зарахування платежів або спростовували визначений позивачем розмір заборгованості. Твердження про наявність оплат без подання відповідних доказів не можуть бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Колегія суддів також не вбачає суперечностей у висновках суду першої інстанції щодо статусу приміщення та системи опалення.
Суд першої інстанції встановив, що нежитлове приміщення відповідача є вбудованим у багатоквартирний будинок та не відокремленим від внутрішньобудинкової системи теплопостачання, у зв'язку з чим нарахування плати за послуги, у тому числі за загальнобудинкові потреби, здійснювалося відповідно до вимог чинного законодавства та Методики розподілу № 315.
Сам по собі факт наявності у приміщенні окремих елементів інженерного забезпечення не спростовує обов'язку власника брати участь у витратах на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи теплопостачання та оплату загальнобудинкових потреб.
Доводи апелянта щодо неправильного визначення категорії споживача також є необґрунтованими, оскільки відповідач є власником нежитлового приміщення, яке використовується для здійснення господарської діяльності, а тому правомірно віднесений позивачем до категорії "інші споживачі".
Щодо вимог апелянта про зменшення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає таке.
Пеня нарахована відповідно до умов Індивідуального договору, а її розмір - 1 930,95 грн - не є надмірним з огляду на тривалий період прострочення виконання грошового зобов'язання та розмір основної заборгованості.
При цьому апелянт не довів наявності виняткових обставин, які б свідчили про явну неспівмірність заявленої до стягнення пені наслідкам порушення зобов'язання.
Посилання апелянта на відсутність прибуткової діяльності, збитковість підприємства та воєнний стан не звільняють його від виконання грошових зобов'язань та самі по собі не є безумовною підставою для зменшення штрафних санкцій.
Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 до спірних правовідносин.
Зазначена постанова поширюється виключно на населення як категорію споживачів житлово-комунальних послуг. Натомість відповідач у даних правовідносинах виступає суб'єктом господарювання та власником нежитлового приміщення, що належить до категорії "інші споживачі".
Крім того, 3 % річних та інфляційні втрати є спеціальним способом захисту майнового права кредитора, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та мають компенсаційний характер.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин справи, не підтверджують неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права та зводяться переважно до переоцінки доказів і незгоди апелянта з правовими висновками суду.
Отже, підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4828/25 прийняті з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" задоволенню не підлягають.
Судові витрати.
Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "ЗІРКА-4" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4828/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4828/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4828/25.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ
Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА
Суддя А. О. КОШЛЯ