28.04.2026 року м.Дніпро Справа № 912/2806/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Чередко А.Є., Паруснікова Ю.Б.
секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Пропадущий А.В. (в залі іншого суду);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2025 (суддя Бестаченко О.Л., повний текст якого підписаний 12.03.2025) у справі № 912/2806/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" м. Черкаси
до Української державної льотної академії м. Кропивницький
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут"
про стягнення 5 006 000,00 грн,
У листопаді 2024 року до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві", яка містить вимоги до Національного авіаційного університету, в особі відокремленого підрозділу Національного авіаційного університету Льотної академії Національного авіаційного університету про стягнення 5 006 000,00 грн збитків (упущеної вигоди), з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що льотною академією НАУ, на її території, що нею охороняється, незаконно утримувався та знищено літак НАРП-1 з державним та реєстраційним знаком UR-WWB, заводським номером 033280206, який належав Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві". Неправомірними діями ЛА НАУ, у вигляді протиправного утримання літака, нанесено Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" матеріальну шкоду, пов'язану з неотриманням позивачем доходу (упущеною вигодою) за період утримання літака у розмірі 5 006 000,00 грн.
Ухвалою від 26.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2806/24. Постановлено справу № 912/2806/24 розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.12.2024 на 10:00. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут".
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2025 у справі № 912/2806/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві", в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, в якому позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- на клопотання Позивача, яке було надіслане до Господарського суду через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», про розгляд у суді додаткового доказу у вигляді Акту від 26.11.2019, складеного Відповідачем, суд відхилив це клопотання розглядати Акт як доказ, чим порушив права Позивача згідно ч.2 ст. 42 та п.4 ч.1 ст.277 ГПК України;
- судом проігноровано та не розглядалось письмове пояснення Позивача від 11.02.2025, та не прийнято до уваги, чим порушені права та інтереси Позивача; така дія суду відноситься до норми п.4 ч.1 ст.277 ГПК України;
- у своєму рішенні суд, з оглядкою на безпідставні доводи Відповідача, не вірно трактує норми ст.635 ЦК України та ст.182 ГК України.
Ствердження у Рішенні суду, що умовами Договору (попереднього) не передбачено, що основний договір буде укладено після того, як товариство отримає право власності на повітряне судно НАРП-1 (заводський номер 033280206) зовсім помилкове тому, що: - норми ст.635 ЦК України та ст.182 ГК України не передбачають цих вимог; - Договір (попередній) укладено для виконання послуг з авіаційно-хімічних робіт у сільському господарстві і передбачає вказувати тільки тип літака.
Ствердження у Рішенні суду щодо умов укладання Договору (попереднього) безпідставні і є неправильним тлумаченням норми ст.635 ЦК України та норми ст.182 ГК України, а висновки у Рішенні призвели до підстав п.4 ч.1 ст.277 ГПК України.
Ствердження суду у Рішенні, що Договір (попередній) не доводить ціни на ринку авіаційно-хімічних робіт у 2017 році хибне та нічим фактично не підкріплено. Зауважує, що вказані у Договорі ціни можливо використовувати у розрахунках нанесених збитків, тому що ціни послуг Договору (попереднього) підтверджуються другими документальними доказами у матеріалах справи. Хибне ствердження суду стосовно Договору (попереднього) призводить до підстав п.3 ч.1 ст.277 ГПК України
У Рішенні суд не пояснив, спираючись на норму закону, в чому має зацікавленість керівник ТОВ «Центр ЗАНГ» і керівник ТОВ «Авіакомпанії «Черкаси ЗАНГ», якщо надані підтверджуючі докази аж від 2016 та 2018 року, а подані до суду ці докази у 2024 році. На думку апелянта зацікавленість може бути тільки в тому, щоб юридична особа, яка нанесла збитки, несла за свої дії відповідальність. Безпідставне ствердження суду про зацікавленість керівної особи, призводить до підстав п.4 ч.1 ст.277 ГПК України.
Суд протирічить сам собі у Рішенні, бо в одному розділі Рішення відзначено, що є дані по комерційному завантаженню літаків НАРП-1 та Х-32-912, а у другому розділі Рішення, що матеріали справи не містять технічних характеристик літаків Х-32-912 та НАРП-1. Для розрахунку доходів потрібні, в першу чергу, дані по комерційному завантаженню літаків. В розрахунках нанесених збитків Позовної заяви є обмовка, що комерційне завантаження у цих літаків однакове, а продуктивність польотів трохи вища на літаку НАРП-1 за рахунок більшого розмаху крил на два метри, тому технічні характеристики тут ні до чого.
Вважає висновок суду, що на підставі наданих позивачем доказів неможливо дійти висновку про реальну, а не теоретичну можливість отримання позивачем доходів, про відшкодування яких заявлено у даній справі порушує п.3 ч.1 ст.277 ГПК України та є хибним, без врахування висновків у справах № 912/1465/22, №912/707/23.
Відповідач у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду без змін. Зазначає, що рішення cуду в частині відмови у долученні Акту від 26.11.2019 до матеріалів справи з його наступним аналізом під час розгляду справи по суті є правомірним з огляду на те, що згаданий доказ не відповідає критерію допустимості, а тому в силу ст. 77 ГПК України не повинен бути врахований при ухваленні підсумкового рішення по справі.
Зауважує, що договір надання в комерційну оренду літаків для біологічних та агрохімічних послуг в рослинництві від 26.01.2017 (далі Договір оренди) не дає змогу провести оцінку потенційної вигоди, що міг би отримати Скаржник, оскільки не містить ознак для ідентифікації його предмету - повітряного судна, як саме того, що був знищений в результаті ракетного обстрілу.
Наголошує, що за основу своїх розрахунків Позивач бере показники повітряного судна іншого типу Х-32-912, при цьому не надавши жодних доказів щодо того, за якими технічними характеристиками він відрізняється від повітряного судна типу НАРП-1, до того ж вказавши у позовній заяві про те, що продуктивність польотів між ними різниться на 12%.
Встановивши пов'язаність юридичних осіб - ТОВ «Центр ЗАНГ» та ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» через одного і того ж керівника - Романніков Олександр Сергійович, Суд цілком правомірно в оскаржуваному рішенні стверджує, що вищезгадані обставини свідчать про зацікавленість особи в наданні відповідних доказів щодо розрахунків за проведення авіаційно-хімічних робіт у 2018 році, а тому й переважна більшість інших доказів, наданих Позивачем разом з позовною заявою були піддані критичному перегляду Судом першої інстанції та поставленні під сумнів з огляду на те, чи варто їх розглядати в розрізі достовірності.
Щодо твердження Скаржника стосовно неврахування Судом першої інстанції преюдиційних обставин, встановлених рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 по справі № 912/1465/22 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 по справі 912/707/23, при ухваленні оскаржуваного рішення, відзначає, що у вказаних рішеннях вказано про те, що знищення повітряного судна, належного Позивачеві, відбулося за наслідками пожежі від удару, спричиненої ракетним обстрілом ангару Академії, а тому підтверджено факт завдання майнових збитків ТОВ «Центр ЗАНГ». Проте, вимога про упущену вигоду має бути належно обґрунтованою доказами, які б підтверджували розмір завданої шкоди, а не лише фактом завдання таких збитків. Таким чином, вимога про стягнення упущеної вигоди на користь потерпілої сторони має бути обґрунтована твердженнями та доказами, які повинні надаватися ТОВ «Центр ЗАНГ» в силу специфіки доведення розміру упущеної вигоди та зважаючи на те, що тягар доказування в господарському процесі покладається саме на Позивача й оскільки останнім не було надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів для підтвердження своєї позиції, Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права згідно з вимогами ст. 236 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
Також 31.03.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до справи додаткових доказів, а саме: витяг з Реєстру податкових накладних за 2018 рік та копії з електронних податкових накладних, які доказують види діяльності та реальний дохід за кожен місяць роботи, від послуг при використанні літаків з клопотанням про поновлення строків для подання доказів.
В обґрунтування клопотання апелянт наголосив, що в оскаржуваному рішенні суд зробив висновок, що надана Позивачем в якості доказу, «Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2018 рік не відображає види діяльності, від яких був отриманий прибуток, тому не може підтвердити середній розмір доходу ТОВ «Авіакомпанії «Черкаси-ЗАНГ» від експлуатації літака Х-32-912»; ця обставина постала тільки у Рішенні суду тому, що на засіданнях суду ця обставина не розглядалася і не з'ясовувалася. Внаслідок чого вважає необхідним подати такі докази суду апеляційної інстанції.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 01.04.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
07.04.2025 матеріали справи №912/2806/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
11.04.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 07.04.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на рішення суду; розгляд апеляційної скарги призначений на 08.09.2025; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
17.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, а також заперечення на клопотання позивача про поновлення процесуальних строків на подання додаткових доказів та їх прийняття судом апеляційної інстанції.
22.04.2025 (зареєстровано 23.04.2025) до суду від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин неподання до суду доказу ТОВ «Центр ЗАНГ» у вигляді Таблиці порівняльних технічних характеристик літаків Х-32-912 та НАРП-1 у строк, встановлений ст.80 ГПК України та долучення до матеріалів справи № 912/2806/24 в якості доказу цього клопотання з Таблицею порівняльних технічних характеристик літаків Х-32-912 та НАРП-1 з поясненнями щодо отримання доходів.
25.04.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення щодо долучення додаткових доказів до справи.
27.08.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої слід доручити Черкаському районному суду Черкаської області, яке задоволено ухвалою суду від 28.08.2025.
02.09.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
06.09.2025 (зареєстровані 08.09.2025) до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до скарги у яких останній зазначив, що:
- Суд не захотів розбиратися з нанесеними Позивачу збитками, яким чином міг заробляти доходи літак, по яким видам послуг та по яким показникам могли розраховуватися доходи від наданих послуг літаком, якби права Позивача не були порушені Відповідачем, але у Рішенні суду має місце неправильне тлумачення закону та нез'ясованість обставин по справі. Суд не захотів врахувати роз'яснення Верховного Суду по застосуванню ст.22 ЦК України де повинен був, при визначенні величини нанесених збитків Позивачу, прийняти реальні ціни, об'єми робіт та доходи від роботи подібного по комерційному завантаженню літака як можливі доходи літака Позивача, оскільки других порівняльних величин можливих доходів не має, але нез'ясовані обставини у Рішенні суду залишились. по справі Суд не захотів розбиратися з предметом доказування, а саме з реальною можливістю отримання реальних доходів ( тобто втраченої вигоди) від роботи літака Позивача, якби права Позивача не були порушені Відповідачем, але у Рішенні суду має місце неправильне застосування норм процесуального права та нез'ясованість обставин. У позовній заяві, розрахунок величини втраченої вигоди розраховувався по даним з Договору (попереднього) та з реальних показників вартості та кількості гектарів, які були оброблені літаком типу Х-32-912. Суд, з порушенням законодавства, відхилив у рішенні суду докази Позивача, які були використані для розрахунку нанесених збитків, без повного, всебічного, об'єктивного, безпосереднього дослідження та оцінки цих доказів та предметів доказування у судових засіданнях, але у Рішенні суду відмітив, що дії по дослідженню доказів виконані згідно ГПК України, а от висновки по результатам цих досліджень доказів у Рішенні суду зроблені такі, що не відповідають обставинам справи.
Зауважив на безпідставному неприйнятті судом першої інстанції до уваги доказів, наданих позивачем (у вигляді: Договору (попереднього) від 26.01.2017 між ТОВ «Центр ЗАНГ» та ТОВ «Авіаклуб Альбатрос»; Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік; аналогічності комерційного завантаження і доходів літаків типу Х-32-912 та НАРП-1; Акту виконаних авіаційно-хімічних та біологічних робіт від 11.07.2016, що підтверджував можливість отримання доходів літаком Позивача). Звернув увагу, що ці, як визначено у Рішенні суду, відсутні у матеріалах справи докази (- наявності укладених позивачем попередніх договорів на авіаційні роботи літаком Позивача з другими юридичними особами (наявність таких договорів була б шахрайством з боку Позивача, оскільки літак був у Відповідача та безпідставно утримувався Відповідачем на протязі п'яти років);- попередньої фінансової діяльності позивача, в якій зафіксовано було б дохід від експлуатації спірного літака Позивача (суд забув, що літак безпідставно утримувався Відповідачем і отримувати дохід він не мав можливості); - планів та звітів про очікувані прибутки від експлуатації спірного літака Позивача ( невідомо для кого Позивач повинен був складати ці плани та звіти про очікувані прибутки, до того ж плани та звіти не мають відношення до предмету спору);- документи, на підтвердження витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією спірного літака Позивача ( наявність цих документів не має відношення до предмету спору, до того ж ці документи розглядались попередніми судами); - аналітичні звіти про ринкові умови, які могли б вплинути на можливі прибутки ( аналітичні звіти не мають відношення до предмету спору);- проведення експертної оцінки збитків у вигляді не отриманих доходів (упущеної вигоди) (експертна оцінка не має сенсу, оскільки дані для такої оцінки бралися б у Позивача, оскільки в широкому доступі таких даних не має), які хотів би бачити суд у матеріалах справи, які невідомо що доказують, не мають ніякого відношення до предмету спору, але у рішенні суду фігурують і були однією з підстав відмови у позові. Наголошує, що суд не пояснив у своєму рішенні для яких розрахунків збитків потрібні йому ці відсутні у матеріалах справи докази.
Зауважує, що з приведених фактів порушень вимог ГПК України судом першої інстанції та причин виникнення цих порушень, а відтак, і помилкових висновків у рішенні суду, що Господарський суд Кіровоградської області, відповідно до якогось свого внутрішнього переконання про справедливість, неупередженість та поняття законності, не враховуючи докази Позивача, які були відведені судом у справі № 912/2806/24, порушуючи вимоги ч.1 ст.2; ч.2 ст.79; ч.3 ст.86; п.5 ч.2 ст.182; ч.1 ст.209; ч.1 ст.210 ГПК України, ігноруючи висновки Верховного Суду по застосуванню ст.22 ЦК України у справах при відшкодуванні нанесених збитків, прийняв Рішення у задоволенні позову відмовити повністю, але таке рішення протирічить вимогам законодавства. Представлені у цьому поясненні порушення вище приведених норм ГПК України при розгляді доказів Позивача та ігнорування висновків і роз'яснень Верховного Суду, які мають місце у рішенні суду по справі № 912/2806/24, дають підставу застосувати пункти 1;2;3;4 ч.1 ст.277 ГПК України та скасувати судове рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/2806/24 повністю і ухвалити нове рішення.
Оскільки у зазначених поясненнях позивач (апелянт) розширює перелік статей, які, на його думку, порушив суд першої інстанції та деталізує підстави незгоди з рішенням щодо доказів, які не прийняті судом першої інстанції, відповідно, суд апеляційної інстанції кваліфікує такі пояснення як доповнення до апеляційної скарги.
В свою чергу, за приписами ч.1 ст.266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Рішення суду першої інстанції сторони мали право оскаржити у строк до 01.04.2025. Таким чином, подані 06.09.2025 письмові пояснення, що по суті є доповненням до скарги, судом апеляційної інстанції не приймаються та не враховуються при розгляді справи. Звідси, розгляд справи здійснюється в межах доводів та вимог, наведених виключно в апеляційній скарзі.
Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 08.09.2025 не відбувся у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б.
Ухвалою суду від 16.09.2025 визначена нова дата судового засідання - 29.10.2025 о 15:30 годині.
28.10.2025 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/2806/24 у зв'язку відрядженням судді Верхогляд Т.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025, справу №912/2806/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.
В той же час, 29.10.2025, у зв'язку з зайнятістю судді Чередка А.Є. в інших судових засіданнях, та затримкою у слуханні справ, слухання у справі №912/2806/24 не відбулось. Внаслідок чого колегією суддів ухвалою суду визначена нова дата судового засідання - 15.01.2026 на 12:00 годину.
15.01.2026 у зв'язку з затримкою у слуханні попередніх справ, розгляд даної справи не відбувся; судом визначена нова дата судового засідання - 28.04.2026 о 15:30 год.
В судовому засіданні 28.04.2026 представник позивача підтримав доводи скарги; представник відповідача та третьої особи не з'явились.
Розглянувши у судовому засіданні 28.04.2026 подані позивачем 31.03.2025 та 22.04.2025 клопотання про долучення нових доказів, судом протокольною ухвалою відмовлено у їх задоволенні, оскільки такі, по-перше, не були предметом дослідження суду першої інстанції; по-друге, апелянтом жодним чином не обґрунтована неможливість їх подання суду у строки, визначені ст.80 ГПК України та поважність підстав неподання відповідних доказів суду.
В судовому засіданні 28.04.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Так, предметом позовних вимог, які сформовані позивачем, зокрема, на підставі висновків рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 у справі № 912/1465/22 про витребування майна позивача та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 912/707/23 про відшкодування завданих збитків, які пов'язані зі знищенням рухомого майна (літака) позивача, є стягнення збитків у розмірі 5 006 000,00 грн (упущеної вигоди), у зв'язку з незаконним утриманням протягом п'яти років та знищенням свого рухомого майна (літака типу НАРП-1) у відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 у справі № 912/1465/22, яке набрало законної сили 13.04.2023, щодо витребування майна (літак НАРП-1 з державним та реєстраційним знаком UR-WWB, заводським номером 033280206) від Національного авіаційного університету в особі Льотної академії Національного авіаційного університету, а також у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 912/707/23, яка набрала законної сили 02.04.2024, щодо відшкодування Національним авіаційним університетом в особі Льотної академії Національного авіаційного університету завданих збитків, пов'язаних зі знищенням рухомого майна (літак НАРП-1 з державним та реєстраційним знаком UR-WWB, заводським номером 033280206), не доказуються при розгляді даної справи.
У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 912/707/23 встановлені такі обставини:
«...Відповідно до акту приймання-передачі рухомого майна від 16.02.2017 ТОВ "Центр застосування авіації у народному господарстві" прийняло від ОСОБА_1 літак моделі НАРП-1, бортовий номер UR-WWB, заводський номер 033280206, 2004 року виготовлення. В акті наявна інформація, що підставою його складення є договір купівлі-продажу № 01-02/17. За усними поясненнями представника Позивача сам договір не зберігся.
Як слідує з листа Державної авіаційної служби України за вих. № 1.16-5536-22 від 22.12.2022 на повітряне судно НАРП-1, заводський номер 033280206, державний та реєстраційний знак UR-WWB, 17.03.2017 видане реєстраційне посвідчення № РП3309/2. Заявленим власником на дату видачі реєстраційного посвідчення було ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ".
За твердженнями ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ" воно передало літак за актом прийому-передачі НАУ в особі Льотної академії. Проте, відповідно до акту приймання-передачі від 18.07.2017 про передачу літака, він складений в односторонньому порядку лише за підписом директора ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ". Підписи представників НАУ в особі Льотної академії у ньому відсутні.
Водночас, згідно з актом приймання-передачі без номера і дати ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ" передало НАУ в особі Льотної академії документацію на літак НАРП-1, заводський номер 033280206, державний та реєстраційний знак UR-WWB, а саме: формуляр літака, формуляр двигуна, паспорт повітряного гвинта, паспорт на акумулятор, паспорт гарнітури, контрольну картку, реєстраційне посвідчення №РП3309/2 від 17.03.2017, сертифікат льотної придатності, сертифікат перегляду льотної придатності, дозвіл на бортову радіостанцію, копії страхових сертифікатів.
Факт отримання цих документів НАУ в особі Льотної академії підтвердив листом за вих. № 01-08/231 від 17.02.2023.
Відповідно до журналу обліку матеріальних цінностей КПП-2, складеного безпосередньо працівниками НАУ в особі Льотної академії, літак НАРП-1 був доставлений на територію академії 18.07.2017.
Під час судового розгляду справи представник ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ" пояснив, що літак був переданий НАУ в особі Льотної академії з метою організації навчальних польотів в академії.
Листами № 7 від 23.01.2020, № 9 від 17.08.2021, № 10 від 07.09.2021, № 12 від 21.10.2021 ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ" звертався до НАУ в особі Льотної академії про повернення літака у зв'язку з невикористанням його у навчальних цілях.
У свою чергу, НАУ в особі Льотної академії листом за вих. № 01-08/2236 від 09.11.2021 повідомив ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ" про відсутність договірних відносин щодо експлуатації літака, оскільки відповідною підставою його знаходження на території академії є його технічне обслуговування за договором № 31/17 від 24.02.2017, укладеним з іншою особою - ТОВ "Авіакомпанія "Черкаси-ЗАНГ". Аналогічну відповідь НАУ в особі Льотної академії надав листом за вих. № 01-08/128 від 07.09.2022.
Так, 24.02.2017 Відокремлений підрозділ Національного авіаційного університету "Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету" та ТОВ "Авіакомпанія "Черкаси-ЗАНГ" уклали договір № 31/17 про технічне обслуговування повітряного судна НАРП-1. Договором його учасники обумовили виконання академією технічного обслуговування літака, у тому числі ремонту, а також порядок приймання-передачі - проводиться уповноваженими представниками по бортовому журналу у порядку, встановленому нормативними документами.
Проте, за усними поясненнями представника ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ", наданими у судовому засіданні, ТОВ "Авіакомпанія "Черкаси-ЗАНГ" не є власником літака, а тому не мало будь-яких прав на укладення договору, а сам договір не був реалізований.
Під час судового розгляду справи представники НАУ в особі Льотної академії пояснили, що на даний час літак НАРП-1 (заводський номер 033280206, державний та реєстраційний знак UR-WWB) знищений, а тому його передача унеможливлена цим фактом.
Зокрема, з акту обстеження літака НАРП-1 UR-WWB, що перебував у будівлі ангару, складеного 18.08.2022 комісійно працівниками НАУ в особі Льотної академії, вбачається, що внаслідок військової агресії, влучання 28.07.2022 ракети, виникненої пожежі ангар та літак, який зберігався у розібраному стані у приміщені ангару, зруйнований, відновленню не підлягає.
Згідно з акту про пожежу від 28.07.2022, складеного працівниками ГУ ДСНС України у Донецькій області, 28.07.2022 виникла пожежа в ангарі авіаційної техніки №1 Льотної академії НАУ. Внаслідок пожежі знищені металевий ангар для авіаційної техніки на площі близько 1 200 кв. м, цивільна авіаційна техніка, обладнання для ремонту літаків.
Листом № 01-08/996 від 02.08.2022 НАУ в особі Льотної академії повідомив Державну авіаційну службу України про цей випадок і вказав, що літак НАРП-1 UR-WWB знищений.
Відповідно до листа Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області № 61/СВ/2349/нт від 27.09.2022 за фактом руйнування майна академії, яке відбулося 28.07.2022, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Поряд з цим, НАУ в особі Льотної академії листом за вих. № 01-08/52 від 12.01.2023 повідомив Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про руйнування літака при пожежі.
З протоколу огляду місця події від 31.01.2023, складеного слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області у межах кримінального провадження № 22022120000000207 від 28.07.2022, вбачається, що у місці знаходження зруйнованого ангару виявлені уламки літака НАРП-1 UR-WWB: предмет, зовнішньо схожий на двигун (з біркою ROTAX … № 5650737), предмети, схожі на передню стійку шасі, передню панель кабіни пілота, стійку основного шасі з амортизатором, вихлопну систему (глушник).
Вищенаведені обставини встановлені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 у справі № 912/1465/22, що набрало законної сили, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.
Так, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 у справі № 912/1465/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ" до Національного авіаційного університету в особі Льотної академії Національного авіаційного університету, за участі: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Черкаси ЗАНГ", про витребування із чужого незаконного володіння Національного авіаційного університету в особі Льотної академії Національного авіаційного університету та повернути власнику рухоме майно літак НАРП-1 з державним та реєстраційним знаком UR-WWB, заводським номером 033280206, повністю укомплектованим його обладнанням та комплектуючими виробами, які встановлені на літаку, та які у формулярах планера та двигуна занесено у перелік встановлених агрегатів з документами згідно акту прийому-передачі на літак.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо витребування у Відповідача літака і повернення його Позивачу, господарський суд зазначив, що Позивач обрав спосіб захисту який не є ефективним через відсутність майна, яке є предметом позовної вимоги.
Посилаючись на вказане рішення суду, ТОВ "ЦЕНТР ЗАНГ" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Національного авіаційного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету Льотної академії Національного авіаційного Університету, про стягнення завданих збитків, які пов'язані із знищенням літака товариства, у розмірі 1 958 940 грн.
В якості документального підтвердження завданих Відповідачем збитків, пов'язаних із знищенням літака Позивача у розмірі 1 958 940,00 грн, Позивачем надано: розрахунок залишкової вартості літака та вартості додаткових робіт (розрахунок майнового збитку, внаслідок знищення літака типу НАРП-1 з державним та реєстраційним знаком UR-WWB, заводський номер 033280206, який незаконно утримувався і зберігався на території ЛА НАУ; зведена таблиця індексів інфляції за 2000-2023 р.р.; розрахунок індексації вартості літака НАРП-1 заводський номер 033280206 станом на 31.12.2022; розрахунок індексації вартості робіт згідно актів на виконання роботи від 01.06.2017 та від 12.12.2019), лист № 195/10 від 31.01.2023 заводу НАРП, копія сторінок формуляра літака НАРП-1 зав. № 03328020, копія Акту про виконане Т.О. від 01.06.2017 та копія Акту про виконане Т.О. від 12.12.2019».
«…Як зазначалося раніше, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 у справі № 912/1465/22 встановлені наступні обставини (які відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи): ТОВ "Центр застосування авіації у народному господарстві" підтвердив належність йому літака, який був переданий Відповідачу; сторони між собою не укладали господарський договір щодо передачі літака, не узгоджували підстави для такої передачі та не досягали конкретних домовленостей про мету передачі. Наведені обставини та докази підтверджують як набуття Відповідачем літака, належного Позивачу, так і відсутність правової підстави такого набуття, оскільки відповідний договір вони не укладали. Станом на час звернення Позивача до суду з позовом та його розгляду судом Відповідач не є володільцем літака НАРП-1 UR-WWB, як окремої речі, оскільки він знищений, зруйнований за наслідками збройного удару та пожежі. Відповідні обставини підтверджуються: актом обстеження літака НАРП-1 UR-WWB від 18.08.2022; актом про пожежу від 28.07.2022; листом № 01-08/996 від 02.08.2022; листом Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області № 61/СВ/2349/нт від 27.09.2022; протоколом огляду місця події від 31.01.2023. Таким чином, Відповідач фізично як станом на час звернення Позивача з позовом до суду, так і під час розгляду справи в суді позбавлений можливості повернути літак Позивачеві. Фізична відсутність літака унеможливлює сам факт застосування такого способу захисту як "витребування майна власником із чужого незаконного володіння".
Отже, з урахуванням рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 у справі № 912/1465/22, матеріалами справи доведено: протиправна поведінка Відповідача, яка полягала в безпідставному утриманні та неповерненні Позивачеві його літака; шкідливий результат такої поведінки (збитки), який полягає в неможливості повернути літак Позивачеві, внаслідок його знищення; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками - внаслідок безпідставного утримання Відповідачем літака, останній був зруйнований за наслідками збройного удару та пожежі; вина Відповідача полягає в безпідставному утриманні та не поверненні літака Позивачеві на його неодноразові вимоги.».
Щодо розміру понесених збитків, пов'язаних із знищенням літака, у постанові Центрального апеляційного суду від 02.04.2024 у справі № 912/707/24 зазначено таке:
«…В якості документального підтвердження завданих Відповідачем збитків, пов'язаних із знищенням літака Позивача у розмірі 1 958 940, 00 грн, Позивачем надано: розрахунок залишкової вартості літака та вартості додаткових робіт (розрахунок майнового збитку, внаслідок знищення літака типу НАРП-1 з державним та реєстраційним знаком UR-WWB, заводський номер 033280206, який незаконно утримувався і зберігався на території ЛА НАУ; зведена таблиця індексів інфляції за 2000 - 2023 рр.; розрахунок індексації вартості літака НАРП-1 заводський номер 033280206 станом на 31.12.2022; розрахунок індексації вартості робіт згідно актів на виконання роботи від 01.06.2017 та від 12.12.2019), лист № 195/10 від 31.01.2023 заводу НАРП, копія сторінок формуляра літака НАРП-1 зав. № 03328020, копія Акту про виконане Т.О. від 01.06.2017 та копія Акту про виконане Т.О. від 12.12.2019. При цьому, матеріали справи не містять інших документів первинного бухгалтерського обліку Позивача.
Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку збитків внаслідок знищення літака НАРП-1, сума збитків складає: 1 958 940,87 грн (загальна сума), яка в свою чергу складається з - 1 410 874,95 грн (залишкова вартість літака станом на 01.04.2023 - 163 563,68 грн (залишкова вартість літака із визначенням відсотку зносу)*8,625845 (коефіцієнт індексації) + 521 909,28 грн (вартість додаткових виконаних робіт на літаку) + 17 927,80 грн. (витрати на страхування літака та третіх осіб станом на 01.04.2023) + 8 228,84 грн (витрати на автоперевезення літака з м. Черкаси до ЛА НАУ ).».
«…Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не довів зазначеного ним повного розміру понесених збитків. Так, матеріали справи не містять доказів сплати Позивачем: вартості додаткових виконаних робіт на літаку; витрат на страхування літака та третіх осіб станом на 01.04.2023; витрат на автоперевезення літака з м. Черкаси до ЛА НАУ.
При цьому, відсутність документів первинного бухгалтерського обліку Позивача перешкоджає здійсненню розрахунку індексації вартості літака НАРП-1 заводський номер 033280206 станом на 31.12.2022, здійсненого Позивачем.
Разом з цим, матеріали справи містять докази вартості літака НАРП-1 з заводським номером 033280206 станом на 25.03.2004, яка становила 221 032 грн. без ПДВ (лист заводу виробника НАРП від 31.01.2023 № 195/10).
Розрахунок залишкової вартості літака, здійснений Позивачем з урахуванням відсотку зносу літака, на підставі доказів, які містяться у справі (інформації заводу виробника літака НАРП-1, формуляр літака), складає 163 563,68 грн.
Отже, матеріалами справи доведено розмір понесених Позивачем збитків у сумі 163 563,68 грн (залишкова вартість літака, з урахуванням відсотку зносу).».
На підставі встановлених обставин та доказів, Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.04.2024 у справі № 912/707/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" задовольнив частково; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.07.2023 у справі № 912/707/23 скасував. Прийняв нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" задовольнив частково. Стягнув з Національного авіаційного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету Льотної академії національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" Центра застосування авіації в народному господарстві" завдані збитки, які пов'язані із знищенням літака товариства, у розмірі 163 563,68 грн, 2 453,45 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову до Господарського суду Кіровоградської області, а також 3 680,19 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Щодо позову у цій справі, то в якості документального підтвердження завданих відповідачем збитків у вигляді не отриманих позивачем доходів (упущеної вигоди) у розмірі 5 006 000,00 грн, позивачем надано: копію попереднього договору надання в комерційну оренду літаків для біологічних та агрохімічних послуг в рослинництві від 26.01.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаклуб Альбатрос"; копію листа від 27.04.2023 № 20 Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві", адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Черкаси-ЗАНГ" про надання інформації про середній дохід на один літак, що експлуатувався підприємством у 2018 році; копію листа від 02.06.2023 № 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Черкаси-ЗАНГ", адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" про надання інформації про середній дохід та середній об'єм робіт підприємства від АХР за 2018 рік на один літак з додатками ((копія інформаційної бухгалтерської довідки від 02.06.2023 про середній дохід від авіаційно-хімічних робіт та середній об'єм робіт на один літак типу Х-32-912 авіакомпанії за 2018 рік; копія податкової декларації авіакомпанії за 2018 рік; копія акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2018 № 2; копія додаткової угоди від 06.09.2017 № NB-5626-17/1; копія акта виконаних авіаційно-хімічних та біологічних робіт від 11.07.2016)).
Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку завданих відповідачем збитків у вигляді не отриманих позивачем доходів (упущеної вигоди), внаслідок знищення літака НАРП-1, сума збитків складає: 5 006 000,00 грн.
За основу розрахунків можливого одержання доходів за звичайних обставин позивачем взято попередній договір надання в комерційну оренду літаків для біологічних та агрохімічних послуг в рослинництві від 26.01.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаклуб Альбатрос", в якому передбачено можливі об'єми та ціни одиниці робіт і доходи позивача від авіаційно-хімічних робіт у 2017 році.
За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві", у п. 2.4., 3.2. договору розраховується можливий дохід позивача по видам робіт:
- від внесення (розселення) трихограми 27,00 грн/га * 16 000 га = 432 000 грн;
- від внесення агрохімічних речовин 105,00 грн/га * 4 000 га = 420 000 грн.
Очікувана сума доходу (упущеної вигоди), за твердженням позивача, за 2017 рік складає 852 000,00 грн.
Також на підтвердження можливого одержання доходів у 2018 році позивач надає Довідку про одержання середнього доходу на 1 літак типу Х-32-912 у 2018 році Товариством з обмеженою відповідальністю авіакомпанією "Черкаси-ЗАНГ" в сумі 1 038 500 грн, по видам робіт:
- від внесення (розселення) трихограми 28,2 грн/га * 18 000 га = 507 600 грн;
- від внесення агрохімічних речовин 105,00 грн/га * 5 056,19 га = 530 900 грн.
За твердженням позивача, ціни, об'єми робіт та доходи підтверджуються документами звітності авіакомпанії та цінами на види авіаційних робіт, записаними у Актах виконаних робіт за 2016, 2017, 2018 років, в яких зазначено ціну внесення (розселення) трихограми у 2016 році по 27,6 грн за 1 га, у 2017 році по 27,00 грн за 1 га, у 2018 році по 28,2 грн за 1 га, а ціна обробки соняшника рідинними препаратами у 2017 році по 93,00 грн та 105,00 грн за 1 га, ціну обробки рослин проти шкідників у 2018 році по 142,02 грн. за 1 га.
Також позивач зазначає, що зазначені ціни і доходи, які присутні у розрахунках, відповідають дійсним на той період цінам. По комерційному завантаженню літак Х-32-912 та літак НАРП-1 приблизно однакові, але літак НАРП-1 на 12% має більшу продуктивність польотів, що не враховується позивачем у розрахунках.
Наведені ціни по видах авіаційних робіт, за твердженням позивача, не мають великих коливань, тому він їх використовує у розрахунках можливої упущеної вигоди. Виходячи з приведених даних, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" розраховує не одержані доходи (упущену вигоду) по розрахунковим сезонам:
- у сезоні робіт 2017 року можливо було отримати - 852 000,00 грн:
- у сезоні робіт 2018 року можливо було отримати - 1 038 000,00 грн;
- у сезоні робіт 2019 року можливо було отримати - 1 038 000,00 грн;
- у сезоні робіт 2020 року можливо було отримати - 1 038 000,00 грн;
- у сезоні робіт 2021 року можливо було отримати - 1 038 000,00 грн.
З огляду на викладені у позові обставини, правовою підставою стягнення спірної суми є відшкодування збитків (упущеної вигоди).
Здійснивши оцінку наданих у справу доказів, місцевий господарський суд визнав, що позивач не довів зазначеного ним розміру завданих відповідачем збитків у вигляді не отриманих доходів (упущеної вигоди), що виключає підстави для задоволення заявленого позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову з наступних мотивів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
З положень ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України слідує, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
У відповідності з вимогами пункту 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до статті 224 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом частини першої статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, пов'язане з обмеженням його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке проявилося у здійснених ним витратах, в утраті або пошкодженні його майна або у втраті доходів, які він повинен був отримати.
При цьому, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто, упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов'язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) та постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).
Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).
Тлумачення змісту ч. 2 ст. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов'язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.
Так, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відсутність хоча б одного з вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Протиправною є поведінка особи з порушенням норм законодавства. Якщо зобов'язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, з урахуванням матеріалів дійсної справи, а також обставин, встановлених у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 у справі № 912/1465/22 та постанові Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 912/707/23, доведено: протиправна поведінка відповідача, яка полягала в безпідставному утриманні та неповерненні позивачеві його літака; шкідливий результат такої поведінки (збитки), який полягає в неможливості повернути літак Позивачеві, внаслідок його знищення; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та реальними збитками - внаслідок безпідставного утримання відповідачем літака, останній був зруйнований за наслідками збройного удару та пожежі; вина відповідача полягає в безпідставному утриманні та не поверненні літака позивачеві на його неодноразові вимоги.
Що ж до розміру понесених збитків у формі упущеної вигоди в сумі 5 006 000,00 грн, яка складається з 852 000,00 грн (2017 рік), 1 038 000,00 грн (2018 рік), 1 038 000,00 грн (2019 рік), 1 038 000,00 грн (2020 рік), 1 038 000,00 грн (2021 рік), то суд першої інстанції підставно звернув увагу на арифметичну помилку, оскільки при здійснені калькуляції сум наведених у розрахунку завданих відповідачем збитків у вигляді не отриманих позивачем доходів (упущеної вигоди), загальний добуток складає 5 004 000,00 грн.
При цьому, за основу розрахунків можливого одержання доходів за звичайних обставин позивачем взято попередній договір надання в комерційну оренду літаків для біологічних та агрохімічних послуг в рослинництві від 26.01.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаклуб Альбатрос", в якому передбачено можливі об'єми та ціни одиниці робіт і доходи позивача від авіаційно-хімічних робіт у 2017 році.
За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві", у п. 2.4., 3.2. договору розраховується можливий дохід позивача по видам робіт:
- від внесення (розселення) трихограми 27,00 грн/га * 16 000 га = 432 000 грн;
- від внесення агрохімічних речовин 105,00 грн/га * 4 000 га = 420 000 грн.
Очікувана сума доходу (упущеної вигоди), за твердженням позивача, за 2017 рік складає 852 000,00 грн.
Також на підтвердження можливого одержання доходів у 2018 році позивач надає Довідку про одержання середнього доходу на 1 літак типу Х-32-912 у 2018 році Товариством з обмеженою відповідальністю авіакомпанією "Черкаси-ЗАНГ" в сумі 1 038 500 грн, по видам робіт:
- від внесення (розселення) трихограми 28,2 грн/га * 18 000 га = 507 600 грн;
- від внесення агрохімічних речовин 105,00 грн/га * 5 056,19 га = 530 900 грн.
За твердженням позивача, ціни, об'єми робіт та доходи підтверджуються документами звітності авіакомпанії та цінами на види авіаційних робіт, записаними у Актах виконаних робіт за 2016, 2017, 2018 років, в яких зазначено ціну внесення (розселення) трихограми у 2016 році по 27,6 грн за 1 га, у 2017 році по 27,00 грн за 1 га, у 2018 році по 28,2 грн за 1 га, а ціна обробки соняшника рідинними препаратами у 2017 році по 93,00 грн та 105,00 грн за 1 га, ціну обробки рослин проти шкідників у 2018 році по 142,02 грн. за 1 га.
Також позивач зазначає, що зазначені ціни і доходи, які присутні у розрахунках, відповідають дійсності на той період цін. По комерційному завантаженню літак Х-32-912 та літак НАРП-1 приблизно однакові, але літак НАРП-1 на 12% має більшу продуктивність польотів, що не враховується позивачем у розрахунках.
Наведені ціни по видах авіаційних робіт, за твердженням позивача, не мають великих коливань, тому він їх використовує у розрахунках можливої упущеної вигоди. Виходячи з приведених даних, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" розраховує не одержані доходи (упущену вигоду) по розрахунковим сезонам:
- у сезоні робіт 2017 року можливо було отримати - 852 000,00 грн:
- у сезоні робіт 2018 року можливо було отримати - 1 038 000,00 грн;
- у сезоні робіт 2019 року можливо було отримати - 1 038 000,00 грн;
- у сезоні робіт 2020 року можливо було отримати - 1 038 000,00 грн;
- у сезоні робіт 2021 року можливо було отримати - 1 038 000,00 грн.
В якості документального підтвердження завданих відповідачем збитків у вигляді не отриманих позивачем доходів (упущеної вигоди) у розмірі 5 006 000,00 грн, позивачем надано: копію попереднього договору надання в комерційну оренду літаків для біологічних та агрохімічних послуг в рослинництві від 26.01.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаклуб Альбатрос"; копію листа від 27.04.2023 № 20 Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві", адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Черкаси-ЗАНГ" про надання інформації про середній дохід на один літак, що експлуатувався підприємством у 2018 році; копію листа від 02.06.2023 № 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Черкаси-ЗАНГ", адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" про надання інформації про середній дохід та середній об'єм робіт підприємства від АХР за 2018 рік на один літак з додатками ((копія інформаційної бухгалтерської довідки від 02.06.2023 про середній дохід від авіаційно-хімічних робіт та середній об'єм робіт на один літак типу Х-32-912 авіакомпанії за 2018 рік; копія податкової декларації авіакомпанії за 2018 рік; копія акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2018 № 2; копія додаткової угоди від 06.09.2017 № NB-5626-17/1; копія акта виконаних авіаційно-хімічних та біологічних робіт від 11.07.2016)).
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди
Згідно з ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
За приписами ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
З огляду на предмет попереднього договору він містить елементи двох видів договорів - оренди транспортного засобу (літака) та послуг.
Загальні умови щодо найму (оренди) визначені у главі 58 ЦК України.
Так, за приписами ч.1, 2 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч.1, 3 ст.760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст.800 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).
З урахуванням наведених норм права, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаклуб Альбатрос" Договір (попередній) надання в комерційну оренду літаків для біологічних та агрохімічних послуг в рослинництві від 26.01.2017, фактично не містить вказівки на конкретний його предмет, тобто індивідуальне визначене майно, що передаватиметься в оренду. Водночас п. 1.2. вказаного договору передбачає лише те, що орендодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" передає орендарю літак типу НАРП-1 без зазначення його будь-яких ідентифікуючих ознак (зокрема, індивідуального та заводського номеру, дати випуску, тощо).
Умовами попереднього договору також не передбачено, що основний договір буде укладено після того, як Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" отримає право власності на відповідне майно, зокрема, але не виключно, на повітряне судно НАРП-1 (заводський номер 033280206), яке, як встановлено судами у справах № 912/1465/22 та № 912/707/23, виникло у останнього лише 16.02.2017, тобто через 21 день після укладення попереднього договору.
У матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження, що між Позивачем та ТОВ «Авіаклуб Альбатрос» в подальшому (до 31.12.2017) був укладений основний договір, отже виконаний попередній договір не був (не здійснено передання літака в оренду для подальшого виконання авіаційно-хімічних робіт в сільському господарстві).
Звідси, висновок суду першої інстанції про те, що цей правочин не може бути покладений в основу доведення цін на проведення авіаційно-хімічних робіт у 2017 році, є правильним.
Чим спростовуються доводи позивача, що суд не вірно трактує норми ст.635 ЦК України та ст.182 ГК України і ним здійснено помилкові ствердження, що умовами Договору (попереднього) не передбачено, що основний договір буде укладено після того, як товариство отримає право власності на повітряне судно НАРП-1 (заводський номер 033280206), що норми ст.635 ЦК України та ст.182 ГК України не передбачають цих вимог, а Договір (попередній) укладено для виконання послуг з авіаційно-хімічних робіт у сільському господарстві і передбачає вказувати тільки тип літака.
Стосовно наданої позивачем інформації про середній дохід та середній об'єм робіт підприємства від АХР за 2018 рік на один літак, яка сформована та викладена Товариством з обмеженою відповідальністю авіакомпанією "Черкаси-ЗАНГ" у вигляді листа від 02.06.2023 № 3.
Колегія суддів зазначає, що в основу розрахунку суми неодержаних доходів, які міг би отримати позивач в період з 2017-2021 років за звичайних обставин, покладено саме цю інформаційну бухгалтерську довідку про середній дохід від авіаційно-хімічних робіт та середній об'єм робіт на один літак типу Х-32-912 авіакомпанії за 2018 рік, що спирається на ключові показники такі, як середньої ціни по видах робіт за 1 га та об'єму в га.
Звідси, за основу своїх розрахунків позивач бере показники повітряного судна іншого типу Х-32-912.
В свою чергу, матеріали справи не містять технічних характеристик літака типу Х-32-912, на основі якого був проведений відповідний розрахунок збитків у вигляді не отриманих доходів (упущеної вигоди), а позивачем не доведено, що літаки типу Х-32-912 та НАРП-1 схожі чи аналогічні за своїми характеристиками.
Крім того, як слідує з наявної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із засновників та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" та Товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанією "Черкаси-ЗАНГ" є одна і та сама особа - Олександр Романніков, що може свідчити про зацікавленість особи в наданні відповідних доказів щодо розрахунків за проведення авіаційно-хімічних робіт у 2018 році. Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2018 рік не відображає види діяльності, від яких був отриманий прибуток, тому не може підтвердити середній розмір доходу Товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанією "Черкаси-ЗАНГ" від експлуатації літака Х-32-912.
З огляду на обов'язок доведення розміру упущеної вигоди, який покладається на ТОВ «Центр ЗАНГ» і враховуючи те, що загальний розмір недоотриманого доходу за період з 2017-2021 роки базується виключно на підставі відомостей із згаданої довідки, а інших доказів в основу обґрунтування втраченої вигоди суду першої інстанції надано не було, тому суд дійшов правильного висновку стосовно неналежності такого доказу, оскільки в силу ч. 2 ст. 76 ГПК України він не підтверджує заявлені Скаржником вимоги.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги акт виконаних авіаційно-хімічних та біологічних робіт 11.07.2016, складений між СТОВ "Надія України" та Товариством з обмеженою відповідальністю авіакомпанією "Черкаси-ЗАНГ", оскільки такий підписано поза межами строку розрахунку збитків у вигляді не отриманих доходів (упущеної вигоди) (2017-2021 роки).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивачем взагалі не надано доказів на підтвердження розрахунку збитків у вигляді не отриманих доходів (упущеної вигоди) за період 2019-2021 рік, та бере до уваги, що зазначене судно з 20.12.2019 виключене з Державного реєстру цивільних повітряних суден України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачем фактично не надано доказів на підтвердження реальної (а не теоретичної) можливості проведення/реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" авіаційно-хімічних та біологічних робіт саме повітряним судном НАРП-1 (заводський номер 033280206) у період 2017 - 2021 роки, а відтак, про реальну, а не теоретичну можливість отримання позивачем доходів, про відшкодування яких заявлено у даній справі та цілком обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.
Вищенаведеним спростовуються доводи скарги, що у рішенні суд не пояснив, спираючись на норму закону, в чому має зацікавленість керівник ТОВ «Центр ЗАНГ» і керівник ТОВ «Авіакомпанії «Черкаси ЗАНГ».
Щодо доводів скарги про порушення судом норм процесуального права, зокрема, відхилення клопотання позивача розглядати Акт від 26.11.2019 як доказ, чим порушив права Позивача згідно з ч.2 ст. 42 та п.4 ч.1 ст.277 ГПК України та ігнорування і не розгляд письмових пояснень Позивача від 11.02.2025, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як визначено в ч. 3 ст. 13, ч. 1 с. 73, ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.3 ст.80 ГПК України).
Згідно з ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Як свідчать матеріали справи, ухвалою суду від 26.11.2024 відкрито провадження у справі, при цьому у позові позивач не зазначав, що не може подати будь-який доказ з об'єктивних підстав і не просив суд продовжити строк на подання доказів.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Ухвалою від 08.01.2025 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/2806/24 на тридцять днів; закрив підготовче провадження у справі № 912/2806/24; справу № 912/2806/24 призначив до судового розгляду по суті на 05.02.2025 на 09:00 год. В якому в подальшому оголошувались перерви до 24.02.2025 та до 04.03.2025.
В свою чергу, 27.02.2025 (зареєстровано судом 28.02.205) до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи акта від 26.11.2019. При цьому, будь-яких пояснень щодо підстав пропуску строку на подачу доказів і клопотання про поновлення процесуальних строків позивачем подано не було.
Протокольною ухвалою від 04.03.2025 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання позивача від 27.02.2025 про залучення документа до матеріалів справи (акта від 26.11.2019), з підстави подання цього доказу поза межами строку підготовки справи до судового розгляду, не обґрунтування позивачем причин порушення строку та відсутності клопотання про поновлення або продовження процесуального строку на подання доказів.
Наведеним спростовані доводи скарги в частині безпідставності відхилення акта від 26.11.2019 як доказу і не розгляду клопотання позивача.
Щодо доводів скарги стосовно неврахування судом першої інстанції преюдиційних обставин, встановлених рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2023 по справі № 912/1465/22 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 по справі №912/707/23, при ухваленні оскаржуваного рішення, то вони відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру. Так, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі (а не виключно) з урахуванням преюдиційних обставин повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду в конкретній справі та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/5814/17).
Слід наголосити, що суд першої інстанції взяв до уваги, що вина відповідача, сам факт спричинення збитків та причинно-наслідковий зв'язок, з урахуванням встановлених обставин у наведених справах судом першої інстанції був врахований.
В той же час, вимога про стягнення упущеної вигоди має бути належно обґрунтованою доказами, які б підтверджували розмір завданої шкоди, а не лише фактом завдання таких збитків.
При цьому, такі докази має подавати саме позивач - ТОВ «Центр ЗАНГ», й оскільки, останнім не було надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів для підтвердження своєї позиції, суд першої інстанції прийняв цілком законне та обґрунтоване рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права згідно з вимогами ст. 236 ГПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2025 у справі №912/2806/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2025 у справі №912/2806/24 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр застосування авіації у народному господарстві" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови вготовлено і підписано суддями Івановим О.Г. та Чередко А.Є. 15.05.2026, суддею Парусніковим Ю.Б. (через перебування у відрядженні) 25.05.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Ю.Б. Парусніков