ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"26" травня 2026 р. Справа № 686/21656/21
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Василишин А.Р., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.05.26р. по справі №686/21656/21 (повний текст - 11.05.2026р. суддя - Л.О. Субботіна)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд"
до відповідачів
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"
про визнання недійсними свідоцтв про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу та витребування майна
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 6 травня 2026 року по справі №686/21656/21 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", про визнання недійсними свідоцтв про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу та витребування майна - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, від Товариства з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд", через Електронний суд, на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій, з підстав викладених в ній, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.
Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до елементів апеляційної скарги віднесено перелік документів, що додаються, а пункт 2 частини 3 цієї ж статті до їх обов'язкового числа відносить, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В силу дії частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Підпунктом 6 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
При цьому, суд апеляційної інстанції констатує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд" подано апеляційну скаргу за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи застосування пониженого коефіцієнту розміру ставки судового збору, суд апеляційної інстанції констатує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд" звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.05.26р. по справі №686/21656/21 мало сплатити судовий збір в розмірі 57 101 грн 32 коп (47584,43 грн*150%*0,8).
Окрім того, частиною 2 статті 9 закону України "Про судовий збір" унормовано, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Здійснивши перевірку зарахування сплаченого апелянтом судового збору в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", суд апеляційної інстанції зауважує, що в даній програмі відсутні дані щодо надходження коштів в сумі 57 101 грн 32 коп до спеціального фонду.
Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд" не додано доказів сплати судового збору. При цьому, головуючий суддя наголошує, що в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази також.
Натомість, скаржник в апеляційній скарзі також просить відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд" сплату судового збору до прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками розгляду скарги у зв'язку з відсутністю у скаржника будь-якого доходу за 2025-2026 роки.
При цьому, обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник у прохальній частині апеляційної скарги обмежився лише формальним посиланням на відсутність доходу протягом останніх двох років, проте не надав жодних доказів у підтвердження такого твердження скаржника.
Водночас, головуючий суддя констатує, що розглядаючи клопотання про відстрочення від сплати судового збору суд виходить з того, що відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Так у відповідності до частини 1 статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до частини 3 статті 8 "Про судовий збір" при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені також і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2020 року у справі №420/1582/19, від 17 вересня 2020 року в справі №460/3138/19).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Суд звертається до правової позиції, викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15 липня 2024 року по справі №917/1920/21, щодо доказів, якими може бути підтверджено майновий стан сторони, з якої вбачається наступне:
"Суд зазначає, що положення статтей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022р. у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022р. у справі №905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів."
Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та дотриманням статтей 73, 76- 79 ГПК України.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи.
Окрім цього, Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі від 20 квітня 2023 року у справі №990/13/223 зазначено наступне: "Із доданих до апеляційної скарги виписки по картці/рахунку з АТ КБ "ПриватБанк" від 16 січня 2023 року та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22 березня 2023 року № 0210-23-00229 за період з I по IV квартал 2022 року можна визначити, що скаржник не отримував доходів. Проте цих документів не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у скаржника немає інших доходів. Посилання скаржника на відсутність у нього рухомого майна, не є тим фактом, що сам по собі та в сукупності зі згаданими вище документами може слугувати підставою для звільнення скаржника від виконання вимог процесуального закону щодо форми і порядку подання апеляційної скарги в цій справі".
Враховуючи викладене, суд наголошує, що питання звільнення, відстрочення чи розтермінування сплати судового збору є процесуальним правом суду, а не обов'язком, і може застосовуватися як виняток за умови безумовного та документального підтвердження скрутного майнового стану. Самі лише усні чи письмові твердження заявника про відсутність доходу, за відсутності будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів (як-от довідок органів ДПС про доходи, виписок з банківських рахунків, відомостей про відсутність майна тощо), не можуть бути підставою для відстрочення виконання закріпленого законом обов'язку. Поряд з тим, всупереч вимогам процесуального законодавства, заявником не надано жодного документа на підтвердження своєї фінансової неспроможності, що позбавляє суд можливості об'єктивно оцінити його майновий стан на основі поданої апеляційної скарги та додатків до неї. З огляду на викладене, вказане клопотання задоволенню не підлягає, а заява залишається без руху для усунення недоліків шляхом надання належних доказів скрутного майнового стану або документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Як передбачено частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи наведене вище, Скаржником не дотримано вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що, відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення без руху апеляційної скарги з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 травня 26 року по справі №686/21656/2 - залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "КапіталІнвестБуд" десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги: надання належних доказів скрутного майнового стану або документа про сплату судового збору у розмірі 57 101 грн 32 коп..
3. Заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Північно-західного апеляційнго господарського суду докази про таке направлення.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду апеляційна скарга у справі №686/21656/21 вважатиметься неподаною та буде повернута.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Василишин А.Р.