ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 травня 2026 року Справа № 903/295/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Хабарова М.В.,
суддя Мамченко Ю.А.,
суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Щербак В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Вест" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.03.2026 у справі № 903/295/26 (суддя Бідюк С.В., повна ухвала складена 27.03.2026)
за позовом Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Вест"
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання знесення самочинно збудованого майна
за участю:
прокурор - Гарбарук В.А.
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.03.2026 заяву Луцької окружної прокуратури про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно Вест" вчиняти певні дії щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. "А-2" - адміністративно-побутове приміщення; літ. "Б-2" побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, зокрема щодо його відчуження, здачі в оренду (суборенду).
Заборонено державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. "А-2" - адміністративно-побутове приміщення; літ. "Б-2" побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га.
У решті заяви відмовлено.
В обґрунтування постановленої ухвали суд першої інстанції вказав, що заявлені прокуратурою заходи забезпечення - заборона ТОВ "Техно Вест" вчиняти певні дії щодо нерухомого майна та заборона державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, є співмірними та належними.
Враховуючи, що Луцька окружна прокуратура оспорює правомірність набуття права власності на спірне нерухоме майно, своєчасне невжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони ТОВ "Техно Вест" державним реєстраторам вчиняти дії щодо спірного нерухомого майна, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду, оскільки можливість ТОВ "Техно Вест" здійснити відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, є беззаперечним підтвердженням того, що в майбутньому це утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Щодо заявленого прокурором заходу забезпечення - накладення арешту на адміністративно-побутову будівлю площею 592,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1958450407218, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні зазначивши, що забезпечення позову щодо нерухомого майна не потребує обмеження права користування ним. Тому, з огляду на необхідність мінімального втручання в права та інтереси відповідача, а також забезпечення збереження спірного майна, суд дійшов висновку, що достатніми й обґрунтованими можуть бути й інші способи забезпечення позову, зокрема: заборона відчуження нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним, а також заборона державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо спірного майна.
Заявлені заходи забезпечення позову - накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га та заборона органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви; заборона державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви, судом визнано необґрунтованими, оскільки прокурором не наведено фактичних обставин, які би свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, в разі задоволення позову, та обставин, які би підтверджували, що невжиття відповідного заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Також, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вжиття заходу забезпечення позову - заборона органам державного архітектурно-будівельного контролю приймати рішення щодо погодження або надання документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, вказавши на відсутність взаємозв'язку між предметом позовних вимог та даним заходом забезпечення, а також на те, що зазначений захід обмежує права ТОВ "Техно Вест" у здійсненні господарської діяльності.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ТОВ "Техно Вест" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви про забезпечення позову скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про залишення її без задоволення. В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Вказує, що прокурором не доведено те, що товариством вчиняються дії, які свідчили б про намір до відчуження належного йому майна або його продажу (укладення договорів відчуження майна, проведення переговорів, попередніх угод тощо). Матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам держави і сторони товариства до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів держави без вжиття таких заходів забезпечення позову.
Здійснення відчуження ОСОБА_1 , як однією із засновників та бенефіціарних власників ТОВ "Техно Вест", спірного нерухомого майна товариству не свідчить про наявність реального ризику його відчуження в майбутньому та не підтверджує необхідності застосування заходів забезпечення позову, оскільки вказані дії були вчинені після скасування арешту ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.09.2023 у справі 161/15788/22, тобто у період, коли будь-які обмеження щодо розпорядження майном були відсутні, а власник реалізував свої законні повноваження. Окрім того, відсутні підстави покладення в основу висновку про наявність ризиків обставини, що стосуються іншої особи, яка не є відповідачем у даній справі.
Апелянт зазначає, що протягом тривалого часу після набуття майна товариством жодних дій щодо його відчуження не вчинялося, тобто відсутні недобросовісні дії з боку ТОВ "Техно Вест". А вчинення вищевказаних обставин у 2023 році навпаки підтверджують відсутність будь-якої терміновості чи реальної загрози відчуження майна на момент вирішення питання про забезпечення позову, а також будь-яких дій товариства, спрямованих на уникнення виконання можливого рішення суду.
ТОВ "Техно Вест" вказує, що позов про знесення самочинного будівництва є негаторним, а тому спрямований на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а не на регулювання права власності на об'єкт нерухомості. Відтак застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження майна не пов'язане з предметом спору.
Крім того зазначає, що Луцька окружна прокуратура не навела жодного обґрунтування, із посиланням на відповідні докази, щодо зміни будь-яких обставин, які зумовлюють необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо видозміни, реконструкції чи відчуження майна, його технічного переобладнання тощо, тобто вчинення дій, які можуть в подальшому істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З огляду на вищевказане, вважає наявними підстави для скасування вжитих оскаржуваною ухвалою заходів.
У відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України Луцька окружна прокуратура подала до апеляційного суду відзив, в якому вказує, що наявність зареєстрованого за ТОВ "Техно Вест" права власності на об'єкти самочинного будівництва, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, останнє фактично використовує самовільно зайняту земельну ділянку під такими об'єктами нерухомості та має об'єктивну та реальну можливість розпорядитись ним під час розгляду даної справи шляхом його відчуження третім особам, зміни його характеристик, конфігурації, площі тощо, що у свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Крім того, вчинення ОСОБА_1 (забудовник самочинного будівництва) дій щодо передачі 16.10.2023 до статутного капіталу ТОВ "Техно Вест" (останній набувач самочинного будівництва) спірного нерухомого майна та його перереєстрацію свідчать про недобросовісність зазначених осіб, їх намагання уникнути відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній, легалізації права приватної власності на об'єкти самочинного будівництва.
Прокурор погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Техно Вест" вчиняти певні дії щодо нерухомого майна та заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, є співмірними та належними.
В судове засідання 14.05.2026 з'явився представник апелянта, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.
Прокурор заперечив проти апеляційної скарги.
В судовому засіданні 14.05.2026 оголошувалась перерва до 20.05.2026.
У судове засідання 20.05.2026 з'явився прокурор, який надав свої пояснення щодо обставин справи.
Інші учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на вказане, зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, приймаючи до уваги ст. 269 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників учасників справи, вивчивши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 26.03.2026, наявні в них докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 26.03.2026, Луцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Техно Вест" про усунення перешкод територіальній громаді в особі Луцької міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,5631 га з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, шляхом зобов'язання ТОВ "Техно Вест" знести за власний рахунок самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, що на ній розташовані, а саме: адміністративно-побутову будівлю (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. А-2 адміністративно-побутове приміщення; літ. Б-2 - побутове приміщення (площа 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1958450407218.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на праві постійного користування Державному підприємству Національна енергетична компанія "Укренерго", на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №038315 від 20.12.2004, перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 0721885800:06:000:0027 площею 1,1719 га (в подальшому за результатами поділу даної земельної ділянки утворилась земельна ділянка з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га) цільове призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відомості про дану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру 22.11.2017.
Незважаючи на те, що вказана земельна ділянка перебувала на праві постійного користування ДП НЕК "Укренерго", Дембіцькою Надією Петрівною, без дозвільних документів з 2017 року проведено на ній будівництво об'єктів нерухомого майна та 11.11.2019 державним реєстратором внесено відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме адміністративно-побутову будівлю площею 592,7 кв.м: /А-2/ - адміністративно-побутове приміщення, /Б-2/ - побутове приміщення (132,9 кв.м), за Дембіцькою Надією Петрівною на підставі договору купівлі-продажу від 02.05.2003. Зазначено, що вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 (яка утворилась лише у 2017 році).
Факт самочинного будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 мав наслідком пред'явлення Луцькою окружною прокуратурою у 2022 році позову в інтересах Луцької міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, припинення права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення від об'єктів нерухомості.
У межах судової справи № 161/15788/22 Волинським апеляційним судом постановою від 17.05.2023 було накладено арешт на вищевказане нерухоме майно площею 592,7 кв.м; заборонено вчиняти ОСОБА_1 певні дії щодо такого нерухомого, зокрема укладати договори відчуження, передання в оренду (суборенду); заборонено державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо нерухомого майна - /A-2/ - адміністративно-побутового приміщення, /Б-2/ - побутового приміщення (132,9 кв.м), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га.
За результатами розгляду зазначеного позову Верховним Судом у постанові від 03.09.2025 у справі №161/15788/22 висловлено позицію про неналежність обраного прокурором способу захисту прав власника земельної ділянки та зазначено, що у спірних правовідносинах належною є вимога про знесення самочинно побудованого спірного об'єкта нерухомості відповідно до ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, з урахуванням положення ч.3 та 5 цієї статті.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.09.2023 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті постановою Волинського апеляційного суду від 17.05.2023 у справі №161/15788/22.
Разом з тим, після скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 здійснено відчуження спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Техно Вест" на підставі рішення про надання згоди на передачу майна №№1878, 1879 від 16.10.2023 та акта приймання-передачі № №1880, 1882 від 16.10.2023.
Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.03.2026 №2513501, ОСОБА_1 є однією із засновників, бенефіціарних власників ТОВ "Техно Вест".
24.03.2026 до суду першої інстанції від Луцької окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій остання просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на нерухоме майно - адміністративно-побутову будівлю (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. А-2 адміністративно-побутове приміщення; літ. Б-2 - побутове приміщення (площа 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га;
2) заборони ТзОВ Техно Вест вчиняти певні дії щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. А-2 - адміністративно-побутове приміщення; літ. Б-2 побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, зокрема щодо його відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь які інші документи щодо нерухомого майна;
3) заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. А-2 - адміністративно-побутове приміщення; літ. Б-2 побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га;
4) накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, та заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;
5) заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;
6) заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю приймати рішення щодо погодження або надання документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
Обґрунтовуючи вищевказану заяву прокурор зазначав, що ОСОБА_1 здійснено самочинне будівництво об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, яка перебувала та перебуває у постійному користуванні ДП НЕК "Укренерго" та зареєстровано речові права на об'єкт нерухомого майна - адміністративно-побутова будівля площею 592,7 кв.м. "А-2" - адміністративно-побутове приміщення; "Б-2" - побутове приміщення (площа 132,9 кв.м.), який Дембіцькою Н.П., на підставі рішення про надання згоди на передачу майна №№1878, 1879 від 16.10.2023 та акта приймання-передачі №1880, №1882 від 16.10.2023, передано до статутного капіталу ТОВ "Техно Вест".
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є одним з кінцевих бенефіціарних власників ТОВ "Техно Вест" з прямим вирішальним впливом бенефіціарного володіння, тобто є пов'язаною з даним товариством, а дії з перереєстрацією такого нерухомого майна свідчать про недобросовісність ОСОБА_1 та ТОВ "Техно Вест", їх намагання уникнути відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній, легалізації права приватної власності на об'єкти самочинного будівництва.
Таким чином, враховуючи правомочності власника майна, прокурор вважає наявною високу ймовірність відчуження ТОВ "Техно Вест" як власником належного йому вказаного майна (об'єктів самочинного будівництва) третім особам, зміни його характеристик, конфігурації, площі тощо, що у свою чергу може призвести до утруднення або неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Окрім того прокурор вбачає існування ризику того, що власником нерухомого майна вчинятимуться дії щодо легалізації користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване (намагання отримати правовстановлюючі документи на землю або будівництво на ній), що у свою чергу також може вплинути виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів враховує, що апелянт оскаржує ухвалу суду від 26.03.2026 в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно Вест" вчиняти певні дії щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. "А-2" - адміністративно-побутове приміщення; літ. "Б-2" побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, зокрема щодо його відчуження, здачі в оренду (суборенду) та заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо вищевказаного майна.
Відтак, в іншій частині оскаржувана ухвала апеляційним судом не переглядається.
Згідно з положеннями ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.2,4 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (схожа правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Згідно з ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Оцінюючи заявлені прокурором та задоволені судом заходи забезпечення позову, колегія суддів вважає їх співмірними з предметом позову та такими що підлягають вжиттю, з огляду на наступне.
Предметом розгляду даної справи є вимога про усунення перешкод територіальній громаді в особі Луцької міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,5631 га з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, шляхом зобов'язання ТОВ "Техно Вест" знести за власний рахунок самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, що на ній розташовані, а саме: адміністративно-побутову будівлю (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. А-2 адміністративно-побутове приміщення; літ. Б-2 - побутове приміщення (площа 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1958450407218.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 11.11.2019 державним реєстратором внесено відомості за номером 1958450407218 про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, за Дембіцькою Надією Петрівною на підставі договору купівлі-продажу від 02.05.2003.
В подальшому, після звернення Луцької окружної прокуратури у 2022 році з позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, припинення права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення від об'єктів нерухомості, у задоволенні якого було відмовлено у зв'язку з обранням прокурором неналежного способу захисту, а також після скасування заходів забезпечення позову ухвалою суду від 28.09.2023 № 161/15788/22 (були вжиті Волинським апеляційним судом постановою від 17.05.2023), ОСОБА_1 здійснено відчуження спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Техно Вест" на підставі рішення про надання згоди на передачу майна №1878, 1879 від 16.10.2023 та акта приймання-передачі №1880, 1882 від 16.10.2023.
Отже, виходячи з предмета позову, кінцевою метою позову у цій справі є поновлення порушених прав, інтересів позивача як власника земельної ділянки площею 0,5631 га з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, шляхом зобов'язання відповідача знести наявний на цій земельній ділянці об'єкт самочинного будівництва загальною площею 592,7 кв.м, право власності на який зареєстровано за відповідачем.
Разом з тим, перебування вищевказаного об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці площею 0,5631 га з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, яке за твердженням прокурора є об'єктом самочинного будівництва, у власності ТОВ "Техно Вест", створює передумови для можливості подальшої його передачі у власність іншим особам, подальшого відчуження та перереєстрації такого об'єкта нерухомого майна до закінчення розгляду цієї справи, що призведе до неможливості виконати рішення суду (у разі задоволення позову) та захистити права держави в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
У межах цих правовідносинах наявність у відповідача правомочності власника спірного об'єкта нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, але до прийняття остаточного рішення, розпорядитися спірним об'єктом на користь третіх осіб, що призведе до неможливості позивачем, у випадку задоволення позову, відновити своє право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 910/16225/24).
Відтак, можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (схожа правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Наведеним повністю спростовується твердження апелянта про ненадання прокурором належних доказів на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, зокрема щодо вчинення відповідачем будь-яких правочинів стосовно об'єкта, який позивач вважає самочинним будівництвом.
Окрім того, в разі фактичного вчинення правочину щодо відчуження спірної будівлі нівелюється передбачена ст.136 Господарського процесуального кодексу України превентивна мета вжиття таких заходів - запобігання істотному ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективному захисту, або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Варто зазначити, що застосування тимчасової заборони відповідачу вчиняти певні дії чи іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо спірного майна є співмірними і обґрунтованими заходами забезпечення позову, оскільки останні не позбавляють відповідача права володіння або користування майном, а лише обмежує можливість його відчуження чи обтяження, що відповідає меті забезпечення позову гарантувати ефективне виконання можливого судового рішення та уникнути втрати об'єкта.
Відтак, колегія суддів вважає, що прокурором доведено, що невжиття заходів забезпечення позову (щодо заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії) створює реальний ризик утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду, оскільки заявлені позовні вимоги спрямовані на захист державних інтересів шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою через знесення об'єкта самочинного будівництва, а відтак збереження незмінного фактичного та правового стану спірного майна є необхідною передумовою ефективного виконання можливого рішення суду.
З огляду на що, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в межах заявлених апелянтом вимог та в обсязі є обґрунтованим.
Оцінюючи доводи апелянта про те, що сам факт передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Техно Вест" ОСОБА_1 , яка не є учасником справи, не свідчить про наявність ризику його відчуження, а також що такі дії були вчинені у 2023 році і, відповідно, виключають терміновість чи реальну загрозу відчуження на момент вирішення питання про забезпечення позову, а тривала відсутність подальших дій щодо відчуження майна нібито свідчить про відсутність недобросовісної поведінки з боку відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є забудовником самочинного, на думку прокурора, будівництва та згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.03.2026 №2513501, є однією із засновників, бенефіціарних власників ТОВ "Техно Вест".
Передача нею спірного нерухомого майна у 2023 році до статутного капіталу товариства, за наявності спорів щодо самочинного будівництва (в межах кримінального провадження №12021035580000597 від 31.03.2021 та цивільної справи № 161/15788/22), свідчить про обґрунтоване припущення узгодженості дій ОСОБА_1 та ТОВ "Техно Вест" у межах корпоративних відносин та спрямованості таких дій на ускладнення захисту прав та інтересів позивача.
Оскільки на момент звернення до суду право власності на об'єкти самочинного будівництва, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, зареєстроване за ТОВ "Техно Вест", відповідач як власник наділений повним обсягом правомочностей щодо спірного майна та має об'єктивну можливість розпоряджатися ним під час розгляду справи, зокрема відчужити його третім особам або змінити його характеристики, що в разі вчинення таких дій може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим існує ризик відповідного ускладнення або унеможливлення їх захисту чи відновлення.
З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування судом першої інстанції заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та унеможливлення в майбутньому нових судових процесів, якщо буде змінено власника. У випадку відчуження спірного майна іншим особам, позивачу доведеться звертатися за захистом своїх прав з позовом до нового власника спірного майна.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не спростовують правильності висновку суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для застосування заявлених прокурором та оспорюваних апелянтом заходів забезпечення позову.
У силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст.73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність Луцькою окружною прокуратурою необхідність вжиття, визначених нею заходів забезпечення позову (оспорюваних апелянтом в межах даного апеляційного провадження), оскільки їх невжиття може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання майбутнього судового рішення, а також ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Волинської області від 26.03.2026 у справі №903/295/26.
Оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Вест" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.03.2026 у справі №903/295/26 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.03.2026 у справі №903/295/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена "26" травня 2026 р.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Петухов М.Г.