вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" травня 2026 р. Справа№ 910/12927/23 (910/10532/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Станіка С.Р.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Паверсток" арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича
на рішення господарського суду м.Києва від 21.01.2026р.
(повний текст складено 13.02.2026р.)
у справі №910/12927/23(910/10532/25) (суддя Мандичев Д.В.)
за позовом ліквідатора ТОВ "Паверсток" арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича
до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Телішевського Василя Петровича
про визнання недійсним договору та стягнення 720 000,00 грн.
в межах справи №910/12927/23
за заявою Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Запоріжжяобленерго"
до ТОВ "Паверсток"
про банкрутство
Рішенням господарського суду м.Києва від 21.01.2026р у справі №910/12927/23(910/10532/25) у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, 09.03.2026р. ліквідатор ТОВ "Паверсток" арбітражний керуючий Череватий Любомир Богданович подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 21.01.2026р у справі №910/12927/23(910/10532/25), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Паверсток" задовольнити повністю; вирішити питання про розподіл судових витрат ТОВ "Паверсток", понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Телішевський Василь Петрович просить відмовити ліквідатору ТОВ "Паверсток" арбітражному керуючому Череватому Любомиру Богдановичу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 21.01.2026р у справі №910/12927/23(910/10532/25) залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "Паверсток" арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича на рішення господарського суду м.Києва від 21.01.2026р у справі №910/12927/23(910/10532/25) та призначено її до розгляду на 25.05.2026р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026р. заяви ліквідатора ТОВ "Паверсток" арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича та представника ФОП Телішевського Василя Петровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у даній справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).
У провадженні господарського суду м.Києва перебуває справа №910/12927/23 за заявою ПАТ "Запоріжжяобленерго" про банкрутство ТОВ "Паверсток".
Ліквідатор ТОВ "Паверсток" арбітражний керуючий Череватий Л.Б. звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до ФОП Телішевського Василя Петровича про визнання недійсним договору №0401/22-02 від 04.01.2022 року та стягнення з відповідача 720 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 15.09.2025р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12927/23(910/10532/25); постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою місцевого суду від 12.11.2025р. було закрито підготовче провадження у справі №910/12927/23(910/10532/25); призначено справу до розгляду по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2022р. між ТОВ "Паверсток" (замовник) та ФОП Телішевським Василем Ігоровичем (виконавець) укладено Договір №0401/22-02 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги, а Замовник прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги в порядку та строки, визначені даним Договором та Додатками до нього.
Відповідно до п.п.1.2., 3.1. - 3.3. Договору, виконання Договору передбачає надання консультаційних послуг та послуг з створення, тестування, встановлення, обслуговування, підтримки, інформаційно-технічного супроводження, оптимізації програмного забезпечення та інших послуг визначених та погоджених Сторонами у Додатку до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору.
За послуги, надані за цим Договором, Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі та порядку, 720 000, 00 грн., згідно кошторису зазначеного у Додатку до цього Договору.
Винагорода повинна бути сплачена протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня виставлення рахунку, якщо інший порядок не оговорений сторонами.
Оплата за цим договором може здійснюватися як у вигляді 100% передоплати, так і поетапно, етапи оплати та сума узгоджується Сторонами.
У пункті 4.1. Договору встановлено, що обмін інформацією та документами, з метою здійснення більш оперативного обміну може здійснюватись шляхом передачі через електронну пошту та месенджери. Сторона, що направляє іншій будь-який документ, зобов'язана не пізніше, ніж на наступний день з моменту відправлення надіслати іншій Стороні той самий документ в паперовому примірнику оформлений та підписаний належним чином. Відправка паперових документів може здійснюватись засобами поштового зв'язку або кур'єрською доставкою.
Відповідно до п.п.5.1. - 5.4. Договору, після закінчення надання послуг або, якщо Сторони домовилися поетапне приймання послуг, після закінчення кожного етапу, Виконавець, не пізніше 3-х робочих днів направляє Замовнику на підписання 2 примірники Акту прийому- передачі наданих послуг.
Замовник, протягом 3-х робочих днів з моменту отримання Акту прийому - передачі наданих послуг зобов'язаний підписати його та направити один примірник Виконавцю, або протягом того ж строку, направити Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту із зазначенням підстав відмови від підписання.
У разі не направлення Замовником протягом 3-х робочих днів підписаного екземпляру Акту прийому-передачі наданих послуг, обґрунтованої відмови від його підписання, акти на сьомий день вважаються підписаними Сторонами, а роботи прийнятими в повному обсязі та підлягають оплаті.
В разі виявлення недоліків у результатах послуг Сторони складають відповідний Акт із зазначенням недоліків та термінами їх усунення.
Згідно з Додатком №1 від 04.01.2022р. до Договору №0401/22-02 від 04.01.2022р. сторони договору погодили надати, прийняти та оплатити наступний перелік послуг (надалі іменуються "Послуги"): 1. Дослідження ринку когенерації в Україні на прикладах діючих площадок, організація візиту на ці під-ва (як мін на 2 суб'єкти гос-ня) з метою ознайомлення з основними засадами ведення бізнесу в даній сфері (вартість послуги: 225 600,00 грн.); 2. Побудова бізнес-плану когенераційного об'єкту потужністю 500 кВт під зелений тариф (вартість послуги: 100 000, 00 грн.); 3. Консультаційні послуг по підбору комп'ютерної техніки (вартість послуги 6960, 00 грн.); 4. Консультаційні послуги по підбору периферійних пристроїв (вартість послуги: 2820, 00 грн.); 5. Консультаційні послуги по підбору мережевого обладнання (вартість послуги: 6090, 00 грн.); 6. Консультаційні послуги по налаштуванні віртуального середовища (вартість послуги: 21 600, 00 грн); 7. Консультаційні послуги по впровадженні програмного забезпечення (вартість послуги: 34 800, 00 грн.); 8. Консультаційні послуги у розрізі захисту, безпеки та надійності роботи ПЗ (вартість послуги: 12 600, 00 грн.); 9. Консультаційні послуги по збереженню даних (вартість послуги: 7 600, 00 грн.); 10. Консультаційні послуги по відновленні даних (вартість послуги: 7 600, 00 грн.); 11. Консультаційні послуги по розробці алгоритму та математичної моделі для нового ПЗ (вартість послуги: 79 400, 00 грн.); 12. Інсталяція програмного забезпечення MySQL для формування баз даних і роботою з ними. Програмне забезпечення MySQL. Згідно умов ліцензії GPL (як вільне та відкрите програмне забезпечення) (вартість послуги: 3200,00 грн.); 13. Інсталяція Мов програмування ПЗ - Java, Java Script, мови розмітки сторінки - HTML; Візуалізація HTML сторінок - CSS. Відповідно до умов ліцензії GPL (вартість послуги: 6 400, 00 грн.); 14. Налагодження та конфігурування програмного забезпечення (вартість послуги: 19 200, 00 грн.); 15. Розробка програмного забезпечення (вартість послуги: 118 930, 00 грн.); 16. Перевірка та тестування програмного забезпечення (вартість послуги: 24 000, 00 грн.); 17. Виправлення помилок програмного забезпечення (вартість послуги: 16 000, 00 грн.); 18. Впровадження програмного забезпечення (вартість послуги: 19 200, 00 грн); 19. Моніторинг над роботою ПЗ (вартість послуги: 8000, 00 грн.).
На виконання умов Договору відповідач виставив ТОВ "Паверсток" рахунок на оплату №1 від 12.01.2022р. за "вивчення потенціалу ринку когенераційної енергії, інформованості, прийнятності, асортименту товару, популярності визначеного товару і купівельних звичок споживачів, потенціал запуску когенераційного проекту" на суму 325 600, 00 грн.; рахунок на оплату №2 від 27.01.2022р. за "комп'ютерне програмування" на суму 214 930, 00 грн.; рахунок на оплату №1 від 01.02.2022р. за "Консультування з питань інформатизації" на суму 179 470, 00 грн.
Із виписки по банківському рахунку № НОМЕР_1 з онлайн-банкінгу АТ "ОЩАДБАНК" вбачається, що ТОВ "Паверсток" сплатив на користь відповідача за період з 18.02.2022р. до 22.02.2022р. грошові кошти на загальну суму 720 000, 00 грн., а саме: 18.02.2022р. перераховано 325 600, 00 грн. із призначенням платежу: "Оплата за вивчення ринку зг. Рах №1 від 12.01.2022 р. без ПДВ"; 21.02.2022р. перераховано 214 930, 00 грн. із призначенням платежу: "Оплата за комп'ютерне програмування зг. Рах №2 від 27.01.2022 р. без ПДВ."; 22.02.2022р. перераховано 179 470, 00 грн. із призначенням платежу: "Оплата за консультування з питань інформатизації Рах №1 від 01.02.2022 р. без ПДВ".
22.02.2022р. сторонами було підписано Акт прийому-передачі послуг до Договору №0401/22-02 від 04.01.2022р., згідно з яким виконавцем надані, а замовником прийняті консультаційні послуги та послуги з створення, тестування, встановлення, обслуговування, підтримки інформаційно-технічного супроводження, оптимізації програмного забезпечення та інших послуг в об'ємі, передбаченому Договором, Додатками до Договору та вимогам Замовника. Виконавцю до належить до оплати 720 000,00 грн. в передбачені договором строки.
У зв'язку з необхідністю отримання позивачем доказів, 25.03.2025р. до ФОП Телішевського В.І. було направлено адвокатський запит №03-2025/41 від 19.03.2025р., що повернутий відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні відповідача.
Також, 05.06.2025р. арбітражним керуючим Череватим Л.Б. було направлено на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 запит ліквідатора №05/06/2025-4 від 05.06.2025р. щодо надання копій документів із правовідносин із ТОВ "Паверсток".
05.06.2025р. та 09.06.2025р. відповідачем надані відповіді спочатку щодо надання арбітражному керуючому відповіді на запит у грудні 2024 року, надалі - долучено копії відповідних документів.
Крім того, арбітражний керуючий Череватий Л.Б. звертався із запитом №01/08/2025 від 01.08.2025р. до відповідача щодо доказів виконання п.15-п.19 Акту прийому-передачі послуг від 22.02.2022р. У відповідь відповідач направив лист від 08.08.2025р. із поясненнями та долученими файлами.
Переглянувши матеріали справи, оцінивши докази, апеляційний суд зазначає наступне.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
За змістом ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).
Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст.16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами ст.215 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ст.215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.
Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.42 КУзПБ (у редакції, чинній на момент укладення спірного правочину), господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Відтак, приписи ст.42 КУзПБ розширюють визначені приписами ст.215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023р. у справі №920/10/21(920/868/21)).
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Місцевим судом правильно встановлено, що за умовами спірного Договору №0401/22-02 від 04.01.2022р. відповідач мав надавати консультаційні послуги та послуги з створення, тестування, встановлення, обслуговування, підтримки, інформаційно-технічного супроводження, оптимізації програмного забезпечення, інші послуги, визначені та погоджені сторонами у Додатку до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Апеляційний суд вважає, що для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.
Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.
Так, в матеріалах справи наявні рахунки на оплату №1 від 12 січня 2022 року, №2 від 27 січня 2022 року, №1 від 01 лютого 2022 року, Акт прийому-передачі послуг від 22.02.2024р. за Договором №0401/22-02 від 04.01.2022р., підписаний обома сторонами без зауважень.
Крім того, по кожному з визначених у Додатку №1 від 04.01.2022р. до Договору №0401/22-02 від 04.01.2022р. виду послуг, відповідачем були надані місцевому суду письмові ґрунтовні пояснення та візуальні матеріали.
Також судом першої інстанції було взято до уваги, що ТОВ "Паверсток" мало КВЕД 35.14 "Торгівля електроенергією" (основний).
Отже, зміст визначених у Додатку №1 від 04.01.2022р. до Договору №0401/22-02 від 04.01.2022р. послуг, що надавалися відповідачем, безпосередньо пов'язані з діяльністю позивача у сфері енергетики, зокрема, стосувалися побудови бізнес-плану когенераційного об'єкту. Характер інших замовлених у відповідача послуг - підбір периферійних пристроїв, мережевого обладнання, розробка та інсталяція програмного забезпечення тощо - також не свідчить про їх сумнівність, оскільки останні стосуються питань, що виникають у процесі ведення звичайної господарської діяльності підприємством.
Апеляційний суд звертає увагу, що презумпція сумнівності правочинів, вчинених у підозрілий період, сама по собі не означає безмежної дискреції суду щодо визнання будь-якого правочину, укладеного у такий період, недійсним, а тому вимагає досконалої юридичної техніки застосування і суворого дотримання вимог, встановлених у відповідній нормі закону, оскільки несе ризики непропорційного втручання в цивільний оборот та майнові права контрагентів боржника.
Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем фраудаторності Договору №0401/22-02 від 04.01.2022р.
Апеляційний суд погоджується з місцевим судом, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що укладення та виконання спірного договору відбувалося не в межах ведення звичайної господарської діяльності боржника, та призвело до протиправного зменшення таким чином активів боржника чи погіршення його фінансового стану.
Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ліквідатору ТОВ "Паверсток" арбітражному керуючому Череватому Л.Б. у задоволенні позову до ФОП Телішевського В.П. про визнання недійсним договору та стягнення 720 000,00 грн.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Паверсток" арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 21.01.2026р. у справі №910/12927/23(910/10532/25) - без змін.
Справу №910/12927/23(910/10532/25) повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складений 26.05.2026р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді М.Л. Доманська
С.Р. Станік