вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" травня 2026 р. Справа№ 910/13760/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - Потапова О.К
від відповідача - не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Демпфер+"
на рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2026 р. (повний текст складено 12.02.2026 р.)
у справі № 910/13760/25 (суддя - Турчин С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демпфер+"
про стягнення 3663361,15 грн,
У листопаді 2025 року Приватне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф Монтаж Індастрі", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Демпфер+", про стягнення 3663361,15 грн, з яких: 3412825,00 грн авансу, 164000,00 грн пені відповідно до п. 6.2 договору, 69565,53 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення коштів, 10238,47 грн інфляційних витрат та 6732,15 грн 3% річних.
Вимоги позивача були обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору підряду № 34/26/2025 від 14.08.2025 р. не виконав свої зобов'язання щодо вчасного виконання робіт, у зв'язку з чим позивач розірвав укладений договір, просить повернути аванс, а також нарахував пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.01.2026 р. у справі № 910/13760/25 позов Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф Монтаж Індастрі" на користь Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" 3255924,63 грн основного боргу, 2765,31 грн пені, 267,61 грн 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф Монтаж Індастрі", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Демпфер+", подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції про визначення суми боргу, що підлягає стягненню з відповідача, оскільки судом при розгляді справи було враховано не всі витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеф Монтаж Індастрі", при виконанні договору підряду, оскільки фактичне виконання договору та поставка металевих балок підтверджується первинними документами, зокрема, видатковою накладною № 000685 від 06.10.2025 р., товарно-транспортною накладною від 06.10.2025 р. та актом приймання-передачі від 06.10.2025 р.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф Монтаж Індастрі" у справі № 910/13760/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 р. апеляційну скаргу у справі № 910/13760/25 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13760/25 та призначено до розгляду на 21.04.2026 р.
У судовому засіданні 21.04.2026 р. оголошено перерву у справі № 910/13760/25 до 28.04.2026 р. після надання представником позивача усних пояснень по суті апеляційної скарги.
Засідання суду, призначене на 28.04.2026 р., не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді Буравльова С.І. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 р. справу № 910/13760/25 призначено до розгляду на 05.05.2026 р.
У судовому засіданні 05.05.2026 р. представник позивача у судових дебатах підтримав свої пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідач вдруге не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали про відкриття провадження від 18.03.2026 р. у справі № 910/13760/25 сторонам доставлено до електронних кабінетів 18.03.2026 р., доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 19.03.2026 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 18.03.2026 р. про відкриття провадження у справі № 910/13760/25 оприлюднена у реєстрі 20.03.2026 р.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
14.08.2025 р. між Приватним акціонерним товариством "Київський картонно-паперовий комбінат" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеф Монтаж Індастрі" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 34/26/2025 (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору підрядник зобов'язується власними силами і на свій ризик виконати комплекс робіт із заміни сушильного "Янки-циліндра" та ковпака швидкісної сушки на папероробній машині № 2 "під ключ", відповідно до додатка № Б до цього договору, завдання, креслень та іншої необхідної документації, а замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт та сплатити їх вартість. Будь-які відхилення обов'язково узгоджуються із замовником.
Згідно з п. 1.1 договору детальний перелік, склад робіт за кількістю, що становлять предмет договору, визначені сторонами у додатку № Б до даного договору, який є невід'ємною його частиною.
Сторони погодили затвердити Проект виробництва робіт (ПВР) та графік виконання робіт протягом 20 робочих днів з дати підписання договору (п. 1.5 договору).
Як передбачено п. 1.6 договору, дата початку підготовчих робіт та робіт із заміни Янки-циліндра, узгоджується сторонами у вигляді затвердженого графіка виконання робіт з доповненням про дату подачі циліндра в монтаж, який є невід'ємною частиною договору. Підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт згідно з графіком виконання робіт та ПВР, а також після отримання передоплати згідно з п. 2.3.1 договору.
За п. 2.1 договору загальна сума цього договору, включаючи страхування, передбачене п. 10.6 додатку № Б цього договору, складає 13651300,00 грн з ПДВ.
У відповідності до п. 2.3 договору, якщо додатками не зазначено інакше, платежі за цим договором здійснюються таким чином:
- передплата у розмірі 3412825,00 грн з ПДВ проводиться протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання договору;
- передплата у розмірі 3412825,00 грн з ПДВ проводиться протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання плану виконання робіт ( далі - ПВР);
- остаточна оплата 6825650,00 грн з ПДВ проводиться замовником протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується замовником на підставі наданих підрядником документів згідно п. 3.1.16 та п. 3.1.17 даного договору та виконання переліку робіт, вказаного в додатку № Б.
Згідно з п. 3.1.2 договору підрядник зобов'язується, зокрема, мати та надати на узгодження до початку виконання робіт страховий поліс зі страхування ризиків, пов'язаних з роботами, передбаченими цим договором за сумою страхового поліса не менше 4,5 млн. євро, де ця сума становить одночасно ліміт відповідальності підрядника за завдані збитки замовнику. При цьому страховий випадок (страхові ризики) повинен включати всі можливі ризики, пов'язані з будь-яким пошкодженням сушильного "Янки-циліндра" або іншого обладнання, з яким здійснюються будь-які дії в рамках виконання цього договору або замовника.
Відповідно до п. п. 3.3.4, 3.3.5, 3.3.6 замовник зобов'язується надати для складання Проекту виробництва робіт точку подачі "вантажу" (розвантаження нового Янки-циліндра та ковпака швидкісної сушки), дорога вздовж будівлі Паперового виробництва в районі "естакади"; надати для складання Проекту виробництва робіт точку розвантаження старого сушильного "Янки-циліндра" та ковпака швидкісної сушки з платформи; надати підряднику необхідні документи та креслення для складання Проекту виробництва робіт та для виконання даної роботи.
За п. 3.4.5 договору замовник має право відмовитися від виконання цього договору та вимагати повернення передплати та відшкодування збитків, якщо підрядник не розпочинає своєчасно виконання цього договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її в строк, зазначений у договорі, стає явно неможливим.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами й діє до 30.03.2026 р. (включно), але, в будь-якому разі, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, в тому числі виконання гарантійних зобов'язань (п. 10.1 договору сторони).
Відповідно до п. 10.3 договору кожна сторона має право достроково розірвати договір, письмово сповістивши про це за 30 календарних днів, до запланованої дати розірвання. Протягом цього періоду сторони проводять звірку виконаних робіт і оплат за договором та зобов'язуються здійснити відповідні розрахунки. Припинення (розірвання) договору не звільняє сторони від виконання всіх своїх зобов'язань, передбачених договором, і невиконаних на момент припинення (розірвання) дії договору, а також, від відповідальності за невиконання таких зобов'язань.
У п. 3 додатку № Б сторони погодили, що терміни виконання робіт: 30 діб з моменту зупинки ПРМ-2. Підготовчі роботи потрібно починати виконувати до зупинки ПРМ-2 (розробка плану виконання робіт, підготовка майданчику для розвантаження та проведення гідравлічних випробувань, підготовка майданчику для подачі Янки-циліндра на естакаду, розбірка проєму для подачі Янки-циліндра в цех та інші роботи, що необхідні для виконання робіт, вказаних у розділі 4 даного додатку).
Згідно з п. 10.3 додатку № Б підрядник зобов'язаний виконати роботи, вказані в п. 4, протягом 30 діб з моменту початку виконання робіт згідно затвердженого графіку.
Як передбачено п. 10.8 додатку № Б, підрядник зобов'язаний розробити та узгодити з замовником Проект виробництва робіт та графік виконання робіт в термін до 30.08.2025 р.
На виконання умов укладеного договору позивач сплатив на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 3412825,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 24745 від 03.09.2025 р.
Також на виконання умов укладеного договору 25.08.2025 р. позивач направив на електронну пошту відповідача креслення підставки для збирання ковпака.
26.08.2025 р. позивач направив на електронну пошту відповідача креслення будівлі та розміщення обладнання та попередній Проект виробництва робіт.
05.09.2025 р. позивач направив на електронну пошту відповідача креслення площадки розвантаження з комунікаціями, креслення автопотягу.
09.09.2025 р. відповідач направив на електронну пошту позивача надісланий проект Проект виробництва робіт.
10.09.2025 р. позивачем на електронну пошту відповідача надані зауваження на Проект виробництва робіт у вигляді рукописних виправлень.
17.09.2025 р. відповідач надіслав позивачу змінений Проект виробництва робіт по частині майданчику (піднімання Янки-циліндру в цех) та зазначив, що інші частини Проекту виробництва робіт оформлюються і будуть направлені по готовності.
18.09.2025 р. позивач на електронну пошту відповідача надіслав зауваження до креслень.
Також 18.09.2025 р. позивач на електронну пошту відповідача надіслав вимогу № 26-10286, у якій просив погодити проект виробництва робіт та графік виконання робіт і надіслати підписані документи не пізніше 19.09.2025 р., а також приступити до виконання підготовчих робіт не пізніше 20.09.2025 р. та надати страховий поліс не пізніше 19.09.2025 р.
У відповідь, листом № 05/092205 від 19.09.2025 р. відповідач повідомив, що 22.09.2025 р. прибуде на об'єкт для проведення повного обходу майданчика, за результатами огляду відповідач остаточно сформує та надасть погоджений графік виконання робіт. До листа відповідачем додатні докази укладення договору страхування.
19.09.2025 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 26-10422, у якому просив 22.09.2025 р. надати погоджений сторонами та підписаний відповідачем Проект виробництва робіт та графік виконання робіт, приступити до виконання підготовчих робіт, надати страховий поліс.
30.09.2025 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 26-10720 про дострокове розірвання договору, у якому, з посиланням на п. п. 3.4.5, 10.3 договору, ч. 3 ст. 651 ЦК України, повідомив про дострокове розірвання договору з 30.10.2025 р., та просив у строк до 07.10.2025 р. повернути попередню оплату у повному обсязі.
У відповідь, листом № 7/1025 від 07.10.2025 р. відповідач вказав, що 30 календарних днів відповідно до п. 10.3 договору сплинуть 30.10.2025 р., також повідомив, що не заперечує проти розірвання договору та повернення попередньої оплати з обов'язковим вирахуванням всіх понесених відповідачем збитків.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не виконав свої зобов'язання щодо вчасного виконання робіт, у зв'язку з чим позивач розірвав укладений договір, просить повернути аванс, а також нарахував пеню, інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. 193 ГК України, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Як передбачено ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до п. 1.5 договору сторони погодили затвердити Проект виробництва робіт (ПВР) та графік виконання робіт протягом 20 робочих днів з дати підписання договору.
Оскільки договір укладений 14.08.2025 р., тому у строк до 11.09.2025 р. включно сторони мали затвердити Проект виробництва робіт та графік виконання робіт.
Вбачається, що у строки, визначені умовами укладеного договору, Проект виробництва робіт та графік виконання робіт не були погоджені та затверджені сторонами. Також між сторонами не було досягнуто згоди щодо того, з чиєї вини не були затверджені Проект виробництва робіт та графік виконання робіт.
Позивач зазначає, що непослідовність дій відповідача та його бездіяльність у вигляді затягування строків підготовки документів, узгодження методів та термінів для виконання робіт, змусила позивача достроково розірвати договір.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.
Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Залежно від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
З матеріалів справи вбачається, що у листі № 26-10720 від 30.09.2025 р. про дострокове розірвання договору позивач як на правову підставу для дострокового розірвання договору посилався на п. п. 3.4.5, 10.3 договору та ч. 3 с. 651 ЦК України. Посилання на приписи ст. 849 ЦК України лист не містить.
При цьому, право замовника, встановлене в п. 3.4.5 договору та ч. 2 ст. 849 ЦК України на відмову від договору підряду, не є безумовним і пов'язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим).
Оскільки сторони графік виконання робіт не погодили, а відповідно до умов договору підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт згідно з графіком виконання робіт, тому відповідач не допустив прострочення виконання робіт, оскільки ні початок виконання робіт, ні закінчення виконання робіт сторонами не було узгоджено.
Також, укладаючи договір, сторони не погодили спеціальних наслідків або відповідальності за неузгодження Плану виконання робіт та графіка виконання робіт в залежності від вини тієї чи іншої сторони.
Так як строк виконання робіт у відповідача не розпочався, а згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України та п. 3.4.5 договору позивач мав право відмовитися від договору підряду якщо відповідач вчасно не розпочав роботу або виконував її настільки повільно, що закінчення її у строк стало явно неможливим, тому приписи ч. 2 ст. 849 ЦК України та п. 3.4.5 договору не можуть бути застосовані.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору (постанови Верховного Суду від 16.10.2024 р. у справі № 910/10198/23, від 11.11.2024 р. у справі № 912/335/24).
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Пунктом 10.3 договору сторони погодили, що кожна сторона має право достроково розірвати договір, письмово сповістивши про це за 30 календарних днів, до запланованої дати розірвання. Протягом цього періоду сторони проводять звірку виконаних робіт і оплат за договором та зобов'язуються здійснити відповідні розрахунки.
30.09.2025 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 26-10720 про дострокове розірвання договору, у якому повідомив про дострокове розірвання договору з 30.10.2025 р. та просив у строк до 07.10.2025 р. повернути попередню оплату у повному обсязі.
Отже позивачем вчинено односторонній правочин стосовно дострокового розірвання договору, таке право позивачу надане умовами договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін.
Таким чином, укладений між сторонами договір було розірвано 30.10.2025 р.
Відмова замовника від договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 16.09.2025 р. у справі № 910/13855/24, від 11.11.2018 р. у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 р. у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 р. у справі № 910/21154/17.
Крім цього, відмова позивача від договору є безумовним правом замовника, яке надає відповідачу потенційне право на отримання плати за виконану частину роботи та відшкодування збитків, за умови доведення відповідних обставин (постанова Верховного Суду від 16.10.2024 р. у справі 910/10198/23).
Тому, у даному випадку, враховуючи реалізацію позивачем безумовного права на розірвання договору, відповідач в силу приписів чинного законодавства, має право на відшкодування збитків, за умови доведення відповідних обставин.
Сторони в договорі погодили, що кожна сторона має право достроково розірвати договір, письмово сповістивши про це за 30 календарних днів, до запланованої дати розірвання. Протягом цього періоду сторони проводять звірку виконаних робіт і оплат за договором та зобов'язуються здійснити відповідні розрахунки.
Таким чином, розрахунки між сторонами мали бути здійснені до 30.10.2025 р. включно.
Вбачається, що позивач просить повернути усю суму перерахованої попередньої оплати у розмірі 3412825,00 грн.
Відповідач у свою чергу зазначає, що ним були понесені витрати на загальну суму 2751260,66 грн, з яких: 500566,86 грн на укладення договору страхування; 850693,80 грн на придбання металевих балок; 1400000,00 грн на закупівлю крану мостового КМО у кількості 2 шт.
На підтвердження понесення витрат відповідач надав договір комплексного страхування монтажних ризиків № 303410269.25 від 01.09.2025 р. з додатками, платіжну інструкцію № 10602 від 17.09.2025 р. на суму 500566,86 грн про оплату за договором страхування, договір поставки № 100925 від 10.09.2025 р., платіжні інструкції № 692 від 04.09.2025 р. на суму 676368,00 грн та № 10646 від 14.10.2025 р. на суму 174325,80 грн, видаткову накладну №000685 від 06.10.2025 р., договір поставки № 25/08-2025 від 25.08.2025 р.
Згідно з п. 3.1.2 укладеного договору підрядник зобов'язується, зокрема, мати та надати на узгодження до початку виконання робіт страховий поліс зі страхування ризиків пов'язаних з роботами передбаченими цим договором за сумою страхового поліса не менше 4,5 млн євро, де ця сума становить одночасно ліміт відповідальності підрядника за завдані збитки замовнику. При цьому страховий випадок (страхові ризики) повинен включати всі можливі ризики, пов'язані з будь-яким пошкодженням сушильного "Янки-циліндра" або іншого обладнання, з яким здійснюються будь-які дії в рамках виконання цього договору або замовника.
01.09.2025 р. на виконання умов договору підряду відповідач уклав з Акціонерним товариством "Страхова компанія "Інго" договір комплексного страхування монтажних ризиків № 303410269.25 та сплатив страхову премію у розмірі 500566,86 грн.
При цьому, відповідно до додаткової угоди № 1 до договору комплексного страхування монтажних ризиків № 303410269.25 від 01.09.2025 р., строк дії договору страхування з 01.09.2025 р. по 03.10.2025 р.
Згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 до договору комплексного страхування монтажних ризиків № 303410269.25 від 01.09.2025 р., частина сплаченої страхової премії (за період, що залишився до закінчення строку дії договору страхування, з вирахуванням витрат, пов'язаних безпосередньо з укладенням і виконанням цього договору страхування) у розмірі 343666,49 грн підлягає поверненню відповідно до заяви страхувальника.
Оскільки відповідачу підлягає поверненню 343666,49 грн, тому витрати відповідача у зв'язку з укладенням договору комплексного страхування монтажних ризиків № 303410269.25 від 01.09.2025 р складають 156900,37 грн.
Також відповідач просить врахувати його витрати на придбання металевих балок у розмірі 850693,80 грн.
За умовами укладеного договору підряду матеріали - це будівельні матеріали, металопрокат, металовироби, прокладочні матеріали, електроди, балони з пропан-бутаном та киснем, пальне - мастильні матеріали, матеріали, що використовуються і підлягають використанню в процесі виконання робіт за цим договором.
Отже, металеві балки є матеріалами в розумінні понять та термінів, що визначені умовами договору.
Згідно з п. 1.2 договору, якщо додатками не зазначено інакше, всі матеріали та інструменти, необхідні для виконання робіт, зазначених у цьому договорі, додатках, а також Проекті виробництва робіт (ПВР), надаються підрядником за свій рахунок та погоджуються із замовником у письмовій формі.
Враховуючи те, що Проект виробництва робіт та графік виконання робіт не були погоджені сторонами, строк виконання робіт, в тому числі підготовчих не розпочався, відповідач не погоджував із позивачем закупівлю металевих балок, тому такі витрати відповідача не можуть покладатись на позивача.
Стосовно витрат відповідача у розмірі 1400000,00 грн на закупівлю крану мостового КМО у кількості 2 шт, судова колегія зазначає таке.
Як передбачено п. 10.5 додатку № Б до договору, для виконання робіт, які вказані в розділі 4, підрядник зобов'язаний за власний рахунок забезпечити наявність необхідних матеріалів, такелажного оснащення, вантажопідіймальних механізмів, автомобільних кранів та іншого обладнання, інвентарні риштування, інструмент (слюсарний, електричний, свердлильний, динамометричний та інший).
Умовами укладеного договору сторони погодили, що відповідач за власний рахунок забезпечує наявність, зокрема, крану мостового.
Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували фактичне понесення ним витрат на суму 1400000,00 грн, зокрема не надано видаткових накладних про поставку кранів та доказів перерахування вказаної суми.
Таким чином, позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 3412825,00 грн, відповідачу завдані збитки одностороннім розірванням договору у розмірі 156900,37 грн внаслідок укладення договору страхування на виконання спірного договору підряду, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають грошові кошти в сумі 3255924,63 грн (3412825,00 грн - 156 900,37 грн).
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача авансу підлягає частковому задоволенню у розмірі 3255924,63 грн.
Також за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 164000,00 грн пені.
Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання робіт (несвоєчасного виконання робіт) у строки, зазначені у цьому договорі, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від суми пункту договору згідно п. 2.3.4 за кожний день прострочення, але не більше ніж 10% від суми пункту договору згідно п. 2.3.4.
З розрахунку позивача вбачається, що останній здійснює нарахування пені на суму здійсненої попередньої оплати за період з 12.09.2025 р. (наступний день після кінцевої дати для погодження графіка виконання робіт) по 31.10.2025 р. (розірвання договору).
Однак, умовами п. 6.2 договору не передбачено відповідальності підрядника за несвоєчасне узгодження графіка виконання робіт.
Пункт 6.2 передбачає відповідальність за невиконання робіт (несвоєчасне виконання робіт).
Оскільки графік виконання робіт не був погоджений сторонами, тому відповідач не допустив прострочення виконання робіт чи їх невиконання у строки, передбачені договором, тому відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності, встановленої п. 6.2 укладеного договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 164000,00 грн пені на підставі п. 6.2 договору.
Також за порушення виконання грошового зобов'язання щодо повернення авансу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 69565,53 грн пені, 10238,47 грн інфляційних витрат та 6732,15 грн 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.
За умовами укладеного договору та вимог чинного законодавства, відповідач повинен був повернути позивачу кошти у розмірі 3255924,63 грн до 30.10.2025 р., тому з 31.10.2025р. відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, оскільки відпала підстава для утримання цих коштів відповідачем.
Позивач здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 07.10.2025 р. по 31.10.2025 р.
Однак відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 31.10.2025 р., а не з 07.10.2025 р., оскільки договір діяв до 30.10.2025 р. включно, до вказаної дати сторони мали здійснити розрахунки, а тому відповідач не є таким, що прострочив, до вказаної дати.
Тому колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 267,61 грн та пеня у розмірі 2765,31 грн за один день прострочення - 31.10.2025 р.
При цьому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця.
Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2026 р. у справі № 910/13760/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Демпфер+" задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
У зв'язку з перебуванням колегії суддів у складі: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Шапран В.В., Андрієнко В.В. у відпустці з 11.05.2026 р. по 24.05.2026 р., повний текст постанови складено 25.05.2026 р.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Демпфер+" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2026 р. у справі № 910/13760/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Демпфер+".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25.05.2026 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран