Справа № 274/3581/26
Провадження № 1-кс/0274/624/26
Іменем України
"21" травня 2026 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 62024240050000720 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
21.05.2026 слідчий СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави.
Обґрунтування клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 62024240050000720 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
21.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Необхідність обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту слідчим мотивовано доведенням обґрунтованої підозри скоєння ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та наявними ризиками: переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Процедура, позиції учасників провадження
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний у судовому засіданні вказав, що бажає продовжити службу, обставини, викладені в клопотанні щодо пред'явленої підозри відповідають дійсності, просить визначити заставу. Вказав, що має проблеми зі здоров'ям, у нього не розгинаються пальці на руці, проте ВЛК не зміг пройти. Зауважив, що він від поліції не тікав та ще до повномасштабного вторгнення він проходив службу.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просила визначити мінімальну заставу, як альтернативу запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Вказала, що ОСОБА_5 має намір та бажання продовжити службу. Просить врахувати в цілому позитивну характеристику на ОСОБА_5 та те, що він має захворювання.
Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
...
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч. 2 ст. 177 КК України)
За положеннями статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно вимог статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За правилами ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109- 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437- 442 Кримінального кодексу України.
Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
На підставі долучених до клопотання документів встановлено, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024240050000720 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
21.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до пред'явленої підозри - Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 25.02.2022 ОСОБА_5 призвано по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу, звідки направлений для проходження військової служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . Згідно, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №10 від 16.12.2023 молодшого сержанта ОСОБА_5 , призначено наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 11 грудня 2023 року №659-РС на посаду командира зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти, який прибув з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 з 16 грудня 2023 року зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України. У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або
в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом. Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України. 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.
Станом на 06.07.2024 воєнний стан в України припинено або скасовано не було.
Так, молодший сержант ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Відповідно до вимог ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, молодший сержант ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира 2-го зенітного кулеметного відділення 2-го зенітного кулеметного взводу 2-ї зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 06.07.2024 о 16 годині 20 хвилин самовільно залишив місце тимчасового дислокування підрозділу військової частини НОМЕР_2 в населеному пункті АДРЕСА_3 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 06.05.2026, коли добровільно прибув до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, що за адресою: м. Бердичів, вул. Героїв України, 67, чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності на службі у військовій частині НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_5 в період часу з 06.07.2024 по 06.05.2025 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами місця служби правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, доводиться долученими до клопотання матеріалами, а саме:
- рапортом т.в.о. командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_8 про факт самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 ;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 про призначення службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 ;
- актом службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_2 , щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 , яким встановлено відсутність поважних причин;
- наказом командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 ;
- показаннями свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
Відповідно до службової характеристики на ОСОБА_5 за місцем служби характеризується посередньо.
Відповідно до довідки ВЛК № 627, дата на якій не читається, ОСОБА_5 встановлено діагноз - післятравматнчний (2019 році) артроз правого гомілковостопного суглобу II ст., больовий симптом. Помірне порушення функції. Незначна розгинальна контрактура - 2-3-4-5 пальців лівої кисті, як наслідок оперативного лікування з приводу контрактури Дюпюітрена. Контрактура Дюпюітрена правої кисті з залученням 5 пальця. Незначне порушення функції. Гіпертонічна хвороба І ст,, ст. 2, ризик 2. СН 0 ст, Остеохондроз, спондилоартроз НІВХ, аномаліяКімерлі цервікобрахіалгія зліва, нестійко ремісія. Захворювання не пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статті б1б, 61 в, 39в, 64в графи 11 Розкладу хвороб, графи ТДВ - обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у високо.мобільних десантних військах, плаоскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Інші характеризуючі дані на ОСОБА_5 матеріали клопотання не містять.
Оцінюючи наявні у справі матеріали та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, слідчий суддя вважає доведеними зазначені у клопотанні ризики.
Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Вказаний факт, суть підозри, відсутність тісних соціальних зв'язків за місцем проживання доводить, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Також є доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на посередню характеристику підозрюваного за місцем служби, те, що він тривало із липня 2024 року відсутній за місцем проходження військової служби.
Слідчий суддя також враховує положення ч. 8 ст. 176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Тому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, виходячи із положень ч. 8 ст. 176 КПК України слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та доведеність того, що до ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 ЦПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, його стан здоров'я, а також з огляду на готовність підозрюваного продовжити військову службу, що значно зменшує ризики, слідчий суддя визначає підозрюваному заставу в розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, при сплаті якої він звільняється з-під варти та покладає на нього обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі сплати ним такої застави.
Керуючись статтями 3, 176-177, 182, 183, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 19 липня 2026 року.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83 200 грн, яка може бути внесена на депозитний рахунок суду для внесення застави (реквізити для сплати застави: реквізити для сплати застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA758201720355229001500000277, призначення платежу вказати, хто і за що платить, справа № 274/3581/26 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області), при сплаті якої строком на 2 місяці покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із м. Бердичева Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання, внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а підозрюваним у той же строк із дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1