154/850/26
2/154/850/26
(ЗАОЧНЕ)
25.05.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ ФК "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В лютому 2026 представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що 02.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6631191, відповідно до якого відповідачу були надані кредитні кошти (фінансовий кредит) у сумі 4600,00 грн. Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.
26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 105-МЛ, відповідно до умов якогоТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до відповідачки за кредитним договором № 6631191 від 02.01.2024 року.
Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідачки, а ТОВ «Мілоан» втратив такі права.
На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача в свою користь заборгованість в розмірі 15237,50 грн, з яких - 4600 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10246,50 грн. -заборгованість за відсотками, 391грн.- заборгованість за комісією за видачу кредиту, а також суму понесених судових витрат.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Суд, згідно до ст.280 ЦПК України, з урахуванням думки представника позивача, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою суду від 25.05.2026 ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.
Враховуючи те, що в судове засідання сторони не з'явились, тому згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 02.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6631191, відповідно до якого відповідачці були надані грошові кошти у сумі 4600 грн. Даний договір був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «765023» .
Відповідно до п. 1.1. Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених Договором, на строк, визначений п. 1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом надання ОСОБА_1 грошових коштів в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.
В порушення положень Кредитного договору та вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість за вищезазначеним правочином.
26.04.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 105-МЛ, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6631191 від 02.01.2024 року.
Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Мілоан» втратив такі права.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників 26.04.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 15237,50 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 4600 грн., заборгованості за процентами - 10246,50 грн., заборгованість за комісією за видачу кредиту- 391 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України, визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється віл відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не здійснював платежів на повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання та станом на дату постановлення даного судового рішення будь-яких коштів на погашення кредитної не вносив, що свідчить про порушення прав та законних інтересів нового стягувача у спірних правовідносинах, яким є ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал».
На момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, відповідач грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Оскільки заявлена до стягнення заборгованість у сумі 15237,50 грн підтверджена письмовими доказами, відповідачем не спростована, доказів її погашення суду не подано, позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано договір про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги, акт № Д/15863 наданих послуг від 12.02.2026 року та детальний опис наданих послуг, згідно з якими вартість правничої допомоги у цій справі становить 8 000 грн.
З детального опису наданих послуг вбачається, що адвокатським об'єднанням надано позивачу правничу допомогу, пов'язану з підготовкою та поданням позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема проведено консультацію, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та подання заяви до суду.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило. Доказів неспівмірності заявлених позивачем витрат відповідачем не подано.
Водночас суд враховує, що за змістом частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України зменшення розміру витрат на правничу допомогу здійснюється судом за клопотанням іншої сторони, а обов'язок доведення їх неспівмірності покладається саме на сторону, яка таке клопотання заявляє.
За таких обставин, беручи до уваги повне задоволення позову, наявність у матеріалах справи доказів надання правничої допомоги та відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 10 662,40 грн, з яких: 2 662,40 грн - судовий збір, 8 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, статтями 11, 202-205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов ТзОВ ФК "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус; код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ "Креді Агріколь Банк") заборгованість за кредитним договором № 6631191 від 02.01.2024 в розмірі 15 237 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус; код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ "Креді Агріколь Банк"), судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Тетяна ПУСТОВОЙТ