Справа № 308/11085/22
1-кп/308/1350/24
19 травня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження №308/11085/22, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022070000000110 від 22.07.2022 та №22022070000000014 від 25.02.2022 про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження №308/11085/22, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022070000000110 від 22.07.2022 та №22022070000000014 від 25.02.2022 про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України.
В матеріалах справи міститься клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, а також через канцелярію суду надійшло клопотання його захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу.
Згідно клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, останій просить змінити відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, або у разі не застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу визначити йому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи клопотання, в чергове вказує, що запобіжний захід повинен бути змінений не тільки в силу відсутності обумовленого обвинувачення, а і в силу відсутності ризиків протиправної поведінки, викладених в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наголошує, що визначений розмір застави є непомірним, вкотре вказав на відсутність у нього доходу та перебування під вартою вже протягом чотирьох років. Додатково звернув увагу на те, що публікацією Верховного Суду звернуто увагу національних судів щодо визначення непомірних розмірів застав. Крім того, вказав, що обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 110-2 КК України ОСОБА_12 було змінено запобіжних захід на цілодобовий домашній арешт, а також надав відомості про зміну запобіжних заходів та зменшення застав щодо інших обвинувачених.
Також захисником обвинуваченого ОСОБА_8 подано клопотання про зміну запобіжного заходу. Наголошує, що ОСОБА_6 утримується під вартою уже більше чотирьох років, проте судовий розгляд фактично не розпочатий.
З приводу ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначає, що його підзахисний, як особа чоловічої статті, яка не досягла 60 років, у силу дії воєнного стану не може покинути територію держави через офіційний пункт пропуску, навіть маючи закордонний паспорт, а посилений режим охорони кордону виключає можливість спроби його неофіційного перетину. Також всі свідки вже допитані, тому ризик впливу на таких відсутній.
Наголосив, що усі свідки сторони обвинувачення вже допитані, а інших ризиків прокурором не доведено. Більше того, посилання прокурором на недодані стороною обвинувачення матеріали до клопотання, зокрема матеріали НСРД, є недопустимими. Також просив врахувати, що всі свідки вже допитані, а судом не взято до уваги офіційні відомості про відсутність будь-яких доходів у обвинувачених. Додатково звернув увагу на публікацію 03.07.2025 судді Великої Палати Верховного Суду, де було звернуто увагу національних судів про непомірні розміри застав.
Захисник зазначив, що на теперішній час відсутні ризики протиправної поведінки його підзахисного, викладені в ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим запобіжний захід повинен бути змінений.
Тому, просив змінити своєму підзахисному запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб
У судовому засіданні обвинувачений клопотання про зміну відносно нього запобіжного заходу підтримав та просив його змінити на більш м'який, або зменшити розмір зазстави у межах визначених КПК України. Вкотре вказав на необґрунтованість обвинувачення у вчиненні ним інкримінованих йому злочинів, недоведеності ризиків та наголосив, що визначений розмір застави є явно непомірним для нього.
Зауважив, що всупереч вимог ст. 52 КПК України, яка визначає обов'язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, при його ознайомленні з матеріалами кримінального провадження захисник присутній не був, що призвело до порушення вимог права на захист та ст. 290 КПК України.
Крім того, вказав на неналежне повідомлення обвинуваченого ОСОБА_11 про час та місце розгляду справи, як того вимагає ст. 135 КПК України.
Також обвинувачений вкотре наголосив, що обвинувачення його у вчиненні інкримінованих йому злочинів будується на припущеннях та зазначив, що прокурором не було надано жодного доказу, як того вимагає ст. 91 КПК України, який би підтверджував його вину.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання свого підзахисного про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити. Наголосив, що всі вказані прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, за час перебування під вартою ОСОБА_6 не порушував процесуальних обов'язків, не має наміру переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши доводи обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2026 продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 28 травня 2026 включно. Також визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 2 100 000 гривень.
Постановлено, що у разі внесення застави у вказаному розмірі, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки: прибувати до суду на першу вимогу; утримуватися від спілкування із іншими учасниками у даному кримінальному провадженні, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі; не відлучатися за межі території м. Ужгород Закарпатської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Одночасно, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28.04.2026 змінено розмір застави та визначено таку у сумі 2 000 000 гривень.
Колегія суддів зазначає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 продовжувався з урахуванням його особи, який обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, а також у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно, ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний до таких і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Частиною першою статті 201 КПК України передбачено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених в провадженні ризиків, що пов'язано з плином досудового розслідування.
Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Колегія суддів зауважує, що обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником не наведено у клопотанні підстав про те, що обставини, які були враховані колегією суддів при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, об'єктивно змінилися настільки суттєво, що це обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу.
Колегія суддів зазначає, що подані клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу є аналогічного змісту раніше поданим, які вже були предметом розгляду та таким доводам вже надавалась оцінка і вони враховувались при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.
Також вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою, колегією суддів було враховано всі доводи обвинуваченого та його захисника, надано їм оцінку та проаналізувавши такі колегія суддів дійшла до висновку про можливість визначення обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, яка була зменшена апеляційним судом.
На переконання колегії суддів, обвинувачений ОСОБА_6 фактично не погоджується із застосованим відносно нього запобіжним заходом, однак вказане не є передбаченою ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу. Твердження ОСОБА_6 про безпідставність обвинувачення підлягають перевірці судом в ході судового розгляду кримінального провадження, зокрема при дослідженні та оцінці доказів з точки зору їх належності та допустимості.
Існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме передбачених п.п. 1 та 5 ч. 1 вказаної статті, були встановлені колегією суддів при продовженні відносно ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неодноразово перевірені Закарпатським апеляційним судом при оскарженні ухвал про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього.
При аналізі питання наявності зазначених ризиків, колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, а тому колегія суддів погоджується з твердженням сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 розуміючи можливість невідворотності покарання за діяння, у вчиненні яких він обвинувачується, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від суду.
Оцінюючи наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у яких ОСОБА_6 обвинувачується, колегією суддів береться до уваги той факт, що діяння, які інкримінуються ОСОБА_6 , останній згідно обвинувачення виконував за завданням представників рф та федеральної служби безпеки даної країни щодо проведення підривної діяльності проти України, у тому числі щодо посягання на життя Президента України, а відтак, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 може продовжити вчинення кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується, або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Колегія суддів вважає, що зазначені ризики є суттєвими, дійсними і триваючими, та їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_6 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 в повній мірі відповідає меті, з якою він застосовується щодо нього, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.
При цьому, колегія суддів враховує, що визначаючи розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 , колегією суддів було враховано наявність обвинувачення у вчиненні останнім злочинів проти основ національної безпеки України, дані про його особу, прийнято до уваги те, що судовий розгляд не завершено, а також бере до уваги висновки, викладені в ухвалах Закарпатського апеляційного суду за апеляційними скаргами обвинуваченого. Тому колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, тому визначено її у більшому розмірі.
Твердження обвинуваченого про порушення вимог ст. 52 КПК України не заслуговують на увагу, оскільки право обвинуваченого ОСОБА_6 на захист у кримінальному провадженні було забезпечене належним чином, а сам по собі факт ознайомлення обвинуваченого з окремими матеріалами провадження за відсутності захисника не свідчить про порушення права на захист, оскільки участь захисника у провадженні в цілому була забезпечена, а обвинувачений не був позбавлений можливості отримати правову допомогу та реалізовувати свої процесуальні права.
Крім того, обвинувачений не навів жодних конкретних обставин, які б свідчили про те, що відсутність захисника під час його ознайомлення з матеріалами кримінального провадження призвела до обмеження його процесуальних прав або вплинула на можливість здійснення ефективного захисту.
Колегія суддів також враховує правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладену у справі №676/5646/23 від 02.10.2025, відповідно до якої право сторони захисту на доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України вважається порушеним лише за наявності реального обмеження можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, підготуватися до захисту та узгодити правову позицію. Якщо стороні захисту було надано доступ до матеріалів кримінального провадження, які містили всі докази, що були предметом дослідження під час судового розгляду, а сторона захисту мала реальну можливість підготуватися до захисту та реалізувати свої процесуальні права, підстави вважати її права порушеними відсутні.
У даному випадку колегією суддів не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про позбавлення обвинуваченого чи його захисника можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, узгодити правову позицію або належним чином реалізувати право на захист. При цьому, колегія суддів враховує, що обвинувачений та його захисник мали достатньо часу та реальну можливість для узгодження позиції та підготовки захисту, незалежно від того, що ознайомлення з окремими матеріалами кримінального провадження здійснювалося ними не одночасно. Сам по собі факт окремого ознайомлення обвинуваченого та захисника з матеріалами кримінального провадження не свідчить про порушення права на захист, а тому доводи сторони захисту в цій частині є безпідставними.
При цьому, колегія суду вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 вказуючи на численні порушення вимог КПК України органом досудового розслідування як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду судом відносно нього трактує норми кримінально-процесуального кодексу України на власний розсуд виходячи із особистої стратегії захисту.
Доводи обвинуваченого про неналежне повідомлення обвинуваченого ОСОБА_11 про час та місце розгляду справи колегія суддів також відхиляє, оскільки судовий розгляд відносно нього здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia), повістки про виклик останнього до суду, у відповідності до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур'єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, вручені його захиснику.
Судом також вживалися додаткові заходи, спрямовані на належне повідомлення обвинуваченого. Зокрема, судові виклики та повідомлення надсилалися обвинуваченому ОСОБА_11 за останнім відомим номером мобільного телефону, наявним у м атеріалах кримінального провадження. При цьому, повідомлення, направлені через мобільний застосунок WhatsApp за вказаним номером телефону, були переглянуті, що свідчить про їх доставлення та фактичне ознайомлення обвинуваченого зі змістом повідомлень.
Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_11 обізнаний про наявне щодо нього кримінальне провадження та стадію, на якій воно перебуває.
Також, на переконання колегії суддів, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора на конкретні матеріали кримінального провадження можуть свідчити про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вагомість яких не викликає сумнівів.
Колегія суддів зауважує, що оцінкою зібраних під час досудового розслідування доказів буде проведена відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченим не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, чи визначення іншого розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 201, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та клопотання захисника адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3