Справа №523/10399/26
Провадження №1-кс/523/4617/26
22 травня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162490000833 від 13.05.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162490000833 від 13.05.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З клопотання встановлено, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру під номером №12026162490000833 від 13.05.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.05.2026 року в період часу з 12:00 по 15:00 годин невстановлена особа під час дії воєнного стану, перебуваючи на дитячому майданчику біля багатоквартирного будинку за адресою: місто Одеса. вулиця Марсельська 2, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки «Redmi Note 14» з сім-карткою оператора «Водафон» НОМЕР_1 , чим завдала матеріального збитку. Сума збитку встановлюється. (ЄО 20232 від 12.05.2026 року)
18.05.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно надано мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 14» в корпусі чорного кольору, пам'ять 256 ГБ, який знаходиться в чохлі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , який в ході огляду було вилучено.
Прокурор подав до суду заяву відповідно до якої просив проводити розгляд без його участі, вимоги клопотання підтримав.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку.
Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
На підставі ч. 2 вищевказаної норми, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.
Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного огляду майно є доказом злочину.
Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Таким чином, на теперішній час у слідства виникла необхідність у арешті вищезазначених речей, з метою забезпечення їх збереження.
При цьому, незастосування арешту майна може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи, що існують достатні підстави вважати, що вилучені в ході оглядів місця події предмети та речовини є предметами вчинення кримінального правопорушення, речовими доказами та може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також беручи до уваги що в рамках кримінального провадження виникла необхідність в проведені ряду експертних досліджень вилученого під час огляду місця події, та оскільки у разі повернення вказаного тимчасово вилученого майна будуть створені можливості для його знищення, або переховування, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162490000833 від 13.05.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений в ході огляду мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 14» в корпусі чорного кольору, пам'ять 256 ГБ, який знаходиться в чохлі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , який визнано речовим доказом. З метою забезпечення схоронності майна - речових доказів, виявлення та фіксації відомостей про обставини скоєного кримінального правопорушення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1