Справа № 204/5535/26
Провадження № 1-кс/204/970/26
Іменем України
14 травня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене з заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 22025040000001977 від 06.10.2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.408 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене з заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 22025040000001977 від 06.10.2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.408 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням ГУ СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000001977 від 06.10.2025 за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, за підозрою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.В подальшому, відповідними Указами Президента України правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , призначено на посаду курсанта 4 навчального взводу 1 навчальної механізованої роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 .Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_15 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.У невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 11 год. 03 хв. 18 січня 2026 року, у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з корисливих мотивів та за попередньо змовою із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , винник злочинний умисел спрямований на сприяння вчиненню самовільного залишення місця несення служби (дезертирства) солдату ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .Так, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 11 год. 03 хв. 18 січня 2026 року, ОСОБА_5 , на виконання спільного злочинного умислу, запропонував ОСОБА_9 посприяти у дезертирстві ОСОБА_15 та надав ОСОБА_9 контактні дані ОСОБА_15 , в свою чергу, ОСОБА_9 на вказану пропозицію надав згоду, тобто погодився на вчинення вказаного злочину.Далі, на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_9 , 18 січня 2026 року о 15 год. 35 хв., використовуючи власний мобільний телефон із застосуванням додатку «WhatsApp», надіслав повідомлення на номер мобільного телефону, який раніше надав йому ОСОБА_5 , та використовується ОСОБА_15 з метою організації сприяння вчиненню самовільного залишення місця несення служби (дезертирства) солдату ОСОБА_15 .Після чого, 18 січня 2026 року о 16 год. 57 хв., ОСОБА_9 , на виконання спільного злочинного умислу, використовуючи власний мобільний телефон із застосуванням додатку «WhatsApp», надіслав повідомлення громадянину України ОСОБА_5 та повідомив останнього про те, що ОСОБА_15 не виходить на зв'язок з ОСОБА_9 .Далі, 18 січня 2026 року о 17 год. 31 хв., ОСОБА_9 , використовуючи власний мобільний телефон із застосуванням додатку «WhatsApp», зателефонував громадянину України ОСОБА_5 та повідомив останнього про те, що поспілкувався з ОСОБА_15 щодо сприяння останньому у вчиненні самовільного залишення місця несення служби (дезертирства).Після чого, 18 січня 2026 року о 17 год. 42 хв., ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон із застосуванням додатку «WhatsApp», надіслав повідомлення ОСОБА_9 та повідомив останнього про місце, де ОСОБА_15 зможе покинути територію військової частини.Після чого, 20 січня 2026 року о 18 год. 09 хв., на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_9 , використовуючи мобільний телефон із застосуванням додатку «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та запропонував останньому посприяти у дезертирстві ОСОБА_15 , на що ОСОБА_10 надав згоду, тобто погодився на вчинення вказаного злочину.Далі, 20 січня 2026 року о 18 год. 36 хв., ОСОБА_9 , використовуючи мобільний телефон із застосуванням додатку «WhatsApp», надіслав повідомлення ОСОБА_10 та надав останньому контактні дані ОСОБА_15 .Після чого, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 22 год. 45 хв. 18 січня 2026 року, на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_10 , запропонував невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я ОСОБА_16 посприяти у дезертирстві ОСОБА_15 , на що невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_16 надала згоду, тобто погодилась на вчинення вказаного злочину.Після чого, 21 січня 2026 року о 22 год. 45 хв. під час телефонної розмови ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9 про те, що поспілкувався з ОСОБА_15 щодо сприяння останньому у дезертирстві. Крім того, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9 , що невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_16 також обговорила з ОСОБА_15 план дій останнього під час самовільного залишення території військової частини.Після чого, 23 січня 2026 року о 14 год. 46 хв., ОСОБА_9 , використовуючи власний мобільний телефон із застосуванням додатку «WhatsApp», зателефонував ОСОБА_5 та повідомив останнього про необхідність забрати грошову винагороду у осіб, які звернулися до ОСОБА_5 щодо сприяння ОСОБА_15 у вчиненню самовільного залишення місця несення служби (дезертирства).Далі, у невстановлений період часу, але не пізніше 18 год. 09 хв. 23 січня 2026 року, на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_10 та невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_16 прибули на ділянку місцевості за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на транспортному засобі забрали військовослужбовця ОСОБА_15 . Після чого, вивезли ОСОБА_15 з місця дислокації вказаної військової частини та направились до м. Львів.Після чого, 23 січня 2026 року о 18 год. 09 хв. ОСОБА_9 , використовуючи власний мобільний телефон із застосуванням додатку «WhatsApp», зателефонував громадянину України ОСОБА_5 та повідомив останнього про те, що ОСОБА_10 та невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_16 вивезли військовослужбовця ОСОБА_15 з місця дислокації вказаної військової частини. На виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_10 та невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_16 , у невстановлений період часу, але не пізніше 19 год. 35 хв. 23 січня 2026 року, на транспортному засобі привезли військовослужбовця ОСОБА_15 до міста Львів, чим сприяли у вчиненні ОСОБА_15 дезертирства та завершили реалізацію спільного з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , плану на вчинення вказаного злочину.Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України - пособництво у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
16 березня 2026 року громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України.17 березня 2026 року громадянину України ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 квітня 2026 року.16 квітня 2026 року громадянину України ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 травня 2026 року.
Підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, у повній мірі обґрунтовується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема:витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22025040000001977 від 06.10.2025;протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 05.05.2026;протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 13.02.2026;протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 15.01.2026;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_20 від 27.02.2026;протоколом пред'явлення особи ОСОБА_9 для впізнання за фотознімками від 27.02.2026;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_20 від 20.03.2026;протоколом пред'явлення особи ОСОБА_21 для впізнання за фотознімками від 20.03.2026;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_22 від 27.02.2026;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_22 від 20.03.2026;протоколом пред'явлення особи ОСОБА_10 для впізнання за фотознімками від 20.03.2026;протоколом пред'явлення особи ОСОБА_9 для впізнання за фотознімками від 20.03.2026;протоколом огляду відеозаписів з камер відеоспостереження АЗС «UPG» від 05.02.2026;протоколом огляду відеозаписів з камер відеоспостереження АЗС АТ «Укрнафта» від 05.02.2026;протоколом огляду мобільного телефону від 02.03.2026;протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій;актом службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 підозрюваним ОСОБА_15 від 23.03.2026;іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який згідно санкції ч. 4 ст. 408 КК України, яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Разом з тим, з метою завершення досудового розслідування необхідно:встановити та допитати у якості свідків осіб, які можуть бути обізнані щодо протиправної діяльності ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 ;провести пред'явлення особи (підозрюваних) для впізнання за фотознімками, за результатами проведення допитів свідків; отримати ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення тимчасового доступу до речей та документів, що зберігаються у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», а саме відомостей про номери мобільних телефонів, які використовувались підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 у протиправній діяльності;отримати 23 висновки судових експертиз комп'ютерної техніки;провести огляд висновків судових експертиз комп'ютерної техніки, після надходження останніх з експертної установи;отримати 7 висновки судових трасологічних експертиз;визначитись із останньою правовою кваліфікацію діянь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 та вручити підозру у новій редакції;встановити інших осіб, які можуть бути причетні до протиправної діяльності та повідомити їм про підозру.
Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищевказаних слідчих (розшукових) дій та заходів є особлива складність кримінального провадження, а саме: великий обсяг проведення необхідних слідчий (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень; великий обсяг інформації, отриманої під час здійснення досудового розслідування, яку необхідно перевірити, проаналізувати та прийняти відповідні процесуальні рішення з метою об'єктивного та неупередженого досудового розслідування; агресивна війна з боку Російської Федерації та введення воєнного стану в Україні.Враховуючи викладене, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно продовжити у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що до вказаної особи, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України повинен бути застосований саме такий запобіжний захід, так як ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України. Інший, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання. Крім того, наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду.Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину, може вчинити дії спрямовані на знищення носіїв інформації, що мають доказове значення, та засобів зв'язку, якими користувався підозрюваний у протиправної діяльності під час готування та вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, ОСОБА_5 , може повідомити інших осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, про необхідність знищення засобів зв'язку якими вони користувались під час здійснення протиправної діяльності, в тому числі під час спілкування з ОСОБА_5 .Водночас, зазначені речові докази до цього часу не були відшукані, а отже існує реальний ризик, що підозрювана, не перебуваючи під вартою, зможе знищити відповідні речові докази.Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).Наявність ризику незаконно впливу на свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що після оголошення підозри ОСОБА_5 , останній обізнаний про факти свідчення свідків, які стали очевидцями його протиправної діяльності. В свою чергу, ОСОБА_5 може вплинути на свідків з метою зміни ними наданих раніше показань або повідомити інших осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, про необхідність впливу на свідків.Також слід взяти до уваги, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.Також, наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що після оголошення підозри ОСОБА_5 , останній обізнаний про встановлення органом досудового розслідування інших осіб, причетних до вчинення злочину. В свою чергу, ОСОБА_5 , може повідомити зазначених осіб про необхідність переховування від органу досудового розслідування для ухилення від кримінальної відповідальності.Крім того, під час досудового розслідування отримано відомості про те, що ОСОБА_5 сприяв у вчиненні дезертирства іншим військовослужбовцям, місцезнаходження яких на даний час встановлюється. Таким чином, наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на вказаних військовослужбовців шляхом повідомлення їх про необхідність зміни місця проживання для подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, а також застосування до зазначених військовослужбовців та їх близьких осіб методів залякування, погроз, або пропозицій надання неправдивих показань.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Хоча органом досудового розслідування на даний час виконано значний обсяг слідчих дій, завдяки яким вдалось встановити правопорушників, на даний час у кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до скоєння вказаного злочину та збираються докази на доведення їх вини у вчиненні злочинів, оскільки очевидно, що ОСОБА_5 у своїй протиправній діяльності діяв не самостійно, а за попередньою змовою групою осіб, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про його переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення для провадження, уникати прибуття до органу досудового розслідування для проведення процесуальних дій.Крім того, існує ризик того, що у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 отримавши матеріали обґрунтування підозри та перебуваючи на волі, може розголосити відомості досудового розслідування та фактично, матиме можливість безконтрольно спілкуватися особисто або за допомогою телефонних засобів зв'язку з іншими особами причетними до скоєння вказаного злочину, та надавати їм вказівки, що перешкоджатимуть проведенню необхідних слідчих та розшукових дій необхідних для встановлення причетних до вчинення злочину, а також обставин вчинення злочину.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, обґрунтовується фактом того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може продовжити сприяти військовослужбовцям у вчиненні дезертирства.Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчиняти інші кримінальні правопорушення.Так, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчиняти інші кримінальні правопорушення.Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану, обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.При цьому, застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 з правом внесення застави, не є доцільним та можливим, оскільки обставини злочину, у вчиненні якого останній об'єктивно підозрюється, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином він, у разі обрання інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, та зможе перешкоджати виконанню процесуальних рішень, взагалі не виконувати покладених на нього обов'язків, переховуватись від органу досудового розслідування і суду, продовжити злочину діяльність, здійснити незаконний вплив на підозрюваних та свідків.Обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не може гарантувати його належну процесуальну поведінку, враховуючи всі встановлені під час досудового розслідування обставини, його особистість, а також беручи до уваги резонансність події та її подальший широкий розголос в суспільстві.Безальтернативне тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є єдиними запобіжним заходом, який здатен запобігти вказаним ризикам.До Чечелівського районного суду міста Дніпра подано клопотання про продовження строків досудового розслідування.Враховуючи вагомість наявних доказів, тяжкість злочину та суворість покарання, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. У зв'язку з чим, слідчий звертається до суду з даним клопотанням і просить продовжити підозрюваному строк тримання під вартою до 60 днів, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладенні у клопотанні.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою. Ризики є абстрактними та прокурором не доведено, що вони існують. Ризики можуть нівелюватись покладенням на підозрюваного обов'язків або домашній арешт. Просив застосувати цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184,199 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком до 19 квітня 2026 року. Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16 квітня 2026 року ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 19 травня 2026 року.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 14 травня 2026 року, продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №22025040000001977 до шести місяців, тобто до 19 серпня 2026 року.
Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходами є: 1)особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава;4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
В частині 8 статті 176 КПК України зазначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.408 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років, підозрюваний, намагаючись уникнути покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, про що в судовому засіданні просили захисник та підозрюваний, за відсутності дієвих стримуючих чинників, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, згідно ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого військового злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.408 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 199, 205, 309-310 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене з заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 22025040000001977 від 06.10.2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.408 КК України- задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 днів, тобто до 12 липня 2026 року, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1