Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5096/26
Номер провадження 1-кс/711/1616/26
22 травня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2026 року про вчинення кримінального правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2026 року про вчинення кримінального правопорушення.
В обгрунтування скарги зазначено, що 09.05.2026 року ОСОБА_3 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення щодо нього ряду тяжких кримінальних правопорушень.
ОСОБА_3 вказує, що у своїй заяві, детально виклав обставини подій, що відбулися з ним 07.05.2026 року навпроти будинку по АДРЕСА_1 , під час яких працівники поліції безпідставно застосували до нього фізичну силу, завдавши йому тілесних ушкоджень середнього та легкого ступеня тяжкості (закритий перелом лівої променевої кістки, садна підтверджується висновками СМЕ).
Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що його було незаконно затримано та примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , без належного повідомлення та присутності представників ради адвокатів та прокурора, де у нього незаконно вилучили майно (зокрема мобільний телефон, що містить адвокатську таємницю та мав відповідну позначку) та чинили психологічний тиск із погрозами фізичною розправою, насильства.
У заяві, ОСОБА_3 прямо просив внести відомості до ЄРДР за статтями 365, 122, 125, 146, 397, 398, 129, 356, 371 КК України та розпочати досудове розслідування.
11.05.2026 року заява ОСОБА_3 була отримана ТУ ДБР у м. Києві, однак, замість виконання імперативних вимог закону, звичайним не рекомендованим листом №11782зкп/к/11-05-827/26чк від 13.05.2026 року (отриманим ОСОБА_3 пізніше) заступник керівника Четвертого слідчого відділу ОСОБА_4 повідомив, що заява ОСОБА_3 скерована до ГУНП в Черкаській області та Черкаського управління ДВБ НПУ для проведення «службового розслідування» (разом із заявою до ДБР він також подавав відповідні скарги до УВБ УМВС, а також інших установ). Фактично листа ОСОБА_3 отримав звичайним не рекомендованим відправленням тільки 19.05.2026 року, про що є відео з камер спостереження.
Свою бездіяльність суб'єкт оскарження мотивував тим, що викладені факти нібито «не містять ознак складу правопорушень, підслідних слідчим Державного бюро розслідувань».
ОСОБА_3 вважає таку бездіяльність і прийняте рішення грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а саме пряме порушення правил підслідності (ч.4 ст.216 КПК України). Заступник керівника слідчого відділу ДБР свідомо проігнорував той факт, що суб'єктами злочинів, вказаних у заяві (зокрема, перевищення влади, завдання тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі), є саме працівники Національної поліції України міста Золотоноша Черкаської області.
Перенаправлення заяви про злочин, вчинений поліцейськими міста Золотоноша Черкаської області, до самої ж Національної поліції створює прямий конфлікт інтересів та порушує принципи об'єктивного та неупередженого розслідування, перетворюючи розслідування кримінального правопорушення на формальне «службове розслідування», що є неприпустимим.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_3 просив зобов'язати уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2026 року про вчинення кримінальних правопорушень та розпочати досудове розслідування, про що надати йому відповідний Витяг з ЄРДР.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, однак подав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує та просить її задовольнити.
В судове засідання представник Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві не з'явився, з клопотаннями про відкладення не звертався.
Відповідно положень ч.3 ст.306 КПК України відсутність у судовому засіданні осіб, бездіяльність яких оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя повважав за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали скарги ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснює досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Нормами ч.5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, з аналізу ст.214 КПК України вбачається, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості які містять достатньо даних та обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Положення ч.1 ст.11 КК України вказують, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В судовому засіданні встановлено, що 09.05.2026 року ОСОБА_3 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення щодо нього ряду тяжких кримінальних правопорушень.
У поданій заяві ОСОБА_3 виклав обставини подій, по яких вбачає в діях працівників поліції міста Золотоноша та службових осіб ТЦК міста Золотоноша ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365, 122, 125, 146, 397, 398, 129, 356, 371 КК України.
На обгрунтування поданої заяви зокрема вказав, що один із працівників поліції застосував до нього фізичну силу, схопив за ліву руку, різко заломив її за спину в район правої лопатки та, навалившись власною вагою, повалив його на багажник службового автомобіля, а інший працівник поліції в цей час наніс удар ногою в область правої щиколотки наступив на неї та почав йорзати ногою спричинивши відкриту рану.
Після цього його силоміць помістили до службового автомобіля та примусово доставили до приміщення ТЦК та СП у АДРЕСА_2 .
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом лівої променевої кістки; садна правої кисті; садна правої нижньої кінцівки, які були офіційно зафіксовані медичними працівниками та судово-медичним експертом міста Золотоноша, Черкаської області.
Згідно висновку судово-медичного дослідження: закритий перелом лівої променевої садна кістки відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;садна відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Під час затримання у ОСОБА_3 представників Ради адвокатів не було належним чином повідомлено ( ОСОБА_3 є діючим адвокатом, про що він повідомляв працівникам поліції).
У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 неодноразово скаржився на сильний біль у руці, головний біль та погіршення стану здоров'я. За викликом сторонніх осіб прибула швидка медична допомога, однак госпіталізація фактично проведена не була.
Після завершення формального строку адміністративного затримання працівники поліції залишили приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично залишивши його під контролем службових осіб ТЦК міста Золотоноші, які відмовлялись представлятись, вели себе агресивно; висловлювали своє негативне ставлення до людей з Донецької області, чинили психологічний тиск, висловлювали погрози фізичною розправою принижували честь та гідність; погрожували сексуальним насильством.
Крім того, керівник ТЦК міста Золотоноша ОСОБА_5 , повідомив про «закріплення» ОСОБА_3 за ІНФОРМАЦІЯ_4 , попри його перебування на обліку в іншому ТЦК, а саме Покровському РТЦК Донецької області, склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, з матеріалами не ознайомив, процедуру складання передбачену КУАП взагалі не дотримував, та почав погрожувати що він буде зараз доставлений до обласного розподільника ТЦК у місто Черкаси, при тому, що жодним нормативно правовим актом жоден працівник/керівник ТЦК не наділений повноваженнями щодо застосування до громадян фізичної сили, спеціальних засобів, зброї, обмеження волі, утримання/затримання.
Після триваючих суперечок та наполяганні на дотриманні його прав, об 23.10, ОСОБА_3 фактично виштовхано з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 , віддавши вилучені в нього поліцейськими речі, які невідомо в який спосіб опинились у працівників ТЦК, без складання жодних актів приймання - передачі.
ОСОБА_3 вважає, що в діях працівників поліції міста Золотоноші, службових осіб ТЦК міста Золотоноші та інших невстановлених осіб наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених: ст.365 КК України перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу; ст.122 КК України умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження; ст.146 КК України - незаконне позбавлення волі; ст.397 КК України - втручання в діяльність захисника чи представника особи; ст.398 КК України - погроза або насильство щодо захисника чи представника особи; ст.129 КК України - погроза вбивством; ст.356 КК України - самоправство; ст.371 КК України завідомо незаконне затримання.
Згідно відповіді заступника керівника Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 №11782зкп/к/11-05-827/26чк від 13.05.2026, ОСОБА_3 повідомлено, що викладені в його заяві факти не містять ознак складу правопорушень, підслідних слідчим Державного бюро розслідувань, однак вказують на можливі ознаки кримінальних правопорушень, які підслідні слідчим Національної поліції України. Ураховуючи викладене, заяву ОСОБА_3 направлено на адресу ГУНП в Черкаській області для прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства в частині можливих неправомірних дій працівників ТЦК та СП, інших осіб. Водночас, вказане звернення направлено до Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України для організації проведення службового розслідування щодо можливих неправомірних дій невстановлених службових осіб поліції ГУНП в Черкаській області.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що висновок заступника керівника Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 про те, що викладені в заяві ОСОБА_3 факти не містять ознак складу правопорушень, підслідних слідчим Державного бюро розслідувань, однак вказують на можливі ознаки кримінальних правопорушень, які підслідні слідчим Національної поліції України - є необгрунтованим.
Згідно з вимогами ч.4 ст.216 КПК України, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених, зокрема працівником правоохоронного органу.
В поданій заяві ОСОБА_3 чітко вказує, що зокрема в діях працівників поліції міста Золотоноша вбачає ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365, 122, 125, 146, 397, 398, 129, 356, 371 КК України.
З поданих матеріалів скарги ОСОБА_3 , слідчий суддя вбачає достатніх підстав, які вказують, на наявність в діях працівників поліції міста Золотоноша ознак вчинення кримінальних правопорушень, підслідних слідчим органів державного бюро розслідувань, щопідлягають перевірці саме в ході досудового розслідування.
Відповідно до положень ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати уповноважену особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обставинами, викладеними в заяві ОСОБА_3 від 09.05.2026.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 40, 214, 303 - 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обставинами, викладеними в заяві ОСОБА_3 від 09.05.2026, розпочати досудове розслідування та надати відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань - заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1