Справа № 569/18360/25
13 травня 2026 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів та зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просила позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути із відповідача на її користь суму неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів в розмір 83 026 грн 51 коп., змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на її користь утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2018 року у справі № 569/18998/18, з аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн 00 коп. щомісячно, на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання законної сили рішення суду та до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вони з відповідачем перебували у шлюбі з 25 квітня 2011 року. Від спільного подружнього життя мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2016 року у справі №569/4332/16-ц шлюб між нею та відповідачем розірвано, малолітню дитину залишено проживати з матір'ю.
Оскільки відповідач дитину матеріально не забезпечував, тому рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2018 року в справі №569/18998/18 з нього стягнуто аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 10 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі вищевказаного рішення було видано виконавчий лист, що пред'явлено до примусового виконання до Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідач ухиляється від своїх батьківських обов'язків, не виховує та не утримує дочку. Його місце проживання невідоме. Натомість, вона з дочкою постійно проживають у батьківській квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , разом із її матір'ю ОСОБА_5 . Місце проживання не змінювали, а відтак відповідачу відомо, де знайти дочку.
За останніх десять років відповідач не цікавився вихованням дочки, батьківські збори не відвідував, не спілкувався із вихователями та педагогічними працівниками, не цікавився навчанням дочки, а також жодного разу не з'являвся з дитиною в поліклініку. Аліменти на утримання дочки не сплачує.
Відповідач притягувався до кримінальної відповідальності, а також неодноразово - до адміністративної відповідальності.
Нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками призвело до втрати психоемоційного зв'язку між ним та дочкою. По суті, дочка його вже майже не пам'ятає.
Натомість вона добросовісно ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, щоденно піклується про дочку, її стан здоров'я, навчання, виховання та розвиток.
Враховуючи те, що відповідач жодним чином не позбавлений інформації стосовно контактів позивача, а з її боку, ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні з дочкою та участі батька у її вихованні, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість батька, але вольове небажання виконувати відносно дочки обов'язки, покладені на нього законом. Відповідач умисно не бере участі у вихованні та утриманні дитини, а тривалий проміжок часу в 9 років свідчить, що він свою поведінку змінювати не хоче. Таким чином, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення та захисту прав та законних інтересів неповнолітньої дитини, необхідно вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав.
Також, відповідно до розрахунку від 25 серпня 2025 року, зробленого державним виконавцем, заборгованість відповідача зі сплати аліментів із 10 жовтня 2018 року до 31 липня 2025 року станом на 01 серпня 2025 року становить 124 426 грн 51 коп. Відтак було обраховано розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини за період із з 10 жовтня 2018 року до 31 липня 2025 року станом на 01 вересня 2025 року в розмірі 1 511 465 грн 77 коп., однак, оскільки, згідно із позицією Верховного Суду, розмір пені, що підлягає стягненню з боржника, не може перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується, тобто 124 426 грн 51 коп., та враховуючи накладення штрафів на ОСОБА_3 в сукупному розмірі 41 400 грн 00 коп., вона просить стягнути пеню за несвоєчасну сплату аліментів, що становить різницю між сумою заборгованості 124 426 грн 51 коп. та розміром штрафів 41 400 грн 00 коп., а саме - 83 026 грн 51 коп.
Окрім того, з часу стягнення з відповідача аліментів за рішенням суду пройшов тривалий період, ціни на продукти харчування, одяг, комунальні послуги, канцелярію, засоби гігієни та інші необхідні речі підвищилися. Дочка дорослішає, а тому її потреби зростають. Таким чином, в інтересах дитини необхідно змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми в розмірі 1 500 грн 00 коп. на аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з підстав у ньому наведених, просила задовольнити, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань.
Згідно Відповіді № 1733735 від 03 вересня 2025 року ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
04 березня 2026 року, 06 квітня 2026 року та 20 квітня 2026 року до суду повернулися не врученими судові повістки для відповідача на 03 березня 2026 року, 01 квітня 2026 року та 13 травня 2026 року, де на поштових повідомленнях наявні відмітки - адресат відсутній.
Відповідно до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
За змістом частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.
Згідно частини 4 статті 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до частини 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Оскільки судові повістки, направлені судом відповідачу за адресою, за якою зареєстровано його місце проживання, повернуті суду з відмітками - адресат відсутній за вказаною адресою, тому суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. 28 січня 2026 представник третьої особи Самолюк І.Р. подала заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, висновок органу опіки та піклування підтримує.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2026 року задоволено клопотання позивача про виклик свідка.
Заслухавши представника позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Виконавчим комітетом Посягівської сільської ради Гощанського району Рівненської області 11 лютого 2013 року, серії НОМЕР_1 .
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2016 року в справі №569/4332/16-ц, яке набрало законної сили 30 червня 2016 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживанні з ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2018 року в справі №569/18998/18, яке набрало законної сили 21 січня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн 00 коп., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 10 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Гощанського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції Вискунця Н.В., за період з 10 жовтня 2018 року по 31 липня 2025 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 124 426 грн 51 коп. Даний розрахунок складено державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно Довідки від 12 серпня 2025 року №23, яка видана Державною установою «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №6 м. Рівне Національної поліції України», ОСОБА_3 у період відвідування його дочкою ОСОБА_4 дошкільного закладу, а саме з вересня 2015 року до червня 2019 року, не цікавився вихованням дочки, батьківські збори не відвідував, не спілкувався з вихователями, педагогічними працівниками та не забирав дитину із дошкільного закладу.
Згідно Довідки від 31 липня 2025 року №250, яка видана Рівненським ліцеєм №15 Рівненської міської ради, ОСОБА_3 у період навчання його дочки ОСОБА_4 у ліцеї, а саме з 01 вересня 2019 року по 30 травня 2025 року, не цікавився навчанням дочки (не приходив до ліцею та не спілкувався з педагогами й дитиною).
Згідно Довідки від 07 серпня 2025 року, яка видана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області», за час спостереження ОСОБА_6 , 2013 року народження, у лікаря батько жодного разу в поліклініку з дитиною не з'явився, до лікаря не телефонував.
ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності згідно з вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2011 року в справі №11-380/11 та до адміністративної відповідальності згідно з постановами Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2016 року в справі №569/6275/16-п, від 10 лютого 2017 року в справі №569/1926/17, від 01 серпня 2017 року в справі №569/8108/17, від 27 жовтня 2017 року в справі №569/14254/17, від 15 листопада 2018 року в справі №569/17288/18, з постановами Гощанського районного суду Рівненської області від 25 травня 2020 року в справі №557/598/20, від 06 серпня 2020 року в справі №557/598/20, з постановою Сихівського районного суду м. Львова від 14 листопада 2023 року в справі №464/7573/23.
Згідно Відповіді на запит №288425560 від 21 серпня 2025 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб марки «RENAULT», моделі «19», номерний знак НОМЕР_2 .
Свідок ОСОБА_5 , яка є матір'ю позивача, в судовому засіданні показала, що вона, сторони по справі та їхня дитина проживали всі разом за однією адресою, однак з часу розірвання шлюбу між сторонами відповідач почав проживати окремо і саме з того часу він до дитини не приходить, з нею не спілкується, не телефонує і не дає коштів на її утримання, хоча місце проживання вони не змінювали і воно йому добре відомо. Дитина вже майже забула батька і про нього не згадує.
Як слідує з висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради від 23 січня 2026 року №08-01-132/26 ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає. В будинку мешкають його батьки, які повідомили, що син не проживає за місцем реєстрації з 2018 року, зв'язку з ними не підтримує, місце його проживання або перебування їм не відоме.
ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_2 та бабою ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира двокімнатна з усіма комунальними вигодами. Помешкання повністю мебльоване, наявна необхідна побутова техніка. Створені комфортні умови для проживання дитини. Дитина має місце для сну, підготовки до занять, зону для відпочинку, забезпечена усім необхідним для проживання, виховання і розвитку.
Малолітня ОСОБА_6 службі у справах дітей пояснила, що батько не бере участі у її вихованні, не відвідує її та не спілкується. Діана не має бажання з ним зустрічатися, бо не рахує його своїм батьком. На думку дитини батьком є той, хто виховує. Батька ОСОБА_7 бачила востаннє дуже давно. Дитина підтримує матір і не заперечує проти позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неї.
Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дочки розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради 21 січня 2026 року. На засіданні комісії була присутня мати дитини ОСОБА_2 . Комісія, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи, прийняла рішення рекомендувати органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради надати до Рівненського міського суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_4 , а відтак орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає перелік обов'язків батьків по вихованню та розвитку своїх дітей, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям, не спілкується з дочкою, не надає матеріальної допомоги, не піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Доказів того, що відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків з поважних причин судом не встановлено, тому суд вважає, що відповідач умисно ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Проаналізувавши надані докази, а також вищевказані законодавчі норми, виходячи з принципів об'єктивності, законності та справедливості, суд доходить висновку, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своєї неповнолітньої дитини, тому, вважає необхідним позбавити його батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дитини, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Виходячи з аналізу норм ст. 549 ЦК України та ст. 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.
Аналогічно вирішено питання також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), згідно якої загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
При розрахунку розміру пені суд виходить з розрахунків заборгованості державного виконавця з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2018 року у ВП № 58358360.
При цьому складений державним виконавцем розрахунок заборгованості дозволяє суду здійснити обрахунок пені за правилами, як це передбачено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), тобто за кожен місяць сплати аліментів окремо, з визначенням остаточної суми шляхом додавання визначених сум.
При розрахунку розміру пені суд виходить з розрахунків заборгованості державного виконавця за період з 10 жовтня 2018 року по 31 липня 2025 року. З зазначених розрахунків вбачається, що аліменти за:
-жовтень 2018 року підлягали сплаті у сумі 1064,51 грн, заборгованість у розмірі 1064,51 грн з простроченням з 01.11.2018 по 31.08.2025 = 2496 днів - пеня становить 26570,17 грн (1064,51 х1%х2496);
-листопад 2018 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.12.2018 по 31.08.2025 = 2466 днів - пеня становить 36990 грн (1500 х1%х2466);
-грудень 2018 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.01.2019 по 31.08.2025 = 2435 днів - пеня становить 36525 грн (1500 х1%х2435);
-січень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.02.2019 по 31.08.2025 = 2404 дні - пеня становить 36060 грн (1500 х1%х2404);
-лютий 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.03.2019 по 31.08.2025 = 2376 днів - пеня становить 35640 грн (1500 х1%х2376);
-березень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.04.2019 по 31.08.2025 = 2345 днів - пеня становить 35175 грн (1500 х1%х2345);
-квітень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.05.2019 по 31.08.2025 = 2315 днів - пеня становить 34725 грн (1500 х1%х2315);
-травень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.06.2019 по 31.08.2025 = 2284 дні - пеня становить 34260 грн (1500 х1%х2284);
-червень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.07.2019 по 31.08.2025 = 2254 дні - пеня становить 33810 грн (1500 х1%х2254);
-липень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.08.2019 по 31.08.2025 = 2223 дні - пеня становить 33345 грн (1500 х1%х2223);
-серпень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.09.2019 по 31.08.2025 = 2192 дні - пеня становить 32880 грн (1500 х1%х2192);
-вересень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.10.2019 по 31.08.2025 = 2162 дні - пеня становить 32430 грн (1500 х1%х2162);
-жовтень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.11.2019 по 31.08.2025 = 2131 день - пеня становить 31965 грн (1500 х1%х2131);
-листопад 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.12.2019 по 31.08.2025 = 2101 день - пеня становить 31515 грн (1500 х1%х2101);
-грудень 2019 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.01.2020 по 31.08.2025 = 2070 днів - пеня становить 31050 грн (1500 х1%х2070);
-січень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.02.2020 по 31.08.2025 = 2039 днів - пеня становить 30585 грн (1500 х1%х2039);
-лютий 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.03.2020 по 31.08.2025 = 2010 днів - пеня становить 30150 грн (1500 х1%х2010);
-березень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.04.2020 по 31.08.2025 = 1979 днів - пеня становить 29685 грн (1500 х1%х1979);
-квітень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.05.2020 по 31.08.2025 = 1949 днів - пеня становить 29235 грн (1500 х1%х1949);
-травень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.06.2020 по 31.08.2025 = 1918 днів - пеня становить 28770 грн (1500 х1%х1918);
-червень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.07.2020 по 31.08.2025 = 1888 днів - пеня становить 28320 грн (1500 х1%х1888);
-липень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.08.2020 по 31.08.2025 = 1857 днів - пеня становить 27855 грн (1500 х1%х1857);
-серпень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.09.2020 по 31.08.2025 = 1826 днів - пеня становить 27390 грн (1500 х1%х1826);
-вересень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.10.2020 по 31.08.2025 = 1796 днів - пеня становить 26940 грн (1500 х1%х1796);
-жовтень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.11.2020 по 31.08.2025 = 1765 днів - пеня становить 26475 грн (1500 х1%х1765);
-листопад 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.12.2020 по 31.08.2025 = 1735 днів - пеня становить 26025 грн (1500 х1%х1735);
-грудень 2020 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.01.2021 по 31.08.2025 = 1704 дні - пеня становить 25560 грн (1500 х1%х1704);
-січень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.02.2021 по 31.08.2025 = 1673 дні - пеня становить 25095 грн (1500 х1%х1673);
-лютий 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.03.2021 по 31.08.2025 = 1645 дні - пеня становить 24675 грн (1500 х1%х1645);
-березень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.04.2021 по 31.08.2025 = 1614 дні - пеня становить 24210 грн (1500 х1%х1614);
-квітень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.05.2021 по 31.08.2025 = 1584 дні - пеня становить 23760 грн (1500 х1%х1614);
-травень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.06.2021 по 31.08.2025 = 1553 дні - пеня становить 23295 грн (1500 х1%х1553);
-червень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.07.2021 по 31.08.2025 = 1523 дні - пеня становить 22845 грн (1500 х1%х1523);
-липень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.08.2021 по 31.08.2025 = 1492 дні - пеня становить 22380 грн (1500 х1%х1492);
-серпень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.09.2021 по 31.08.2025 = 1461 день - пеня становить 21915 грн (1500 х1%х1461);
-вересень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.10.2021 по 31.08.2025 = 1431 день - пеня становить 21465 грн (1500 х1%х1431);
-жовтень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.11.2021 по 31.08.2025 = 1400 днів - пеня становить 21000 грн (1500 х1%х1400);
-листопад 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.12.2021 по 31.08.2025 = 1370 днів - пеня становить 20550 грн (1500 х1%х1370);
-грудень 2021 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.01.2022 по 31.08.2025 = 1339 днів - пеня становить 20085 грн (1500 х1%х1339);
-січень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.02.2022 по 31.08.2025 = 1308 днів - пеня становить 19620 грн (1500 х1%х1308);
-лютий 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.03.2022 по 31.08.2025 = 1280 днів - пеня становить 19200 грн (1500 х1%х1280);
-березень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.04.2022 по 31.08.2025 = 1249 днів - пеня становить 18735 грн (1500 х1%х1249);
-квітень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.05.2022 по 31.08.2025 = 1219 днів - пеня становить 18285 грн (1500 х1%х1219);
-травень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.06.2022 по 31.08.2025 = 1188 днів - пеня становить 17820 грн (1500 х1%х1188);
-червень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.07.2022 по 31.08.2025 = 1158 днів - пеня становить 17370 грн (1500 х1%х1158);
-липень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.08.2022 по 31.08.2025 = 1127 днів - пеня становить 16905 грн (1500 х1%х1127);
-серпень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.09.2022 по 31.08.2025 = 1096 днів - пеня становить 16440 грн (1500 х1%х1096);
-вересень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.10.2022 по 31.08.2025 = 1066 днів - пеня становить 15990 грн (1500 х1%х1066);
-жовтень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.11.2022 по 31.08.2025 = 1035 днів - пеня становить 15525 грн (1500 х1%х1035);
-листопад 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.12.2022 по 31.08.2025 = 1005 днів - пеня становить 15075 грн (1500 х1%х1005);
-грудень 2022 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.01.2023 по 31.08.2025 = 974 дні - пеня становить 14610 грн (1500 х1%х974);
-січень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.02.2023 по 31.08.2025 = 943 дні - пеня становить 14145 грн (1500 х1%х943);
-лютий 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.03.2023 по 31.08.2025 = 915 днів - пеня становить 13725 грн (1500 х1%х915);
-березень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.04.2023 по 31.08.2025 = 884 днів - пеня становить 13260 грн (1500 х1%х884);
-квітень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.05.2023 по 31.08.2025 = 854 днів - пеня становить 12810 грн (1500 х1%х854);
-травень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.06.2023 по 31.08.2025 = 823 днів - пеня становить 12345 грн (1500 х1%х823);
-червень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.07.2023 по 31.08.2025 = 793 днів - пеня становить 11895 грн (1500 х1%х793);
-липень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.08.2023 по 31.08.2025 = 762 днів - пеня становить 11430 грн (1500 х1%х762);
-серпень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.09.2023 по 31.08.2025 = 731 день - пеня становить 10965 грн (1500 х1%х731);
-вересень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.10.2023 по 31.08.2025 = 701 день - пеня становить 10515 грн (1500 х1%х701);
-жовтень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.11.2023 по 31.08.2025 = 670 днів - пеня становить 10050 грн (1500 х1%х670);
-листопад 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.12.2023 по 31.08.2025 = 640 днів - пеня становить 9600 грн (1500 х1%х640);
-грудень 2023 року підлягали сплаті у сумі 1500 грн, заборгованість у розмірі 1500 грн з простроченням з 01.01.2024 по 31.08.2025 = 609 днів - пеня становить 9135 грн (1500 х1%х609);
-січень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.02.2024 по 31.08.2025 = 578 днів - пеня становить 9236,44 грн (1598 х1%х578);
-лютий 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.03.2024 по 31.08.2025 = 549 днів - пеня становить 8773,02 грн (1598 х1%х549);
-березень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.04.2024 по 31.08.2025 = 518 днів - пеня становить 8277,64 грн (1598 х1%х518);
-квітень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.05.2024 по 31.08.2025 = 488 днів - пеня становить 7798,24 грн (1598 х1%х488);
-травень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.06.2024 по 31.08.2025 = 457 днів - пеня становить 7302,86 грн (1598 х1%х457);
-червень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.07.2024 по 31.08.2025 = 427 днів - пеня становить 6823,46 грн (1598 х1%х427);
-липень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.08.2024 по 31.08.2025 = 396 днів - пеня становить 6328,08 грн (1598 х1%х396);
-серпень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.09.2024 по 31.08.2025 = 365 днів - пеня становить 5832,7 грн (1598 х1%х365);
-вересень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.10.2024 по 31.08.2025 = 335 днів - пеня становить 5353,3 грн (1598 х1%х335);
-жовтень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.11.2024 по 31.08.2025 = 304 дні - пеня становить 4857,92 грн (1598 х1%х304);
-листопад 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.12.2024 по 31.08.2025 = 274 дні - пеня становить 4378,52 грн (1598 х1%х274);
-грудень 2024 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.01.2025 по 31.08.2025 = 243 дні - пеня становить 3883,14 грн (1598 х1%х243);
-січень 2025 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.02.2025 по 31.08.2025 = 212 днів - пеня становить 3387,76 грн (1598 х1%х212);
-лютий 2025 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.03.2025 по 31.08.2025 = 184 дні - пеня становить 2940,32 грн (1598 х1%х184);
-березень 2025 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.04.2025 по 31.08.2025 = 153 дні - пеня становить 2444,94 грн (1598 х1%х153);
-квітень 2025 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.05.2025 по 31.08.2025 = 123 дні - пеня становить 1965,54 грн (1598 х1%х123);
-травень 2025 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.06.2025 по 31.08.2025 = 92 дні - пеня становить 1470,16 грн (1598 х1%х92);
-червень 2025 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.07.2025 по 31.08.2025 = 62 дні - пеня становить 990,76 грн (1598 х1%х62);
-липень 2025 року підлягали сплаті у сумі 1598 грн, заборгованість у розмірі 1598 грн з простроченням з 01.08.2025 по 31.08.2025 = 31 день - пеня становить 495,38 грн (1598 х1%х31);
Загальний розмір пені становить = 1 549 195 грн 35 коп. (26570,17+36990+36525+36060+35640+35175+34725+34260+33810+33345+32880+32430+31965+31515+31050+30585+30150+29685+29235+28770+28320+27855+27390+26940+26475+26025+25560+25095+24675+24210+23760+23295+22845+22380+21915+21465+21000+20550+20085+19620+19200+18735+18285+17820+17370+16905+16440+15990+15525+15075+14610+14145+13725+13260+12810+12345+11895+11430+10965+10515+10050+9600+9135+9236,44+8773,02+8277,64,+7798,24+7302,86+6823,46+6328,08+5832,7+5353,3+4857,92+4378,52+3883,14+3387,76+2940,32+2444,94+1965,54+1470,16+990,76+495,38)
Разом з тим, постановами державного виконавця Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському району Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вискунця Н.В. від 25 серпня 2025 року у виконавчому провадженні № 58358360 з виконання виконавчого листа № 569/18998/18, виданого 11 лютого 2019 року, на ОСОБА_3 накладено штрафи в сукупному розмірі 41 400 грн 00 коп.
Враховуючи, що розмір пені обмежений розміром заборгованості на який нараховується пеня та те, що максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів за період у період з 10 жовтня 2018 року по 31 липня 2025 року, що становить різницю між сумою заборгованості 124 426 грн 51 коп. та розміром застосованих заходів примусового виконання в розмірі 41 400 грн 00 коп.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягають до задоволення в розмірі 83 026 грн 51 коп.
Доказів відсутності вини відповідача у несплаті аліментів останній суду не подав і судом їх не здобуто.
Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів станом на 31 липня 2025 року включно підтверджується належним доказом - розрахунком заборгованості і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу у вказаний період, суд доходить висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
Відповідно до частини другої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Частиною третьою статті 166 СК України передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що стягувач бажає змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши його у частці від доходу відповідача, відповідно суд доходить висновку про необхідність зміни аліментів, що стягуються з відповідача у твердій грошовій сумі та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їхньої спільної дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, про зміну розміру аліментів, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, а судовий збір за позовну вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1 211 грн 20 коп.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів та зміну способу стягнення аліментів задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у період з 10 жовтня 2018 року по 31 липня 2025 року в розмірі 83 026 (вісімдесят три тисячі двадцять шість) гривень 51 копійка.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2018 року в справі №569/18998/18 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 (тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок щомісячно та стягувати починаючи з дня набрання рішенням законної сили з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 12А, м. Рівне.
Повне заочне рішення суду складено 25 травня 2026 року.
Суддя О.О. Першко