Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/332/26
Єдиний унікальний №733/511/26
Постанова
Іменем України
25 травня 2026 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ,
за ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
25 березня 2026 року о 18-05 год ОСОБА_1 на вул. Солдатської Слави в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області керував транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, який викликався засобами поштового зв'язку, якому надсилалася повістка за місцем його реєстрації.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 , знаючи про наявність складеного на нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив жодних заходів щодо з'ясування обставин щодо стану розгляду по них справи в суді.
Також на офіційному сайті судової влади розміщувалося оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду.
За таких обставин, судом було вжито всі заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи, що є підставою для розгляду справи за відсутності останнього, оскільки його дії суд розцінює як зловживанням процесуальними правами, що свідчить про затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Зокрема, п. 2.9 а Правил дорожнього руху України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 ч. 2 КУпАП настає у разі повторногопротягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП, органом поліції наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624090 від 25.032026 року, довідку ВП № 2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про належність автомобіля ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27.10.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням прав керування транспортним засобом за порушення ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП, тестування на алкоголь приладом Драгер від 25.03.2026 року, результати якого показали 0,99 проміле та відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, проти результатів якого не заперечував.
Зазначені вище докази в своїй сукупності суд вважає належними та допустимими, і приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП, за яке він повинен нести адміністративну відповідальність.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить значну суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 у дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись статтями 33, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп.
Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, зобов'язана сплатити штраф не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП, який становитиме 68 000 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. М. Овчарик