Справа № 589/2059/26
Провадження № 2-а/589/88/26
про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2026 року
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
27.04.2026 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 1189 від 17 березня 2025 року, яка винесена ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з даним адміністративним позовом, суд вважає, що останній підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року).
Проте, у порушення ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. Розмір судового збору за подання такої позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3328 грн.
Таким чином, позивачеві необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 грн. 60 коп., та надати суду відповідний документ про сплату судового збору.
При цьому, слід звернути увагу позивача ОСОБА_1 , що за наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, останній повинен зазначити про це в своїй заяві про усунення недоліків з посиланням на відповідну норму закону та долучити докази на підтвердження таких обставин. Також суд роз'яснює право на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, позивачем під час подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» не дотримано вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, відповідно до яких в разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Частиною 9 ст. 44 КАС України встановлено, що такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас вказаних доказів направлення позовної заяви з додатками іншим учасникам справи суду долучено не було.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивач у своєму позові вказує, що оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1189 від 17.03.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак самої постанови до позовної заяви не долучив, як і не заявляв клопотання про її витребування із зазначенням причин неможливості її самостійного отримання.
Крім цього, в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява не містить повного найменування відповідача та третьої особи, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також, у порушення п. 8, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява ОСОБА_1 не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Загальним правилом ст. 289 КУпАП також передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Враховуючи наведені вище приписи ч.2 ст.286 КАС України, позовна заява мала бути подана протягом десяти днів з дня ухвалення оскаржуваного рішення - тобто до 27.03.2025 року. Між тим даний позов позивачем подано до суду лише 27.04.2026 року, тобто позов поданий зі значним пропуском строку звернення.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду. Дане клопотання обґрунтовано доводами про те, що позивач копію постанови, яка оскаржується, не отримував, про її винесення повідомлений не був, а про існування оскаржуваної постанови дізнався лише після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на його рахунки постановою державного виконавця від 08.04.2026р.
Зважаючи на приведені доводи позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Оцінюючи доводи, покладені в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду, на предмет їх відповідності цим критеріям, суд вважає необхідним зупинитись на наступному.
В позовній заяві позивач вказує, що не отримував оскаржувану постанову від 17.03.2025, а дізнався про неї лише 08.04.2026 після арешту його рахунків.
Разом з тим, в порушення вимог КАС України, ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження того, що він дізнався про існування постанови саме у квітні 2026 року. Слід зазначити, що сама по собі вказівка позивача про неотримання ним копії оскаржуваної постанови протягом понад одного року з дня її винесення, за відсутності підтвердження вказаного, не може бути безумовною підставою для висновку про поважність причин пропуску строку.
Більш того, оскаржувана постанова винесена більше року тому. За даними позову, на військову службу за мобілізацією позивач був призваний лише через рік після винесення постанови. Отже, протягом року позивач службу не проходив, а доказів наявності інших об'єктивних перешкод для вчасного отримання постанови суду він не надав.
За таких обставин, суд позбавлений можливості пересвідчитись, що строк на оскарження був пропущений дійсно з поважних причин.
Таким чином, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом залишилися недоведеними, а відповідне клопотання не можна визнати обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, наявність вказаних недоліків, за переконанням суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження, та тягне за собою правові наслідки, передбачені ст. 169 КАС України, а відтак вказаний адміністративний позов необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору та надання відповідних доказів; надання суду доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи; надання копії постанови, що оскаржується або клопотання про її витребування; зазначення повних відомостей щодо відповідача та третьої особи; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надання власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду та, у разі необхідності, зазначення інших підстав для поновлення строку та відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 169, 241-243, 286, 289 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова