Справа № 758/10042/25
07 травня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2026, ухваленого у цивільній справі № 758/10042/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2026, ухваленого у цивільній справі № 758/10042/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви вказано, що цивільну справу було призначено до судового розгляду на 05.03.2026 року на 12 год. 30 хв., проте зателефонувавши до канцелярії суду, відповідачу було повідомлено, що суддя перебуває на навчанні, а про наступний розгляд справи буде повідомлено помічником судді пізніше та буде надіслана повістка про виклик до суду. Однак, 27.03.2026 року не електронну пошту відповідача надійшло рішення суду від 05.03.2026 року. Вивчивши, викладені у заочному рішенні факти, відповідач вважає, що воно підлягає скасуванню, оскільки взяти особисту участі у судовому засіданні по даній справі вона не мала можливості, а також не досліджено факти та докази, як підтвердження того, що ОСОБА_1 не є споживачем житлово-комунальних послуг, наданих позивачем.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви про перегляд заочного рішення суду.
Представник позивача та відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності сторін.
Суд, заслухавши доводи заявника, дослідивши матеріали заяви та справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Також слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд бере до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 хоча і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Судові виклики відповідача за цією адресою судом не здійснювались, що позбавило її права висловити свою позицію щодо підстав та предмету позову шляхом подання відзиву на позов та долучення доказів на спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості, який заперечується відповідачем, що зумовлює доведення цих обставин лише під час розгляду справи по суті. Також посилається на обставини, які на його думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що обставини, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, підлягають з'ясуванню під час судового розгляду, тому є підстави для скасування заочного рішення суду, та, враховуючи зміст позовних вимог слід призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, заочне рішення підлягає скасуванню.
Керуючись статями 258-261, 284, 287, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2026, ухваленого у цивільній справі № 758/10042/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2026 року у справі № 758/10042/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Призначити справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити судове засідання на 12 год. 00 хв. 25 червня 2026 року в приміщенні Подільського районного суду міста Києва за адресою: (м. Київ, вул. Волоська, буд. 6/14-Б, зал судових засідань № 3)
Відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.
Роз'яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Позивач протягом п'яти днів з дня отримання відзиву має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Вебадреса сторінки суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію стосовно справи, що розглядається, - https://pd.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя Я.К. Левицька