Номер провадження 2-р/754/10/26
Справа № 754/9529/21
Іменем України
12 травня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судових засідань Юхименко А.Є.,
представника позивачки ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши заявуПриватного виконавця виконавчого округу м.Києва Фесик Марії Олексіївни про роз'яснення рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,
10.04.2026 до Деснянського районного суду міста Києва надійшла заява Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Фесик Марії Олексіївни про роз'яснення рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майно, зазначаючи, що на виконання було подано рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року в справі № 754/9529/21, яким зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 належним їй нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 шляхом відновлення в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, рівня ізоляції ударного шуму конструкції між поверхневого перекриття між приміщеннями вищевказаних квартир у спосіб наведений у мотивувальній частині на 46 аркуші Висновку експерта №069-03/23/с, складеному 21.02.2025. Разом з тим, резолютивна частина рішення суду не містить чітко визначеного способу та порядку його виконання; фактично відсилає до висновку експерта, який має технічний характер та не є виконавчим документом; не визначає критеріїв належного виконання рішення (відсутні показники, порядок перевірки, спосіб фіксації результату); не встановлює суб'єкта, уповноваженого підтвердити факт виконання рішення. Посилаючись на викладене приватний виконавець просила надати роз'яснення способу виконання рішення суду та роз'яснити порядок підтвердження виконання рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
У вказаній ухвалі від 06 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Зі змісту цієї норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, чинне процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Зі змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що приватний виконавець просить роз'яснити порядок виконання рішення, оскільки його резолютивна частина фактично відсилає до висновку експерта, який має технічний характер та не є виконавчим документом; не визначає критеріїв належного виконання рішення (відсутні показники, порядок перевірки, спосіб фіксації результату); не встановлює суб'єкта, уповноваженого підтвердити факт виконання рішення.
Таким чином, суд вважає за необхідне роз'яснити рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року, а саме: Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 належним їй нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 шляхом відновлення в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, рівня ізоляції ударного шуму конструкції між поверхневого перекриття між приміщеннями вищевказаних квартир у спосіб наведений у мотивувальній частині на 46 аркуші Висновку експерта №069-03/23/с, складеному 21.02.2025наступним чином: для приведення до нормативних рівнів індексів звукоізоляції ударного та повітряного шуму міжповерхового перекриття (у відповідність до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва щодо шумоізоляції) має бути виконано належним чином наступне:
-забезпечення наявності на міжповерховому перекритті окремих для кожного питання плаваючих підлог (монолітна цементно-піщана, наливна або бетонна стяжка, збірні плити, дерев'яна підлога на лагах, укладених на звукоізоляційному шарі чи на спеціальних віброізоляторах);
-у конструкціях плаваючих підлог застосовано звукоізоляційні матеріали, для яких відомі характеристика довговічності (збереження пружних властивостей під дією навантажень протягом строку експлуатації), динамічні (динамічний модуль пружності і відносне стиснення матеріалу під навантаженням) і акустичні (поліпшення ізоляції ударного шуму) характеристики, підтверджені результатами лабораторних випробувань; як звукоізоляційні матеріали в конструкціях плаваючих підлог застосувати мінераловатні плити із скляного і базальтового волокна, рулонні скловолокнисті полотна, в тому числі з одностороннім бітумним покриттям, неткані голкопробивні полотна з органічних і неорганічних волокон з полімерним або бітумним покриттям, м'які деревноволокнисті плити на різних в'яжучих, пористогубчасті полотна із хімічно або фізично зшитого пінополіетилену, плити із пінополістиролу, полотна із мінеральної повсті або зернисті сипкі матеріали (пропечений пісок, спучений керамзит, перліт, вермикуліт тощо); як звукоізоляційні рулонні покриття підлоги можна також застосувати полівінілхлоридні лінолеуми на теплозвукоізолювальній підоснові, ворсові синтетичні килимові покриття тощо;
-при улаштуванні плаваючої підлоги усунення будь-яких жорстких зв'язків плити підлоги (стяжки) або дерев'яної підлоги з несучою плитою перекриття, стінами по периметру приміщення, трубопроводами опалення і водопостачання та іншими комунікаціями; для цього по периметру стін і навкруги комунікаційних елементів забезпечити влаштування роздільних швів шириною (10-20) мм, заповнених пружним звукоізоляційним матеріалом (наприклад, матеріалом звукоізоляційного шару) з подальшою герметизацією шва еластичним нетвердіючим герметиком;
-заміна способу влаштування плінтусів, а саме, кріплення їх або тільки до підлоги з проміжком від стін або тільки до стін з проміжком від підлоги для уникнення утворення звукових містків, із заповненням при цьому вказаних проміжків смугами пружного звукоізоляційного матеріалу;
-укладання шару гідроізоляційного матеріалу з достатньою міцністю від механічних пошкоджень для запобігання проникненню вологи в матеріал звукоізоляційного шару між ним і стяжкою.
При цьому, слід звернути увагу, що у процесуальному законодавстві (Цивільному, Господарському процесуальному кодексах України, Кодексі адміністративного судочинства України та Кримінальному процесуальному кодексі України) відсутня чітка вказівка щодо роз'яснення саме резолютивної частини рішення та щодо вирішення проблемних питань, що виникають у зв'язку із виконанням судового рішення.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Механізм визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення.
В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі N 800/211/16 встановлено таке: "необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Ухвалюючи та мотивуючи прийняте рішення, суд виходив з меж заявлених позовних вимог ОСОБА_3 , висловлених її представником - ОСОБА_1 , який виключно просив суд зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 належним їй нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 шляхом відновлення в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, рівня ізоляції ударного шуму конструкції між поверхневого перекриття між приміщеннями вищевказаних квартир у спосіб наведений у мотивувальній частині на 46 аркуші Висновку експерта №069-03/23/с, складеному 21.02.2025.
При цьому, питання порядку підтвердження виконання рішення суду, а саме чи передбачає рішення суду обов'язкове досягнення конкретного рівня ізоляції ударного шуму, чи достатнім є виконання будівельних робіт, описаних у висновку експерта; чи є необхідним інструментальне (акустичне) вимірювання після виконання робіт як обов'язкова умова підтвердження виконання рішення; чи є обов'язковим залучення експерта та в якій саме галузі для підтвердження факту виконання рішення боржником та який саме документ є належним доказом виконання рішення (експертний висновок, акт, інший документ) не були предметом судового розгляду.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
Заяву Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Фесик Марії Олексіївни про роз'яснення судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном - задовольнити частково.
Роз'яснити судове рішення в частині шляху відновлення в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, рівня ізоляції ударного шуму конструкції між поверхневого перекриття між приміщеннями вищевказаних квартир у спосіб наведений у мотивувальній частині на 46 аркуші Висновку експерта №069-03/23/с, складеному 21.02.2025наступним чином:
Для приведення до нормативних рівнів індексів звукоізоляції ударного та повітряного шуму міжповерхового перекриття (у відповідність до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва щодо шумоізоляції) має бути виконано належним чином наступне:
-забезпечення наявності на міжповерховому перекритті окремих для кожного питання плаваючих підлог (монолітна цементно-піщана, наливна або бетонна стяжка, збірні плити, дерев'яна підлога на лагах, укладених на звукоізоляційному шарі чи на спеціальних віброізоляторах);
-у конструкціях плаваючих підлог застосовано звукоізоляційні матеріали, для яких відомі характеристика довговічності (збереження пружних властивостей під дією навантажень протягом строку експлуатації), динамічні (динамічний модуль пружності і відносне стиснення матеріалу під навантаженням) і акустичні (поліпшення ізоляції ударного шуму) характеристики, підтверджені результатами лабораторних випробувань; як звукоізоляційні матеріали в конструкціях плаваючих підлог застосувати мінераловатні плити із скляного і базальтового волокна, рулонні скловолокнисті полотна, в тому числі з одностороннім бітумним покриттям, неткані голкопробивні полотна з органічних і неорганічних волокон з полімерним або бітумним покриттям, м'які деревноволокнисті плити на різних в'яжучих, пористогубчасті полотна із хімічно або фізично зшитого пінополіетилену, плити із пінополістиролу, полотна із мінеральної повсті або зернисті сипкі матеріали (пропечений пісок, спучений керамзит, перліт, вермикуліт тощо); як звукоізоляційні рулонні покриття підлоги можна також застосувати полівінілхлоридні лінолеуми на теплозвукоізолювальній підоснові, ворсові синтетичні килимові покриття тощо;
-при улаштуванні плаваючої підлоги усунення будь-яких жорстких зв'язків плити підлоги (стяжки) або дерев'яної підлоги з несучою плитою перекриття, стінами по периметру приміщення, трубопроводами опалення і водопостачання та іншими комунікаціями; для цього по периметру стін і навкруги комунікаційних елементів забезпечити влаштування роздільних швів шириною (10-20) мм, заповнених пружним звукоізоляційним матеріалом (наприклад, матеріалом звукоізоляційного шару) з подальшою герметизацією шва еластичним нетвердіючим герметиком;
-заміна способу влаштування плінтусів, а саме, кріплення їх або тільки до підлоги з проміжком від стін або тільки до стін з проміжком від підлоги для уникнення утворення звукових містків, із заповненням при цьому вказаних проміжків смугами пружного звукоізоляційного матеріалу;
-укладання шару гідроізоляційного матеріалу з достатньою міцністю від механічних пошкоджень для запобігання проникненню вологи в матеріал звукоізоляційного шару між ним і стяжкою.
В задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено 25.05.2026.
Суддя: Т.А.Зотько