25 травня 2026 року
м. Київ
справа №520/29482/25
адміністративне провадження №К/990/20311/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів: Білак М. В., Смоковича М. І.,
перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів"
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року
у справі № 520/29482/25 за позовом Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови, припису,
Комунальне підприємство "Комплекс з вивозу побутових відходів" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу № 085011 від 07.10.2025.
- визнати протиправною та скасувати припис Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт № 005641 від 07.10.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року, позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт», не врахувавши висновків щодо застосування норми права подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 420/15732/22, від 13.03.2025 у справі № 120/10641/22, від 20.03.2025 у справі № 380/13118/23, від 12.10.2023 у справі № 120/554/23.
Разом з тим, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано п. 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010, не врахувавши висновків щодо застосування норм права подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 240/10400/23.
Також скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо ст. 1 та ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1.3 та п. 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Зважаючи на те, що у першому випадку скаржник стверджував, що суди застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду, а у даному випадку вважає, що висновки Верховного Суду щодо ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1.3 Положення № 340 від 07.06.2010 відсутні, що є взаємовиключними, то Суд вважає недоведеним щодо цих норм права наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, та не може бути прийнята Судом.
Водночас, Суд відхиляє посилання скаржника на відсутність висновку щодо ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки дана норма є чіткою та зрозумілою і не потребує додаткового тлумачення.
Разом з тим, скаржник посилається на підпункти а), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу та зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Так у даній справі наявні правові проблеми, а саме відсутність сталої судової практики, як і відсутність будь-якого висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального у аналогічних за змістом правовідносинах; необхідність визначення меж поняття «автомобільного перевізника» з огляду на характер статутної діяльності підприємств комунальної форми власності, які забезпечують потреби територіальної громади; необхідність визначення меж сфери застосування нормативно-правових актів щодо встановлення контрольного пристрою тахографу до суб'єктів господарювання, які не є автомобільними перевізниками у розумінні Закону. Також скаржник вказує на виняткове значення справи, оскільки враховуючи фінансування діяльності позивача за рахунок бюджетних коштів територіальної громади міста Харкова, а також вартість контрольних пристроїв тахографів, вирішення даної справи в суді касаційної інстанції матиме значення для здійснення додаткових бюджетних асигнувань для виконання Позивачем спірного обов'язку.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі № 520/29482/25.
Витребувати із Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/29482/25.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
М. І. Смокович