25 травня 2026 року
м. Київ
справа №420/16379/24
адміністративне провадження № К/990/20832/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №420/16379/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 грудня 2016 року по 18 січня 2023 року включно, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 грудня 2016 року по 18 січня 2023 року включно у сумі 446292,15 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 62819,30 грн з відрахуванням належних податків та зборів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
07 травня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №420/16379/24. Заявник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що повертаючи апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , апеляційний суд зазначив таке.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Так, апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу від імені військової частини НОМЕР_1 подано через підсистему «Електронний суд» представником Мозговою Мар'єю Сергіївною, яка на підтвердження своїх повноважень, додала до матеріалів апеляційної скарги довіреність, сформовану через підсистему «Електронний Суд», видану в порядку передоручення, та у якій зазначено наступне:
«Я, КОБЗАР ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ (РНОКПП - НОМЕР_2 ), на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від 13.11.23 р., виданої щодо Військова частина НОМЕР_3 (ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ), уповноважую , в порядку передоручення, Мозгова Мар'я Сергіївна (РНОКПП - НОМЕР_5 ) представляти інтереси Військова частина НОМЕР_3 в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування..».
Апеляційним судом встановлено, що документа (довіреності), що підтверджує повноваження Кобзаря Ю.Ю. представляти інтереси військової частини НОМЕР_1 та, зокрема, уповноважувати інших осіб представляти інтереси військової частини НОМЕР_1 в порядку передоручення до матеріалів скарги не додано, що унеможливлює визначення повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України повернув апеляційну скаргу відповідачу, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №420/16379/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
А.В. Жук