25 травня 2026 року
м. Київ
справа №320/47956/24
адміністративне провадження № К/990/22722/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І. В.,
суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 320/47956/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Конституційного Суду України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в особі його секретаріату щодо неприйняття та повернення скарги;
- зобов'язати відповідача в особі його секретаріату прийняти скаргу за результатами попередньої перевірки, як такої, що відповідає за формою вимогам, встановленим статтями 55, 56, частиною першою статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху; встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали; роз'яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 320/47956/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Значення для формування єдиної правозастосовчої практики передбачає наявність правової проблеми, вирішення якої Верховним Судом впливатиме на широку категорію спорів та забезпечуватиме однакове застосування норм права судами.
Касаційна скарга не містить обґрунтувань, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі оскаржуваних судових рішень та доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні норм процесуального права у такій категорії адміністративних справ.
Враховуючи відсутність обґрунтування впливу наслідків розгляду цієї скарги на формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 320/47956/24 необхідно відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України,
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 320/47956/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов