судді ОСОБА_1 який залишився у меншості при ухваленні рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року.
18 травня 2026 року м. Київ
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 18 травня 2026 року ОСОБА_2 відмовлено у поновленні строку на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року. Дане рішення колегією суддів мотивовано тим, що апелянт отримав копію оскаржуваної ухвали 02.10.2025, апеляційну скаргу подав із пропуском строку на апеляційне оскарження, а поважних причин пропуску цього строку у ході розгляду справи не навів.
Із таким рішенням не погоджуюсь і вважаю, що матеріали справи не містять належних доказів того, що апелянту була направлена копія ухвали слідчого судді.
Відповідно до положень ч.3 ст.395 КПК України у випадку коли рішення було ухвалене без виклику особи, строк на його оскарження обчислюється із моменту отримання особою копії цього рішення. Як вбачається із матеріалів справи рішення про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва було ухвалене без його виклику, а тому строк на подачу апеляційної скарги повинен обчислюватись із моменту отримання ним копії цієї ухвали.
Між тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 у належний спосіб була направлена копія оскаржуваної ухвали. Довідка яка містяться у матеріалах справи на мою думку не можуть визнаватися належними та допустимими доказами направлення ОСОБА_2 копій ухвали. Звертаю увагу на те, що ці довідки представляють собою друкований текст виконаний на половині аркушу паперу формату А4 та містять реквізитів, необхідних для визнання цієї довідки документом, у тому числі офіційним чи процесуальним. Зокрема, ці довідки не містять жодних даних про час або місце їх створення, про особу яка їх створила, інформацію про базу чи реєстр, де вони могли бути створені, не містять необхідних зносок, штрих-кодів тощо. Не містять ці довідки і підписів жодних службових осіб, причетних як до їх створення, так і приєднання до матеріалів справи. Тобто, указані довідки не містять будь-яких даних які би давали підстави для визнання цих довідок документами, які породжують наслідки у виді сприйняття наявної у них інформації та визнання цієї інформації підтвердженням певного юридичного факту. Наявні у справі довідки на мою думку не можуть бути доказом належного направлення ОСОБА_2 копії ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року.
На моє переконання обов'язок доведення факту направлення особі копії ухвали у випадку ухвалення рішення без виклику цієї особи лежить на особі, яке це рішення ухвалила. Проте, у цій справі факт направлення ОСОБА_2 копії ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року належними та допустимими доказами не доведений. Наведене дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_2 , як особа рішення щодо якої ухвалено без його виклику, не отримав копію відповідної ухвали, а тому він строк на подачу апеляційної скарги на зазначену вище ухвал не пропустив. У зв'язку із цим, клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження колегією суддів необхідно було залишити без розгляду, а його апеляційну скаргу розглянути по суті.
Суддя ОСОБА_1