03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 758/18209/25 Головуючий у суді першої інстанції - Войтенко Т. В.
Номер провадження № 22-ц/824/9834/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
25 травня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Войтенко Т.В., у місті Києві, у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» - задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 26 березня 2026 року засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд» безпосередньо до апеляційного суду, проте апеляційне провадження у вказаній справі не може бути відкрито, а процедура апеляційного розгляду розпочата з наступних підстав.
І. Відповідно до вимог ч. 1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2026 року було ухвалено оскаржуване рішення, дату складення повного тексту не вказано (а.с.103-113).
Відповідно до супровідного листа, наявного в матеріалах справи, повний текст оскаржуваного рішення було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 25 лютого 2026 року.
Доказів отримання або не отримання копії повного тексту оскаржуваного рішення апелянтом засобами поштового зв'язку матеріали справи не містять.
Згідно із розпискою, копію рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року було отримано ОСОБА_1 26 лютого 2026 року нарочно (а.с. 116).
Апеляційну скаргу було подано 26 березня 2026 року засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, апелянтом не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані не поважними.
При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має звернутися до апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Оскільки апелянтом не було заявлено відповідного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважності причин пропуску, то апеляційна скарга вважається такою, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 було подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Разом з тим, вбачається, що апелянт - ОСОБА_1 є відповідачем у вказаній цивільній справі, відтак реалізує право на апеляційне оскарження судового рішення з метою захисту власних прав та інтересів, а не прав та інтересів інших осіб, у зв'язку з чим положення законодавства щодо звільнення від сплати судового збору у такому випадку застосуванню не підлягають.
Щодо посилання апелянта на звільнення його від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Але, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору, оскільки дія Закону України «Про захист прав споживачів» у даній справі на нього не розповсюджується.
Преамбула Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц зазначила, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Велика Палата констатувала, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.
Отже, Велика Палата Верховного Суду визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі - споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Ураховуючи наведене, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.
Зокрема, такої ж позиції дотримується Верховний Суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за подачу касаційної скарги особами, які не мають процесуального статусу позивача (ухвала від 10 січня 2023 року у справі №344/8736/21).
У даній справі ОСОБА_1 є відповідачем.
За таких умов, особою, яка подала апеляційну скаргу на судове рішення має бути сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі.
Відповідно до п. п.1.1, 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підставі викладеного, оскільки розмір судового збору за подачу позову у 2025 році КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» становив 3028, 00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), то за подання апеляційної скарги судовий збір становить 4542, 00 грн (3028х150 %).
Враховуючи, що апеляційна скарга подана через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» розмір судового збору становить 3633, 60 грн (4542х0,8).
Згідно реквізиту рахунків на 2026 рік для сплати судового збору апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до Київського апеляційного суду оплата коштів має здійснюватися на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО Банку: 899998; Р/Р: UA548999980313101206080026010.
Пунктом 3.8. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Тобто необхідними реквізитами ідентифікації апеляційної скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата оскаржуваного судового рішення.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду.
ІІІ. Відповідно до положень п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до положень, викладених у ч. 6 та ч. 7 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є відповідачами у вказаній справі не відносяться до переліку осіб, що зазначені у частині 6 ст. 14 ЦПК України, які зобов'язані зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
З поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги вбачається, що така апеляційна та додані до неї матеріали не були надіслані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є учасниками справи.
Таким чином, вищевказані особи позбавлені можливості ознайомитися у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або іншим способом зі змістом апеляційної скарги та документів доданих до неї.
Оскільки апеляційна скарга подана через електронний кабінет, апелянт має надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
За правилами ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 названого Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме:
- подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;
- подати квитанцію на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі або документи, що можуть підтверджувати звільнення від такої сплати;
- надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський