справа № 165/1383/26
провадження №2/165/879/26
25 травня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гайворонського О.В.,
з участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (далі ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
19.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №1450318 з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 1 500,00 грн. Позичальник зобов'язалась повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 24122024, згідно з умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19.02.2024.
Загальна сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19.02.2024 становить 15 637,50 грн, яка складається з: 1 500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 11 475,00 грн - заборгованості за нарахованими первісним кредитором процентами; 1 912,50 грн - заборгованості за нарахованими процентами за 51 календарний день; 750,00 грн - штрафні санкції.
У зв'язку з наведеним, оскільки відповідач своїх зобов'язань щодо сплати кредитних коштів не виконує, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19.02.2024 в сумі 15 637,50 грн, а також стягнути судові витрати по справі.
Суддя Нововолинського міського суду, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача за довіреністю Столітній М.М. не з'явився, у позові просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримав, просив його задоволити, надавши усі необхідні докази, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Згідно з вимогами ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.
Судом встановлено, що 19.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №1450318, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.30-34).
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в сумі 1 500,00 грн (п.1.3 договору) строк користування - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.4 договору); стандартна процентна ставка - 2,50% в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору (п.1.5.1 договору); знижена процентна ставка - 1,875% в день (п.1.5.2 договору).
Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (а.с.34 на звороті).
Згідно п.3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 1 500,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 14.01.2025 та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 13.05.2026 (а.с.107).
24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 24122024, згідно з умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19.02.2024 (а.с.84-92).
Як вбачається з реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19.02.2024 на суму 13 725,00 грн (а.с.22-23).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19.02.2024 утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості станом на 13.02.2025 становить 13 725,00 грн, яка складається з: 1 500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 11 475,00 грн - заборгованості за нарахованими первісним кредитором процентами; 750,00 грн - штрафні санкції(а.с.19).
Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19.02.2024 за період з 25.12.2024 по 13.02.2025, за 51 календарний день в межах строку кредитного договору позивачем було нараховано проценти в сумі 1 912,50 грн, виходячи із розрахунку: 1 500,00 грн (тіло кредиту) х 2,5% х 51 календарний день = 1 912,50 грн (а.с.20).
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд також виходить з наступного.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до змісту ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Зважаючи, що відповідачу було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобов'язань, однак остання їх належним чином не виконала, обставини зазначені у позові не спростувала, не надала доказів на підтвердження відсутності заборгованості або її погашення, суд вважає, що позов ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 500,00 грн; за простроченими відсотками за користування кредитом на загальну суму 13 387,50 грн за договором про надання споживчого кредиту про надання споживчого кредиту №1450318 від 19 лютого 2024 року підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 750,00 грн заборгованості за штрафними санкціями за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19 лютого 2024 року, суд зауважує наступне.
Відповідно до п.6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 225,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.1 договору); у розмірі 16,50 грн, починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.2 договору).
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивач зазначає, що відповідачем був укладений споживчий кредитний договір, тому норми ЦК України в питанні нарахування пені поступаються в пріоритеті застосування нормам спеціального законодавства Закону України «Про споживче кредитування», прикінцеві та перехідні положення якого встановлюють, що неустойка не застосовується до кредитів, що були укладені до 24.01.2024, а з 24.01.2024 заборона нарахування відсутня.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Згідно положень ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Таким чином, з системного аналізу приписів п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, а саме прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
З урахуванням наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 750,00 грн заборгованості за штрафними санкціями за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19 лютого 2024 року слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження надав копію договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року №10/12-2024, заявку №18110 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, акт прийому передачі виконаних робіт від 10.04.2026, рахунок на оплату №18110-10/04-2026 від 10.04.2026 (а.с.18,21,26-27,44-45).
Відповідно до частин 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує складність справи, час витрачений представником позивача для підготовки і подання позову, та виходячи із принципів реальності, необхідності та розумності витрат, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4 000 грн.
Згідно із ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2 534,60 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (а.с.14), та 3 808,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с.18,21,26-27,44-45), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" 14 887 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19 лютого 2024 року, з яких: 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень - заборгованості за тілом кредиту; 13 387 (тринадцять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 50 копійок - заборгованості за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" 3 808 (три тисячі вісімсот вісім) гривень витрат, понесених позивачем за надання професійної правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір в розмірі 2 534 (дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) гривні 60 копійок.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" 750,00 грн заборгованості за штрафними санкціями за договором про надання споживчого кредиту №1450318 від 19 лютого 2024 року - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ