25 травня 2026 р.Справа № 520/3630/26
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Фоміна Л.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 520/3630/26
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: заявником не додано документ про сплату судового збору.
Частина 6 статті 296 КАС України передбачає, що якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
У порушення вимог наведеної статті заявником не надано оригінал документу про сплату судового збору, з якого вбачається, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено в повному обсязі, в апеляційній скарзі підстави звільнення від сплати судового збору не зазначено.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 151769,22 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19.
Отже, з огляду на сформований Верховним Судом висновок з питання застосування приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивач за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен сплатити судовий збір.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зазначити, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції у рішенні зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 67043,15 грн.
Позивач в апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції в частині присуджених на його користь сум на рівні 67043,15 грн та просить ухвалити постанову щодо присудження такої суми на рівні, який заявлено у позові, тобто позивач не погоджується зі зменшенням судом першої інстанції розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби на 84726,07 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи пропорційний підхід щодо визначення належної до сплати суми судового збору за подання апеляційної скарги, з огляду на те, що 1% від 84726,07 грн складає 847,26, тобто менше, ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в цьому випадку розмір ставки судового збору, який підлягає сплаті складає 1597,44 грн (3328*0,4*1,5*0,8).
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 1597,44 грн.
За змістом ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 520/3630/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 1597,44 грн за реквізитами: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди та надання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Роз'яснити апелянту, що відповідно до ч. 5 статті 298 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.О. Фоміна