22 травня 2026 року справа № 320/10439/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Влад» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Влад» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) із позовом, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київський області №6873803/30580420 від 27.05.2022, №8013023/30580420 від 03.01.2023, №8013024/30580420 від 03.01.2023, №8013025/30580420 від 03.01.2023 та №8013026/30580420 від 03.01.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №18 від 17.10.2021, №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022 та №20 від 20.12.2022 Фермерського господарства «Влад» (ідентифікаційний код 30580420, адреса: 09013, Київська область, Білоцерківський (Сквирський) р-н, с. Цапіївка, вул. Прибережна, 1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 6620,36 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу) або уточнити позовні вимоги.
23.10.2023 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про усунення недоліків позову від 21.04.2023, до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 6620,36 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу). Вказані докази направлено на адресу суду засобами поштового зв'язку 21.04.2023 згідно із штампом на конверті АТ «Укрпошта», в якому надійшли вказані докази.
Дослідивши докази усунення недоліків позову, які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 13.04.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано докази у сторін.
У наданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач-1 та відповідач-2, із посиланням на окремі положення податкового законодавства України, вказують на правомірність прийнятих рішень.
Також, відповідачі зазначають про неможливість проведення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем достатнього обсягу підтверджуючих документів по господарських операціях. Так, контролюючим органом не отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому прийнято рішення, що відповідають чинному законодавству.
Окрім того, відповідачі доводять, що пред'явлені вимоги зобов'язального характеру про проведення реєстрації податкових накладних в ЄРПН є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а відтак підлягають безумовному відхиленню за результатами судового розгляду справи.
04.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у Київській області надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про витребування доказів та залучення свідків у справі у якому відповідач просив суд:
- здійснювати розгляд справи в судовому засіданні за участі представників відповідача;
- витребувати у позивача ФГ «Влад» (код ЄДРПОУ - 30580420): оригінали товарно-транспортних накладних від 11.09.2022, 12.09.2022, 15.10.2022, 16.10.2022, 17.10.2022, 18.10.2022, 24.10.2022, 25.11.20022, №3/12 від 19.12.2022, №4/12 від 20.12.2022, договір від 01.10.2021 №01-10/21;
- викликати в судове засідання та допитати директора ТОВ «Грандлітоїл» (код ЄДРПОУ 40550449), яке знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 28, с. Дружне, Вінницька обл., з метою надання пояснень та підтвердження про реальність/нереальність ведення господарської діяльності ФГ «Влад» (код ЄДРПОУ 30580420).
Вищевказані клопотання мотивовані тим, що на підтвердження здійснення операцій зазначених в податкових накладних ФГ «Влад» надано копії договорів купівлі-продажу, копії банківських виписок, копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Згідно товарно-транспортних накладних перевезення відбувалося у періоди: 11.09.2022, 12.09.2022, 15.10.2022, 16.10.2022, 17.10.2022, 18.10.2022, 24.10.2022, 25.11.2022, 19.12.2022, 20.12.2022 з пункту навантаження с. Цапіївка, Київської області до пункту розвантаження: с. Дружне, Вінницька область автомобілями з державними номерними знаками П 6533 ВН, НОМЕР_1 .
ГУ ДПС у Київській області, було направлено лист на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №18189/5/10-36-05-06 від 16.11.2023 про надання інформації щодо достовірності даних вказаних у товарно-транспортних накладних, наданих позивачем до суду та отримано відповідь від 20.12.2023 за вх. №33450/5, з якої вбачається, що рух автомобілів у зазначений в товарно-транспортних накладних період по вказаному маршруту не фіксувався.
Таким чином, на думку відповідача-1, зазначена інформація ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Грандлітоїл» (ідентифікаційний код 40550449) та, як наслідок, доводить правомірність рішень ГУ ДПС у Київській області про відмову у реєстрації податкових накладних.
Розглянувши дані клопотання суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Щодо вимог здійснювати розгляд справи в судовому засіданні за участі представників відповідача.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, вимоги про оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київський області №6873803/30580420 від 27.05.2022, №8013023/30580420 від 03.01.2023, №8013024/30580420 від 03.01.2023, №8013025/30580420 від 03.01.2023 та №8013026/30580420 від 03.01.2023; зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані ФГ «Влад» податкові накладні №18 від 17.10.2021, №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022 та №20 від 20.12.2022 датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
Крім того, суд зауважує, що подана відповідачами заява є заявою з процесуальних питань.
Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)
Однак, відповідачем-1 не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на важливість вказаної справи для держави та складність предмету доказування не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки захист економічних інтересів держави віднесено до функцій контролюючих органів, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно у судовому засіданні.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assali№contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу. Так, Указом Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 14 січня 2026 року №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Отже, на дату ухвалення судового рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.
Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо вимог відповідача-1 про витребування у позивача оригіналів товарно-транспортних накладних та договору №01-1/10/21 від 01.10.2021 суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина друга статті 79 КАС України).
Водночас особливості витребування доказів наведені у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, відповідно до частини другої статті 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], №39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A №208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).
Відповідно до положень частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд зазначає, що дана справа розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку передбаченому статтею 262 КАС України.
Також суд зауважує, що предметом розгляду, у даній справі, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 зазначив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі встановлення належності виконання платниками податків - визначених законодавством податкових обов'язків.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних та договору №01-1/10/21 від 01.10.2021, які підтверджують факт надання послуг, а тому суд не вбачає необхідності у витребуванні у позивача оригіналів зазначених документів.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії документів, оригінали яких просить витребувати відповідач-1, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань представника відповідача-1 про витребування оригіналів документів.
Щодо клопотання відповідача-1 про виклик свідка суд повідомляє наступне.
Із положень статті 91 КАС України випливає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. (частина перша статті 65 КАС України).
Відповідач-1 просить викликати в судове засідання та допитати директора ТОВ «Грандлітоїл» (ідентифікаційний код 40550449), яке знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 28, с. Дружне, Вінницька обл., з метою надання пояснень та підтвердження про реальність/нереальність ведення господарської діяльності ФГ «Влад» (ідентифікаційний код 30580420).
Суд вкотре наголошує на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Відповідна позиція висловлена у постанові Верхового Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Окрім того суд вказує, що частинами першою та другою статті 92 КАС України визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Однак, відповідач-1 не вказує ім'я та місце проживання (перебування) свідка.
За сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для виклику свідків та, відповідно, про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 72, 77, 79, 80, 91, 92, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про витребування доказів та залучення свідків у справі.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.
Суддя Кушнова А.О.