22 травня 2026 року справа №320/10439/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Влад» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Влад» (далі - позивач, ФГ «Влад») до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) із позовом, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київський області №6873803/30580420 від 27.05.2022, №8013023/30580420 від 03.01.2023, №8013024/30580420 від 03.01.2023, №8013025/30580420 від 03.01.2023 та №8013026/30580420 від 03.01.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №18 від 17.10.2021, №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022 та №20 від 20.12.2022 Фермерського господарства «Влад» (ідентифікаційний код 30580420, адреса: 09013, Київська область, Білоцерківський (Сквирський) р-н, с. Цапіївка, вул. Прибережна, 1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 6620,36 грн за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу) або уточнити позовні вимоги.
23.10.2023 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про усунення недоліків позову від 21.04.2023, до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 6620,36 грн за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу). Вказані докази направлено на адресу суду засобами поштового зв'язку 21.04.2023 згідно із штампом на конверті АТ «Укрпошта», в якому надійшли вказані докази.
Дослідивши докази усунення недоліків позову, які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 13.04.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано докази у сторін.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 надіслана всім учасникам справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та довідка про доставку судового рішення електронною поштою від 04.11.2023.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що рішення комісії Головного управлінні ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6873803/30580420 від 27.05.2022, №8013023/30580420 від 03.01.2023, №8013024/30580420 від 03.01.2023, №8013025/30580420 від 03.01.2023 та №8013026/30580420 від 03.01.2023 щодо відмови у реєстрації податкових накладних №18 від 17.10.2021, №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022 та №20 від 20.12.2022 необґрунтованими та такими, що порушують норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача.
Також позивач зазначає, що ним була задіяна передбачена відповідним законодавством України процедура розблокування реєстрації податкових накладних №18 від 17.10.2021, №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022 та №20 від 20.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), у ході якої ФГ «Влад» надало відповідачу-1 повний комплект первинних документів по господарських операціях з контрагентом ТОВ «Грандлітоїл», що підтверджують реальність та товарність вказаних операцій.
На думку позивача, відповідачем-1 в оскаржуваних рішеннях не наведено жодних належних підстав, які б підтвердили законність відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У наданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач-1 та відповідач-2, із посиланням на окремі положення податкового законодавства України, вказують на правомірність прийнятих рішень.
Також, відповідачі зазначають про неможливість проведення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем достатнього обсягу підтверджуючих документів по господарських операціях. Так, контролюючим органом не отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому прийнято рішення, що відповідають чинному законодавству.
Окрім того, відповідачі доводять, що пред'явлені вимоги зобов'язального характеру про проведення реєстрації податкових накладних в ЄРПН є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а відтак підлягають безумовному відхиленню за результатами судового розгляду справи.
04.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-1 (ГУ ДПС у Київській області) надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про витребування доказів та залучення свідків.
05.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали від 31.10.2023.
22.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від представника відповідача-1 та відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 27.05.2022 №6873803/30580420 з підстав пропуску строку звернення до суду.
21.02.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній наполягає на неправомірності оскаржуваних рішень та наголошує, що вказані рішення відповідача-1 не містять конкретної інформації, яких саме документів не вистачало для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
22.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від представника відповідача-1 та відповідача-2 надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких відповідачі повідомили, що на підтвердження здійснення операцій зазначених в податкових накладних ФГ «Влад» надано копії договорів купівлі-продажу, копії банківських виписок, копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Згідно товарно-транспортних накладних перевезення відбувалося у періоди: 18.04.2022 з пункту навантаження вул. Симоненка, 42, м. Корсунь- Шевченківський, Черкаська область до пункту розвантаження: с. Цапіївка, Київської області автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
ГУ ДПС у Київській області, було направлено лист на адресу Головного управління Національної поліції у Черкаській області №18187/5/10-36-05-06 від 16.11.2023 про надання інформації щодо достовірності даних вказаних у товарно-транспортних накладних, наданих позивачем до суду та отримано відповідь від 01.01.2024 за вх. №9/5, з якої вбачається, що рух автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 . у зазначений в товарно-транспортній накладній період по вказаному маршруту не фіксувався.
04.06.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від представника відповідача-1 та відповідача-2 надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву. У вказаних поясненнях відповідачі зауважили, що ГУ ДПС у Київській області направлено запит №19/5/10-35-05-06 від 02.01.2024 до Головного управління Національної поліції в полтавській області з метою отримання відомостей щодо автомобілів з державним номерним знаком П6533ВН, П6533ВІ.
У відповідь на вказаний запит Головне управління Національної поліції у Полтавській області повідомило, що відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 11.01.2024, інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів з державним номерним знаком П6533ВН, П6533ВІ відсутня.
22.06.2024 на адресу суду від позивача надійшли заперечення щодо додаткових пояснень відповідачів, в яких позивач наголошував на тому, до повноважень ГУ НП у Вінницькій області та Черкаській області не входить відстеження пересування автомобілів з пунктів навантаження до пунктів розвантаження, а тому ГУ НП у Вінницькій області листом від 20.12.2023 за вх. №33450/5 та ГУ НП у Черкаській області листом 01.01.2024 за вх. №9/5 надало відповідачу-1 відомості з інформаційної системи «Гарпун» інформаційно комунікаційної системи інформаційного порталу Національної поліції, про те, що певний автомобіль, в певну дату та час не потрапив в поле зору камери відеоспостереження, наділеної функціональними можливостями розпізнавання номерів транспортних засобів, розташованої, за певною адресою.
Отже, відсутність відомостей про автомобілі в інформаційній системі «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи інформаційного порталу Національної поліції свідчить лише про те, що зазначені автомобілі не потрапляли в поле зору камер відеоспостереження, наділених функціональними можливостями розпізнавання номерів транспортних засобів.
Окрім того, позивач зауважив, що у відповідь на адвокатський запит представника позивача ГУ НП у Черкаській області повідомило, що відеозапис про зафіксовані автомобілі зберігаються лише протягом 30 діб та, враховуючи дату проведення господарської операції, інформація про пересування транспортних засобів була вилучена із системи за спливом терміну їх зберігання.
Також, позивач окремо зауважував, що предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 позовну заяву Фермерського господарства «Влад» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області №6873803/30580420 від 27.05.2022, та належні докази поважності причин його пропуску.
27.08.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про усунення недоліків до якого долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 продовжено Фермерському господарству «Влад» процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, - на 5 (п'ять) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно:
- надати докази, на які позивач посилається у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, зокрема: копію штатного розпису ФГ «Влад», інформацію про фактичну чисельність працівників ФГ «Влад» у період з дати винесення спірного рішення №6873803/30580420 від 27.05.2022 по дату звернення до суду із даною позовною заявою, копії листків непрацездатності керівника та інших доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні.
На адресу суду не находило документів від позивача на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025.
У зв'язку з чим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позов Фермерського господарства «Влад» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області №6873803/30580420 від 27.05.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 17.10.2021 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 17.10.2021 - залишено без розгляду. Повернуто з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Влад» судовий збір у сумі 2684,00 грн.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідачами не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні.
Ухвалою Київського адміністративного суду від 22.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про витребування доказів та залучення свідків у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ФГ «Влад» (ідентифікаційний код 30580420, місцезнаходження: 09013, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Цапіївка, вул. Прибережна, 1) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.1999, номер запису 13461200000000620. ФГ «Влад» перебуває на обліку в якості платника податків у ГУ ДПС у Київській області, дата реєстрації платника податку на додану вартість з 04.02.2000.
Основним видом господарської діяльності позивача є: КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. До інших видів економічної діяльності позивача належать: 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур 01.30 Відтворення рослин 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах 49.41 Вантажний автомобільний транспорт
Судом встановлено, що 12.09.2022 між ФГ «Влад» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грандлітоїл» (ідентифікаційний код 40550449) (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №12/09/22 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар - насіння соняшника врожаю 2022 року, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов Договору.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що кількість та вартість товару буде визначатися у рахунках, накладних на відпуск товару, ТТН, що є невід'ємною частиною цього Договору. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого товару згідно накладних та/або актів прийому-передачі, підписаними належними представниками обох сторін, та скріпленими печатками сторін, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 2.1. Договору базисом поставки товару, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, вважається ЕХW-франко-склад, розташований за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Дружне, вул. Першотравнева, 28, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Продавець постачає товар зі складу самостійно шляхом самовивозу.
Разом із товаром продавець зобов'язаний надати накладну (та/або акт приймання-передачі), податкову накладну (пункт 2.2. Договору).
Згідно з пунктом 4.1. Договору оплата товару, що поставляється продавцем відповідно до умов даного Договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок продавця. Можлива попередня оплата.
На виконання умов Договору позивач поставив ТОВ «Грандлітоїл» товар, а саме насіння соняшника (код УКТЗЕД 120600), у загальній кількості 122 тонни, що підтверджується видатковими накладними №3 від 12.09.2022, №4 від 18.10.2022, №5 від 25.11.2022 та №6 від 20.12.2022.
Позивачем надано ТОВ «Грандлітоїл» наступні рахунки на оплату: №6 від 12.09.2022 на суму 225 000,09 грн у тому числі ПДВ - 27 631,59 грн; №12 від 18.10.2022 на суму 601 999,96 грн у тому числі ПДВ - 73 929,82 грн; №19 від 25.11.2022 на суму 320 000,00 грн у тому числі ПДВ - 39 298,25 грн; №20 від 20.12.2022 на суму 712 200,00 грн у тому числі ПДВ - 88 077,19 грн.
Факт оплати ТОВ «Грандлітоїл» поставленого позивачем товару підтверджується платіжними дорученнями №944 від 13.09.2022 на суму 197 368,50 грн, №1115 від 21.10.2022 на суму 528 070,14 грн, №1279 від 25.11.2022 на суму 280 701,75 грн, №1364 від 20.12.2022 на суму 600 000,00 грн та виписками з рахунків позивача за період з 13.09.2022 по 23.12.2022.
Транспортування товару здійснювалось ФГ «Влад» самостійно, що підтверджується товарно-транспортними накладними б/н від 11.09.2022, б/н від 12.09.2022, б/н від 15.10.2022, б/н від 16.10.2022, б/н від 17.10.2022, б/н від 18.10.2022, б/н від 24.11.2022, б/н від 25.11.2022, №1/12 від 15.12.2022, №3/12 від 19.12.2022, №4/12 від 20.12.2022.
Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України ФГ «Влад» було складено наступні податкові накладні: №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманих позивачем квитанцій податкові накладні №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022 прийнято, але реєстрацію зупинено.
Так, в квитанціях №9196616799 від 29.09.2022, №9243179702 від 15.11.2022, №9266974794 від 13.12.2022, №9275259299 від 21.12.2022 відносно вищевказаних податкових накладних, як підстава для зупинення реєстрації зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Для підтвердження здійснення операцій, зазначених в податкових накладних №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022 ФГ «Влад» подало повідомлення №1 від 25.12.2022 щодо надання пояснень з копіями документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених податкових накладних, за переліком: пояснення №1 від 25.12.2022; рахунки на оплату №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022, №106 від 18.04.2022; свідоцтво на авто №122753 від 22.12.1995; свідоцтва на причіп; товарно-транспортні накладні б/н від 11.09.2022, б/н від 12.09.2022, б/н від 15.10.2022, б/н від 16.10.2022, б/н від 17.10.2022, б/н від 18.10.2022, б/н від 24.11.2022, б/н від 25.11.2022, №1/12 від 15.12.2022, №3/12 від 19.12.2022, №4/12 від 20.12.2022, №Р170 від 18.04.2022; договір №12/09/22 від 12.09.2022; договір поставки №2-18/04/22 від 18.04.2022; додаток до договору №1 від 18.04.2022; звіт форми 4сг 2022 рік від 28.06.2022; звіт форми 29-ст за 2022 рік; квитанція №2 до звіту форми 29-ст; платіжні доручення №528 від 18.04.2022, №944 від 13.09.2022, №1115 від 21.10.2022, №1279 від 25.11.2022, №1364 від 20.12.2022; довіреність на авто №859 від 13.08.2014; виписки з рахунків ФГ «Влад» за період з 13.09.2022 по 23.12.2022; видаткові накладні №3 від 12.09.2022, №4 від 18.10.2022, №5 від 25.11.2022 та №6 від 20.12.2022, №170 від 18.04.2022.
03.01.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №8013023/30580420, №8013024/30580420, №8013025/30580420 та №8013026/30580420, відповідно до яких позивачу було відмовлено в реєстрації податкових накладних №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022 у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
У розділі «Додаткова інформація» рішень №8013023/30580420, №8013024/30580420, №8013025/30580420 та №8013026/30580420 від 03.01.2023 відповідчем-1 зазначено: «відсутні підтвердження ОФ для здійснення діяльності».
Не погоджуючись із наведеними рішеннями 09.01.2023 ФГ «Влад» звернувся до ДПС України з відповідними скаргами.
За наслідком адміністративного оскарження рішеннями Державної податкової служби України від 16.01.2023 №4964/30580420/2, №4965/30580420/2, №4966/30580420/2 та №4967/30580420/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня №8013023/30580420, №8013024/30580420, №8013025/30580420 та №8013026/30580420 від 03.01.2023 без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації розрахунку коригування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом п'ятим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац п'ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Як встановив суд вище, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, коли обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Проте на підтвердження обставин щодо відсутності у таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 та те, що їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами суду не надано, як і не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти таких висновків.
Таким чином, у відповідача-1 були відсутні підстави для зупинення реєстрації податкових накладних позивача.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
Пунктом 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зі змісту спірних рішень вбачається, що підставою для їх прийняття слугував висновок контролюючого органу про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
При цьому, оскаржувані рішення не містять конкретизації, яких з перелічених документів не надано позивачем.
У графі «Додаткова інформація» лише вказано: «відсутні підтвердження ОФ для здійснення діяльності».
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, Київській області та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операції, на підставі яких сформовано податкові накладні №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022 та неврахування наданих позивачем копій первинних документів (в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), договорів, засвідчених банківських виписок та інших документів, що беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарської операції за вищевказаними податковими накладними. Витяги з протоколів Комісії Головного управління ДПС у Київській області також не містить в собі такої інформації.
Суд відхиляє доводи відповідачів, наведені у відзиві та додаткових поясненнях до нього про те, що позивачем не надано документів, які б надали можливість встановити реальність здійснення господарської операції, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Надаючи оцінку наведеному суд зауважує, що платник податку на стадії реєстрації податкової накладної не повинен доводити реальність господарської операції, а висловлені відповідачем-1 зауваження стосується договірних відносин сторін.
Суд вважає, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 19.07.2023 у справі №420/7850/22.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання відповідачів на вказані підстави в обґрунтування прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022 за умови не наведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Окрім цього, при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначення підстав неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак під час розгляду справи відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довів правомірності останніх.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між ФГ «Влад» та ТОВ «Грандлітоїл, відповідач-1 не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8013023/30580420, №8013024/30580420, №8013025/30580420 та №8013026/30580420 від 03.01.2023.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022 датою їх направлення на реєстрацію
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13 420 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.02.2023 №646, №645 та платіжною інструкцією №692 від 19.04.2023, оригінали яких наявні в матеріалах справи.
Суд зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позов Фермерського господарства «Влад» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області №6873803/30580420 від 27.05.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 17.10.2021 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 17.10.2021 з підстав пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 10 736,00 грн, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
Крім того, частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За приписами частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Також суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду, наприклад від 01.09.2021 року у справі №178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18, від 23.12.2021 року у справі №923/560/17, від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, від 04.12.2023 у справі №420/329/21.
На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правової допомоги адвоката №26/01-23 від 26.01.2023; копію довіреності від 26.01.2023, копію акта від 08.02.2023 наданих послуг за договором №26/01-23 від 26.01.2023 разом із доповненням №1 та копію квитанції до прибуткового касового ордера №3 від 16.02.2023.
Відповідно до доповнення №1 до акта наданих послуг від 08.02.2023 позивачу надані наступні послуги: підготовка та подача позовної заяви про скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №18 від 17.10.2021, №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022. №19 від 25.11.2022, №20 від 20.12.2022 до Київського окружного адміністративного суду 26.01.2023 - 08.02.2023.
Позивачем без зауважень прийнято надану адвокатом правничу допомогу на суму 12000 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що заявлені витрати дійсно пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджуються документально.
Суд зазначає, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем-1 не заявлено.
Підсумовуючи викладене з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що витрати на правову допомогу у відповідності до наданих доказів та матеріалів справи у розмірі 12 000 грн. є співмірними із значенням справи для позивача та її складністю, та підлягають стягненню у відповідності до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київський області №8013023/30580420 від 03.01.2023, №8013024/30580420 від 03.01.2023, №8013025/30580420 від 03.01.2023 та №8013026/30580420 від 03.01.2023.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 12.09.2022, №12 від 18.10.2022, №19 від 25.11.2022 та №20 від 20.12.2022, подані Фермерським господарством «Влад» (ідентифікаційний код 30580420, адреса: 09013, Київська область, Білоцерківський (Сквирський) р-н, с. Цапіївка, вул. Прибережна, 1), датою їх фактичного подання.
4. Стягнути на користь Фермерського господарства «Влад» (ідентифікаційний код 30580420, місцезнаходження: 09013, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Цапіївка, вул. Прибережна, 1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, ідентифікаційний код ВП: 44096797) судовий збір у розмірі 10 736,00 грн (десять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок).
5. Стягнути на користь Фермерського господарства «Влад» (ідентифікаційний код 30580420, місцезнаходження: 09013, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Цапіївка, вул. Прибережна, 1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, ідентифікаційний код ВП: 44096797) витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.