про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3585/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій незаконними, скасування наказів, -
22 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій незаконними, скасування наказів, яким просить:
- Прийняти позовну заяву до Закарпатського окружного адміністративного суду та відкрити провадження у даній справі.
- У випадку, якщо Судом, буде встановлено пропуск Позивачем, ОСОБА_1 , строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, то визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою поважними та поновити Позивачу, ОСОБА_1 , строк звернення до суду із даним позовом.
- Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
- Справу призначити до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.
- У порядку підготовки справи до судового розгляду з урахування принципу офіційності у відповідності до статей 79, 80 КАС України прошу витребувати від Відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_3 та Військової частини НОМЕР_1 : документи про мобілізацію громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 , зокрема: заяву про взяття на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; наказ або витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №149 від 23.02.2025р. про мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; поіменний список 1411 від 23.02.2025р., Заява на видачу військового квитка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; мобілізаційне розпорядження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , документи щодо проходження ОСОБА_1 ВЛК, в тому числі й протокол №42/2/562 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , присягу ОСОБА_1
- Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Адреса: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ) - протиправними, незаконними.
- Визнати протиправним, незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за №149 від 23 лютого 2025 року, поіменного списку за №1411 від 23.02.2025 року, в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу по мобілізації та в складі команди НОМЕР_4 відправлення до військової частини НОМЕР_4 .
- Визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №66 від 23.02.2025 року (по стройовій частині) в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ), до військової частини НОМЕР_1 , водієм - санітаром евакуаційного відділення медичної роди військової частини НОМЕР_4 .
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ), зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 . Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява містить такі недоліки.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба є різновидом публічної служби.
Частина п'ята статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, процесуальним законом визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, в тому числі і військової служби.
Враховуючи те, що спірні відносини пов'язані із призовом ОСОБА_1 на військову службу та його зарахуванням до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , тому строк звернення до суду із даним позовом становить один місяць з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав.
Так, предметом даного адміністративного спору є наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за №149 від 23 лютого 2025 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №66 від 23.02.2025 року (по стройовій частині) в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до військової частини НОМЕР_1 , водієм - санітаром евакуаційного відділення медичної роди військової частини НОМЕР_4 .
Як зазначає позивач відповідач вчиняв дії щодо мобілізації позивача, доставлення до ТЦК у лютому 2025 року, однак доказів, що з того часу позивач цікавився діями та наказами щодо причин його затримання , мобілізації матеріали позову не містять .
Однак, позивач з даним позовом звернувся до суду лише - 22 травня 2026 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Однак, у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку:
48. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України у чинній редакції). За змістом пункту 15 частини першої статті 3 КАС України уредакції, чинній до 15 грудня 2017 року, військова служба теж була віднесена до служби публічної.
49. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, чинній на час звернення позивача із рапортом від 5 лютого 2018 року; близький за змістом припис є і в поточній редакції цієї частини, чинній із 23 червня 2018 року).
50. Отже, військова служба є різновидом служби публічної. Тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів.
42. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано керувався тим, що оскільки дана адміністративна справа з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби, то при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися частиною п'ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваних наказів та вчиненням протиправних дій.
Верховний Суд у Постанові від 20.09.23 року справі 560/6732/22 зробив наступні висновки:
39. Як вже згадувалося, згідно із доводами касаційної скарги в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 122 КАС України. Так, на думку позивача для захисту його прав з якими він звернувся до суду, установлено шестимісячний, а не місячний строк, як вважає колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на те, що призов на військову службу під час мобілізації (що по своїй суті є примусовим для громадян) не можна ототожнювати з прийняттям на публічну службу, яке ґрунтується на добровільному волевиявленні громадянина.
40. Надаючи оцінку таким доводам позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 вказала, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної.
41. Апеляційний суд правильно вказав, що 08 червня 2022 року Великою Палатою Верховного Суду запроваджено новий підхід до обчислення строку звернення до суду особами, що проходять військову службу і зроблено висновок, що військова служба є різновидом публічної служби.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мушта проти України» від 18 листопада 2010 року (Заява N 8863/06) підкреслив, що
- право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Щодо аргументів позивача, про неможливість звернення до суду, у зв'язку з тим , що він не знав , що мобілізований перебуванням на військовій службі, суд зазначає наступне.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не наведено жодних доводів про те, які обставини/причини унеможливлювали позивача своєчасно (у межах строку, визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України) звернутися до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів про призов.
Відтак, у заяві про поновлення строку звернення до суду, не наведено аргументованих доводів про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, підтверджених належними і достатніми доказами, тобто про наявність таких об'єктивних, незалежних від волі позивача обставин, які унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення до суду в межах місячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
В порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України позивач не додав до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням інших підстав (поважних причин) пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження таких обставин.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій незаконними, скасування наказів - залишити без руху.
2. Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова