про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3549/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського міськрайонного суду в особі керівника апарату суду, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
21 травня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського міськрайонного суду в особі керівника апарату суду (89601, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Андрія Літуна, 13, код ЄДРПОУ 37358617), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30, код ЄДРПОУ 26213408), в якому просить: "1. Визнати протиправним та скасувати наказ від 17.12.2025 року № 63/02.3-03 “Про звільнення з посади начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) ОСОБА_1 Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області та поновлення на займаній посаді; 2. Стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу; 3. Здійснити виплату компенсації всіх сум ненарахованих при звільненні працівникові; 4. Відшкодувати суму за час затримки при звільненні.".
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху.
Згідно із статтею 171 частиною 1 пунктом 5 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 частинами 1, 2КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 122 частиною 5 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа мала реальну можливість дізнатись про порушення свого права, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Позивач оскаржує, зокрема наказ Мукачівського міськрайонного суду від 17 грудня 2025 року № 63/02.3-03 “Про звільнення ОСОБА_2 », водночас, з даним позовом до суду позивач звернулася лише 19 травня 2026 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду.
Отже, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого статтею 122 частиною 5 КАС України строку звернення до суду.
Відповідно до статті 161 частини 6 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Дослідивши матеріали адміністративного позову з доданими до нього документами суд встановив, що позивач не надав заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачеві починаючи 17 грудня 2025 року звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 частиною 5 КАС України.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що на підставі статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мукачівського міськрайонного суду в особі керівника апарату суду, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко