про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3581/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , де позивачем вказано третю особу Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , де позивачем вказано третю особу Міністерство оборони України, в якому з урахуванням заяви від 25.05.2026 просить: 1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 на її рапорт, зареєстрований 17.03.2026 року №5/88; 2) зобов'язати звільнити з військової служби ОСОБА_1 на підставі пп. «г» п.1 ч.8 ст.26 Закону № 2232-XII, під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці через такі сімейні обставини або інші поважні причини: зокрема, виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Частинами 1, 4 ст. 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як зазначалось раніше, позивачем у уточненій позовній заяві, яка подана 25.05.2026, зазначено відповідача військову частину НОМЕР_1 .
Проте, в прохальній частині позовної заяви позивач не заявляє вимоги до відповідача військової частини НОМЕР_1 , вимоги звернені до військової частини НОМЕР_2 .
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву із уточненими позовними вимогами або зазначенням належного кола учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем не вказано в позові: індекс та відомі номери засобів зв'язку позивача, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти відповідача.
У позовній заяві позивачем визначено третю особу - Міністерство оборони України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 49 КАС України, треті особи можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням учасників справи на стороні позивача або відповідача з самостійними вимогами щодо предмету спору або без самостійних вимог щодо предмету спору.
Натомість у позовній заяві не конкретизовано на стороні позивача чи відповідача повинна бути залучена така третя особа.
На підставі частини 4 статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте, у тексті позовної заяви відсутнє обґрунтування доцільності залучення вказаної третьої особи, а також позивачем не зазначено, на які саме права чи обов'язки третьої особи може вплинути рішення в даній адміністративній справі.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про залучення до участі у справі третьої особи (на стороні позивача чи відповідача) з обґрунтуванням доцільності її залучення.
Водночас за приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 року у справі № 362/643/21 зробив висновок, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України у чинній редакції). За змістом пункту 15 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, військова служба теж була віднесена до служби публічної. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу у редакції, чинній на час звернення позивача із рапортом від 5 лютого 2018 року; близький за змістом припис є і в поточній редакції цієї частини, чинній із 23 червня 2018 року).
Отже, військова служба є різновидом служби публічної.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови 06.04.2026 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби згідно поданого рапорту від 17.03.2026.
При цьому до суду позивач звернулася тільки 22.05.2026, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Таким чином, судом встановлено, що позовна заява подана із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому належним чином обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
- позовну заяву із уточненими позовними вимогами або зазначенням належного кола учасників справи (відповідно до кількості учасників справи), в якій також зазначити індекс та відомі номери засобів зв'язку позивача, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти відповідача;
- заяву про залучення до участі у справі третьої особи (на стороні позивача чи відповідача) з обґрунтуванням доцільності її залучення;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та доказів поважності причин пропуску такого строку, а також шляхом подання до суду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , де позивачем вказано третю особу Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович