25 травня 2026 року Справа 160/13602/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:
- №1654252-2410-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2025 за 2020 рік в сумі 1905,67 грн;
- №0013271-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2021 рік в сумі 1616,14 грн;
- №0013262-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2022 рік в сумі 2174,16 грн;
- №0013257-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2023 рік в сумі 2313,54 грн;
- №1654273-2410-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2025 за 2024 рік в сумі 2930,03 грн;
- №1654250-2410-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2025 за 2020 рік в сумі 2832,60 грн;
- №0013276-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2021 рік в сумі 2402,23 грн;
- №0013265-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2022 рік в сумі 3231,68 грн;
- №0013256-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2023 рік в сумі 3438,86 грн;
- №1654278-2410-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2025 за 2024 рік в сумі 4355,22 грн;
- №0013267-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2022 рік в сумі 2219,05 грн;
- №0013255-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2023 рік в сумі 2495,27 грн;
- №1654280-2410-0462 від 19.06.2025 за 2024 рік в сумі 3160,19 грн;
- №1654251-2410-0462-UA12020250000010438 від 19.06.2025 за 2020 рік в сумі 790,67 грн;
- №0013272-2411-0465-UA12020250000010438 від 12.02.2024 за 2021 рік в сумі 670,54 грн;
- №0013264-2411-0465-UA12020250000010438 від 12.02.2024 за 2022 рік в сумі 1127,59 грн;
- №0013260-2411-0465-UA12020250000010438 від 12.02.2024 за 2023 рік в сумі 1199,87 грн;
- №1654274-2410-0462-UA12020250000010438 від 19.06.2025 за 2024 рік в сумі 1519,60 грн;
- №1654249-2410-0462-UA63020030000094096 від 19.06.2025 за 2020 рік в сумі 32,36 грн;
- №2689959-2411-0465-UA63020030000094096 від 31.10.2024 за 2023 рік в сумі 586,82 грн;
- №1654272-2410-0462-UA63020030000094096 від 19.06.2025 за 2024 рік в сумі 621,86 грн;
- №0013268-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2022 рік в сумі 271,10 грн;
- №0013269-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2022 рік в сумі 271,10 грн;
- №0013259-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2023 рік в сумі 354,50 грн;
- №0013261-2411-0465-UA12020010000033698 від 12.02.2024 за 2023 рік в сумі 354,50 грн;
- №1654281-2410-0462 від 19.06.2025 за 2024 рік в сумі 375,66 грн;
- №1654282-2410-0462 від 19.06.2025 за 2024 рік в сумі 375,66 грн.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У згаданому правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, було також визначено, що ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). Тому, під час оскарження податкових повідомлень-рішень без попередньої процедури адміністративного оскарження мають застосовуватися шестимісячний строк, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою позивач зазначає, що своєчасно оскаржувані податкові повідомлення-рішення не отримував.
Відповідно до п. п. 42.1-42.4 ст. 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У позовній заяві позивач зазначає, що про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дізнався після реєстрації 20.02.2026 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави.
При цьому, позивач зазначає, що 22.04.2026 звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з листом щодо надання податкових повідомлень рішень, копії яких було надано 14.05.2026.
Разом із тим, копій означеного листа позивача від 22.04.2026 та документа, яким підтверджено факт передачі Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області позивачу копій оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 14.05.2026, позивачем надано не було, так само як і не надано доказів направлення податкових повідомлень-рішень контролюючим органом позивачу (або доказів на підтвердження того, що відповідачем не надано відповідних документів або відмовлено у їх наданні).
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
При цьому, суд зазначає, що позивачем в заяві не наведено дійсних поважних причин неможливості звернутися до суду раніше, як і не надано відповідних доказів.
Водночас, суд зазначає, що за правилами абз. 1-4 п. 42.4 ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, позивач мав змогу ознайомитись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями в електронному кабінеті платника податків та, зокрема, провести звірку даних, проте, звернувся до суду з позовною заявою лише 20.05.2026, а з листом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (зі слів позивача) 22.04.2026, з пропуском шестимісячного строку, встановленого КАС України, для оскарження податкових повідомлень-рішень, складених 31.10.2024, 19.06.2025 та 12.02.2024.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного та наданих позивачем доказів, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 177, 178, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою з наданням належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду;
- копій листа позивача до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.04.2026 та документа, яким підтверджено факт передачі Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області позивачу копій оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 14.05.2026 (або доказів на підтвердження того, що відповідачем не надано відповідних документів або відмовлено у їх наданні).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька