про залишення скарги без руху
25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 219/1990/22
провадження № 51- 1947 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року,
установив:
Дружківський міський суд Донецької області вироком від 08 липня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудив за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2026 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 залишив без задоволення, а вирок Дружківського міського суду Донецької області від 08 липня 2024 року - без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, засуджений ОСОБА_4 оскаржив їх в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального Кодексу (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у ст. 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Так, відповідно до ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Проте, у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та на підставі чинного законодавства України виправдати його, що не узгоджується з положеннями вищезазначеної статті, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для їх скасування, які, на її думку, були допущені судами під час ухвалення судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.
При цьому засуджений не вказує у чому саме, з огляду на положення ч. 1 ст. 438 КПК, полягає незаконність рішення суду апеляційної інстанції, які конкретно порушення вимог закону, на його думку, були допущені цим судом, та які саме доводи поданої ним апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не перевірив і не дав на них умотивованих відповідей у своєму рішенні та яким чином зазначене перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Також, в порушення вимог частини 3 статті 427 КПК засуджений не зазначає в касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Таким чином, недодержання засудженим ОСОБА_4 вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає за необхідне встановити засудженому ОСОБА_4 строк для усунення недоліків у п'ятнадцять днів з моменту отримання ним ухвали про залишення поданої касаційної скарги без руху.
При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
Разом з цим, Суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК роз'яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу. Тому у разі відсутності у засудженого кваліфікованого захисника, для одержання такої допомоги засуджений може звернутися до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
На підставі наведеного, керуючись ст. 427, ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3