25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 761/7569/23
провадження № 51 - 2967 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року застосовано до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та долі речових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року судове рішення місцевого суду залишено без змін.
Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями ОСОБА_4 поза межами строку на касаційне оскарження (12 травня 2026 року) звернувся із касаційною скаргою та заявою, у якій просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК ) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Крім того, правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому, це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
До касаційної скарги ОСОБА_4 долучив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якому зазначає, що встановлений законом тримісячний строк було пропущено з поважних причин.
На обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що перебував на лікуванні у КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня № 3», де були відсутні належні умови для підготовки та направлення касаційної скарги до суду. Лише після переведення до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» та налагодження контакту із захисником (наприкінці вересня 2025 року) у нього з'явилася можливість підготувати й подати касаційну скаргу. Наведені обставини, на думку скаржника, є достатніми для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Так, при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Ухвала Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року була проголошена в присутності ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_6 , яким роз'яснено порядок і строк її оскарження.
Із поданого клопотання вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою майже через десять місяців після закінчення строку на касаційне оскарження та не навів обставин, які б упродовж цього часу об'єктивно унеможливлювали реалізацію ним права на касаційне оскарження. Клопотання також не містить жодних доказів чи відомостей щодо вжиття скаржником розумних заходів для реалізації свого права на касаційне оскарження у межах установленого процесуального строку або одразу після його спливу.
Зважаючи на наведене, а також враховуючи те, що об'єктивних причин пропуску строку, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданій касаційній скарзі не наведено, підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст.429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року та ухвали Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року щодо нього.
Повернути касаційну скаргу ОСОБА_4 разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3