Ухвала від 25.05.2026 по справі 991/2030/22

УХВАЛА

25 травня 2026 року

м. Київ

справа № 991/2030/22

провадження № 51 - 1046 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року,

встановив:

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2026 року касаційну скаргу обвинуваченого, зокрема, через її невідповідність вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду ОСОБА_4 направив доповнення до касаційної скарги, проте приписів ст. 427 КПК не дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.

Підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Як убачається з касаційної скарги, обвинувачений ОСОБА_4 не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями та просить їх скасувати, посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону. Водночас він не обґрунтовує зазначену підставу з урахуванням положень ч. 2 ст. 438 та ст. 412 КПК, не зазначає, яким саме чином оскаржувані судові рішення порушують чи обмежують його права та законні інтереси.

Крім того, з огляду на зміст судових рішень, вимоги ст. 284 КПК, приписи якої передбачають згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Також слід урахувати, що оскаржувана ухвала в частині розгляду клопотання обвинуваченого не є остаточним судовим рішенням, оскільки питання про закриття кримінального провадження щодо нього за ч. 1 ст. 255 КК України суд відніс до вирішення під час ухвалення вироку або іншого остаточного судового рішення у справі.

Також, касаційна скарга не містить належного обґрунтування того, яким саме чином ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року, постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 , якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 20 жовтня 2025 року, стосується скаржника та порушує його права, свободи чи законні інтереси.

Натомість зазначене судове рішення постановлено виключно щодо ОСОБА_5 , так як ОСОБА_4 не оскаржував в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 20 жовтня 2025 року. Відтак його доводи не були предметом перегляду суду апеляційної інстанції та, відповідно, не знайшли відображення в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Слід зазначити, що касаційна скарга - це документ, який сприймається і оцінюється судом в цілому, враховуючи наведені в ній вимоги та їх обґрунтування.

Від викладених у касаційній скарзі формулювань, доводів і прохань залежать наслідки касаційного розгляду. Саме тому до форми і змісту касаційної скарги пред'являються визначені законом вимоги, недотримання яких призводить до наслідків, передбачених ст. 429 КПК.

Виправлення недоліків може здійснюватися шляхом складання нового тексту касаційної скарги, яку можна було б вручити учасникам судового провадження в порядку ст. 430 КПК, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістової частини, або шляхом подання додаткових документів, якщо скаржник, у порушення вимог КПК, не надав усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Виходячи з системного аналізу норм кримінального процесуального закону, виправлення недоліків касаційної скарги, які стосуються її змісту, має бути здійснено шляхом подачі нової касаційної скарги (а не заяви, клопотання, доповнення), яка має відповідати всім вимогам, зазначеним у ст. 427 КПК. Саме за новою касаційною скаргою здійснюється касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Таким чином, зважаючи на те, що обвинувачений недоліків касаційної скарги не усунув, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу з доповненнями на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року, разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3