Ухвала
14 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 489/10367/24
провадження № 61-3840ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаров Ігор Михайлович, на рішення Інгульського районного суду
м. Миколаєва від 10 грудня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Філії «Південний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Філії «Південний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства
(далі - ДСГП) «Ліси України», в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ № 434-к від 2 грудня 2024 року про звільнення його із займаної посади за прогул без поважних причин; поновити його на посаді начальника відділу мисливства Філії «Південний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» з 2 грудня
2024 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 2 грудня
2024 року до дня ухвалення судового рішення; вирішити питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду
від 16 лютого 2026 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
23 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаров І. М., за допомогою підсистеми «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня
2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого
2026 року.
Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
У касаційній скарзі заявник стверджує, що позов не містить вимог майнового характеру, що суперечить змісту заявлених позовних вимог та клопотанню касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги та перелік до неї визначені
статтею 392 ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення
від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
У цій справі пред'явлено позов, що має одночасно майновий і немайновий характер, зокрема, вимогою майнового характеру є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 2 грудня 2024 року до дня ухвалення судового рішення, однак відомості про ціну позову в матеріалах касаційного провадження відсутні.
З огляду на те, що касаційна скарга та судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій не містять інформації про ціну позову, заявнику необхідно надати такі відомості, виходячи із середнього заробітку, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, та надати відповідні докази.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаров Ігор Михайлович, на рішення Інгульського районного суду
м. Миколаєва від 10 грудня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко