25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 173/1258/25
провадження № 61-6209ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни,
стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,
1. Дніпровський апеляційний суд додатковою постановою від 10 квітня
2026 року заяву ТОВ «Коллект Центр» про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня
2025 року задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
2. 07 травня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу за вхідним №15200/0/220-26 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року.
3. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.
4. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
5. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
6. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої
статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
7. В касаційній скарзі заявник просить скасувати додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року. Разом з тим, зі змісту касаційної скарги убачається, що заявник не погоджується з ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня
2025 року, якою було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 . Касаційна скарга не містить нормативно-правового обгрунтування порушення Дніпровським апеляційним судом норм матеріального та процесуального права в додатковій постанові від 10 квітня 2026 року. Таким чином, заявник не зазначає та не обґрунтовує передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження. Тому заявник не виконав вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження.
8. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
9. Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов'язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.
10. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня
1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
11. Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження, така скарга підлягає поверненню заявнику.
12. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
13. Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш