Ухвала
22 травня 2026 року
м. Київ
справа № 697/60/22
провадження № 61-6841ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Деняк Вікторії Іванівни як представника ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року у справі за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Канівського району Черкаської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації,
У січні 2022 року заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив усунути перешкоди власнику - Бобрицькій сільській раді Черкаського району Черкаської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою 7122081900:01:001:1616 площею 9,00 га шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області земельну ділянку з кадастровим номером 7122081900:01:001:1616 площею 9,00 га, розташовану в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області;.
усунути перешкоди власнику - Бобрицькій сільській раді Черкаського району Черкаської області у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7122081900:01:001:1616 у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням для особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 7122081900:01:001:1616, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.
Канівський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 17 листопада 2025 року позов задовольнив. Зобов'язав ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, земельну ділянку з кадастровим номером 7122081900:01:001:1616 площею 9,00 га, розташовану в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області. Скасував державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 7122081900:01:001:1616 у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням для особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 7122081900:01:001:1616, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Черкаський апеляційний суд постановою від 09 квітня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Деняк В. І. залишив без задоволення, а рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2025 року - без змін.
21 травня 2026 року адвокат Деняк В. І. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом із цим, представник заявника в касаційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст постанови Черкаського апеляційного суд від 09 квітня 2026 року отримано нею в електронному кабінеті 21 квітня 2026 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Як видно з оскаржуваної постанови Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року повний її текст складено 20 квітня 2026 року.
В Єдиному державному реєстру судових рішень постанова Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року зареєстрована 21 квітня 2026 року, забезпечено надання загального доступу 23 квітня 2026 року.
Адвокат Деняк В. І. як представник ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 09 квітня 2026 року в електронному кабінеті 21 квітня 2026 року.
Отже, доводи клопотання свідчать, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги долучено квитанцію від 21 травня 2026 року про сплату судового збору в сумі 2 000,00 грн, проте незрозуміло, чим керувався заявник при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами розмір сплаченого судового збору.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру.
Позовну заяву подано у 2022 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 481,00 грн, підпункти1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
Судовий збір за подання касаційної скарги за одну немайнову вимогу (скасування державної реєстрації) в даному випадку становить 3 969,60 грн (2 481,00 грн х 200 % х 0,8).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Тобто позовна вимога про повернення земельної ділянки у комунальну власність є вимогою майнового характеру та щодо цієї позовної вимоги судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскаржуваної вимоги майнового характеру (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна, х 0,8.
Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання адвоката Деняк Вікторії Іванівни як представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2025 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року задовольнити.
Поновити адвокату Деняк Вікторії Іванівні як представнику ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2025 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Касаційну скаргу адвоката Деняк Вікторії Іванівни як представника ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев