26 березня 2026 року
м. Київ
справа № 199/5178/23
провадження № 61-7449ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня
2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя, стягнення грошової компенсації вартості частки у майні та визнання квартири особистою приватною власністю,
16 червня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 4 липня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику десять днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подання виправленої касаційної скарги, оформленої
у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, надання копії скарги відповідно до кількості учасників справи та документів, що підтверджують сплату судового збору, розмір якого заявник мала визначити відповідно до викладеного у виправленій касаційній скарзі клопотання.
Ухвалою Верховного Суду від 1 грудня 2025 року продовжено заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги на п'ять днів з дня вручення копії ухвали, а саме для подання виправленої касаційної скарги, оформленої у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, в якій уточнити зміст викладеного в касаційній скарзі клопотання з урахуванням статті 409 ЦПК України та повноважень суду касаційної інстанції, зокрема в частині вирішення зустрічного позову, визначити розмір судового збору з урахуванням уточненого клопотання, викладеного у касаційній скарзі, сплативши відповідний його розмір (у разі необхідності), та надати копії виправленої скарги з додатками для інших учасників справи.
4 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу та її копії для інших учасників сплати; доказ сплати судового збору у розмірі 6 154,50 грн.
Зі змісту викладеного у касаційній скарзі клопотання вбачається, що заявник оскаржує судові рішення як в частині вирішення її позову, так і в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 .
Так, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 27 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, зустрічний позов задоволено частково.
Визнано транспортний засіб марки Hyundai Kona, 2019 року випуску, номерного
знаку НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнано квартиру АДРЕСА_1 приватною власністю ОСОБА_2 .
Усуваючи недолік касаційної скарги, заявник доплатила судовий збір з урахуванням оскарження судових рішень в частині вирішення судами попередніх інстанцій позовної вимоги про визнання транспортного засобу спільною сумісною власністю. При цьому зміст уточненого клопотання свідчить, що заявник просить переглянути судові рішення також в частині вирішення судами попередніх інстанцій позовної вимоги про визнання квартири приватною власністю ОСОБА_2 , вартість якої становить 1 640 000 грн.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року
становив 2 684 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Оскільки 1% ціни позову ОСОБА_2 перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на день його подання (13 420 грн), судовий збір за подання касаційної скарги в цій частині підлягав сплаті у розмірі 26 840 грн.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду
(частини другої статті 127 ЦПК України).
Також слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Касаційний суд вважає, що з урахуванням установлених обставин,
ОСОБА_1 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження ОСОБА_1 встановленого судом процесуального строку для усунення недоліку касаційної скарги, а саме сплати судового збору у розмірі 20 685,50 грн (26 840 грн - 6 154,50 грн).
Керуючись статтями 43, 127, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Продовжити ОСОБА_1 на п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали строк для усунення недоліку касаційної скарги.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко