25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 214/2034/21
провадження № 61-2238ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Дениса Олександровича, на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року, ухвалені за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Д. О., та ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року залишено без змін.
11 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, оскільки існують істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Д. О., залишено без задоволення. Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року змінено, викладено її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лісовий Д. О., про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Разом з цим, апеляційний суд вказав про те, що суд першої інстанції хоча і послався на перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року, станом на 11 грудня 2025 року, в порядку апеляційного провадження, проте фактично відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення у зв?язкуізнедотриманнязаявницеютрирічногоприсічногостроку, встановленогостаттею424 ЦПКУкраїни.
Апеляційний суд звернув увагу на те, що рішення суду першої інстанції, про перегляд якого ставиться питання, не набрало законної сили, а тому не може бути об'єктом перегляду за нововиявленими обставинами. За таких обставин апеляційний суд змінив ухвалу суду першої інстанції у частині мотивів відмови відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України, зіславшись при цьому на відповідну практику Верховного Суду.
30 квітня 2026 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Лісовий Д. О., подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки на час подання такої заяви та вирішення питання щодо відкриття провадження матеріали цивільної справи перебували на розгляді у суді апеляційної інстанції у зв'язку з переглядом судового рішення по суті спору. За наявності обставин, що унеможливлювали розгляд питання по суті, суд першої інстанції повинен був застосувати інший процесуальний механізм, зокрема відкласти вирішення питання щодо відкриття провадження чи повернення тощо, а не відмовляти у відкритті провадження без матеріалів справи, не дочекавшись ухвалення судового рішення апеляційним судом по суті спору.
Станом на дату подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, судом апеляційної інстанції не було ухвалено остаточного судового рішення по суті спору. Проте, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті
424 ЦПК України 30-ти денний строк, який починає свій відлік з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, спливав. Суд апеляційної інстанції навів загальну практику Верховного Суду щодо порядку розгляду та строків подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, але не вказав на підтвердження своєї позиції релевантної практики Верховного Суду щодо аналогічної правової проблеми.
Перевіривши доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Д. О., колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Із постанови суду апеляційної інстанції та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Виходячи з тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Відповідно до частин першої, другої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Судом встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Д. О., на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 2-1244/11 (провадження № 61-6739св22) зазначено, що прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Змінюючи мотиви ухвали суду першої інстанції у частині відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лісовий Д. О., про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що на час подання такої заяви вказане рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки перебувало на розгляді по суті спору у суді апеляційної інстанції, та дійшов правильного висновку, що таке судове рішення не могло бути об'єктом перегляду за нововиявленими обставинами.
Верховний Суд погоджується із вищенаведеним висновком суду апеляційної інстанції.
Доводи у касаційній скарзі про те, що станом на дату подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, судом апеляційної інстанції не було ухвалено остаточного судового рішення по суті спору, проте відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України спливав 30-ти денний строк, який починає свій відлік з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, є безпідставними.
Імперативними нормами частини першої статті 423 ЦПК України встановлено, що лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.
Станом на день звернення ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лісовий Д. О., до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року за нововиявленими обставинами (11 грудня 2025 року) справу № 214/2034/21 по суті спору апеляційним судом розглянуто не було.
Вказане судове рішення на час звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції із заявою про його перегляд за нововиявленим обставинами, а саме 11 грудня 2025 року, у силу вимог частини першої статті 273 ЦПК України не набрало законної сили, а отже, не могло бути об'єктом перегляду за нововиявленими обставинами.
По суті доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційні скарги є необґрунтованими та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Дениса Олександровича, на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від
16 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від
23 червня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникам.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник