20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 462/5174/23
провадження № 61-6707ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Добушовський Орест Васильович, на постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя,
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Залізничний районний суд м. Львова рішенням від 19 вересня 2025 року позов ОСОБА_2 задовольнив. Визнав спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступні об?єкти нерухомого майна:
- нежитлову будівлю, загальною площею 1 927,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2716310646100;
- житловий будинок, загальною площею 154,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2621569646060;
- земельну ділянку, площею 0,1864 га, кадастровий номер 4621589100:02:000:0971, що розташована за адресою: Львівська область, Жидачівський район, с. Бориничі, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2456748446100;
- земельну ділянку, площею 0,325 га, кадастровий номер 4621589100:02:000:0485, що розташована за адресою: Львівська область, Жидачівський район, с. Бориничі, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 143167644621;
- земельну ділянку, площею 0,0297 га, кадастровий номер 4610136900:05:003:0147, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1320075246101.
Припинив право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , залишивши в одноосібній власності ОСОБА_2 :
- нежитлову будівлю, загальною площею 1 927,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2716310646100;
- житловий будинок, загальною площею 154,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2621569646060;
- земельну ділянку, площею 0,1864 га, кадастровий номер 4621589100:02:000:0971, що розташована за адресою: Львівська область, Жидачівський район, с. Бориничі, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2456748446100;
- земельну ділянку, площею 0,325 га, кадастровий номер 4621589100:02:000:0485, що розташована за адресою: Львівська область, Жидачівський район, с. Бориничі, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 143167644621;
- земельну ділянку, площею 0,0297 га, кадастровий номер 4610136900:05:003:0147, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1320075246101. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Львівський апеляційний суд постановою від 26 лютого 2026 року відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Снігур Г. М. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19 вересня 2025 року на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19 вересня 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє представник адвокат Снігур Г. М., на постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Верховного Суду від 16 квітня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху та надання строку для усунення недоліків (провадження № 61-4286ск26).
18 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Добушовський О. В., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року в указаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що представник ОСОБА_1 - адвокат Добушовський О. В. про оскаржуване рішення апеляційного суду дізнався 15 травня 2026 року із сайту Львівського апеляційного суду, а повний текст оскаржуваного судового рішення він та ОСОБА_1 не отримували. Отже, днем вручення оскаржуваного рішення є 15 травня 2026 року, відтак касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження.
Вищезазначені доводи представника заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року вбачається, що представник ОСОБА_1 - Снігур Г. М. була присутня в судовому засіданні та подавала касаційну скаргу, яка була повернута ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2026 року.
Згідно картки руху документу у справі № 462/5174/23 вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Снігур Г. М. отримала копію постанови Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року в електронний кабінет 28 лютого 2026 року о 08:22.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Отже, ОСОБА_1 було достовірно відомо про ухвалене судове рішення апеляційної інстанції.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
У цивільному судочинстві представник (адвокат) не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.
Наведене дає підстави для висновку, що за наявності представника (адвоката) сторона не позбавлена можливості самостійно вчиняти процесуальні дії, у тому числі, з метою недопущення ризиків настання негативних наслідків.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини Верховний Суд не вважає такими, що можуть оцінюватись на предмет поважності з мотивів, наведених вище, тому суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування наявності підстав для такого поновлення строку, що у відповідності до частини третьої статті 393 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху з наданням заявникові строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Касаційна скарга надіслана через систему «Електронний суд», проте доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів позивачці - ОСОБА_2 суду не надано.
З огляду на викладене, необхідно надати суду докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих матеріалів позивачці ОСОБА_2 з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Добушовський Орест Васильович, на постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров