Справа № 202/4534/26
Провадження № 6/202/345/2026
25 травня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді Недобитюк Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна про заміну сторони виконавчого провадження, -
У травні 2026 року ТОВ «ФК «ПОЗИКА» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Заява обґрунтована тим, що 08.02.2019 року ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитний договір № 887719231.
19.05.2021 року приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна видав виконавчий напис № 21443 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором. На виконанні у приватного виконавця Макаренко А.С. перебуває виконавче провадження № 67544267, яке відкрито 17.11.2021 року на підставі вказаного виконавчого напису.
Заявник зазначає, що право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до нього шляхом відступлення прав вимоги у наступному порядку.
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. На виконання вказаного договору сторони підписали Реєстр прав вимоги № 38 від 06.08.2019, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до боржника.
05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. На виконання договору сторони підписали Реєстр прав вимоги № 4 від 09.04.2021, за яким до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до боржника.
16.10.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та заявником ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено Договір факторингу № 161025-01-ОФ. Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 16.10.2025 за вказаним договором до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» перейшло право вимоги до боржника на загальну суму 5 728,04 грн, яка складається з: 1 437,94 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2 273,28 грн - заборгованість по несплачених відсотках; 2 016,82 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
У зв'язку з тим, що ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до боржника, заявник просив замінити стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на його правонаступника ТОВ «ФК «ПОЗИКА».
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заявник у прохальній частині заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис № 21443 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 887719231 від 08.02.2019 року в розмірі 6 928,04 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 67544267 згідно постанови приватного виконавця Макаренко А.С. про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2021 року, в якій зазначено розмір заборгованості 6 928,04 грн.
Матеріалами справи підтверджується послідовне відступлення права вимоги за кредитним договором № 887719231 від 08.02.2019 року.
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. На виконання вказаного договору сторони підписали Реєстр прав вимоги № 38 від 06.08.2019, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до боржника.
05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. На виконання договору сторони підписали Реєстр прав вимоги № 4 від 09.04.2021, за яким до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до боржника.
16.10.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та заявником ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено Договір факторингу № 161025-01-ОФ. Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 16.10.2025 за вказаним договором до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» перейшло право вимоги до боржника на загальну суму 5 728,04 грн, яка складається з: 1 437,94 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2 273,28 грн - заборгованість по несплачених відсотках; 2 016,82 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України). При цьому, відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, за змістом положень статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 148/809/14-ц (провадження № 61-14577св21), виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковими до виконання. Верховний Суд зазначив, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду. Заміна стягувача у виконавчому провадженні не змінює статусу боржника за невиконаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, а також обсягу його прав і обов'язків у відповідних правовідносинах, оскільки визначені в судовому рішенні межі його зобов'язань залишаються незмінними і обов'язковими.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону лише у відкритому виконавчому провадженні. Частиною п'ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі (або іншому виконавчому документі) до відкриття виконавчого провадження. Верховний Суд наголосив, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Також аналогічна правова позиція щодо правонаступництва викладена у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18). Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника в повному обсязі.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав і обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, у розумінні статті 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку із вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Також, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18 (провадження № 61-13587св20), належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17 (провадження № 61-18551св19), належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Відсутність належних і допустимих доказів переходу прав вимоги по всьому ланцюгу від первісного кредитора є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 5026/886/2012, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Суд також вказав, що підставою для процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23), заміна сторони виконавчого провадження можлива на будь-якій стадії процесу. При цьому суд повинен перевірити існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов'язків, а також зміст та обсяг таких обов'язків. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора, має бути чітко підтверджений належними, допустимими та достовірними доказами. Суд наголосив, що заміна стягувача допускається лише у разі переходу до правонаступника прав первісного стягувача в обсязі, достатньому для набуття статусу сторони саме за конкретним виконавчим документом.
Встановивши, що договором про відступлення прав вимоги № 161025-01-ОФ від 16 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до боржника лише в сумі 5 728,04 грн., в той час як виконавчий напис нотаріуса № 21443 від 19.05.2021 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 67544267 вчинений на суму 6 928,04 грн., суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви та заміни сторони виконавчого провадження, оскільки в даному випадку новий кредитор набув право грошової вимоги до боржника в меншому розмірі ніж визначена заборгованість виконавчим написом нотаріуса.
Окрім цього, на підтвердження зв'язку між кредитним договором та виконавчим документом заявником надано довідку ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» від 20.10.2025 № 25770147779-1 про проведення претензійно-позовної роботи.
Оцінюючи надану довідку, суд зазначає, що вона є внутрішнім документом компанії, складеним самою заінтересованою стороною. Вказана довідка не є первинним юридичним доказом, який би беззаперечно підтверджував, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений саме на підставі заборгованості за конкретним кредитним договором. Таке підтвердження має міститися безпосередньо у тексті виконавчого напису або у документах, що стали підставою для його вчинення.
Суд наголошує, що внутрішня звітність або інформаційні довідки сторін не можуть замінювати собою первинні документи у розумінні процесуального законодавства щодо належності та допустимості доказів.
Доказів вважати, що виконавчий напис № 21443 від 19.05.2021 видано щодо стягнення заборгованості саме за цим кредитним договором № 887719231, суду не представлено. Також, суд звертає увагу, що в цій справі відсутня в матеріалах справи копія виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження через відсутність документів, що підтверджують його правонаступництво, а також у зв'язку із відсутністю належних доказів (копії виконавчого документа) в матеріалах справи.
Керуючись ст. 512 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 18, 76-81, 247, 260, 261, 263, 353, 442 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» про заміну сторони у виконавчому провадженні № 67544267, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни № 21443 від 19.05.2021 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н. В. Недобитюк