14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/1147/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
позивача - Пікульської К. В. (адвоката), Сидорченка В. В. (адвоката),
відповідача - Колесової О. Е. (адвоката), Гільбурд Р. Ю. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 (колегія суддів: Фещенко Ю. В. - головуюча, Мартинюк С. В., Соп'яненко О. Ю.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 (суддя Юзіков С. Г.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"
про стягнення 110 038 949,91 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2024 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб"), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 77 453 425,61 грн і штраф у розмірі 32 585 524,30 грн.
1.2. Позовні вимоги АТ "Укргазвидобування" обґрунтовані порушенням ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в частині повної та своєчасної поставки товару у строки, зазначені в графіку поставки товару до договору.
Оскільки, як стверджував позивач, відповідач порушив зобов'язання за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, то АТ "Укргазвидобування" на підставі пункту 7.9 цього договору нарахувало та пред'явило до стягнення з ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" пеню за загальний період прострочення з 01.06.2022 до 01.03.2023 в розмірі 77 453 425,61 грн і штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за прострочення поставки понад 30 днів в сумі 32 585 524,30 грн.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі № 904/1147/24 частково задоволено позов АТ "Укргазвидобування".
Вирішено стягнути з ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь АТ "Укргазвидобування" пеню та штраф у загальному розмірі 1 839 139,56 грн.
В іншій частині позову АТ "Укргазвидобування" відмовлено.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2025 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі № 904/1147/24 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову АТ "Укргазвидобування".
2.3. Постановою Верховного Суду від 27.05.2025 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2025, а справу № 904/1147/24 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
2.4. Верховний Суд, скасовуючи рішення господарських судів попередніх інстанцій і направляючи цю справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, зазначив, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль і матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести. Водночас, за висновком Верховного Суду, господарські суди попередніх інстанцій помилково залишили поза увагою встановлені фактичні обставини справи, зокрема, стосовно того, що ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у період до серпня 2023 року виконало у відповідній частині свої зобов'язання перед АТ "Укргазвидобування". Тобто, як зазначив Верховний Суд, установлені обставини справи свідчать про виконання відповідачем договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 у спірний період - період дії для ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" форс-мажорних обставин. Тому, за висновком Верховного Суду, суди належним чином не дослідили поданий відповідачем Сертифікат від 11.08.2023 № 1200-23-3552 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, та не з'ясували, чи підтверджує він існування обставин, які об'єктивно унеможливлювали належне виконання відповідачем договірних зобов'язань.
Крім того, за висновком Верховного Суду, господарські суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували обставини, які змінилися у спірний період часу та, відповідно, надали можливість відповідачу виконувати свої договірні зобов'язання з постачання товару в період до липня 2023 року, визначений судами, як період дії непереборних обставин (форс-мажору). Верховний Суд також констатував, що суди належним чином не дослідили та не перевірили, чи мають форс-мажорні обставини необхідні ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в контексті зумовленої ними неможливості виконання ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язань із поставки товару в установлені договором строки, зважаючи на поставку відповідачем товару до липня 2023 року. Водночас Верховний Суд не взяв до уваги доводи АТ "Укргазвидобування" про те, що суди помилково не врахували умови пунктів 8.2, 11.13 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, які передбачають обов'язок відповідача повідомити позивача (покупця, замовника) про виникнення обставин непереборної сили саме в письмовій, а не в електронній формі.
2.5. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Дніпропетровській області від 11.12.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 у справі № 904/1147/24, відмовлено в задоволенні позову АТ "Укргазвидобування".
2.6. Господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ "Укргазвидобування", зазначили, що положеннями Цивільного кодексу України законодавець не унормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно, як зазначили суди, в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте, за висновками господарських судів, це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з урахуванням принципу свободи договору. Як зазначили суди, очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір, його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору у своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору)); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору. При цьому, як зазначили суди, боржник, який допустив невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, має право доводити, що це відбулося внаслідок дії непереборної сили. Крім того, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов'язань. З урахуванням викладеного суди виснували, що у спірних правовідносинах визначальними є саме умови договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, які регулюють правовідносини сторін у випадку виникнення обставин непереборної сили.
Водночас, як установили господарські суди попередніх інстанцій, у розділі 8 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 сторони узгодили умови щодо обставин непереборної сили. Так, суди зазначили, що за змістом пунктів 8.1, 8.3 цього договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо); доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. Господарські суди попередніх інстанцій, проаналізувавши зміст розділу 8 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, зазначили, що в цьому розділі сторони договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 узгодили такі ознаки обставин непереборної сили, як надзвичайність, непередбачуваність і невідворотність.
При цьому суди виснували, що в договорі поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 сторони не передбачили такої вимоги до обставин непереборної сили як абсолютність, оскільки в пункті 8.1 цього договору сторони визнали, що під час існування таких обставин може відбутися неналежне виконання зобов'язань за договором. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 було укладено 31.01.2022, тобто за 3 тижні до початку повномасштабного вторгнення на територію України (24.02.2022). Це, за висновками господарських судів, свідчить про те, що для постачальника (відповідача) такі обставини є надзвичайними, настання яких не очікувалося при звичайному перебігу справ, настання яких добросовісний і розумний учасник правовідносин (відповідач) не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Крім того, суди зазначили, що обставини щодо повномасштабного вторгнення на територію України є невідворотними, настанню яких відповідач не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосування розумних заходів із запобігання таким наслідкам.
Господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог АТ "Укргазвидобування", врахували, що 03.03.2022 Запорізьку атомну електростанцію (м. Енергодар), відстань від якої до м. Нікополя складає 4- 6 км, було окуповано військовими силами російської федерації, та із цього часу м. Нікополь піддається систематичним обстрілам з різного виду озброєння. Суди також узяли до уваги обставини щодо перебування території та будівель відповідача під систематичними артилерійськими обстрілами та заподіяння цими обстрілами пошкоджень і руйнувань, оскільки, як установили суди, потужності відповідача перебувають у зоні досяжності та здійснення ворожих обстрілів ствольною артилерією (крім відключень електроенергії, ракетної небезпеки / загрози, атак безпілотних літальних апаратів). У зв'язку з наведеним, як зазначили господарські суди, в цьому випадку наявний високий рівень небезпеки для життя та здоров'я працівників відповідача, що, очевидно, вплинуло на можливості ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" виготовляти продукцію в довоєнних обсягах і строках. Господарські суди попередніх інстанцій також узяли до уваги Сертифікат від 11.08.2023 № 1200-23-3552 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної дії) у спірний період. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, взяв до уваги висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження. Зокрема, відповідно до цього висновку документально та розрахунково підтверджується час - 355 днів 5 годин 45 хвилин робочих днів у період із 24.02.2022 до 10.07.2023, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено через об'єктивні фактори впливу, серед яких: повітряні тривоги, обстріли на виробничих потужностях підприємства.
Крім того, у висновку експертів зазначено, що час - 349 днів 23 години 13 хвилин, у який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 (період із 24.02.2022 до 10.07.2023), з них: у період із 24.02.2022 до 29.08.2022 включно - 110 днів 8 годин 1 хвилина робочих днів, у період із 30.08.2022 до 10.07.2023 включно - 239 дні 15 годин 12 хвилин робочих днів, документально і розрахунково підтверджується. За таких обставин, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у цьому випадку довело, що неможливість належного виконання зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 спричинено саме обставинами непереборної сили. Крім того, суди зазначили, що у спірних правовідносинах наявний причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22.
Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що згідно з витягом із ресурсу: https://alarmmap.online/region/nikopolskyy-rayon/nikopolska-terytorialna-hromada/ про статистику повітряних тривог у Нікопольській територіальній громаді за період із 24.02.2022 до 31.12.2022 тривалість дії повітряних тривог складає 3 місяці 19 днів 2 години 36 хвилин (протягом 2022 року), тобто час впливу склав 34,86 %. За таких обставин суди зазначили, що доступний час для проведення господарсько-виробничої діяльності зменшився у цей період часу сумарно більше ніж на 34,86 %, оскільки після сигналу тривоги працівники підприємства мали вжити заходів для зупинення виробництва, а після скасування сигналу тривоги заново запустити виробництво.
Стосовно штрафних санкцій, нарахованих за непоставку товару на суму в розмірі 72 407 069,27 грн, то господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до умов договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 частина труб і з'єднань мала бути виготовлена та поставлена австрійським виробником "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG". Водночас зазначений виробник листом від 20.06.2022 повідомив про неможливість поставки замовленого товару. Крім того, як установили суди, необхідна продукція австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" відсутня у вільному продажу, що, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, свідчить про відсутність можливості її придбання відповідачем на світових ринках товарів. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що відповідач звертався до позивача з пропозиціями альтернативного виконання цієї частини договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 шляхом постачання аналогічних товарів виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб". Суди зазначили, що листи від 22.06.2022, 12.07.2022, 02.09.2022, 20.03.2023, копії яких додані до матеріалів справи, містять інформацію про неможливість постачання імпортних товарів та пропозицію укласти додаткову угоду до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 про внесення змін у частині поставки продукції виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб". За таких обставин господарські суди взяли до уваги активні дії відповідача щодо пошуку можливості придбати товар в іншого постачальника, проведення аналізу та пошуку можливості технічної заміни товару на аналогічний (виробництва відповідача), пропозиції відповідача внести зміни до укладеного договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в цій частині, дії ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" із виготовлення та відвантаження аналогічної продукції власного виробництва на адресу позивача, оплату позивачу за послуги відповідального зберігання у період із червня 2022 року до лютого 2024 року.
При цьому, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, відповідач належними та допустимими доказами довів, що він уживав усіх можливих та залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. За таких обставин суди, врахувавши принципи справедливості, добросовісності та розумності, зазначили, що відповідач не мав можливості виготовляти та поставляти товар у ті обсяги та строки, в які виробляв і на які розраховував до 24.02.2022, і така неможливість була спричинена саме військовою агресією російської федерації проти України, а не внаслідок власного прорахунку в підприємницькій діяльності ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб". Оскільки відповідач довів, що він вчиняв усі можливі та необхідні дії з метою забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 перед позивачем, то суди виснували про наявність підстав для звільнення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за непоставку товару на суму в розмірі 72 407 069,27 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішенням Господарського суду Дніпропетровській області від 11.12.2025 у справі № 904/1147/24, до Верховного Суду звернулося АТ "Укргазвидобування" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ "Укргазвидобування" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. АТ "Укргазвидобування", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. На думку АТ "Укргазвидобування", господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 2, 7, 11, 13, 76, 77, 79, 86, 101, 113, 118, частини 1 статті 119, частини 4 статті 165, частини 1 статті 178, статей 210, 236, 282, частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували положення статей 263, 614, 617 Цивільного кодексу України, статей 42, 44, 218 Господарського кодексу України, статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23, від 13.02.2024 у справі № 917/272/23, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 30.07.2024 у справі № 910/17079/23, від 20.05.2025 у справі № 904/685/24, від 22.07.2025 у справі № 904/2351/24, від 27.05.2025 у справі № 904/1147/24, від 29.07.2025 у справі № 904/2344/24, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 29.10.2025 у справі № 910/13238/24, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16.
3.4. Скаржник із покликанням на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, стверджує, що непереборна сила саме унеможливлює виконання договору, а не робить його утрудненим або дорожчим. Тобто, як зазначає АТ "Укргазвидобування", ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна дія, яка перешкоджає виконанню зобов'язань. Тому, на думку АТ "Укргазвидобування", непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від вжитих заходів.
3.5. Крім того, АТ "Укргазвидобування" вважає, що суди не дослідили докази у справі та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів. Так, за доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій безпідставно звільнили ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за порушення господарського зобов'язання, передбаченої договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, на підставі недопустимого доказу - листа австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" від 20.06.2022.
На думку АТ "Укргазвидобування", висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження, також є недопустимим доказом у цій справі. Так, за доводами скаржника, у висновку експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складеному за результатами проведення комісійного експертного дослідження, не зазначено, що цей висновок підготовлений для подання до суду. АТ "Укргазвидобування" також стверджує, що висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження, повинен був бути залишений судом без розгляду, оскільки він поданий до суду з пропуском процесуального строку. При цьому АТ "Укргазвидобування" зазначає, що Верховний Суд, направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, не давав вказівок збирати або брати до уваги нові докази.
Скаржник наголошує на тому, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не дослідили можливості переборення відповідачем перешкод та їх наслідків при виконанні зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, відсутність яких у спірний період підтверджується поставкою товару позивачу. Крім того, за доводами АТ "Укргазвидобування", суди не врахували того, що поданий ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" Сертифікат від 11.08.2023 № 1200-23-3552 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, та висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження, не підтверджують наявності обставин непереборної сили щодо виконання відповідачем договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, адже вони визначають період дії форс-мажорних обставин (наявність обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань) у період, в який позивач поставляв товар відповідачу.
3.6. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу АТ "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. При цьому ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" стверджує, що відповідно до умов договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 форс-мажорні обставини звільняють сторін від відповідальності не тільки за невиконання зобов'язань, а й за неналежне виконання зобов'язань. Тому, на думку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", на несвоєчасну поставку відповідачем товару за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 також поширюється дія форс-мажору.
Крім того, за доводами ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", з огляду на принципи справедливості, добросовісності, розумності, покладення на відповідача відповідальності за несвоєчасну поставку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" товару за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 через бойові дії не буде відповідати зазначеним засадам.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 31.01.2022 між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (постачальник) і АТ "Укргазвидобування" (покупець) укладено договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю труби насосно-компресорні, допускні патрубки та перехідники до насосно-компресорних труб в асортименті, зазначеному у специфікації/ях, що додається/ються до договору та є його невід'ємною/ими частиною/ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Найменування / асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації/ях (далі - Специфікація/ії), яка є додатком № 1 до договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід'ємною частиною.
4.2. У пункті 10.1 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 договору, і діє до 27.11.2023.
4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 підписаний позивачем і відповідачем та скріплений печатками обох сторін.
4.4. Пунктом 5.1 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 передбачено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в специфікації/ях і графіку поставки до цього договору.
4.5. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 31.01.2022 позивач і відповідач підписали специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22), в якій, зокрема, визначили найменування, кількість, ціну, вартість товару, місце поставки, а саме:
- строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару (пункт 3 специфікації від 31.01.2022 № 1);
- виробник товару: Україна, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", Австрія, "Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG" (пункт 6 специфікації від 31.01.2022 № 1);
- в пункті 10.1 специфікації від 31.01.2022 № 1 зазначені місця поставки товару.
4.6. Умовами графіка поставки товару (додаток № 3 до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22) визначено строк поставки товару:
- 25 % - до 120 календарних днів із дати укладення договору;
- 25 % - до 150 календарних днів із дати укладення договору;
- 25 % - до 180 календарних днів із дати укладення договору;
- 25 % - до 210 календарних днів із дати укладення договору. Дострокова поставка дозволяється.
4.7. Господарські суди зазначили, що кінцевим строком поставки товару є:
- 31.05.2022 (25 % - до 120 календарних днів із дати укладення договору);
- 30.06.2022 (25 % - до 150 календарних днів із дати укладення договору);
- 30.07.2022 (25 % - до 180 календарних днів із дати укладення договору);
- 29.08.2022 (25 % - до 210 календарних днів з дати укладення договору).
4.8. Відповідно до пунктів 5.2, 6.3.1 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 4 до договору, що є його невід'ємною частиною (для постачальників, які не є резидентами України) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат датою підписання акта приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем). Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
4.9. Як установили господарські суди, відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання з поставки товару власного виробництва за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 на суму в розмірі 408 997 915,25 грн, про що свідчать видаткові накладні, перелік яких наведено в судових рішеннях.
4.10. Крім того, товар, передбачений позиціями 3, 3.1- 3.5, 5, 5.1- 5.5, 6, 7 таблиці специфікації від 31.01.2022 № 1 (додаток № 1 до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22) австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG", Австрія, на суму в розмірі 72 407 069,27 грн відповідач не поставив.
4.11. Таким чином, суди встановили, що товар на загальну суму в розмірі 408 997 915,25 грн відповідач поставив із порушенням строку поставки; решту товару на суму в розмірі 72 407 069,27 грн відповідач не поставив.
4.12. У пункті 11.1 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 сторони передбачили, що зміни та доповнення до договору можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору.
4.13. За умовами пункту 11.14 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в разі, якщо договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, вказані в розділі XIV цього договору.
4.14. 01.03.2022 о 12 год 52 хв із електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_7 на електронні адреси: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6); ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_4; ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5) було направлено повідомлення з темою відправлення: "повідомлення про настання форс-мажорних обставин". До цього повідомлення у вигляді вкладень додано в PDF форматі повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ "Укргазвидобування", викладене в паперовому вигляді на бланку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", підписане генеральним директором ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" із відбитком печатки цього підприємства. Другий документ - викладений у PDF форматі лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024-02.0-7.1 щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин.
4.15. Відповідно до даних поштового сервера відправлення електронних повідомлень відбулося успішно та отримання цих повідомлень підтверджено серверами всіх шести отримувачів цих повідомлень.
4.16. Крім того, як установили суди, австрійський виробник "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" листом від 20.06.2022 повідомив відповідача: "Стосовно Вашої потреби у трубах 89 та 48 мм у 2022 році. Війна в Україні вже серйозно впливає на економічні відносини австрійських компаній зі Східною Європою. Через триваючі військові дії, санкції уряду, значне збільшення витрат на сировину та матеріально-технічні ускладнення, послуги, узгоджені за договором, більше не можуть надаватися. Обмовки про форс-мажорні обставини зазвичай дозволяють стороні, на яку впливають обставини поза її контролем, призупинити виконання своїх зобов'язань. Форс-мажор вимагає надзвичайної події, яка впливає на бізнес ззовні, не відбувається з певною періодичністю та регулярністю, не очікується і не може бути попереджена чи усунена навіть за максимально розумного ступеня обережності. З цієї причини наша компанія змушена повідомити Вас, що замовлені вами об'єми труб та асортимент з'єднань Pup Joints не можуть бути виготовлені".
4.17. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" направило на адресу АТ "Укргазвидобування" листи від 22.06.2022, 12.07.2022, 02.09.2022, 20.03.2023 з інформацією про неможливість постачання імпортних запчастин і пропозицією укласти відповідну додаткову угоду до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 про внесення змін у частині поставки продукції виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
4.18. АТ "Укргазвидобування" в листах від 24.06.2022, від 15.07.2022 просило ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" надати технічну документацію, яка би підтвердила технічну відповідність технічних якостей з'єднань, які були запропоновані ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" .
4.19. 02.08.2022 АТ "Укргазвидобування" направило на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" лист щодо надання графіку виробництва та відвантаження товару.
4.20. АТ "Укргазвидобування" в листі від 30.08.2022 просило ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" надати знижку на продукцію виробництва для погодження питання про внесення змін до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22.
4.21. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" листом від 02.09.2022 № 02-09-01 повідомило АТ "Укргазвидобування" про неможливість надання знижки, покликаючись на значне подорожчання енергоносіїв (газ - на 35 %, електроенергія - на 82 %). Крім того, відповідач зазначав, що продукція виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" була запропонована до постачання з повним циклом супроводу "польовий сервіс", тобто повністю включені послуги з нагляду за встановленням і використанням продукції.
4.22. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що після продовження військового стану на наступні 30 днів, 17.03.2022 о 14 год 45 хв із електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_7 на електронні адреси: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6), ОСОБА_6, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_9, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) було направлено повідомлення з найменуванням "продовження форс-мажорних обставин" і вкладенням повідомлення про продовження форс-мажорних обставин від 17.03.2022 № 075/69-22, яким повідомлено про продовження дії форс-мажорних обставин ще на 30 днів.
4.23. Відповідно до даних поштового сервера відправлення електронних повідомлень відбулося успішно та отримання цих повідомлень підтверджено серверами всіх шести отримувачів цих повідомлень.
4.24. 11.08.2023 відповідач отримав Сертифікат від 11.08.2023 № 1200-23-3552 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. Цим Сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної дії), а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану та спричинило загальну військову мобілізацію; розташування ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на території активних бойових дій; військові дії; обстріли з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії, щодо обов'язку (зобов'язання) ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, укладеним із АТ "Укргазвидобування", поставити труби насосно-компресорні, допускні патрубки та перехідники до насосно-компресорних труб в асортименті, зазначеному в специфікації № 1 до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 у строк до 01.06.2022, до 01.07.2022, до 31.07.2022, до 30.08.2022 за договором, укладеним із АТ "Укргазвидобування", відповідно до:
- Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, із змінами і доповненнями;
- Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами та доповненнями;
- наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Україну від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", зі змінами та доповненнями;
- листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1;
- рішення Ради оборони Дніпропетровської області № 2 "Про запровадження комендантської години на території Дніпропетровської області";
- розпоряджень Нікопольської районної військової адміністрації № 14 "Про світломаскування", від 28.03.2022 № 36 "Про внесення змін до рішення" щодо запровадження комендантської години;
- копії договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" і АТ "Укргазвидобування", з додатками № 2, № 4- 9;
- копії специфікації № 1 (додаток № 1) до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22;
- копії графіку поставки товару (додаток № 3) до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22;
- копії повідомлення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 25.02.2022 № 075/65-22 на адресу АТ "Укргазвидобування" про настання форс-мажорних обставин;
- копії наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 24.02.2022 № 445 "Про режим роботи підприємства в умовах воєнного стану" щодо тимчасового призупинення виробничої діяльності та оголошення простою в усіх структурних підрозділах із 24.02.2022;
- копій наказів ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 18.07.2022 № 778, від 09.08.2022 № 927/1, від 17.09.2022 № 963/1, від 27.09.2022 № 1223, від 12.10.2022 № 1337, від 13.10.2022 № 1339, від 08.11.2022 № 1524, від 01.03.2023 № 338, від 10.05.2023 № 781/1 про зупинку виробництва продукції в цехах підприємства у зв'язку з обстрілами та необхідністю визначення їх наслідків;
- копії наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 20.07.2022 № 783 про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час, з інструкціями щодо дій персоналу (додатки № 1, № 2);
- копії наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" 28.11.2022 № 1646 від про оголошення простою внаслідок аварійної зупинки виробництва у зв'язку з аварійним відключенням світла;
- копій документів на придбання трубної продукції: договору від 09.02.2022 № 2022/02-09-НФ, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (далі - ТОВ "Нафтосервіс"); дистриб'юторського договору та контракту від 07.02.2022 № 444, укладеного між ТОВ "Нафтосервіс" та австрійським виробником "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG"; листа австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" від 20.06.2022 про неможливість поставити замовлені труби у зв'язку з форс-мажорними обставинами;
- копій документів на придбання шестивалкової правильної машини: контракту від 01.02.2021 № 20210102, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" і компанією "SMS group S.p.A.", Італія; листа компанії "SMS group S.p.A." на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" щодо неможливості виконання зобов'язань за контрактом від 01.02.2021 № 20210102 у зв'язку із вторгненням російської федерації до України;
- копій документів на виготовлення (виробництво) безперервно литої заготовки: договору підряду від 20.12.2021 № 21/2051, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь") і ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб"; наказу ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" від 24.02.2022 № 70 про тимчасове призупинення виробничої діяльності у всіх структурних підрозділах із 24.02.2022 у зв'язку із введенням воєнного стану; повідомлення ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" від 28.02.2022 № 66 на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про настання форс-мажорних обставин;
- копій витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття Нікопольським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області кримінальних проваджень: від 16.07.2022 № 12022041340000766, від 18.07.2022 № 12022041340000770, від 19.07.2022 № 1202204134000077, від 09.08.2022 № 12022041340000890, від 26.08.2022 № 12022041340000952;
- копій витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області кримінальних проваджень: від 27.09.2022 № 22022040000000248, від 12.10.2022 № 22040000000292, від 13.10.2022 № 22022040000000295, від 08.11.2022 № 22022040000000361, від 29.01.2023 № 22023040000000096, від 01.03.2023 № 22023040000000211, від 10.05.2023 22023040000000375 за фактами обстрілів збройними формуваннями російської федерації та ствольної артилерії по території ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб";
- копій актів комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії № 344- 352, № 1513- 1517, № 1609- 1612, № 1741- 1746, № 1751- 1753 за період із 12.08.2022 до 27.12.2022;
- копій довідок ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про кількість звільнених співробітників у період із 01.03.2022 до 31.12.2022 та увільнених у зв'язку із призовом на військову службу за період із 24.02.2022 до 31.12.2022;
- описової частини до заяви про засвідчення форс-мажорних обставин, поданої ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", щодо укладення та виконання договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22;
- довідки ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 04.08.2023 № 2 щодо стану виконання договірних зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 з реєстром видаткових накладних, які унеможливили його виконання.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24.02.2022; дата закінчення - тривають станом на 11.08.2023.
4.25. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на підтвердження наявності форс-мажорних обставин додатково подало до матеріалів справи: копію наказу від 24.02.2022 № 445 про зупинення виробничої діяльності; повідомлення з електронної пошти від 01.03.2022; копію повідомлення від 25.02.2022 № 075/65-22; довідку про дані поштового сервера; роздруківку повідомлення з електронної пошти від 17.03.2022; копію повідомлення від 17.03.2022 № 075/69-22; копію накладної 0216061017; копії актів комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії від 12.08.2022 № 344, від 12.08.2022 № 345, від 12.08.2022 № 346, від 12.08.2022 № 347, від 12.08.2022 № 348, від 12.08.2022 № 349, від 12.08.2022 № 350, від 12.08.2022 № 351, від 12.08.2022 № 352, від 09.09.2022 № 1513, від 09.09.2022 № 1514, від 09.09.2022 № 1515, від 09.09.2022 № 1516, від 09.09.2022 № 1517, від 20.10.2022 № 1609, від 20.10.2022 № 1610, від 20.10.2022 № 1611, від 20.10.2022 № 1612, від 20.12.2022 № 1741, від 20.12.2022 № 1742, від 20.12.2022 № 1743, від 20.12.2022 № 1744, від 20.12.2022 № 1745, від 20.12.2022 № 1746, від 27.12.2022 № 1751, від 27.12.2022 № 1752, від 27.12.2022 № 1753; висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 31.01.2023 № 1223; копії витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.07.2022 № 12022041340000766, від 18.07.2022 № 12022041340000770, від 19.07.2022 № 12022041340000774, від 09.08.2022 № 12022041340000890, від 26.08.2022 № 12022041340000952, від 17.09.2022 № 12022041340001049, від 27.09.2022 № 22022040000000248, від 12.10.2022 № 22022040000000292, від 13.10.2022 № 22022040000000295, від 08.11.2022 22022040000000361, від 29.01.2023 № 22023040000000096, від 01.03.2023 № 22023040000000211, від 10.05.2023 № 22023040000000375, копії наказів ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 18.04.2022 № 502, від 18.07.2022 № 778, від 09.08.2022 № 927/1, від 17.09.2022 № 963/1, від 27.09.2022 № 1223, від 12.10.2022 № 1337, від 13.10.2022 № 1339, від 08.11.2022 № 1524, від 28.11.2022 №1646, копію повідомлення від 26.08.2022 про застосування графіку обмежень використання електричної енергії, від 20.10.2022 про введення в дію графіків обмеження споживання електричної потужності; від 28.10.2022 про введення в дію графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності; довідку щодо кількості звільненого персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період із лютого до грудня 2022 року; довідку щодо кількості мобілізованого персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період із лютого до грудня 2022 року; копію рішення Ради оборони від 22.02.2022 № 2 про запровадження комендантської години; копію розпорядження Нікопольської військової адміністрації від 02.03.2022 № 14 про світломаскування; науково-правовий висновок фахівців у галузі права на запит ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 12.04.2024, лист від 02.08.2022 № 30.6-022-2730 щодо графіку поставок, статистику повітряних тривог Нікопольської територіальної громади; висновок науково-правової експертизи від 05.06.2024.
4.26. Суди також зазначили, що відповідно до умов пункту 7.9 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань із поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості з урахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості із урахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
4.27. Оскільки відповідач допустив прострочення поставки товару, то позивач на підставі пункту 7.9 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 нарахував відповідачу пеню та штраф, а саме: пеню в розмірі 77 453 425,61 грн за періоди з 01.06.2022 до 17.11.2022, з 01.07.2022 до 30.12.2022, з 31.07.2022 до 30.01.2023, з 30.08.2022 до 01.03.2023; штраф на суму 32 585 524,30 грн в розмірі 7 % від вартості з урахуванням ПДВ непоставленого товару.
4.28. Як установили господарські суди, відповідач 08.09.2023 направив на адресу позивача відповідь на претензію, в якій, покликаючись на приписи частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", пункти 8.1, 8.3 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, зазначив, що претензія не може бути задоволена.
4.29. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що в розділі 8 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 сторони узгодили умови щодо обставин непереборної сили. Так, суди зазначили, що за змістом пунктів 8.1, 8.3 цього договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо); доказом виникнення обставин непереборної сили та строку її дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.
У випадку, якщо постачальник надає документи, які є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, постачальник зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу; в разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом із описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документа, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. У такому випадку договір припиняє свою дію з дати, зазначеної в повідомленні про відмову від договору, але не раніше дати отримання повідомлення (пункт 8.4 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22).
4.30. Господарські суди також зазначили, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169 ) 23.07.2022 Нікопольська міська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). В подальшому цей наказ був скасований наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами відповідно до наказу від 25.01.2024 № 19), яким Нікопольська територіальна громада включена до розділу 3 "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси", з датою завершення бойових дій - "не зазначено". Суди зазначили, що станом на дати ухвалення рішень бойові дії на цій території тривають .
4.31. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, взяв до уваги висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження. Так, відповідно до цього висновку документально та розрахунково підтверджується час - 355 днів 5 годин 45 хвилин робочих днів у період із 24.02.2022 до 10.07.2023, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено через об'єктивні фактори впливу, серед яких: повітряні тривоги, обстріли на виробничих потужностях підприємства. Крім того, у висновку експертів зазначено, що час - 349 днів 23 години 13 хвилин робочих днів, у який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 (період із 24.02.2022 до 10.07.2023), з них: у період із 24.02.2022 до 29.08.2022 включно - 110 днів 8 годин 1 хвилина робочих днів, у період із 30.08.2022 до 10.07.2023 включно - 239 дні 15 годин 12 хвилин робочих днів, документально і розрахунково підтверджується.
4.32. Господарські суди також установили, що згідно з витягом із ресурсу https://alarmmap.online/region/nikopolskyy-rayon/nikopolska-terytorialna-hromada/ статистики повітряних тривог по Нікопольській територіальній громаді за період із 24.02.2022 до 31.12.2022 тривалість дії повітряних тривог складає 3 місяці 19 днів 2 години 36 хвилин (протягом 2022 року), тобто час впливу тривог склав 34,86 %.
4.33. Позивач, вважаючи порушеними свої права внаслідок порушення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в частині повної та своєчасної поставки товару у строки, зазначені в графіку поставки товару до договору, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із цим позовом, у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 77 453 425,61 грн і штраф у розмірі 32 585 524,30 грн.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 у справі № 904/1147/24 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.05.2026 № 32.2-01/457 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/1147/24 у зв'язку перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуюча, Берднік І. С., Чумак Ю. Я.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2026 № 32.2-01/583 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/1147/24 у зв'язку з відпусткою судді Берднік І. С. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів зазначає таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є вимоги АТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 77 453 425,61 грн і штрафу в розмірі 32 585 524,30 грн.
5.5. Позовні вимоги АТ "Укргазвидобування" обґрунтовані порушенням ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в частині повної та своєчасної поставки товару у строки, зазначені в графіку поставки товару до договору. Оскільки, як стверджував позивач, відповідач порушив зобов'язання за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, то АТ "Укргазвидобування" на підставі пункту 7.9 цього договору нарахувало та пред'явило до стягнення з ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" пеню за загальний період прострочення з 01.06.2022 до 01.03.2023 в розмірі 77 453 425,61 грн і штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за прострочення поставки понад 30 днів у сумі 32 585 524,30 грн.
5.6. Верховний Суд зазначає, що за змістом частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.7. Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
5.8. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.9. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
5.10. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
5.11. У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.12. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.13. При цьому приписами статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
5.14. Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.15. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.16. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.17. Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
5.18. За змістом частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.19. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
5.20. Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
5.21. Господарські суди попередніх інстанцій за результатами нового розгляду справи № 904/1147/24 дійшли висновку про відмову в задоволенні позову АТ "Укргазвидобування".
5.22. АТ "Укргазвидобування" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в цій справі. АТ "Укргазвидобування", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.23. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.24. Касаційна скарга АТ "Укргазвидобування" з покликанням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 2, 7, 11, 13, 76, 77, 79, 86, 101, 113, 118, частини 1 статті 119, частини 4 статті 165, частини 1 статті 178, статей 210, 236, 282, частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували положення статей 263, 614, 617 Цивільного кодексу України, статей 42, 44, 218 Господарського кодексу України, статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23, від 13.02.2024 у справі № 917/272/23, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 30.07.2024 у справі № 910/17079/23, від 20.05.2025 у справі № 904/685/24, від 22.07.2025 у справі № 904/2351/24, від 27.05.2025 у справі № 904/1147/24, від 29.07.2025 у справі № 904/2344/24, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 29.10.2025 у справі № 910/13238/24, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16.
5.25. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та в постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права в подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій ухвалено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли в подібних правовідносинах.
5.26. Дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі АТ "Укргазвидобування", колегія суддів установила, що скаржник покликається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду:
- викладених у постанові від 16.05.2024 у справі № 913/308/23, відповідно до яких форс-мажорні обставини можуть звільняти сторону від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, проте лише в тому випадку, якщо в цей період дійсно існували обставини, які унеможливили виконання зобов'язання, тобто які мають характер абсолютних, непереборних, невідворотних;
- викладених у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, згідно з якими ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини, повинна довести, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчена відповідним компетентним органом;
- викладених у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, відповідно до яких непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести;
- викладених у постанові від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, згідно з якими сам по собі факт військової агресії російської федерації проти України, введення в державі воєнного стану не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин за відсутності доказів безпосереднього впливу на реальну можливість виконання стороною договору своїх зобов'язань;
- викладених у постанові від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23, відповідно до яких посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у неї форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності обставин непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору;
- викладених у постановах від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, від 16.05.2024 у справі № 913/308/23, згідно з якими сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-можором і неможливістю виконати конкретне зобов'язання;
- викладених у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, відповідно до яких сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї із сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Відтак Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та в сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21), адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу;
- викладених у постановах від 29.10.2025 у справі № 910/13238/24, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, згідно з якими на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто того, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань);
- викладених у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, відповідно до яких невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосування розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі або є економічно невигідним. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин. Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов'язання за договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання;
- викладених у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, згідно з якими в разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик; особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій;
- викладених у постановах від 19.08.2021 у справі № 910/11889/20, від 14.09.2021 у справі № 910/7256/20, постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі № 6-170цс12, відповідно до яких аналіз положень статті 614 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що, встановлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання;
- викладених у постановах від 14.09.2021 у справі № 910/7256/20, від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19, постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15), згідно з якими для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до статі 617 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за певних умов заподіяння шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками. Крім того, повинен бути наявний елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов'язання;
- викладених у постановах від 31.08.2024 у справі № 910/15264/21, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, відповідно до яких пункт 4 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміну істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань, у тому числі у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили. При цьому Закон "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов'язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, у тому числі шляхом звернення до суду. Тому така зміна має відбуватися за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній із сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку;
- викладених у постанові від 18.11.2025 у справі № 910/14701/24, відповідно до яких продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань унаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена в пункті 4 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі").
5.27. Скаржник із покликанням на наведені висновки Верховного Суду стверджує, що непереборна сила саме унеможливлює виконання договору, а не робить його утрудненим або дорожчим. Тобто, як зазначає АТ "Укргазвидобування", ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна дія, яка перешкоджає виконанню зобов'язань. Тому, на думку АТ "Укргазвидобування", непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від вжитих заходів.
5.28. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам АТ "Укргазвидобування", зазначає, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
5.29. Згідно із частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
5.30. Частиною 4 статті 219 Господарського кодексу України встановлено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
5.31. Відповідно до частин 1, 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
5.32. У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
5.33. Отже, непереборною силою є надзвичайна чи невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що особа, яка порушила зобов'язання, не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.04.2026 у справі № 907/711/24, від 10.03.2026 у справі № 908/1965/24, від 10.02.2026 у справі № 910/4941/24.
5.34. Частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), до яких належать, у тому числі військові дії.
5.35. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд сформував ряд ключових висновків під час вирішення спорів із покликанням на форс-мажорні обставини, в тому числі в умовах військової агресії російської федерації проти України.
5.36. Зокрема, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.04.2026 у справі № 906/633/25, від 16.04.2026 у справі № 907/711/24, від 10.03.2026 у справі № 908/1965/24, ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності.
5.37. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор або ж обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас самі по собі, зокрема, збройна агресія проти України, воєнний стан, не можуть автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише в разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія / фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.12.2025 у справі № 910/507/24, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 30.09.2025 у справі №916/4411/23.
5.38. Під час застосування положень статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" треба враховувати, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але й довести, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку.
5.39. Верховний Суд також зазначає, що лише покликання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
5.40. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням установлених обставин справи та в сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.12.2025 у справі № 910/507/24, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23.
5.41. Водночас колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб за кожним окремим договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів, і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.02.2026 у справі № 910/6947/24, від 18.09.2025 у справі № 910/2003/24, від 11.09.2025 у справі № 922/3826/24, від 26.08.2025 у справі № 910/14817/22.
5.42. З урахуванням наведеного Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що у спірних правовідносинах визначальними є саме умови договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, які регулюють правовідносини сторін у випадку виникнення обставин непереборної сили.
5.43. Водночас, як установили господарські суди попередніх інстанцій, у розділі 8 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 сторони узгодили умови щодо обставин непереборної сили. Так, суди зазначили, що за змістом пунктів 8.1, 8.3 цього договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо); доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.
5.44. Господарські суди попередніх інстанцій, проаналізувавши зміст розділу 8 договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, зазначили, що в цьому розділі сторони договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 узгодили такі ознаки обставин непереборної сили, як надзвичайність, непередбачуваність і невідворотність. При цьому суди виснували, що в договорі поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 сторони не передбачили такої вимоги до обставин непереборної сили як абсолютність, оскільки в пункті 8.1 цього договору сторони визнали, що під час існування таких обставин може відбутися неналежне виконання зобов'язань за договором.
5.45. Колегія суддів з урахуванням доводів скаржника, перевіривши наведені висновки господарських судів попередніх інстанцій, звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.08.2025 у справі № 916/2984/24, від 10.10.2024 у справі № 910/332/24, від 21.05.2024 у справі № 910/10934/23, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21, від 17.06.2021 у справі № 910/9286/20, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, відповідно до яких за наявності форс-мажорних обставин виникають підстави для застосування положень статті 617 Цивільного кодексу України та відповідних умов договору для звільнення сторони від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов'язань за наслідками надання відповідних доказів.
5.46. Отже, боржник, який допустив невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, має право доводити, що це відбулося внаслідок дії непереборної сили. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22.
5.47. Господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ "Укргазвидобування", встановили, що договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 було укладено 31.01.2022, тобто за 3 тижні до початку повномасштабного вторгнення на територію України (24.02.2022).
Це, за висновками господарських судів, свідчить про те, що для постачальника (відповідача) такі обставини є надзвичайними, настання яких не очікувалося при звичайному перебігу справ, настання яких добросовісний і розумний учасник правовідносин (відповідач) не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
5.48. Крім того, суди зазначили, що обставини щодо повномасштабного вторгнення на територію України є невідворотними, настанню яких відповідач не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосування розумних заходів із запобігання таким наслідкам.
5.49. При цьому господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог АТ "Укргазвидобування", врахували, що 03.03.2022 Запорізьку атомну електростанцію (м. Енергодар), відстань від якої до м. Нікополя складає 4- 6 км, було окуповано військовими силами російської федерації, та із цього часу м. Нікополь піддається систематичним обстрілам з різного виду озброєння.
5.50. Суди також узяли до уваги обставини щодо перебування території та будівель відповідача під систематичними артилерійськими обстрілами та заподіяння цими обстрілами пошкоджень і руйнувань, оскільки, як установили суди, потужності відповідача перебувають у зоні досяжності та здійснення ворожих обстрілів ствольною артилерією (крім відключень електроенергії, ракетної небезпеки / загрози, атак безпілотних літальних апаратів). У зв'язку з наведеним, як зазначили господарські суди, в цьому випадку наявний високий рівень небезпеки для життя та здоров'я працівників відповідача, що очевидно вплинуло на можливості ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" виготовляти продукцію в довоєнних обсягах та строках.
5.51. Господарські суди попередніх інстанцій також узяли до уваги Сертифікат від 11.08.2023 № 1200-23-3552 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної дії) у спірний період щодо обов'язку (зобов'язання) ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, укладеним із АТ "Укргазвидобування", поставити труби насосно-компресорні, допускні патрубки та перехідники до насосно-компресорних труб в асортименті, зазначеному в специфікації № 1 до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 у строк до 01.06.2022, до 01.07.2022, до 31.07.2022, до 30.08.2022, а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану та спричинило загальну військову мобілізацію; розташування ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на території активних бойових дій; військові дії; обстріли з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24.02.2022; дата закінчення - тривають станом на 11.08.2023.
5.52. Крім того, як установили суди, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на підтвердження наявності форс-мажорних обставин додатково подало: копію наказу від 24.02.2022 № 445 про зупинення виробничої діяльності; повідомлення з електронної пошти від 01.03.2022; копію повідомлення від 25.02.2022 № 075/65-22; довідку про дані поштового сервера; роздруківку повідомлення з електронної пошти від 17.03.2022; копію повідомлення від 17.03.2022 № 075/69-22; копію накладної 0216061017; копії актів комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії від 12.08.2022 № 344, від 12.08.2022 № 345, від 12.08.2022 № 346, від 12.08.2022 № 347, від 12.08.2022 № 348, від 12.08.2022 № 349, від 12.08.2022 № 350, від 12.08.2022 № 351, від 12.08.2022 № 352, від 09.09.2022 № 1513, від 09.09.2022 № 1514, від 09.09.2022 № 1515, від 09.09.2022 № 1516, від 09.09.2022 № 1517, від 20.10.2022 № 1609, від 20.10.2022 № 1610, від 20.10.2022 № 1611, від 20.10.2022 № 1612, від 20.12.2022 № 1741, від 20.12.2022 № 1742, від 20.12.2022 № 1743, від 20.12.2022 № 1744, від 20.12.2022 № 1745, від 20.12.2022 № 1746, від 27.12.2022 № 1751, від 27.12.2022 № 1752, від 27.12.2022 № 1753; висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 31.01.2023 № 1223; копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.07.2022 № 12022041340000766, від 18.07.2022 № 12022041340000770, від 19.07.2022 № 12022041340000774, від 09.08.2022 № 12022041340000890, від 26.08.2022 № 12022041340000952, від 17.09.2022 № 12022041340001049, від 27.09.2022 № 22022040000000248, від 12.10.2022 № 22022040000000292, від 13.10.2022 № 22022040000000295, від 08.11.2022 22022040000000361, від 29.01.2023 № 22023040000000096, від 01.03.2023 № 22023040000000211, від 10.05.2023 № 22023040000000375, копії наказів ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 18.04.2022 № 502, від 18.07.2022 № 778, від 09.08.2022 № 927/1, від 17.09.2022 № 963/1, від 27.09.2022 № 1223, від 12.10.2022 № 1337, від 13.10.2022 № 1339, від 08.11.2022 № 1524, від 28.11.2022 №1646, копію повідомлення від 26.08.2022 про застосування графіка обмежень використання електричної енергії, від 20.10.2022 про введення в дію графіків обмеження споживання електричної потужності; від 28.10.2022 про введення в дію графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності; довідку щодо кількості звільненого персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період із лютого до грудня 2022 року; довідку щодо кількості мобілізованого персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період із лютого до грудня 2022 року; копію рішення Ради оборони від 22.02.2022 № 2 про запровадження комендантської години; копію розпорядження Нікопольської військової адміністрації від 02.03.2022 № 14 про світломаскування; науково-правовий висновок фахівців у галузі права на запит ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 12.04.2024, лист від 02.08.2022 № 30.6-022-2730 щодо графіка поставок, статистику повітряних тривог Нікопольської територіальної громади; висновок науково-правової експертизи від 05.06.2024.
5.53. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що згідно з витягом із ресурсу: https://alarmmap.online/region/nikopolskyy-rayon/nikopolska-terytorialna-hromada/ про статистику повітряних тривог у Нікопольській територіальній громаді за період із 24.02.2022 до 31.12.2022, тривалість дії повітряних тривог складає 3 місяці 19 днів 2 години 36 хвилин (протягом 2022 року), тобто час впливу склав 34,86 %. За таких обставин суди зазначили, що доступний час для проведення господарсько-виробничої діяльності зменшився у цей період часу сумарно більше ніж на 34,86 %, оскільки після сигналу тривоги працівники підприємства мали вжити заходів для зупинення виробництва, а після скасування сигналу тривоги заново запустити виробництво.
5.54. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, взяв до уваги висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження. Так, відповідно до цього висновку документально та розрахунково підтверджується час - 355 днів 5 годин 45 хвилин робочих днів у період із 24.02.2022 до 10.07.2023, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено через об'єктивні фактори впливу, серед яких: повітряні тривоги, обстріли на виробничих потужностях підприємства. Крім того, у висновку експертів зазначено, що час - 349 днів 23 години 13 хвилин робочих днів, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 (період із 24.02.2022 до 10.07.2023), з них: у період із 24.02.2022 до 29.08.2022 включно - 110 днів 8 годин 1 хвилина робочих днів, у період із 30.08.2022 до 10.07.2023 включно - 239 дні 15 годин 12 хвилин робочих днів, документально і розрахунково підтверджується.
5.55. При цьому суди також установили, що у спірних правовідносинах наявний причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22.
5.56. За таких обставин із урахуванням витягу з ресурсу: https://alarmmap.online/region/nikopolskyy-rayon/nikopolska-terytorialna-hromada/ про статистику повітряних тривог у Нікопольській територіальній громаді за період із 24.02.2022 до 31.12.2022 та висновку експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складеного за результатами проведення комісійного експертного дослідження, господарські суди попередніх інстанцій установили у спірних правовідносинах конкретний строк дії обставин непереборної сили, що не виключало можливості часткового виконання ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22.
5.57. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що доводи, викладені в касаційній скарзі АТ "Укргазвидобування", не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій. Верховний Суд також зазначає, що суди правильно взяли до уваги саме умови договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, які регулюють правовідносини сторін у випадку виникнення обставин непереборної сили та відповідно до яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
5.58. З урахуванням таких установлених обставин Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про доведення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у цьому випадку неможливості належного виконання зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 саме внаслідок обставин непереборної сили.
5.59. Стосовно штрафних санкцій, нарахованих за непоставку товару за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, то, як установили господарські суди, умовами цього договору передбачено, що частина труб і з'єднань мала бути виготовлена та поставлена австрійським виробником "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG".
5.60. За висновками господарських судів попередніх інстанцій, оскільки відповідач довів те, що він вчиняв усі можливі та необхідні дії з метою забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 перед позивачем, то це свідчить про наявність підстав для звільнення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за непоставку товару на суму в розмірі 72 407 069,27 грн.
5.61. Колегія суддів з урахуванням доводів скаржника, перевіривши наведені висновки господарських судів попередніх інстанцій, зазначає, що згідно із частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
5.62. Отже, за загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 910/16989/23, від 30.07.2024 у справі № 910/17079/23, від 07.11.2023 у справі № 920/293/23.
5.63. При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.06.2022 у справі № 477/874/19, за змістом частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання, зокрема, для запобігання шкоди.
5.64. Таким чином, виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди ("поведінкова концепція вини"). Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.03.2026 у справі № 910/13325/21, від 19.03.2026 у справі № 916/3821/21, від 23.01.2025 у справі № 910/11202/22.
5.65. Отже, з огляду на нормативну конструкцію статті 614 Цивільного кодексу України наявність вини особи презюмується, однак може бути спростована.
5.66. При цьому саме відповідач має доводити суду відсутність вини, тобто вжиття ним усіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання заподіянню шкоди позивачу, свою добросовісну та розумну поведінку. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № 916/3821/21, від 23.01.2025 у справі № 910/11202/22.
5.67. Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
5.68. Як зазначалося, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
5.69. Водночас господарські суди, проаналізувавши умови договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, установили, що сторони договору не виокремили в ньому застережень, згідно з якими відповідальність у вигляді сплати неустойки могла би наставати, в тому числі за відсутності вини відповідача (постачальника).
5.70. Крім того, як установили суди, австрійський виробник "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" у листі від 20.06.2022 повідомив таке: "Стосовно Вашої потреби в трубах 89 та 48 мм у 2022 році. Війна в Україні вже серйозно впливає на економічні відносини австрійських компаній зі Східною Європою. Через триваючі військові дії, санкції уряду, значне збільшення витрат на сировину та матеріально-технічні ускладнення, послуги, узгоджені за договором, більше не можуть надаватися.
Обмовки про форс-мажорні обставини зазвичай дозволяють стороні, на яку впливають обставини поза її контролем, призупинити виконання своїх зобов'язань. Форс-мажор вимагає надзвичайної події, яка впливає на бізнес ззовні, не відбувається з певною періодичністю та регулярністю, не очікується і не може бути попереджена чи усунена навіть за максимально розумного ступеня обережності. З цієї причини наша компанія змушена повідомити Вас, що замовлені вами об'єми труб та асортимент з'єднань Pup Joints не можуть бути виготовлені".
5.71. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що необхідна продукція австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" відсутня у вільному продажу, що, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, свідчить про відсутність можливості її придбання відповідачем на світових ринках товарів.
5.72. Суди також установили, що відповідач звертався до позивача з пропозиціями альтернативного виконання цієї частини договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 шляхом постачання аналогічних товарів виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
5.73. Господарські суди зазначили, що листи від 22.06.2022, 12.07.2022, 02.09.2022, 20.03.2023, копії яких додані до матеріалів справи, містять інформацію про неможливість постачання імпортних товарів і пропозицію укласти додаткову угоду до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 про внесення змін у частині поставки продукції виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
5.74. За таких обставин господарські суди взяли до уваги активні дії відповідача щодо пошуку можливості придбати товар у іншого постачальника, проведення аналізу та пошуку можливості технічної заміни товару на аналогічний (виробництва відповідача), пропозиції відповідача внести зміни до укладеного договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в цій частині, дії ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" із виготовлення та відвантаження аналогічної продукції власного виробництва на адресу позивача, оплату відповідача за послуги відповідального зберігання у період із червня 2022 року до лютого 2024 року.
5.75. При цьому, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, відповідач належними та допустимими доказами довів, що він вживав усіх можливих та залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. За таких обставин суди, врахувавши принципи справедливості, добросовісності та розумності, зазначили, що відповідач не мав можливості виготовляти та поставляти товар у тих обсягах і строках, в яких виробляв і на які розраховував до 24.02.2022, і така неможливість була спричинена саме військовою агресією російської федерації проти України, а не внаслідок власного прорахунку в підприємницькій діяльності ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
5.76. Оскільки відповідач довів, що він вчиняв усі можливі та необхідні дії з метою забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 перед позивачем, то суди виснували про наявність підстав для звільнення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за непоставку товару на суму в розмірі 72 407 069,27 грн.
5.77. Верховний Суд зазначає, що доводи, викладені в касаційній скарзі АТ "Укргазвидобування", не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.
5.78. З урахуванням установлених обставин справи колегія суддів вважає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій, наведені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які покликається скаржник. Крім того, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що господарські суди врахували висновки, на які покликається АТ "Укргазвидобування".
5.79. Тому колегія суддів визнає необґрунтованими доводи АТ "Укргазвидобування" про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 2, 7, 11, 13, 76, 77, 79, 86, 101, 113, 118, частини 1 статті 119, частини 4 статті 165, частини 1 статті 178, статей 210, 236, 282, частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували положення статей 263, 614, 617 Цивільного кодексу України, статей 42, 44, 218 Господарського кодексу України, статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23, від 13.02.2024 у справі № 917/272/23, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 30.07.2024 у справі № 910/17079/23, від 20.05.2025 у справі № 904/685/24, від 22.07.2025 у справі № 904/2351/24, від 27.05.2025 у справі № 904/1147/24, від 29.07.2025 у справі № 904/2344/24, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 29.10.2025 у справі № 910/13238/24, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16.
5.80. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.81. За доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій безпідставно звільнили ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за порушення господарського зобов'язання, передбаченої договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, на підставі недопустимого доказу - листа австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" від 20.06.2022.
Крім того, на думку АТ "Укргазвидобування", висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження, також є недопустимим доказом у цій справі. Зокрема, за доводами скаржника, у висновку експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складеному за результатами проведення комісійного експертного дослідження, не зазначено, що цей висновок підготовлений для подання до суду. АТ "Укргазвидобування" також стверджує, що висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження, суд повинен був залишити без розгляду, оскільки він поданий із пропуском процесуального строку. При цьому АТ "Укргазвидобування" зазначає, що Верховний Суд, направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, не давав вказівок збирати або брати до уваги нові докази.
5.82. Верховний Суд, перевіривши такі доводи АТ "Укргазвидобування", визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
5.83. Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5.84. Верховний Суд також зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.03.2026 у справі № 916/3079/23, від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 05.09.2023 у справі № 910/11761/21.
5.85. Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, відповідно до принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
5.86. Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.03.2026 у справі № 916/3079/23, від 08.07.2025 у справі № 917/504/23, від 14.03.2023 у справі № 911/1411/19, від 30.08.2022 у справі № 925/778/19, від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
5.87. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
5.88. При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
5.89. Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
5.90. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
5.91. Колегія суддів зазначає, що тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
5.92. Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
5.93. Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
5.94. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
5.95. Верховний Суд також зазначає, що недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 917/504/23, від 17.09.2024 у справі № 927/55/23, від 16.08.2024 у справі № 910/14895/23, від 23.04.2024 у справі № 920/1114/21, від 02.07.2024 у справі № 908/815/22.
5.96. Колегія суддів також зазначає, що належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 917/504/23, від 06.08.2024 у справі № 910/2878/22, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23, від 22.08.2024 у справі № 910/14467/19, від 04.07.2024 у справі № 910/13407/23.
5.97. Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору.
Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, своєю чергою, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика, та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо, і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
5.98. Однак АТ "Укргазвидобування", стверджуючи про те, що господарські суди попередніх інстанцій безпідставно звільнили ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за порушення господарського зобов'язання, передбаченого договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, на підставі недопустимого доказу - листа австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" від 20.06.2022, не зазначає, чому саме цей лист є недопустимим доказом у справі.
5.99. Водночас, як установили господарські суди, сторони договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 не виокремили в цьому договорі застережень, згідно з якими відповідальність у вигляді сплати неустойки могла би наставати, в тому числі за відсутності вини відповідача (постачальника).
5.100. Крім того, як установили суди, необхідна продукція австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" відсутня у вільному продажу, що, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, свідчить про відсутність можливості її придбання відповідачем на світових ринках товарів. Суди також установили, що відповідач звертався до позивача з пропозиціями альтернативного виконання цієї частини договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 шляхом постачання аналогічних товарів виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
Господарські суди зазначили, що листи від 22.06.2022, 12.07.2022, 02.09.2022, 20.03.2023, копії яких додані до матеріалів справи, містять інформацію про неможливість постачання імпортних товарів та пропозицію укласти додаткову угоду до договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 про внесення змін у частині поставки продукції виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
5.101. За таких обставин господарські суди взяли до уваги активні дії відповідача щодо пошуку можливості придбати товар у іншого постачальника, проведення аналізу та пошуку можливості технічної заміни товару на аналогічний (виробництва відповідача), пропозиції відповідача внести зміни до укладеного договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в цій частині, дії ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" із виготовлення та відвантаження аналогічної продукції власного виробництва на адресу позивача, оплату позивачу за послуги відповідального зберігання у період із червня 2022 року до лютого 2024 року.
Оскільки відповідач довів те, що він вчиняв усі можливі та необхідні дії з метою забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 перед позивачем, то суди виснували про наявність підстав для звільнення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за непоставку товару на суму в розмірі 72 407 069,27 грн.
5.102. При цьому лист австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" від 20.06.2022 не є єдиним доказом, на підставі якого суди виснували про наявність підстав для звільнення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за непоставку товару.
З урахуванням викладеного колегія суддів визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що суди встановили обставини справи на підставі недопустимого доказу - листа австрійського виробника "Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG" від 20.06.2022.
5.103. Верховний Суд також не може взяти до уваги доводи АТ "Укргазвидобування" про недопустимість висновку експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складеного за результатами проведення комісійного експертного дослідження, через незазначення в ньому про підготовку цього висновку для подання до суду, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.01.2024 у справі № 904/244/23, відсутність у висновку експерта покликання на те, що висновок, виготовлений на замовлення сторони, був підготовлений для подання до суду, є надмірним формалізмом.
5.104. Колегія суддів, розглянувши доводи АТ "Укргазвидобування" про те, що висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження, повинен був бути залишений судом без розгляду, оскільки він поданий із пропуском процесуального строку, зазначає таке.
5.105. Відповідно до матеріалів цієї справи ухвалою господарського суду першої інстанції від 16.06.2025, зокрема, вирішено: прийняти справу до провадження; призначити підготовче засідання; сторонам запропоновано до 11.07.2025 надати пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 27.05.2025, а також докази на їх обґрунтування, копію пояснень завчасно направити / вручити сторонам у справі, докази направлення / вручення надати суду.
5.106. 11.07.2025 в системі "Електронний суд" сформовано пояснення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", які надіслані до господарського суду першої інстанції. В цих поясненнях ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", зокрема, просило продовжити встановлений в ухвалі від 16.06.2025 строк для надання пояснень і доказів у справі.
5.107. Надалі ухвалою господарського суду першої інстанції від 15.07.2025, зокрема, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та призначено підготовче засідання на 02.09.2025.
5.108. 01.09.2025 в системі "Електронний суд" сформоване клопотання ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", яке надіслано до господарського суду першої інстанції. В цьому клопотанні ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", зокрема, просило долучити до матеріалів справи висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження.
5.109. Пізніше ухвалою господарського суду першої інстанції від 02.09.2025, зокрема, відкладено підготовче засідання на 18.09.2025 та запропоновано АТ "Укргазвидобування" надати пояснення стосовно поданого ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" висновку експерта від 14.08.2025 № 352/1/25, складеного за результатами проведення комісійного експертного дослідження.
5.110. 11.09.2025 в системі "Електронний суд" сформовані додаткові пояснення та клопотання АТ "Укргазвидобування" про залишення без розгляду висновку експерта від 14.08.2025 № 352/1/25, складеного за результатами проведення комісійного експертного дослідження. В цих додаткових поясненнях і клопотанні АТ "Укргазвидобування" просило розглядати цю справу за наявними матеріалами справи без урахування зазначеного висновку. Крім того, АТ "Укргазвидобування" просило залишити без розгляду висновок експерта від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження.
5.111. Ухвалою господарського суду першої інстанції від 18.09.2025 вирішено закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті. При цьому як у протоколі судового засідання від 18.09.2025, так і в змісті ухвали немає висновків суду про задоволення клопотання АТ "Укргазвидобування" щодо залишення без розгляду висновку експерта від 14.08.2025 № 352/1/25, складеного за результатами проведення комісійного експертного дослідження.
Крім того, відповідно до ухвали місцевого господарського суду від 18.09.2025 в судовому засіданні господарського суду першої інстанції, яке відбулося 18.09.2025, представники сторін повідомили суд про те, що подали всі відомі та наявні докази. При цьому представники позивача, відповідача повідомили про те, що не заперечують проти закриття підготовчого провадження. Отже, наведені обставини свідчать про те, що відповідач із дотриманням процесуального законодавства подав до господарського суду першої інстанції пояснення, в яких, зокрема, просив продовжити встановлений в ухвалі від 16.06.2025 строк для надання пояснень і доказів у цій справі.
5.112. Крім того, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19, постановах Верховного Суду від 17.03.2026 у справі № 916/3079/23, від 10.03.2026 у справі № 910/3279/25, від 03.03.2026 у справі № 902/1024/24.
5.113. При цьому, як установив апеляційний господарський суд, Верховний суд, направляючи цю справу на новий розгляд, зазначив про необхідність дослідження та аналізу наявності чи відсутності форс-мажорних обставин за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22 в спірний період.
5.114. Водночас за змістом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.02.2026 у справі № 910/21951/21, від 27.06.2022 у справі № 904/3242/18, докази, подані на виконання вказівок Верховного Суду, є обов'язковими для господарських судів попередніх інстанцій під час нового розгляду справи. При цьому колегія суддів зазначає, що висновок експерта від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження, не є єдиним чи вирішальним доказом у справі, на підставі якого суди дійшли висновку про відмову в позові АТ "Укргазвидобування".
5.115. Крім того, АТ "Укргазвидобування" вважає, що суди не дослідили докази у справі та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів. Скаржник наголошує на тому, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не дослідили можливість переборення відповідачем перешкод та їх наслідків при виконанні зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, відсутність яких у спірний період підтверджується поставкою товару позивачу.
При цьому, за доводами АТ "Укргазвидобування", суди не дослідили та не з'ясували того, що поданий ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" Сертифікат від 11.08.2023 № 1200-23-3552 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, та висновок експертів від 14.08.2025 № 352/1/25, складений за результатами проведення комісійного експертного дослідження, не підтверджують наявності обставин непереборної сили щодо виконання відповідачем договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) від 31.01.2022 № УГВ562/30-22, адже вони визначають період дії форс-мажорних обставин (наявність обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань) у період, у який позивач поставляв товар відповідачу.
5.116. Проте колегія суддів зазначає, що наведені доводи скаржника спрямовані на встановлення нових обставин справи та на переоцінку доказів, оцінених господарськими судами попередніх інстанцій, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.117. Верховний Суд також зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться до заперечення обставин, установлених господарськими судами на підставі дослідження доказів, поданих сторонами. Проте саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
5.118. Крім того, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
5.119. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.120. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
5.121. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
5.122. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів чи обставин справи за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2025 у справі № 924/216/25, від 27.05.2025 у справі № 914/3670/21, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 13.06.2024 у справі № 906/392/23, від 13.06.2024 у справі № 906/211/23, від 14.05.2024 у справі № 916/2779/23.
5.123. При цьому, колегія суддів зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, здійснюючи новий розгляд цієї справи, з урахуванням частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі виконали вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.05.2025 у цій справі.
5.124. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень із цих підстав.
5.125. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами із правильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.
5.126. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.
5.127. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішення Господарського суду у Дніпропетровській області від 11.12.2025 у справі № 904/1147/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак