Рішення від 21.05.2026 по справі 201/12843/24

Справа № 201/12843/24

Провадження № 2/201/357/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Терновою А.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання особистою приватною власністю квартири, стягнення грошової компенсації визнання спільною сумісною власністю,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14 жовтня 2024 року з позовом звернулася ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя, в якому з урахуванням зміни предмету позову просила суд:

1Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та здійснити її поділ по 1/2 частці

2Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

3Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

4Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 наступне майно:

- кухонне приладдя та посуд: миска 14 см Pаrma Bormioli Rocco; лопатка кухонна (промаслена) 30 см, дерево; сковорода млинцева антипригар 24 см Lessner 88357-24 mix; ножиці кухонні з чохлом (нерж.сталь) пластик Anzo; тарілка для супа 22,5 см Parma Bormioli Rocco; тарілка 27 см Parma Bormioli Rocco; тарілка для фруктів d22см; чайник 1200 мл Classic, кіст.фарфор, білий AURATIC загальною вартістю 1 644,42 грн.;

- Вазу скляну «Quarif», сірого кольору, 40 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Вазу скляну «Tulipano», декор кераміка, сірого кольору, 40 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Фруктовницю скляну «Polipo MED» декор кераміка, сірого кольору, 38 см вартістю 2 962,13 грн.;

- кухонне приладдя та посуд: салатник Charm 15 см кіст. порцелянова; каструля RINGEL Essen 18 см; блюдце під соусник 19х13.2х1.8 ВА1731-1 порцеляна Santai ORIGAMI; менажниця 3х секційна квадрат 25.4х25.4х3.3. ВА2504 порцеляна Santai ORIGAMI; заварник DELICATE 1200 мл порцеляна загальною вартістю 1 716,04 грн.;

- Комплект інсталяції Imprese 3i1 (s8120) вартістю 6 998 грн.;

- Унітаз «MODO Rimfree» L33120000 вартістю 8 124 грн.;

- Кришку «MODO» дюропласт мікроліфт L30112000 вартістю 2 262 грн.;

- Плінтус пласт. Easy Dardan М-189 дуб альпійський 20*60*2500 мм, кути зовнішні Easy Dardan М-189 дуб альпійський та внутрішні Easy Dardan М-189 дуб альпійський, завершення Easy Dardan М-189 дуб альпійський, паркетна дошка Ясень 3 полосний вибілений 1092х207х14, загальною вартістю 9 259,74 грн.;

- Полотно дверне ПВХ ТМ ОМіС 700мм Лагуна ПО чорне скло Дуб Latte, короб МДФ Cortex TM OMiC Дуб Latte, лиштва Cortex TM OMiC Дуб Latte, добірна планка Cortex TM OMiC Дуб Latte загальною вартістю 10 461,48 грн.;

- Люстру «Altalusse» INL-6082P-05 крем/золото вартістю 3 935,94 грн.;

- Комод-органайзер 380х270х380 мм 3 висувні лотки вартістю 564 грн.;

- Вбудовану раковину Ulysse/Style вартістю 1 260 грн.;

- Ламінат «Classic» дуб ріалто CL273 1380*191*7мм (уп.2,372 кв.м) 31/АС3 вартістю 2 775,24 грн.;

- Шпалери вінілові на фліз основі «Le Grand» В107 Амадей 2 4502-05 1,03*10,05 та допоміжні матеріали (глейд, клей) загальною вартістю 877,79 грн.;

- Beko посудомийну машину, Tefal праску загальною вартістю 9 407,10 грн.;

- Ванну акрилову гідромасажну «ТРОЯ» 150*150 вартістю 39 284 грн.;

- Побутові речі та посуд: клей Quelyd флізеліновий спеціальний для шпалер; каструля велика стал.емал. з мет.руч. д.20 см 5 л 2178 «Терракот'Еміна; каструля глибока стал.емал. з мет.руч. д.16 см 2 л 2178 «Терракот'Еміна; каструля глибока стал.емал. з мет.руч. д.20 см 3,5 л 2178 «Терракот'Еміна; молоток для м'яса, пластик, Flamberg SK; шпалери вінілові «Статус» категорія 42 загальною вартістю 4 672,94 грн.;

- Шпалери вінілові «Статус», категорія 41; клей профес. Status загальною вартістю 3 170 грн.;

- Шпалери вінілові на фліз. основі San-Marco, клей, світильник світлодіодний LighrMaster загальною вартістю 6 060,67 грн.;

- світильник світлодіодний ALLA-lighting, світильник світлодіодний HOPFEN AQUILA загальною вартістю 8 365,32 грн.;

- Плінтус пласт. VINCS-Модрина сибірська Венеція, заглушки, з'єднання, кути внутрішні та зовнішні загальною вартістю 2 409 грн.;

- Телевізор Samsung UE49NU7500UXUA вартістю 22 516,67 грн.;

- Холодильник Samsung РТ46Л6340S8/UA вартістю 15 426,67 грн.;

- Прально-сушильну машину Samsung WD70M4443JW/UA вартістю 14 699,17 грн.;

- Духову шафу електричну Samsung NV70K2340RS/WT вартістю 8 153,33 грн.;

- Пилосос ручний для дому Samsung VS60K6051KW/EV вартістю 5 361,67 грн.;

- Мікрохвильову піч (НВЧ) вбудовану Samsung FW77SUT/BW вартістю 5 774,17 грн.;

- Гриль-барбекю електричний TEFAL GC712D34 вартістю 5 279,17 грн.;

- Варильну поверхню газову Samsung NA64H3010A вартістю 3 953,33 грн.;

- Триммер Philips QP651/20 вартістю 1 649,17 грн.;

- Світильник світлодіодний ESTARES LED CLN-133, світильник LED ESTARES CLN 133С, світильник світлодіодний LED ESTARES ALMAZ з пультом загальною вартістю 4 872 грн.;

- Підставку для плінтуса, підложку під ламінат «KING FPOOR» загальною вартістю 974,94 грн.;

- Обмежувач для дверей, заглушки, кути внутрішні та зовнішні загальною вартістю 905,36 грн.;

- Плінтус, набір білих вішалок загальною вартістю 656,34 грн.;

- Світильник світлодіодний HOPFEN AQUILA 11W WH (колір білий) вартістю 759,06 грн

5 Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на:

- Вазу скляну «Quarif», сірого кольору, 40 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Вазу скляну «Tulipano», декор кераміка, сірого кольору, 40 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Фруктовницю скляну «Polipo MED» декор кераміка, сірого кольору, 38 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Комплект інсталяції Imprese 3i1 (s8120) вартістю 6 998 грн.;

- Унітаз «MODO Rimfree» L33120000 вартістю 8 124 грн.;

- Кришку «MODO» дюропласт мікроліфт L30112000 вартістю 2 262 грн.;

- Люстру «Altalusse» INL-6082P-05 крем/золото вартістю 3 935,94 грн.;

- Комод-органайзер 380х270х380 мм 3 висувні лотки вартістю 564 грн.;

- Вбудовану раковину Ulysse/Style вартістю 1 260 грн.;

- Ламінат «Classic» дуб ріалто CL273 1380*191*7мм (уп.2,372 кв.м) 31/АС3 вартістю 2 775,24 грн.;

- Beko посудомийну машину, Tefal праску загальною вартістю 9 407,10 грн.;

- Ванну акрилову гідромасажну «ТРОЯ» 150*150 вартістю 39 284 грн.;

- Шпалери вінілові «Статус», категорія 41; клей профес. Status загальною вартістю 3 170 грн.;

- Шпалери вінілові на фліз. основі San-Marco, клей, світильник світлодіодний LighrMaster загальною вартістю 6 060,67 грн.;

- світильник світлодіодний ALLA-lighting, світильник світлодіодний HOPFEN AQUILA загальною вартістю 8 365,32 грн.;

- Телевізор Samsung UE49NU7500UXUA вартістю 22 516,67 грн.;

- Холодильник Samsung РТ46Л6340S8/UA вартістю 15 426,67 грн.;

- Прально-сушильну машину Samsung WD70M4443JW/UA вартістю 14 699,17 грн.;

- Духову шафу електричну Samsung NV70K2340RS/WT вартістю 8 153,33 грн.;

- Пилосос ручний для дому Samsung VS60K6051KW/EV вартістю 5 361,67 грн.;

- Мікрохвильову піч (НВЧ) вбудовану Samsung FW77SUT/BW вартістю 5 774,17 грн.;

- Гриль-барбекю електричний TEFAL GC712D34 вартістю 5 279,17 грн.;

- Варильну поверхню газову Samsung NA64H3010A вартістю 3 953,33 грн.;

- Триммер Philips QP651/20 вартістю 1 649,17 грн.;

- Підставку для плінтуса, підложку під ламінат «KING FPOOR» загальною вартістю 974,94 грн.;

- Обмежувач для дверей, заглушки, кути внутрішні та зовнішні загальною вартістю 905,36 грн.;

- Плінтус, набір білих вішалок загальною вартістю 656,34 грн.;

- Світильник світлодіодний HOPFEN AQUILA 11W WH (колір білий) вартістю 759,06 грн.

- Мийку гранітну вартістю 3 800 грн.

- Змішувач для мийки вартістю 1 500 грн.

- Змішувач для раковини вартістю 900 грн.

- Змішувач для душу вартістю 1 900

- Рушникосушарку вартістю 2 800 грн.

виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 117 007 грн. 56 коп. (сто сімнадцять тисяч сім) гривень 56 коп

6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації 1/2 частки транспортного засобу придбаного під час шлюбу LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору, 2016 року випуску суму в розмірі 1 114 442 грн. 82 коп. (один мільйон сто чотирнадцять тисяч чотириста сорок дві ) гривні 82 коп. 8

7. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_3 .

8. Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_3 виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 346 206 грн. 25 коп. (триста сорок шість тисяч двісті шість) гривень 25 коп.

9. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 .

10. Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 362 094 грн. 62 коп. (триста шістдесят дві тисячі дев'яносто чотири) гривні 62 коп.

11 Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, об'єм двигуна - відсутня інформація, VIN-код НОМЕР_5 .

12. Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, об'єм двигуна - відсутня інформація, VIN-код НОМЕР_5 виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 124 634 грн. 25 коп. (сто двадцять чотири тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 25 коп.

13 Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 .

14. Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 581 224 грн. 87 коп. (п'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті двадцять чотири) гривні 87 коп.

15. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 .

16. Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 виділивши його у власність ОСОБА_4 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного майна, що становить 257 197 грн. 50 коп . (двісті п'ятдесят сім тисяч сто дев'яносто сім) гривень 50 коп.

17. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням їх уточнень позивач посилалася на те, що 15 грудня 2017 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2024 року справа № 201/11863/24 було розірвано.

До реєстрації шлюбу, батьки сторін надали грошові кошти для придбання нерухомого майна, а саме квартири, де сторони мали проживати однією сім'єю.

03 лютого 2017 року між Житлово-будівельним кооперативом «РІВЕР ПАРК 2» та відповідачем був укладений договір № 18/2 про сплату пайових внесків у ЖБК «РІВЕР ПАРК 2». Відповідно до умов вищевказаного договору, а саме п. 1.5. Договору №18/2, зазначено, що сторони домовились, що Об'єкт нерухомості, розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_2 та передається з наступними характеристиками: Об'єкт нерухомості - квартира; під'їзд - 2; поверх - 12; загальна площа, м2 - 59; номер - 81. Відповідно до п. 1.7. Договору № 18/2, загальна площа об'єкту нерухомості, що вказана в п. 1.5. Договору, є проектною та підлягає уточненню за даними технічної інвентаризації Об'єкту нерухомості, проведеної незалежним Замірювачем. Згідно п. 8.2. Договору № 18/2, оформлення права власності здійснюється після здачі Об'єкту будівництва в експлуатацію та виготовлення уповноваженою особою або організацією технічної документації на Об'єкт будівництва та надання Учасником Довідки про асоційоване членство у ЖБК, Довідки про внесення пайового внеску в повному обсязі, Акту прийому-передачі Об'єкту нерухомості, що підтверджують його право на отримання Об'єкт нерухомості, як цілісного майнового об'єкту, та іншими документами необхідні реєстрацію права власності.

17 грудня 2017 року між ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 18/2 про сплату пайових внесків у ЖБК «РІВЕР ПАРК», відповідно до якої зазначено, що за наслідками проведення технічної інвентаризації Об'єкту нерухомості його площа становить 60,10 кв.м., що на 1,10 кв.м. більше у порівнянні із проектною площею, згідно п. 1.5. Договору. Внаслідок такого збільшення, розмір внесків збільшився та підлягав додатковій сплаті. Внаслідок виконання всіх умов, передбачених Договором № 18/2 та Додатковою угодою № 1 до Договору № 18/2,

17 грудня 2017 року позивач та відповідач отримали акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_3 , яка відповідно до технічного паспорту має такі технічні характеристики: кількість кімнат - 1, загальна площа, кв.м. - 60,10, поверх - 12, секція - 2.

Крім того, 17 грудня 2017 року позивачем та відповідачем було отримано довідку про асоційоване членство в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі у ЖБК «РІВЕР ПАРК 2».

Право власності на вказану квартиру було зареєстровано 05 квітня 2018 року за відповідачем, таким чином, квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя позивача та відповідача

Протягом подружнього життя сторони мали складні сімейні відносини, оскільки зі сторони відповідача відбувалось домашнє насильство психологічного, економічного та фізичного характеру, яке виражалось у погрозах її життю, застосуванню фізичної сили, агресії, використання нецензурних слів, образ, тощо.

Після чергового вчинення відповідачем домашнього насильства відносно позивача, відповідач вигнав позивача разом із малолітньою дитиною з їх спільної квартири в якій вони проживали разом та в якій позивач з 10 вересня 2021 була зареєстрована.

З квітня 2024 року позивач разом з її малолітньою донькою проживають окремо та вона не має доступу до квартири, яка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

У зазначеній квартирі залишились майже всі речі, які є як спільною сумісною власністю подружжя, особисті речі позивача та їх малолітньої дитини, які відповідач відмовився повертати позивачу.

Згідно Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості № 201-20241013 0008573951 від 13.10.2024, вартість квартири загальною площею 60,1 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 складає 2 060 358,13 грн

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 - є об'єктом спільної сумісної власності подружжя сторін та позивачу за законом належить 1/2 частка зазначеного нерухомого майна.

Під час подружнього життя у сторін, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серії НОМЕР_8 , актовий запис № 2303.

З метою як найкращих умов для проживання молодої сім'ї та маленької онучки, батько позивача надавав додатково грошові кошти, окрім тих, які були наданні для придбання вищевказаної квартири, для здійснення подальшого поліпшення та, відповідно, ремонтних робіт, оскільки відповідач працевлаштованим ані на період купівлі та подальшого ремонту квартири, ані станом на теперішній час не був, батьком позивача надавались грошові кошти також для придбання необхідних для квартири побутових речей. Крім того, за особисті кошти позивача, яка офіційно працевлаштована та має стабільні фінансові надходження, а також за кошти надані її батьком, у квартиру АДРЕСА_5 були придбані меблі, речі та обладнання побутового призначення, облаштування санвузла та побутова техніка, які вона просить суд визнати спільної сумісною власністю , а саме:

- Вазу скляну «Quarif», сірого кольору, 40 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Вазу скляну «Tulipano», декор кераміка, сірого кольору, 40 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Фруктовницю скляну «Polipo MED» декор кераміка, сірого кольору, 38 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Комплект інсталяції Imprese 3i1 (s8120) вартістю 6 998 грн.;

- Унітаз «MODO Rimfree» L33120000 вартістю 8 124 грн.;

- Кришку «MODO» дюропласт мікроліфт L30112000 вартістю 2 262 грн.;

- Люстру «Altalusse» INL-6082P-05 крем/золото вартістю 3 935,94 грн.;

- Комод-органайзер 380х270х380 мм 3 висувні лотки вартістю 564 грн.;

- Вбудовану раковину Ulysse/Style вартістю 1 260 грн.;

- Ламінат «Classic» дуб ріалто CL273 1380*191*7мм (уп.2,372 кв.м) 31/АС3 вартістю 2 775,24 грн.;

- Beko посудомийну машину, Tefal праску загальною вартістю 9 407,10 грн.;

- Ванну акрилову гідромасажну «ТРОЯ» 150*150 вартістю 39 284 грн.;

- Шпалери вінілові «Статус», категорія 41; клей профес. Status загальною вартістю 3 170 грн.;

- Шпалери вінілові на фліз. основі San-Marco, клей, світильник світлодіодний LighrMaster загальною вартістю 6 060,67 грн.;

- світильник світлодіодний ALLA-lighting, світильник світлодіодний HOPFEN AQUILA загальною вартістю 8 365,32 грн.;

- Телевізор Samsung UE49NU7500UXUA вартістю 22 516,67 грн.;

- Холодильник Samsung РТ46Л6340S8/UA вартістю 15 426,67 грн.;

- Прально-сушильну машину Samsung WD70M4443JW/UA вартістю 14 699,17 грн.;

- Духову шафу електричну Samsung NV70K2340RS/WT вартістю 8 153,33 грн.;

- Пилосос ручний для дому Samsung VS60K6051KW/EV вартістю 5 361,67 грн.;

- Мікрохвильову піч (НВЧ) вбудовану Samsung FW77SUT/BW вартістю 5 774,17 грн.;

- Гриль-барбекю електричний TEFAL GC712D34 вартістю 5 279,17 грн.;

- Варильну поверхню газову Samsung NA64H3010A вартістю 3 953,33 грн.;

- Триммер Philips QP651/20 вартістю 1 649,17 грн.;

- Підставку для плінтуса, підложку під ламінат «KING FPOOR» загальною вартістю 974,94 грн.;

- Обмежувач для дверей, заглушки, кути внутрішні та зовнішні загальною вартістю 905,36 грн.;

- Плінтус, набір білих вішалок загальною вартістю 656,34 грн.;

- Світильник світлодіодний HOPFEN AQUILA 11W WH (колір білий) вартістю 759,06 грн.

- мийка гранітна вартістю 3 800 грн.;

- змішувач для мийки вартістю 1 500 грн.;

- змішувач для раковини вартістю 900 грн.;

- змішувач для душу вартістю 1 900 грн.;

- рушникосушарка вартістю 2 800 грн.

Загальна вартість придбаних меблів, речей та обладнання побутового призначення, облаштування санвузла та побутової техніки в квартирі АДРЕСА_5 складає 234 015 грн. 12 коп.

Не дивлячись на те, що зазначені меблі, речі, техніка, обладнання були фактично придбані за рахунок позивача та її батька, просила визнати дані речі спільною сумісною власності подружжя. В той же час, враховуючи те, що вищевказані речі (майно подружжя) поділити в натурі не можливо без шкоди їх господарському призначенню, вважає можливим присудження такого майна відповідачу з покладенням на нього обов'язку компенсувати позивачу вартість належної їй частки грошима.

Оскільки загальна вартість переліченого майна складає 234 015 грн. 12 коп., вартість 1/2 частки майна належної позивачу складає 117 007,56 коп. (234 015,12/2=117 007,56). Тому просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсація за 1/2 частку перелічених вище речей, що є спільною сумісною власністю подружжя у розмірі 117 007 грн. 56 коп.

Крім того, 29 лютого 2024 року позивачем був придбаний транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору, проте з відповідей на адвокатські запити, позивач дізналась, що 03 вересня 2024 року в ТСЦ МВС № 1242, на підставі акту огляду № 8249/24/001332 від 24 липня 2024 року, договору комісії № 8249/24/1/003879 від 23 липня 2024 року та договору купівлі-продажу укладеному у СГ № 8249/24/003879 від 24.07.2024, належний ОСОБА_6 транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору перереєстровано на ОСОБА_7 , який є батьком ОСОБА_2 . Позивач добровільної згоди на продаж належного їй транспортного засобу не надавала ані в усній, ані в письмовій формі, жоден договір купівлі-продажу належного їй транспортного засобу не укладала, повноважень будь-якій особі на укладення такого договору не надавала.

Позивачем було подано заяву (повідомлення) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 358 КК України та правоохоронними органами внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650001684.

Так, в рамках кримінального провадження № 12024041650001684 було проведено транспортну-товарознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-25/1048-АВ від 09.01.2025 зазначено, що середня ринкова ціна транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору, 2016 року випуску, без урахувань фактичного технічного стану, величини пробігу, умов у яких він експлуатувався (зберігався) станом на момент вчинення злочину, тобто на 23 липня 2024 (день складення договору комісії № 8249/24/1/003879) складає 2 228 885 грн. 65 коп. (два мільйони двісті двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять грн. 65 коп.).

Оскільки вищевказане рухоме майно було придбано в період шлюбу позивача та відповідача, воно належить сторонам, як подружжю, на праві спільної сумісної власності

В той же час, позивач добровільної згоди на продаж належного їй транспортного засобу не надавала, тобто відповідач без її відома та згоди здійснив відчуження вказаного рухомого майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та, відповідно, позивач не отримувала жодної грошової компенсації за належну їй 1/2 частку такого майна. Враховуючи те, що позивач є власником 1/2 частки вищевказаного транспортного засобу, вона має право на відповідну грошову компенсацію відчуженого майна у розмірі 1 114 442 грн. 82 коп. (2 228 885 грн. 65 коп./2)

Так, під час шлюбу сторонами були придбані транспортні засоби, які зареєстровані на ім'я ОСОБА_2 та 1/2 частка яких належить ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності:

1) 10.06.2020 був придбаний транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_3 . Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 692 412 грн. 50 коп..

2) 13.02.2020 був придбаний транспортний засіб марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 . Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 724 189 грн. 25 коп.

3) 13.02.2020 був придбаний транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, об'єм двигуна - відсутня інформація, VIN-код НОМЕР_5 . Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 249 268 грн. 50 коп.

4) 20.06.2019 був придбаний транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 . Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 1 162 449 грн. 75 коп.

Враховуючи те, що позивач є власником 1/2 частки зазначених транспортних засобів, вона має право на відповідну грошову компенсацію майна.

Також, під час шлюбу сторонами 16 березня 2023 року був придбаний транспортний засіб марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_4 та 1/2 частка якого належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 514 395 грн. Таким чином, позивач не заперечує щодо необхідності надання грошової компенсації відповідачу за 1/2 частку вказаного транспортного засобу, який є об'єктом спільної сумісної власності подружжя у розмірі 257 197 грн. 50 коп.

Пославшись на вимоги сімейного та цивільного кодексу наполягавши що все придбане майна є спільною сумісною власністю подружжя позовні вимоги просила задовольнити. (т. 1 а.с. 2-18, т. 2 а.с. 100-133).

08 листопада 2024 року представником ОСОБА_2 подано відзив на первісну позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки Договір №18/2 від 17 березня 2017 року про сплату пайових внесків у ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» було укладено до знайомства з ОСОБА_4 , всі пайові внески було сплачено особисто ним на особистий рахунок ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» до знайомства з ОСОБА_4 .

Кошти на придбання квартири йому надавав його батько. Таким чином вказана квартира є його особистою власністю

Грошові кошти на виконання взятих на себе зобов'язань по Договору № 18/2 від 03 лютого 2017 року внесено ним до реєстрації шлюбу та фактично виконано умови договору з його сторони, а тому саме з цього часу слід рахувати набуття права власності.

Доводи ОСОБА_4 про те що ними обома було отримано акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_3 та довідку про асоціюване членство у кооперативі не відповідають дійсності, оскільки вони отриманні ним одноособово, що підтверджується його підписом на документах. Той факт, що позивач ніби то приймала участь в отриманні документів ніяким чином не підтверджується, тим більше, що про існування спірної квартири та укладення ним Договору № 18/2 від 03 лютого 2017 року він її взагалі до укладення шлюбу не повідомляв.

Стосовно позовних вимог про визнання спільно сумісним майном, а саме речей зазначив, що позивач заявила вимогу про поділ речей, придбаних на облаштування квартири у сумі 234 015,12 грн. у рівних частках як спільної сумісної власності шляхом виділення їх у його власність з компенсацією позивачу їх вартості відповідно до квитанцій про їх придбання. Однак такий спосіб поділу спільно нажитих речей вважає недоцільним та несправедливим, оскільки вартість речей за довгий час значно зменшилась і не відповідає їх фактичній вартості на даний час, тому вимога позивача компенсувати вартість вживаних речей як нових є несправедливою та безпідставною. Більш доцільним та справедливим в даному випадку вважає поділ речей в натурі. З огляду на те, що вказані речі за своєю природою не можуть бути поділені в натурі, а їх сукупна вартість є більш-менш рівнозначною, вважає за можливе просити суд здійснити поділ спільних меблів, речей побутового призначення, обладнання та побутової техніки, які є спільною сумісною власністю подружжя, шляхом їх розподілу у порядку, погодженому сторонами у ході розгляду судової справи (т. 1 а.с. 215-224)

12 листопада 2024 року представником позивача було надано відповідь на відзив в якому зазначила що твердження відповідача про те що повна вартість квартири була сплачена ще до знайомства відповідача з позивачем не відповідає дійсності, оскільки останній платіж було здійснено вже після реєстрації шлюбу між сторонами, а саме 17 грудня 2017 року, а право власності на спірну квартиру зареєстроване 05 квітня 2018 року, отже спірна квартир є спільною сумісною власністю, оскільки право власності на майно виникає з моменту такої реєстрації. Твердження відповідача про те що кошти на квартиру йому дарував батько також не відповідають дійсності, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження даних обставин.

Стосовно пропозиції відповідача про поділ в натурі речей які залишилися в квартирі та за які позивач просить суд стягнути з відповідача частину компенсації зазначила, що здійснити виділення в натурі речей кожна з яких є об'єктом спільної сумісної власності подружжя без втрати їх цільового призначення неможливо. Оскільки наразі позивач не має доступу, ані до квартир, ані до речей вважала цілком обґрунтовану вимогу про стягнення на її користь компенсації. Щодо тверджень відповідача про стягнення з нього лише 30% вартості майна, так як за час користування спірними речами була зменшена їх вартість, відповідачем не надано доказів на підтвердження даних обставин, а тому просили суд вказане твердження не брати до уваги (т. 2 а.с. 22-38)

Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 06 листопада 2024 року з зустрічним позовом звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання особистою приватною власністю, спільно сумісною, припинення права спільно сумісної та стягнення компенсації в якому з урахуванням зміни предмету позову просив суд:

1Визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_6 ).

2Визнати транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 , особистою приватною власністю ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_9 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_6 ).

3Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок грошової компенсації 1/2 частину вартості придбаного під час шлюбу транспортного засобу марки LAND ROVER RANGE ROVER, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4367 см3 грошові кошти у розмірі 1 114 442 грн. 82 коп. (один мільйон сто чотирнадцять тисяч чотириста сорок дві) гривень 82 коп.

4Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок грошової компенсації 1/2 частину вартості придбаного під час шлюбу транспортного засобу марки «MAZDA 3», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 1998 см. куб., VIN-код НОМЕР_10 грошові кошти у розмірі 197 415 грн. 00 коп. (сто дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятнадцять грн. 00 коп.);

5Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «DAFXF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 ;

6Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 виділивши його у власність ОСОБА_4 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного майна, що становить 275 947 грн. 00 коп. (двісті сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 00 коп.

7Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_3 .

8Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_3 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, визнати вказаний транспортний засіб особистою власністю ОСОБА_4 та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного майна, що становить 346 206 грн. 25 коп. (триста сорок шість тисяч двісті шість) гривень 25 коп.

9Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «SCANIA R440» 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 .

10Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, визнати вказаний транспортний засіб особистою власністю ОСОБА_4 та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного майна, що становить 362 094 грн. 62 коп. (триста шістдесят дві тисячі дев'яносто чотири) грн. 62 коп.

11Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, об'єм двигуна - відсутня інформація, VIN-код НОМЕР_5 .

12Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, об'єм двигуна - відсутня інформація, VIN-код НОМЕР_5 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, визнати вказаний транспортний засіб особистою власністю ОСОБА_4 та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного майна, що становить 124 634 грн. 25 коп. (сто двадцять чотири тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 25 коп.

13Стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача за зустрічним позовом судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначив, що за півроку до знайомства з позивачем за первісним позовом ОСОБА_4 - 03 лютого 2017 року він уклав Договір № 18/2 про сплату пайових внесків у «Житлово-будівельний кооператив «РІВЕР ПАРК 2» з ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» за яким ЖБК зобов'язалося організувати будівництво житлового будинку розташованого за будівельною адресою: АДРЕСА_2 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об'єкті будівництва, обумовлене цим Договором, а Учасник зобов'язався сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених цим Договором та додатками до нього та має право отримати Об'єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним Договором для Учасника. Пайовий внесок - грошовий чи інший майновий поворотний внесок, який сплачує особа за будівництво Об'єкту нерухомості. Розмір паю становить 100 % від внеску та сплачується частинами згідно графіку, встановленого Додатком 1 до цього Договору (п.п.1.4 п.1 Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору порядок сплати внесків відбувався за наступними датами:

1. 08.03.2017 у сумі 223 267,80 грн.

2. 10.03.2017 у сумі 87 036,60 грн.

3. 07.04.2017 у сумі 87 036,60 грн.

4. 05.05.2017 у сумі 87 036,60 грн.

5.02.06.2017 у сумі 87 036,60 грн.

6. 30.06.2017 у сумі 87 036,60 грн.

7. 28.07.2017 у сумі 85 775,20 грн.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 Договору вартість будівництва одного квадратного метра загальної приведеної площі Об'єкту нерухомості визначається ЖБК відповідно до проектно-кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією і на день укладення цього Договору складає 12 614,00 за один квадратний метр і може змінюватись у випадках, передбачених цим Договором.

03 лютого 2017 року ОСОБА_2 вніс перший внесок у розмірі 223 267,80 грн. на рахунок ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» у АТ «ОТП БАНК», що підтверджується Платіжним дорученням №123D9E19AO від 03.02.2017 року.

10 березня 2017 року ОСОБА_2 вніс кошти у розмірі 87 036,60 грн. на рахунок ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» у АТ «ОТП БАНК», що підтверджується Заявою на переказ готівки №1233791971 від 10.03.2017 року;

12 квітня 2017 року ОСОБА_2 вніс кошти у розмірі 87 036,60 грн. на рахунок ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» у АТ «ОТП БАНК», що підтверджується Заявою на переказ готівки №1233EA196E від 12.04.2017 року;

10 травня 2017 року ОСОБА_2 вніс кошти у розмірі 87 036,60 грн. на рахунок ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» у АТ «ОТП БАНК», що підтверджується Заявою на переказ готівки №1233С31968 від 10.05.2017 року;

15 червня 2017 року ОСОБА_2 вніс кошти у розмірі 87 036,60 грн. на рахунок ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» у АТ «ОТП БАНК», що підтверджується платіжним дорученням №1234D01974 від 15.06.2017 року;

03 липня 2017 року ОСОБА_2 вніс кошти у розмірі 87 036,60 грн. на рахунок ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» у АТ «ОТП БАНК» за червень 2017р., що підтверджується платіжним дорученням № 285806 від 03.07.2017 року;

16 серпня 2017 року ОСОБА_2 вніс кошти у розмірі 85 775,20 грн. на рахунок ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» у АТ «ОТП БАНК» за липень 2017р., що підтверджується платіжним дорученням №1496354055 від 10.05.2017 року

У вересні 2017 року будинок АДРЕСА_7 був введений в експлуатацію і 12 вересня 2017 року на замовлення ОСОБА_2 був виготовлений Технічний паспорт на спірну квартиру.

У вересні 2017 року ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_4 , між ними виникли стосунки і вони почали зустрічатися.

Приблизно у жовтні 2017 року ОСОБА_2 особисто познайомився з батьком ОСОБА_4 та познайомились їх батьки.

15 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб

17 грудня 2017р. у зв'язку із збільшенням загальної площі квартири на 1,10 кв.м. (до 60,10 кв.м.) за наслідками проведеної інвентаризації між ОСОБА_2 та ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» була укладена додаткова угода № 1 до Договору № 18/2 про сплату пайових внесків відповідно до якої ОСОБА_2 особисто за рахунок власних коштів здійснив доплату у розмірі 13 875,40 грн.

17 грудня 2017 року Голова кооперативу «ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» Кравчук Р.В. підтвердив оплату усіх раніше сплачених ОСОБА_2 внесків за придбання квартири, про що видав останньому Акт прийому-передачі квартири від 17.12.2017 року, згідно якого ЖБК передав, а учасник прийняв квартиру АДРЕСА_5 .

Також ОСОБА_2 особисто отримав Довідку про асоційоване членство в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі у ЖБК «РІВЕР ПАРК 2», серія та номер: 174 від 17.12.2017р.

Твердження позивача за первісним позовом у заяві про зміну предмету позову про те, що Акт приймання-передачі квартири та Довідка про асоційоване членство в кооперативі були отримані спільно позивачем та відповідачем не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 не була стороною Договору про сплату пайових внесків за квартиру, не вносила платежі і не могла отримати ні вищевказаний Акт, ні Довідку.

Таким чином, сплата вищевказаних коштів свідчить про придбання квартири у особисту приватну власність ОСОБА_2 та внесення повної суми розрахунку за придбану нерухомість за рахунок особистих коштів до укладення шлюбу та навіть знайомства з ОСОБА_4 .

На момент укладення Договору №18/2 від 03 лютого 2017 року про сплату пайових внесків та внесення повної вартості спірної квартири він з ОСОБА_4 взагалі не був знайомий, та відповідно не мав з нею будь-яких відносин.

Кошти на придбання квартири в ЖБК «РІВЕР ПАРК» йому частково надавав його батько - ОСОБА_7 .

Твердження ОСОБА_4 про те, що її батьки надавали грошові кошти на придбання спірної квартири ОСОБА_2 , не підтверджуються фактичними обставинами, оскільки ОСОБА_2 познайомився з батьками ОСОБА_4 в жовтні 2017 року, коли вже здійснив повний розрахунок за квартиру власними грошовими коштами.

ОСОБА_2 , познайомився з ОСОБА_4 , лише у другій половині серпня 2017 року, після чого між ними зав'язалися стосунки.

Тобто, на той момент ОСОБА_2 вже сплатив повну вартість належної йому квартири в загальній сумі 744 226,00 грн., як передбачено додатком до Договору «Порядок сплати внесків» та 17 грудня 2017р. здійснив доплату за збільшення загальної площі квартири на 1,10 кв.м. у розмірі 13 875,40 грн., про що ОСОБА_4 він не повідомляв.

Отже спірна квартира є його особистою власністю, тому що фактично придбана за рахунок його особистих коштів ще до знайомства та укладення шлюбу з відповідачем, а тому жодним чином не може бути визнана спільною сумісною власністю подружжя та не підлягає поділу між сторонами, тому він просить суд визнати квартиру його особистою приватною власністю.

Щодо вимоги ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за 1/2 частку придбаних у квартиру речей у розмірі 117 007 грн. 56 коп.

Ремонт належної йому квартири він почав здійснювати восени 2017 року після внесення ним останнього пайового внеску 28 липня 2017р після чого, в січні 2018 року, на момент коли ОСОБА_4 вперше побачила квартиру, вона була майже в житловому стані і залишалось лише поклеїти шпалери та обладнати квартиру сантехнікою, меблями та побутовою технікою.

ОСОБА_2 не заперечує, що дійсно у 2018-2019 роках за рахунок спільних коштів вони придбали перелічені ОСОБА_4 речі - шпалери, меблі, сантехніку, побутову техніку та інше. Поділ вказаних речей в натурі без шкоди їх призначенню дійсно неможливий. Однак ОСОБА_4 визначила загальну вартість придбаних ними меблів, речей та обладнання побутового призначення, сантехніки та побутової техніки, які знаходяться в квартирі, як нових у розмірі 234 015,12 грн. та в обґрунтування їх вартості надала чеки та квитанції про їх придбання новими.

Однак, на його, вартість придбаних подружжям вище перелічених ОСОБА_4 та заявлених до поділу речей станом на день розгляду даної справи не відповідає дійсності, оскільки внаслідок тривалого використання подружжям та природнього зносу на протязі 7 років вартість їх на даний час значно зменшилась і становить не більше 30 % від заявленої ОСОБА_4 вартості.

Тому із розміром заявленої грошової вимоги про стягнення на користь ОСОБА_4 1/2 вартості майна у розмірі 117 007 грн. 56 коп. ОСОБА_2 не погоджується та просить задовольнити дану вимогу, виходячи з реальної вартості заявленого до поділу майна, яка становить не більше 30 %, тобто 70 204 грн. 35 коп., а вартість 1/2 вказаних речей складає відповідно 35 102 грн. 26 коп., які ОСОБА_2 готовий компенсувати ОСОБА_4 .

Від шлюбу сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На протязі спільного сімейного проживання в період 2018-2024р.р. у подружжя були нормальні стосунки, хоча іноді траплялись непорозуміння і сварки як і в будь-якій звичайній сім'ї, але у 2022 році ОСОБА_4 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про розірвання шлюбу, яку мотивувала начебто постійними сварками з відповідачем.

Рішенням суду від 19 липня 2022 року у справі №201/2794/22 шлюб було розірвано. Після цього позивач подала заяву про відмову від позову в апеляційній інстанції, і ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року рішення першої інстанції було скасовано, а провадження у справі про розірвання шлюбу закрито.

Не зважаючи на дивну поведінку дружини ОСОБА_2 завжди мав на меті збереження сім'ї та намагався створити нормальну сімейну атмосферу взаємоповаги та любові, адже він дуже любить свою доньку.

Всі його спроби як чоловіка та батька дитини відновити та налагодити з дружиною сімейні стосунки виявилися марними через її систематичну відмову від спокійного дружнього діалогу та відкритої комунікації. Таким чином, незважаючи на всі його зусилля та спроби налагодити сімейне життя і нормальні стосунки зазнали невдачі через спротив та небажання ОСОБА_4 , дії якої не лише перешкоджали відновленню довіри та гармонії між подружжям, але й призвели до остаточного розпаду сім'ї.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2024 року по справі № 201/11863/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було остаточно розірвано.

Під час перебування у зареєстрованому шлюбі подружжям були придбані транспортні засоби, які були зареєстровані як на ім'я ОСОБА_4 так і на ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя.

У випадку поділу подружжям неподільної речі виплата одному з подружжя компенсації його частки такої речі здійснюється за її ринковою вартістю.

Як зазначає ОСОБА_4 під час перебування у зареєстрованому шлюбі 29 лютого 2024р. за нею був зареєстрований транспортний засіб автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4367 см3, держаний номерний знак НОМЕР_11 вартість якого становить 2 228 885 грн. 65 коп.

Однак зазначений автомобіль був відчужений ОСОБА_4 без згоди другого з подружжя - ОСОБА_2 , який не отримав від продажу вказаного автомобіля жодної грошової чи іншої компенсації за належну йому 1/2 частину вартості вказаного транспортного засобу.

Оскільки продаж відповідачем автомобіля було вчинено хоча і в період шлюбу, проте без згоди чоловіка, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню компенсація 1/2 частини вартості вказаного автомобіля. Оскільки ОСОБА_2 є власником 1/2 частини вказаного транспортного засобу, то він має право на отримання відповідної грошової компенсації відчуженого ОСОБА_4 без його згоди майна у розмірі 1 114 442 грн. 82 коп., виходячи з наданого самою ОСОБА_4 розрахунку його ринкової вартості у розмірі 2 228 885 грн. 65 коп./2 = 1 114 442 грн. 82 коп.

Крім того, за даними, які надані суду представником ОСОБА_4 в ТСЦ МВС № 1241 за ОСОБА_4 було зареєстровано транспортний засіб марки «MAZDA 3», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 1998 см. куб., VIN-код НОМЕР_10 та який 11 травня 2022р. був без згоди ОСОБА_2 відчужений ОСОБА_4 на іншу особу, ОСОБА_2 не отримав від продажу вказаного автомобіля жодної грошової чи іншої компенсації за належну йому 1/2 частину вартості вказаного транспортного засобу. Відповідно до відомостей з сайту продажу автомобілів «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 394 830,00 грн.

Також 16 березня 2023р. в ТСЦ МВС № 1249 за ОСОБА_4 було зареєстровано транспортний засіб марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7

Відповідно до відомостей з сайту продажу автомобілів «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 551 894,00 грн. Оскільки ОСОБА_2 є власником 1/2 частини вказаного транспортного засобу, то при поділі вказаного майна він має право на отримання відповідної грошової компенсації його вартості у розмірі 275 947 грн., виходячи з розрахунку його ринкової вартості 551 8940,00 грн./2 = 275 947 грн. 00 коп.

За період перебування у шлюбі за ОСОБА_2 були зареєстровані:

1) транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_12 ;

2) транспортний засіб марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 ;

3) транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_5 ;

4) транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 , який є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , та не підлягає поділу між подружжям, оскільки був придбаний ОСОБА_2 за належні йому особисті грошові кошти у розмірі 1 000 000, (один мільйон гривень), які йому подарував батько.

Позивач за зустрічним позовом вищевказаними автомобілями не користується (за виключенням є «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 , який є його особистою приватною власністю) та не має наміру транспортні засоби залишити собі, припинивши право відповідача у зустрічному позові на частку у праві спільної сумісної власності з компенсацією йому за цю частку.

Навпаки, ОСОБА_2 дає свою згоду на те, щоб отримати грошову компенсацію за належну йому частку у праві спільної сумісної власності на вище перелічені транспортні засоби, визнавши право власності на вказані транспортні засоби за відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 . Оскільки вказані транспортні засоби є речами неподільними, тобто не можуть бути фізично поділені між сторонами, та оскільки ОСОБА_2 вказаними транспортними засобами взагалі не користується, він просить суд визнати за ОСОБА_4 право власності на транспортні засоби, які підлягають поділу та стягнути на його користь з ОСОБА_4 компенсацію 1/2 частини вартості транспортних засобів, які підлягають поділу між сторонами.

При цьому ОСОБА_2 не заперечує проти заявленої ОСОБА_4 середньоринкової вартості транспортних засобів згідно відомостей з сайту «Авторіа» (т. 1 а.с. 177-184, т. 2 а.с. 169-178).

08 листопада 2024 року представником ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» було подано відзив на зустрічну позовну заяву в якому зазначили що твердження ОСОБА_2 про те, що ним ще до знайомства з ОСОБА_9 було сплачено повну вартість квартир не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору 18/2 про сплату пайових внесків у ЖБК «Рівер Парк» від 17 грудня 2017 року додатковій сплаті підлягала 13 875,40 грн., які були сплаченні сторонами вже після укладення шлюбу. Окрім того зазначила, що право власності на квартиру було зареєстроване 05 квітня 2018 року, а отже й право власності на таке майно виникло саме з моменту державної реєстрації, тобто з 05 квітня 2018 року та є спільно сумісною власністю подружжя.

Щодо тверджень ОСОБА_10 що повну вартість за квартиру ним було сплачено за рахунок особистих коштів, які йому дарував його батько, проте доказів на підтвердження даного факту суду не надав. На підтвердження доводів що він весь час працював та заробляв грошові кошти також суду не було надано жодних доказів (т .2 а.с. 1-13)

10 липня 2025 року представником ОСОБА_4 було подано відзив після зміни предмету зустрічного позову в якому підтримала раніше наданні заперечення та доповнила, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й одним з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Проте позивачем не надано доказів на підтвердження купівлі спірної квартир за кошти які йому подарував батько. Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того що він весь час працював та фінансово утримував свою родину та поліпшував їх умови проживання. Окрім того позивачем не надано доказів того що за час користування речами за які ОСОБА_9 просить стягнути з нього компенсацію втратили свою вартість.

Щодо грошової компенсації з ОСОБА_9 за проданий нею транспортний засіб Land Rover Rang Rover без згоди чоловіка, стверджувала що після того як вона покинула їх спільне місце проживання авто залишилося у Оруджева, на її прохання повернути авто він запропонував щоб вона перереєструвала транспортний засіб на нього. Згодом вона дізналася що авто було перереєстроване з неї без її відома, а саме на батька ОСОБА_10 . На даний час проводиться досудове розслідування в ході якого встановлено що підпис на в договорі Комісії від імені Ібрагімової виконано не Ібрагімовою.

Стосовно вимог позивача про стягнення з Ібрагімової частини компенсації за проданий нею транспортний засіб Mazda без його дозволу вказала, що на протязі перебування сторін в шлюбі ними неодноразово було продано та придбано рухоме майно, а отриманні кошти від продажу Mazda 11.05.2022 року були витраченні на придбання 16 березня 2023 року було придбано авто DAF XF 105.410 2007 року випуску.

Щодо вимог позивача про визнання права власності на транспортні засоби за Ібрагімовою та отримання від неї компенсації за дані авто зазначила, що вона категорично не погоджується з даними вимогами, оскільки вона офіційно працевлаштована, самостійно утримує їх спільну дитини, а тому компенсація частки майна Оруджеву за авто буде надмірним тягарем для неї. (т. 3 а.с. 1- 20)

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 жовтня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т. 1 а.с. 77).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (т. 1 а.с.78-79).

15 жовтня 2024 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача (т. 1 а.с. 78-79).

Ухвалою судді від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя (т. 1 а.с. 84-85).

22 жовтня 2024 року ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення позову (т. 1 а.с. 899-101), яка протоколом передачі справ раніше визначеному складу суду 22 жовтня 2024 року передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т. 1 а.с. 161).

Ухвалою судді від 23 жовтня 2024 року заяву про забезпечення позову було задоволено (т. 1 а.с. 162-166).

04 листопада 2024 року ухвалою суду виправлено описку в ухвалі судді про забезпечення позову (т. 1 а.с. 174-175).

06 листопада 2024 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя (т .1 а.с. 177-184).

08 листопада 2024 року представником ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 215-224).

08 листопада 2024 року представником ОСОБА_4 подано відзив на зустрічну позовну заяву (т .2 а.с. 1- 13).

12 листопада 2024 року представником ОСОБА_4 подано відповідь на відзив (т. 2 а.с. 22-38).

19 листопада 2024 року представником ОСОБА_4 подано заяву про виклик свідків (т. 1 а.с 45-47), яке 20 листопада 2024 року в судовому засіданні було задоволено (т. 1 а.с 54).

20 листопада 2024 року представником ОСОБА_2 подано клопотання про допит свідків (т. 2 а.с. 62- 65), яке 26 листопада 2024 року в судовому засіданні було задоволено (т. 2 а.с . 89).

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання особистою приватною власністю квартири до спільного розгляду з первісним ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя (т. 2 а.с. 91-92).

22 січня 2025 року представником ОСОБА_4 подано заяву про зміну предмету позову (т. 2 а.с. 100-133).

21 лютого 2025 року представником ОСОБА_2 подано заяву про зміну предмету зустрічного позову (т. 2 а.с. 169- 178).

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року прийнято до розгляду заяви про зміну предмету позову представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та заяву про зміну предмету позову представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 огли ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 202-203).

10 липня 2025 року представником ОСОБА_4 подано відзив на зустрічну позовну заяву (т. 3 а.с. 1-20).

Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (т. 3 а.с. 60-60а).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні зазначивши що все майно яке було придбано та зареєстровано в період шлюбу є спільно сумісною власністю подружжя. Наполягала на тому, що стороною відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що спірна квартира була придбана за кошти подаровані відповідачу його батьком, його твердження про те що пайові внески було сплачено ним ще до знайомства з ОСОБА_4 не відповідають дійсності оскільки останній платіж було здійснено вже після укладення шлюбу. Наполягала на тому що оскільки право власності на спірну квартиру було зареєстроване після укладення шлюбу, а тому саме з цього часу необхідно вважати набуття права власності. Зазначила що всі необхідні речі для побуту було придбано ОСОБА_4 та її батьком проте вона не заперечує проти стягнення з відповідача компенсації в розмірі частини, оскільки речі побутового призначення поділити не можливо без втрати їх побутового значення. Вартість придбаного майна підтверджується наданими чеками. Стосовно транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, 2016 року випуску, який було придбано в період шлюбу та зареєстровано за ОСОБА_4 пояснила, що вказане авто було відчужене без її згоди та наразі триває досудове розслідування за даним фактом, в якому було проведено почеркознавчу експертизу та встановлено, що підпис на договорі купівлі - продажу авто виконано не ОСОБА_4 , тому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь частину компенсації за авто. З приводу вантажних автомобілів, які є спільно сумісною власністю наполягала на отриманні компенсації за них, так як на її утриманні перебуває дитина, вона має постійну роботу, а тому наявність у її власності даних авто буде для неї надмірним тягарем. Проти задоволення зустрічним позовних вимог заперечувала.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала зустрічні позовні вимоги, наполягала на тому що квартира та автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску є особистою власністю ОСОБА_2 оскільки були придбані за кошти які йому надав його батько. Пайові внески за квартиру було повністю сплачено ще до укладення шлюбу, а тому є особистою власністю ОСОБА_2 . Не заперечували проти того що всі інші транспортні засоби були придбані в період шлюбу та є спільно сумісною власністю подружжя, наполягала на стягненні з ОСОБА_4 частки компенсації за автомобілі. Стосовно речей які є побутового призначення також визнали що вони є спільно сумісним майном подружжя, проте не погодилася з їх вартістю, оскільки за період користування цими речами вони втратили свою цінність .

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив що в вересні 2017 року він познайомився з ОСОБА_12 , в жовтні 2017 року з її батьками. Договір про сплату пайових внесків на придбання квартири було укладено ним ще до знайомства з ОСОБА_4 .. Вся сума пайових внесків за вказаним договором також була сплачена до укладення шлюбу, останній платіж який був здійснений в грудні 2017 року був відповідно до додаткової угоди після виготовлення технічного паспорта, відповідно до якого збільшилася площа квартири на 1 кв.м. Кошти на придбання квартири йому давав його батько, а тому квартира є його особистою власністю, як і автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER PRADO». Стосовно майна побутового призначення не заперечував що воно є спільно сумісним майном, погодився щоб воно залишилося в його власності, проте заперечував проти розміру компенсації. Вантажні транспортні засоби які придбавалися в період шлюбу є спільно сумісним майном, запропонував їх продати та кошти поділити навпіл. Наполягав на стягненні на його користь компенсації за автомобілі які були зареєстровані за ОСОБА_4 та відчужені без його відома, а саме Mazda та Land Rover Rang Rover. Також доповнив що за період шлюбу він періодично працював офіційно, а коли не працював його забезпечував батько. В 2020 році він став приватним підприємцем, та став сам заробляти кошти. Кошти на придбання меблів надавав дружині, а вона разом зі своїм батьком купувала.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 пояснив, що він є батьком ОСОБА_4 , коли визначилися з датою весілля він зустрівся з батьком відповідача, щоб вирішити питання щодо купівлі квартири. По їхнім звичаям дівчина повинна мати придане з предметів побуту. Він погодився на проведення ремонту в квартирі який був розпочатий в травні 2018 року та до зими закінчили. Наполягав що ремонт було зроблено за його кошти. Відповідач ніде не працював, квартиру було облаштовано повністю за їх рахунок. В квітні 2024 року відповідач вигнав його доньку разом з дитиною з квартири після чого вони стали проживати окремо. Згодом дізналися що він переоформив Land Rover Rang Rover на свого батька без відома позивачки. Після декрету донька почала працювати та заробляти кошти. Під час шлюбу вони придбавали різні, автомобілі і вантажні також, оскільки наразі донька працює тому вважав недоречним виділяти їй у власність вантажні автомобілі.

Свідок ОСОБА_14 пояснив що він є знайомим ОСОБА_2 з яким знайомий тривалий час. Повідомив що квартира придбавалася ОСОБА_2 ще в момент застройки в кредит. В грудні вони одружилися та після одруження жили в матері ОСОБА_15 , бо в квартирі ОСОБА_15 робив ремонт. ОСОБА_16 була провокатором та часто сама влаштовувала сварки, восени ОСОБА_15 захворів та ОСОБА_16 поїхала від нього. Дизайн квартири робив їх спільний знайомий, він неодноразово з ОСОБА_15 відвозив кошти за сплату квартири. Підтвердив що авто ОСОБА_15 також купував за свої кошти.

Фактичні обставини встановленні судом

15 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_13 (т. 1 а.с. 21), який рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 листопада 2024 року справа № 201/11863/24 було розірвано (т. 2 а.с. 134-135)

Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_14 (т .1 а.с. 22)

10 вересня 2021 року ОСОБА_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 128).

ОСОБА_4 до позовної заява долучено висновок спеціаліста судово - медичного експерта № 931 від 04 травня 2022 року відповідно до якого остання отримала тілесні ушкодження які відносяться до легких тілесних, обставини справи, 29 квітня 2022 року приблизно о 01:00 годині чоловік бив руками по голові та кінцівках (т. 1 а.с. 129-131).

03 лютого 2017 року між Житлово - будівельним кооперативом «Рівер Парк 2» та ОСОБА_2 укладено Договір № 18/2 про сплату пайових внесків у ЖБК «Рівер Парк 2»

Відповідно до п. 1.1 Договору ЖБК зобов'язалося організувати будівництво житлового будинку розташованого за будівельною адресою: АДРЕСА_2 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об'єкті будівництва, обумовлене цим Договором, а Учасник зобов'язався сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених цим Договором та додатками до нього та має право отримати Об'єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним Договором для Учасника.

Пунктом 1.4 передбачено Пайовий внесок - грошовий чи інший майновий поворотний внесок, який сплачує особа за будівництво Об'єкту нерухомості. Розмір паю становить 100 % від внеску та сплачується частинами згідно графіку, встановленого Додатком 1 до цього Договору (т .1 а.с. 23-30,196-205).

Відповідно до Додатку 1 до Договору порядок сплати внесків відбувався за наступними датами:

1. 08.03.2017 у сумі 223 267,80 грн.

2. 10.03.2017 у сумі 87 036,60 грн.

3. 07.04.2017 у сумі 87 036,60 грн.

4. 05.05.2017 у сумі 87 036,60 грн.

5.02.06.2017 у сумі 87 036,60 грн.

6. 30.06.2017 у сумі 87 036,60 грн.

7. 28.07.2017 у сумі 85 775,20 грн. (т. 1 а.с. 31)

12 вересня 2017 року на замовлення ОСОБА_2 було виготовлено Технічний паспорт, на квартиру АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 32-36).

17 грудня 2017 року у зв'язку із збільшенням загальної площі квартири на 1,10 кв.м. (до 60,10 кв.м.) за наслідками проведеної інвентаризації між ОСОБА_2 та ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» була укладена додаткова угода № 1 до Договору № 18/2 про сплату пайових внесків відповідно до якої ОСОБА_2 особисто за рахунок власних коштів здійснив доплату у розмірі 13 875,40 грн. (т. 1 а.с. 37)

17 грудня 2017 року Головою ЖБК «Рівер Парк2» Оруджеву Елшан Мухтар огли видано Довідку про асоційоване членство в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі у ЖБК «РІВЕР ПАРК 2», серія та номер: 174 від 17.12.2017р. (т .1 а.с. 39)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 05 квітня 2018 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 60,1 кв.м , 27,7 житловою площею за ОСОБА_2 на підставі Договору про сплату пайових внесків у ЖБК «Рівер Парк2», акт прийому передачі квартири, Довідка про амсоційоване членство в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі (т. 1 а.с. 60, 195).

Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 13 жовтня 2024 року, вартість квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 60,1 кв.м , 27,7 житловою площею становить 2 060 358,13 грн. (т. 1 а.с. 61-63).

Згідно наданої відповіді Головним сервісним центром МВС на адвокатський запит 03 вересня 2024 року в ТСЦ МВС № 1242, на підставі акту огляду № 8249/24/001332 від 24.07.2024, договору комісії № 8249/24/1/003879 від 23.07.2024 та договору купівлі-продажу укладеному у СГ № 8249/24/003879 від 24.07.2024, належний ОСОБА_4 транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору перереєстровано на ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 49-52).

01 жовтня 2024 року ОСОБА_4 звернулася з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 358 КК України до Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно перереєстрації 03 вересня 2024 року транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER без її відома (т. 1 а.с. 53-54).

11 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_4 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650001684 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 358 КК України (т. 1 а.с. 55).

10 червня 2020 року був придбаний транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_3 (т. 2 а.с. 141).

Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 692 412 грн. 50 коп. (т. 2 а.с. 146-147).

13.02.2020 був придбаний транспортний засіб марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 (т. 2 а.с. 141).

Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 724 189 грн. 25 коп. (т.2 а.с. 148-149)

13.02.2020 був придбаний транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, об'єм двигуна - відсутня інформація, VIN-код НОМЕР_5 (т. 2 а.с. 141).

Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 249 268 грн. 50 коп. (т. 2 а.с .150-151).

20.06.2019 був придбаний транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 . (т. 2 а.с. 142)

Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 1 162 449 грн. 75 коп. (т. 2 а.с. 152-153)

16.03.2023 був придбаний транспортний засіб марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 (т. 2 а.с. а.с. 137).

Відповідно до відомостей з українського сайту «Авторіа» середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 514 395 грн. (т. 2 а.с. 144-145).

На підтвердження придбання майна для облаштування квартири ОСОБА_4 надано товарні чеки, видаткові накладні (т. 1 а.с. 64-76).

ОСОБА_4 на підтвердження отримання доходу надано довідку про заробітну плату за період з 01 серпня 2023 року по 31 серпня 2024 року (т. 1 а.с. 29)

ОСОБА_2 на підтвердження придбання «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», було надано договір дарування грошових коштів від 16 червня 2019 року відповідно до якого ОСОБА_7 подарував ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 000 000 грн. на придбання автомобіля (т. 2 в.с. 182).

Сторони не дійшли згоди щодо поділу спільного майна, тому звернулися до суду з даними позовами.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.41 Конституції України, ч.1 ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась в 1997 році відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2; 4; 7; 11 Конвенції" право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За правилами статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналізуючи наведені вище норми сімейного законодавства України, можна дійти висновку, що майно, яке набуте подружжям під час перебування у шлюбі, є об'єктом права спільної сумісної власності цього подружжя та у випадку вирішення питання про його розподіл підлягає поділу між сторонами у рівних частках.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована та один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

У відповідності до положень ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу може бути спростована. Разом з тим, спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості і є її процесуальним обов'язком.

Як зазначає п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч.3, ст.368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Як передбачено ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦК України

Відповідно до частини першої статті 370 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частиною третьою статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

З огляду на зазначені норми матеріального права, за загальним правилом, поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Отже, спільне майно подружжя можна поділити шляхом встановлення режиму спільної часткової власності або встановлення режиму приватної власності на конкретну річ для кожного з подружжя (поділити в натурі).

Судам, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

Суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Стаття 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.

Згідно з ч. 2 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п'ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.

Такий підхід відповідає закріпленим у статті 7 СК України засадам розумності і добросовісності, оскільки відповідач надає свою згоду на позбавлення його частки у праві власності, отримуючи, у свою чергу, гарантоване грошове відшкодування.

Принцип обов'язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), у першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.

У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.

Правовідносини, в яких позивач просить припинити право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Отже, у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач, не вимагається обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18 (провадження № 61-19084св20);від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц (провадження № 61-37616св18);від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18);від 30 вересня 2020 року у справі № 552/1514/19 (провадження № 61-21084св19);від 17 лютого 2021 року у справі № 359/898/18 (провадження № 61-3703св19);від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18 (провадження № 61-19084св20);від 07 квітня 2021 року у справі № 757/64512/16-ц (провадження № 61-11187св20);від 18 травня 2021 року у справі № 725/3818/19 (провадження № 61-11831св20).

Таку ж позицію підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), зазначивши у пункті 45, що вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого подружжя (відповідача) грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно не породжує обов'язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду (див. висновок, сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15-ц). Підтвердження платоспроможності такого відповідача законодавство України не вимагає.

У пункті 50 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов'язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.

При вирішенні спору суд врахував, що статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про визнання квартири АДРЕСА_5 спільною сумісною власністю та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання вказаної квартири особистою власністю суд виходив з наступного.

Так судом встановлено, що 03 лютого 2017 року між ЖБК «Рівер Парк 2» та ОСОБА_2 укладено Договір № 18/2 про сплату пайових внесків у ЖБК «Рівер Парк 2», відповідно до якого ЖБК зобов'язалося організувати будівництво житлового будинку розташованого за будівельною адресою: АДРЕСА_2 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення а саме квартиру 59 кв.м (вартість 1 квадратного метра якої склала 12 614 грн., тобто 744 226 грн.) в Об'єкті будівництва, обумовлене цим Договором, а Учасник зобов'язався сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених цим Договором та додатками до нього та має право отримати Об'єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним Договором для Учасника.

Так ОСОБА_2 в період з 03 лютого 2017 року по 28 липня 2017 року було здійснено сплату пайових внесків на загальну суму 744 226 грн.

12 вересня 2017 року на замовлення ОСОБА_2 було виготовлено Технічний паспорт, на квартиру АДРЕСА_5 .

17 грудня 2017 року у зв'язку із збільшенням загальної площі квартири на 1,10 кв.м. (до 60,10 кв.м.) за наслідками проведеної інвентаризації між ОСОБА_2 та ЖБК «РІВЕР ПАРК 2» була укладена додаткова угода № 1 до Договору № 18/2 про сплату пайових внесків відповідно до якої ОСОБА_2 здійснив доплату у розмірі 13 875,40 грн.

Право власності на спірну квартиру було зареєстроване 05 квітня 2018 року.

З наданих ОСОБА_2 заяв на переказ грошових коштів судом встановлено, що пайові внески які були передбачені договором від 03 лютого 2017 року було сплачено в повному обсязі до укладення шлюбу з ОСОБА_4 , а 17 грудня 2017 року ОСОБА_2 здійснено доплату у розмірі 13 875,40 грн. після виготовлення технічного паспорта у зв'язку зі збільшенням площі квартири раніше обумовленої в договорі про сплату пайових внесків.

Сплата пайових внесків саме ОСОБА_2 підтверджується наданими заявами на переказ готівки, поясненнями в судовому засіданні самого ОСОБА_2 , окрім того допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив що він займався та надавав кошти на ремонт спірної квартир та її облаштуванням, а не придбання.

Інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об'єкт фактичного інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об'єкт нерухомого майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14вересня 2021року у справі № 359/5719/17(провадження № 14-8цс21)вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб; саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об?єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об?єкт інвестування; інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права(тотожні праву власності) на цей об?єкт і після завершення будівництва об?єкта нерухомості набуває права власності на об?єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об?єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку; вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім?ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи що договір про пайові внески на придбання спірної квартир та сплата пайових внесків відбулася до укладення шлюбу між сторонами та навіть до їх знайомства, що було підтверджено в судовому засіданні показами свідків та самого ОСОБА_2 , суд вважає доведеними обставини що вказана спірна квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_2 та не підлягає поділу, хоча й була зареєстрована вже після укладення шлюбу

Доводи представника ОСОБА_4 про те що права власності набувається з моменту реєстрації такого суд вважає безпідставними так як реєстрація права власності це лише засвідчення державою такого права.

Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Отже, при дослідженні судом обставин існування в особи права власності на нерухомість необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).

Враховуючи вищенаведене суд не знаходить підстав для визнання спільно сумісною власністю подружжя спірної квартири, оскільки її вартість була сплачена ще до укладення шлюбу між сторонами, а реєстрація такого права є лише засвідченням такого права перед державою, окрім того ОСОБА_4 не спростовано доводів ОСОБА_2 щодо набуття ним квартири за власні кошти та не спростовано наданих ним доказів.

Стосовно позовних вимог про визнання особистою приватною власністю спірною квартири ОСОБА_2 суд зазначає наступне, оскільки вказана квартира була набута ОСОБА_2 до укладення шлюбу, а її реєстрація проведена після укладення то вона й так є його власністю та не підлягає окремому визнанню особистою, оскільки правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у ст. 57 СК дає правову можливість визнати майно не спільною, а особистою власністю, якщо воно набуте подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі, проте за особисті кошти, за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_4 про визнання спільною сумісною власністю подружжя майна домашнього та побутового вжитку яким було облаштовано кв. АДРЕСА_5 , припинення права спільної сумісної на це майно виділивши його у власність ОСОБА_2 та стягнення з останнього компенсації вказаного майна та позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стосовно поділу транспортних засобів суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що зазначене майно є рухомим майном та одночасно неподільною річчю.

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).

Зі змісту частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) випливає, що: а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Відповідні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), від 22 вересня 2022 року в справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21).

У постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 299/2490/16, від 04 жовтня 2023 року в справі № 345/2224/20 зазначено, що поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно з частиною другою статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

ОСОБА_4 зазначено що майно яким було облаштовано квартиру за період шлюбу з ОСОБА_2 є їх спільною сумісною власністю.

Так позивачем ОСОБА_4 на підтвердження придбання побутового майна яким було облаштовано квартиру, надано належні докази на підтвердження придбання спірного майна, які долученні до матеріалів справи та були дослідженні в судовому засіданні, окрім того допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 підтвердив придбання ним разом з донькою майна яким облаштовано квартиру.

Факт наявності та придбання вказаного майна не заперечувався й ОСОБА_2 в судовому засіданні. Проте ОСОБА_2 зазначив що його вартість зменшилася до 30 % від початкової його вартості за період тривалого користування, а тому не заперечував проти стягнення з нього компенсації на користь ОСОБА_4 в розмірі 35 102,26 грн. проте доказів що майно на разі оцінено в 70 204,35 грн. суду не надав, клопотання про призначення товарознавчої експертизи ОСОБА_2 не заявлялося.

Оскільки майно домашнього та побутового вжитку, яким було облаштовано квартиру та яке наразі перебуває у користуванні ОСОБА_2 , сторони визнали спільно сумісною власністю, його наявність сторонами не оскаржується, окрім того ОСОБА_2 не заперечував проти виділу йому даного майна у власність, доказів зменшення його вартості суду не надав, оскільки дане майно є неподільними речами та про їх поділ ніхто не заявляв суд вважає за можливе визнати дане майно спільно сумісним майном подружжя стягнувши з ОСОБА_2 частину компенсації вартості майна на користь ОСОБА_4 в розмірі 117 007,56 грн. припинивши право спільно сумісної власності на таке майно.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ транспортних засобів , а саме :

транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_3 1/2 вартості вказаного майна, що становить 346 206 грн. 25 коп. (триста сорок шість тисяч двісті шість) гривень 25 коп., який був придбаний 10 червня 2020 року ,

транспортний засіб марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 . 1/2 вартості вказаного майна, що становить 362 094 грн. 62 коп. (триста шістдесят дві тисячі дев'яносто чотири) гривні 62 коп. , який був придбаний 13 лютого 2020 року

транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, об'єм двигуна - відсутня інформація, VIN-код НОМЕР_5 1/2 вартості вказаного майна, що становить 124 634 грн. 25 коп. (сто двадцять чотири тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 25 коп., який був придбаний 13 лютого 2020 року

транспортний засіб марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 1/2 вартості вказаного майна, що становить 257 197 грн. 50 коп . (двісті п'ятдесят сім тисяч сто дев'яносто сім) гривень 50 коп., який був придбаний 16 березня 2023 року

транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 1/2 вартості вказаного майна, що становить 581 224 грн. 87 коп. (п'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті двадцять чотири) гривні 87 коп., який був придбаний 20 червня 2019 року

суд виходить з наступного.

Позивачі звернулися до суду з метою поділу неподільної речі - автомобілів, що перебувають у спільній сумісній власності, бо набуті за час перебування їх у шлюбі. ОСОБА_4 просила суд стягнути з ОСОБА_2 компенсацію в розмірі частки за транспортні засоби які зареєстровані за останнім та знаходять в його користуванні, погодившись на виплату йому частки за автомобіль який зареєстрований за нею DAF. ОСОБА_2 в свою чергу також просив стягнути з ОСОБА_9 частку компенсації залишивши авто в її власності.

Розмір компенсації який заявила ОСОБА_4 , станом на момент розгляду справи, ОСОБА_2 не оскаржувався.

ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві просив суд визнати транспортний засіб «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, його особистою власність, оскільки він був придбаний за рахунок коштів які відповідно до договору дарування від 16 червня 2019 року йому подарував його батько для придбання транспортного засобу на підтвердження чого надав договір дарування.

Відповідно до ч. 5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Наданий ОСОБА_2 договір дарування грошових коштів в розмірі 1 000 000 грн. нотаріально не посвідчений, а тому відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України є недійсним та не створює юридичних наслідків (ст. 216 ЦК України).

Окрім того суд зауважує що наданий договір дарування не може бути належним та допустимим доказом і його треба оцінювати критично, оскільки він укладений між близькими родичами (батьком та сином) які зацікавленні щодо вирішення даного спору на користь сина.

Суд оцінює цей доказ критично і вважає що договір дарування не підтверджує факт придбання ОСОБА_2 транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER PRADO» за власні кошти.

Враховуючи вищенаведене суд вважає даний договір не належним доказом на підтвердження придбання ОСОБА_2 транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER PRADO» за власні кошти, оскільки інших доказів на підтвердження придбання даного авто позивачем за зустрічним позовом суду надано не було, тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER PRADO» особистою власністю необгрунтованими, не доведеними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо вантажних транспортних засобів сторони визнали що вказанні авто були придбанні за період перебування їх у шлюбі, та не заперечували проти того що данні транспортні засоби є спільним сумісним майном подружжя, а тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доведенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання його особистою власністю транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER PRADO» було відмовлено, а дане авто було придбано 16 березня 2023 року, тобто в період перебування сторін у шлюбі, а тому є спільно сумісним майном подружжя та підлягає поділу між ними.

Стосовно транспортного засобу марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 ОСОБА_4 просила суд визнати даний автомобіль спільною сумісною власністю подружжя, припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виділивши його у власність ОСОБА_4 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного майна, що становить 257 197 грн. 50 коп. Аналогічні вимоги в зустрічному позові заявив і ОСОБА_2 . Враховуючи що сторони дійшли згоди стосовно спірного автомобіля суд вважає за можливе в цій частині позовні вимоги задовольнити, залишивши автомобіль у власності ОСОБА_4 , стягнувши з неї на його користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного майна, що становить 257 197 грн. 50 коп

Оскільки транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_2 та останній ним користується суд вважає за можливе залишити його у власності ОСОБА_2 стягнувши з останнього на користь ОСОБА_4 частину компенсації в розмірі 581 224 грн. 87 коп.

ОСОБА_4 не претендує на те, щоб автомобілі залишити собі, припинивши право відповідача на частку у праві спільної сумісної власності з компенсацією йому за цю частку. Вона навпаки дала згоду на те, щоб отримати грошову компенсацію за її частку у праві спільної сумісної власності на автомобілі від відповідача. В свою чергу ОСОБА_2 в судовому засіданні запропонував продати вантажні авто, а кошти розділити.

Враховуючи що вантажні транспортні засоби зареєстровані за ОСОБА_2 та який ними користується, а наявність у власності ОСОБА_4 вантажних автомобілів буде тягарем для неї, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину вартості в рахунок компенсації права на належну частку ОСОБА_4 , а саме за транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску в розмірі 346 206 грн. 25 коп, марки «SCANIA R440», 2011 року випуску в розмірі 362 094 грн. 62 коп та марки «KRONE SD», 2008 року випуску, в розмірі 124 634 грн. 25 коп. виділивши у власність ОСОБА_2 . Саме такий поділ буде відповідати інтересам позивача та відповідача, так як саме відповідач використовував їх.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни).

Результат тлумачення приватно-правових норм, тобто діяльності зі з'ясування їхнього змісту (сенсу), має бути розумним. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вже звертав увагу на те, що загальні засади (принципи) цивільного права є фундаментальними, й інші джерела правового регулювання, насамперед акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту цих засад (принципів). Останні мають пряму дію, а тому їх слід ураховувати, здійснюючи, зокрема, тлумачення приписів актів цивільного законодавства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц).

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок грошової компенсації 1/2 частину вартості придбаного під час шлюбу транспортного засобу марки «MAZDA 3», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 1998 см. куб., VIN-код НОМЕР_10 грошові кошти у розмірі 197 415 грн. 00 коп. суд виходить з наступного.

Так 05 вересня 2020 року в період перебування в шлюбних відносинах сторонами було придбано транспортний засіб «MAZDA 3», 2013 року випуску, та зареєстровано за ОСОБА_4 , який 11 травня 2022 року було продану ОСОБА_13 в період коли сторони перебували в шлюбі. Докази того що авто було продано без відома ОСОБА_2 та грошові кошти було витрачено не на потреби сім'я ОСОБА_2 суду надано не було.

Враховуючи що саме ОСОБА_2 наполягає на тому що автомобіль було продано без його дозволу, а тому тягар доведення даних обставин покладається на нього.

Проте позивачем за зустрічним позовом на підтвердження даних обставин не надано жодного належного доказу, а тому в задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити у зв'язку з недоведеністю.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 частки компенсації за транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, та зустрічної позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення за це ж авто частки компенсації на його користь з ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Так сторонами не заперечується що вказаний автомобіль було придбано в період шлюбу та є спільно сумісною власністю. Проте сторони зазаначають що кожен з подружжя відчужив спірне авто без дозволу іншого, а тому необхідно стягнути компенсацію, проте на підтвердження своїх доводів ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_2 не надано жодного належного доказу.

Відповідно до наданої копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 29 лютого 2024 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору. Згідно наданої відповіді Головним сервісним центром МВС на адвокатський запит 03 вересня 2024 року в ТСЦ МВС № 1242, на підставі акту огляду № 8249/24/001332 від 24.07.2024, договору комісії № 8249/24/1/003879 від 23.07.2024 та договору купівлі-продажу укладеному у СГ № 8249/24/003879 від 24.07.2024, належний ОСОБА_4 транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору перереєстровано на ОСОБА_7 .

За заявою ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу стосовно відчуження транспортного засобу без її відома за ч. 2 ст. 196, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 358 КК України, наразі досудове розслідування триває, винну особу у даному кримінальному провадженні не встановлено, вироку не винесено.

ОСОБА_4 наполягала на тому що саме ОСОБА_2 без її дозволу відчужив їх авто проте доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надала, посилання на експертизу проведену в рамках кримінального провадження що в договорі купівлі -продажу авто підпис вчинено не нею, а спірне авто наразі зареєстроване за батьком її чоловіка не є доказом того що саме ОСОБА_2 відчужив авто.

В ході розгляду справи сторонами не заявлено клопотання ні про витребування доказів на підставі яких було проведено продаж авто, не з'ясовано чи не надавала ОСОБА_4 повноважень на укладення договору, ні про витребування матеріалів кримінального провадження, не надано жодного доказу на підтвердження того що вказані дії було вчинено саме ОСОБА_2 , або ж що авто продано безпосередньо ОСОБА_4 , окрім як долучено витяг про порушення кримінального провадження, експертизи оцінки авто та ухвали слідчого судді про відмову у зняті арешту з LAND ROVER RANGE ROVER, в якій слідчим суддею зазначено що в рамках кримінального провадження було проведено почеркознавчу експертизу.

З урахуванням наведених у позовних заявах обставин, наданих доказів та досліджених обставин, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації на користь ОСОБА_4 чи ОСОБА_2 за транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER у зв'язку з недоведеністю

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 наступне майно:

- Вазу скляну «Quarif», сірого кольору, 40 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Вазу скляну «Tulipano», декор кераміка, сірого кольору, 40 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Фруктовницю скляну «Polipo MED» декор кераміка, сірого кольору, 38 см вартістю 2 962,13 грн.;

- Комплект інсталяції Imprese 3i1 (s8120) вартістю 6 998 грн.;

- Унітаз «MODO Rimfree» L33120000 вартістю 8 124 грн.;

- Кришку «MODO» дюропласт мікроліфт L30112000 вартістю 2 262 грн.;

- Люстру «Altalusse» INL-6082P-05 крем/золото вартістю 3 935,94 грн.;

- Комод-органайзер 380х270х380 мм 3 висувні лотки вартістю 564 грн.;

- Вбудовану раковину Ulysse/Style вартістю 1 260 грн.;

- Ламінат «Classic» дуб ріалто CL273 1380*191*7мм (уп.2,372 кв.м) 31/АС3 вартістю 2 775,24 грн.;

- Beko посудомийну машину, Tefal праску загальною вартістю 9 407,10 грн.;

- Ванну акрилову гідромасажну «ТРОЯ» 150*150 вартістю 39 284 грн.;

- Шпалери вінілові «Статус», категорія 41; клей профес. Status загальною вартістю 3 170 грн.;

- Шпалери вінілові на фліз. основі San-Marco, клей, світильник світлодіодний LighrMaster загальною вартістю 6 060,67 грн.;

- світильник світлодіодний ALLA-lighting, світильник світлодіодний HOPFEN AQUILA загальною вартістю 8 365,32 грн.;

- Телевізор Samsung UE49NU7500UXUA вартістю 22 516,67 грн.;

- Холодильник Samsung РТ46Л6340S8/UA вартістю 15 426,67 грн.;

- Прально-сушильну машину Samsung WD70M4443JW/UA вартістю 14 699,17 грн.;

- Духову шафу електричну Samsung NV70K2340RS/WT вартістю 8 153,33 грн.;

- Пилосос ручний для дому Samsung VS60K6051KW/EV вартістю 5 361,67 грн.;

- Мікрохвильову піч (НВЧ) вбудовану Samsung FW77SUT/BW вартістю 5 774,17 грн.;

- Гриль-барбекю електричний TEFAL GC712D34 вартістю 5 279,17 грн.;

- Варильну поверхню газову Samsung NA64H3010A вартістю 3 953,33 грн.;

- Триммер Philips QP651/20 вартістю 1 649,17 грн.;

- Підставку для плінтуса, підложку під ламінат «KING FPOOR» загальною вартістю 974,94 грн.;

- Обмежувач для дверей, заглушки, кути внутрішні та зовнішні загальною вартістю 905,36 грн.;

- Плінтус, набір білих вішалок загальною вартістю 656,34 грн.;

- Світильник світлодіодний HOPFEN AQUILA 11W WH (колір білий) вартістю 759,06 грн

- Мийку гранітну вартістю 3 800 грн.

- Змішувач для мийки вартістю 1 500 грн.

- Змішувач для раковини вартістю 900 грн.

- Змішувач для душу вартістю 1 900

- Рушникосушарку вартістю 2 800 грн

виділивши його у власність ОСОБА_2 , припинивши право спільно сумісної власності.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_15 ) 1/2 вартості вказаного майна, що становить 117 007 грн. 56 коп. (сто сімнадцять тисяч сім) гривень 56 коп

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «SCANIA R420 LA4X2HNA», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 11700 см. куб., VIN-код НОМЕР_3 виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 346 206 грн. 25 коп. (триста сорок шість тисяч двісті шість) гривень 25 коп., припинивши право спільної сумісної власності подружжя.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 362 094 грн. 62 коп. (триста шістдесят дві тисячі дев'яносто чотири) гривні 62 коп., припинивши право спільної сумісної власності подружжя.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «KRONE SD», 2008 року випуску, об'єм двигуна - відсутня інформація, VIN-код НОМЕР_5 виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 124 634 грн. 25 коп. (сто двадцять чотири тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 25 коп., припинивши право спільної сумісної власності подружжя.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2013 року випуску, об'єм двигуна - 2982 см. куб., VIN-код НОМЕР_6 виділивши його у власність ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості вказаного майна, що становить 581 224 грн. 87 коп. (п'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті двадцять чотири) гривні 87 коп. припинивши право спільної сумісної власності подружжя.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «DAF XF 105.410», 2007 року випуску, об'єм двигуна - 12902 см. куб., VIN-код НОМЕР_7 виділивши його у власність ОСОБА_4 та в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного майна, що становить 257 197 грн. 50 коп . (двісті п'ятдесят сім тисяч сто дев'яносто сім) гривень 50 коп. припинивши право спільної сумісної власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_16 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_15 ) сплачений судовий збір в розмірі 15 140 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання особистою приватною власністю квартири, стягнення грошової компенсації визнання спільною сумісною власністю задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки «SCANIA R440», 2011 року випуску, об'єм двигуна - 12740 см. куб., VIN-код НОМЕР_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_15 ) на користь ОСОБА_2 ( НОМЕР_16 ) на користь сплачений судовий збір в розмірі 2 571,97 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 травня 2026 року

Суддя С.О. Демидова

Попередній документ

136784032

Наступний документ

136784034

Інформація про рішення:

№ рішення:	136784033
№ справи:	201/12843/24
Дата рішення:	21.05.2026
Дата публікації:	26.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (23.10.2024)
Результат розгляду:	заяву задоволено повністю
Дата надходження:	22.10.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

20.11.2024 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
26.11.2024 15:30	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
23.01.2025 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
11.03.2025 12:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
28.04.2025 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
24.06.2025 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
15.09.2025 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
04.11.2025 12:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
08.01.2026 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
18.01.2026 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
11.03.2026 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
16.04.2026 12:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
14.05.2026 15:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
21.05.2026 14:30	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

ДЕМИДОВА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

суддя-доповідач:

ДЕМИДОВА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

відповідач:

Оруджев Елшан Мухтар огли

позивач:

Ібрагімова Сабіна Мехманівна

представник відповідача:

Клименко Ігор Іванович

Нижник Анастасія Андріївна

представник позивача:

Гергіль Юлія Ігорівна

Щербина (Гергіль) Юлія Ігорівна