8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/574/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Асоціації "Ватервейс" (61007, м. Харків, вул. Довженка 28-а)
до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор відділу державних реєстраторів Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради Куцина Юлія Сергіївна (61003, м. Харків, Павлівський Майдан, 4)
про стягнення 175'051 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Гусаченко Г.О.;
третьої особи - не з'явилась,
Асоціація "Ватервейс" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якій просить відшкодувати шкоду, завдану майновим та немайновим правам юридичної особи Асоціації "Ватервейс" посадовою особою органу місцевого самоврядування державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради в результаті неправомірних відмов у проведенні реєстраційних дій стосовно юридичної особи Асоціація "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" від 08.04.2025 та від 16.04.2024, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮУ в розмірі 175'051 грн, з яких: 3000 грн в якості відшкодування майнової шкоди - збитків (що включають в себе відшкодування витрат, пов'язаних з нотаріальним посвідченням протоколів для вчинення реєстраційних дій, пов'язаних з початком та завершенням процедури ліквідації Асоціації), 172'051 грн - відшкодування немайнової шкоди (51'106 гривень х 3 повних місяці та 1703 гривні х 11 днів).
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2026 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного реєстратора відділу державних реєстраторів Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради Куцину Юлію Сергіївну (61003, Україна, Харківська обл., місто Харків, Павлівський Майдан, будинок 4).
16.03.2026 відповідач надав до суду відзив на позов (вх. №6304), в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність жодних реальних фактів наявності спричиненої матеріальної та нематеріальної шкоди, які би підтверджувалися належними доказами, та причинного зв'язку між діями державного реєстратора Куцини Ю. С. та заподіяною шкодою.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2026 здійснено перехід до розгляду справи №922/574/26 за правилами загального позовного провадження; призначено справу №922/574/26 до розгляду у підготовчому засіданні на 08.04.2026 на 14:15 год.
24.03.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 6935), в якій вказав, що всі ті негативні наслідки, які настали для Асоціації у зв'язку з відмовою державного реєстратора у вчиненні реєстраційної дії перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з діями саме державного реєстратора Куциної Ю.С., точніше з її відмовами у вчиненні дій. Для даної справи, на думку позивача, має значення саме той зв'язок між подією та наслідками, який є прямим причинно-наслідковим зв'язком, що поєднує між собою дії особи, яка допустила протиправну поведінку, з негативними для позивача наслідками, а не опосередковані зв'язки між подіями. Також позивач вказав, що об'єктивно ситуація є такою, що органи юстиції дії саме приватного нотаріуса Ганшиної О.Ю., вчинені останньою щодо юридичної особи Асоціації "Ватервейс" в Реєстрі МЮУ визнали правомірними, а рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації ХМР було визнано такими, що винесені з порушеннями вимог законодавства про державну реєстрацію.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2026 о 14:15 год.
Представник позивача в судове засідання 20.05.2026 не з'явилась, через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.2026 проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.
Третя особа в судове засідання 20.05.2026 не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд установив такі обставини.
19.03.2025 відбулися позачергові збори ради Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" (далі - Позивач, Асоціація), на яких було ухвалено відповідні рішення з метою внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі зміни керівника та зміни складу засновників/учасників Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс".
19.03.2025 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ганшиною О.Ю. було вчинено реєстраційну дію № 1004801070002094948, в результаті якої до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" було внесено ряд змін, у тому числі щодо посадових осіб Асоціації, уповноважених вчиняти юридично значимі дії від імені об'єднання (було виключено інформацію про керівників Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" - генерального директора Пазнікова Ігоря Володимировича та заступника генерального директора Шевченко Аллу Олександрівна) натомість внесено інформацію про Нестеренко Тетяну Юріївну, як керівника об'єднання, змінено склад учасників об'єднання, систему управління та статутний документ.
Позивач вказує, що зазначеною реєстраційною дією залишено в складі Асоціації таку кількість учасників, яка не є можливою для функціонування юридичної особи такої організаційно-правової форми.
Враховуючи викладене, учасником Асоціації Обслуговуючим кооперативом "Садове товариство "Цитрус" та підприємствами-членами Асоціації було прийнято рішення подати до Департаменту реєстрації Харківської міської ради заяву про зміну відомостей щодо юридичної особи Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" в ЄДР ЮОФОПГФ та необхідний для вчинення реєстраційної дії пакет документів (протокол № 2-2025 від 19.03.2025).
26.03.2025 новообраний керівник Пазніков Ігор Володимирович, як голова Асоціації, звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі - Відповідач) з метою проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Асоціація "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" на підставі рішення уповноваженого органу управління вказаної юридичної особи, прийнятого 19.03.2025 на позачергових зборах ради Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс".
За результатами розгляду пакету документів для державної реєстрації, рішенням державного реєстратора Куциної Ю.С. (далі - Третя особа) від 27.03.2025 Позивачу було відмовлено в проведенні відповідних реєстраційних дій, у зв'язку з тим, що останнім було подано не повний пакет документів для такої державної реєстрації; документи суперечать вимогам Конституції та законів України та невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом.
Після усунення недоліків, 31.03.2025 Позивач знову звернувся із заявою щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів) (форма 2)) та доданим пакетом документів, серед якого було надано рішення позачергових зборів ради Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" від 28.03.2025, з метою проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс".
Рішенням Третьої особи від 01.04.2025 повторно було відмовлено в проведенні відповідних реєстраційних дій, у зв'язку з тим, що Позивачем було подано не повний пакет документів для відповідної державної реєстрації та документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
Після усунення недоліків, 07.04.2025 та 15.04.2025 відповідно Позивач знову звернувся із заявами щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів) (форма 2)) та доданим паком документів, серед якого було надано рішення позачергових зборів ради Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" від 03.04.2025, з метою проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Асоціацію "Кооперативне об'єднання "Ватервейс".
Рішеннями Третьої особи від 08.04.2025 та 16.04.2025 державним реєстратором було відмовлено в проведенні відповідних реєстраційних дій, у зв'язку з тим, що документи, подані скаржником, суперечать вимогам Конституції та законів України.
Не погодившись з вказаними рішеннями, Позивач звернувся зі скаргою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з вимогою скасувати оскаржувані рішення, прийняті 27.03.2025, 01.04.2025, 08.04.2025, 16.04.2025 державним реєстратором Куциною Ю.С. та зобов'язати державного реєстратора провести реєстраційні дії щодо Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс".
Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 145/7 від 17.06.2025 було вирішено :
- Скаргу Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" від 16.05.2025 задовольнити частково;
- Визнати прийнятими з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 08.04.2025 та від 16.04.2025, прийняті державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Куциною Юлією Сергіївною;
- Зобов'язати державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Куцину Юлію Сергіївну усунути допущені нею порушення в межах строку, встановленого законодавством;
- Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Куцині Юлії Сергіївні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 14 ( чотирнадцять) календарних днів;
- Відділу нагляду звернень та забезпечення діяльності Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направити наказ до Харківської регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" для забезпечення виконання п. 5 наказу;
- В усіх інших вимогах відмовити.
Підставою для винесення зазначеного наказу став висновок Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції від 10.06.2025 за результатами розгляду скарги Асоціації "Кооперативне об'єднання "Ватервейс" від 16.05.2025, зареєстрованої в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції 20.05.2025 за № 19586-1-25.
Таким чином, рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 08.04.2025 та від 16.04.2025 були прийняті державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Куциною Юлією Сергіївною з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Позивач зазначає, що в результаті неможливості своєчасного проведення запланованих реєстраційних дій через такі рішення про відмову, що були прийняті реєстратором Куциною Ю.С., для Асоціації настали суттєві негативні наслідки, в результаті яких діяльність юридичної особи-Позивача була фактично заблокованою протягом декількох місяців поспіль. В результаті таких дій посадової особи Відповідача юридичній особі Асоціації "Ватервейс" завдано майнової шкоди в сумі 3000 грн та немайнової шкоди в сумі 172'051 грн, про відшкодування якої заявляються позовні вимоги, які становлять предмет даного позову.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставин, суд виходить з наступного.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 сформульовано також висновок про те, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Цими правовими нормами передбачено, зокрема, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язкова наявність інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. А тому необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (пункти 6.11-6.13 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду) .
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому природа такого зв'язку має бути пряма, тобто дії відповідача мають завдавати шкоду позивачеві як conditio sine qua non ("умова, без якої не може бути") (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 910/10501/19).
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, а також немайнова шкода, заподіяна юридичній особі, що полягає у втратах немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Отже, для настання цивільно-правової відповідальності Відповідача за заподіяння Позивачеві матеріальної та моральної шкоди у цій справі Позивачу належить довести наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення (наявність матеріальної та моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала матеріальної та моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала матеріальної та моральної шкоди, та її результатом - матеріальною та моральною шкодою), у той час як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.
Матеріали справи підтверджують, що рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 08.04.2025 та від 16.04.2025 були прийняті Третьою особою з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", тобто фактично ці рішення є протиправними.
Враховуючи викладене, Позивачу треба ще довести наявність матеріальної та моральної шкоди, а також наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою Третьої особи, та її результатом - матеріальною та моральною шкодою.
Так, в якості доказів спричинення Відповідачем матеріальною шкоди в сумі 3000 грн Позивачем надано довідки від 02.05.2025 та від 20.06.2025, видані приватним нотаріусом Деркач О.О.
Довідка від 02.05.2025 видана ОСОБА_1 в тому, що за засвідчення справжності підписів, ним сплачено суму у розмірі 1500 грн.
Довідка від 20.06.2025 видана ОСОБА_2 в тому, що за засвідчення справжності підписів, нею сплачено суму у розмірі 1500 грн.
Суд зазначає, що вказані довідки не можуть бути належними та достатніми доказами понесення Позивачем збитків у сумі 3000 грн, оскільки з їх змісту неможливо встановити в яких саме документах нотаріусом засвідчувалися підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відтак неможливо встановити і зв'язок між наданням нотаріусом Позивачу певних послуг та прийняттям Третьою особою рішень про відмову в проведенні реєстраційних дій від 08.04.2025 та від 16.04.2025.
Суд зазначає, що сам по собі факт отримання фізичними особами ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) послуг нотаріуса не підтверджує факт завдання юридичній особі (Позивачу) матеріальної шкоди внаслідок прийняття Третьої особою протиправних рішень від 08.04.2025 та від 16.04.2025.
Враховуючи викладене, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані факт завдання йому матеріальної шкоди в сумі 3000 грн протиправними рішеннями Третьої особи, ані наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою Третьої особи та її результатом - матеріальною шкодою, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3000 грн.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 172'051 грн, суд зазначає таке.
За загальним правилом відшкодування моральної шкоди, визначеним в статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана юридичній особі, полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
За змістом наведеної норми зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Визначення терміну "ділова репутація" наведено у пункті 11 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" від 14.12.2021 № 1953-IX (зі змінами та доповненнями), за змістом якої діловою репутацією є сукупність зібраної Регулятором документально підтвердженої інформації про фізичну або юридичну особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам законодавства, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про професійні та управлінські здібності фізичної особи.
Виходячи зі змісту положень статті 56 Конституції України, статей 11, 16, 23, 91, 201 ЦК України, визначення терміну "ділова репутація" наведеного у пункті 11 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок, зокрема, приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.11.2021 у справі № 915/1375/20, від 06.10.2022 у справі № 910/18745/21, від 09.03.2023 у справі № 910/17451/21).
У постановах від 14.03.2023 у справі №903/5/22, від 02.08.2022 у справі №910/8641/19, від 18.03.2021 у справі №927/791/18 та від 04.08.2021 у справі №761/35290/19 Верховний Суд зазначив, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її господарської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Відносини в процесі формування ділової репутації не можна оцінювати, залишаючи поза увагою соціальний контекст. Ділова репутація формується через бізнес діяльність, де визначальним є професійні характеристики, стиль ведення справ тощо.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин .
Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Отже, виходячи з комплексного аналізу наведених норм, юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.11.2021 у справі №915/1375/20.
Таким чином, у частині вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої Відповідачем, Позивач мав довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили приниження ділової репутації, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
Водночас суд установив, що Позивачем у своєму позові не обґрунтовано та не надано належних доказів, які б підтверджували, як саме було завдано шкоди діловій репутації Позивача.
Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували те, що дії Відповідача призвели до зниження оцінки підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності Асоціації.
При цьому суд зазначає, що наявність протиправних рішень Третьої особи про відмову у вчинені реєстраційних дій не свідчить про завдання шкоди діловій репутації та вчинення Відповідачем дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності Позивача.
Крім того, Позивач обґрунтовує розмір завданої моральної шкоди, виходячи із з розміру заробітної плати державного реєстратора Куцини Ю.С., що не відповідає зазначеним вище висновкам Верховного Суду.
Оскільки Позивачем не було доведено всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 172'051 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, у зв'язку з відмовою у позову, покладається на Позивача.
Керуючись ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Витрати зі сплати судового збору залишити за Позивачем.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Позивач - Асоціації "Ватервейс" (61007, м. Харків, вул. Довженка 28-а).
Відповідач - Департамент реєстрації Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Павлівський, 4).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор відділу державних реєстраторів Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради Куцина Юлія Сергіївна (61003, м.Харків, Павлівський Майдан, 4).
Повний текст рішення складено 25.05.2026.
СуддяІ.В. Трофімов