8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/542/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Базаки А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,
за позовом Комунального закладу Харківської обласної ради "Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - кінотеатр "БОММЕР" (61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 25; код ЄДРПОУ: 38773662),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківська обласна рада (61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64, код ЄДРПОУ 24283333).
до відповідача Фізичної особи-підприємця Широкорада Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути нежитлові приміщення, стягнення орендної плати у розмірі 51444,12 грн та пені у розмірі 20618,59 грн, -
за участю представників учасників процесу:
позивача: Максименка А.І.;
третьої особи: Фелько Н.А.;
відповідача: не з'явився.
Позивач, Комунальний заклад Харківської обласної ради "Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - кінотеатр "БОММЕР", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 542/26 від 20.02.2026) до відповідача, Фізичної особи-підприємця Широкорада Євгена Володимировича, з наступними вимогам:
- розірвати договір оренди комунального майна № 3 укладений від 01 листопада 2011 (зі змінами) між сторонами;
- зобов'язати відповідача повернути за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 12,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 6, літ. “А-2», що знаходиться на балансі позивача;
- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна № 3 від 01.11.2011 року на загальну суму 72 062,71 грн, з яких: 51 444,12 грн суми заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 та пені на суму 20 618,59 грн за період з 16.04.2022 по 26.12.2025.
Позов обґрунтований неналежним виконання відповідачем договору оренди комунального майна № 3 від 01 листопада 2011.
23.02.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, позовну заяву Комунального закладу Харківської обласної ради "Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - кінотеатр "БОММЕР" (вх. № 542/26 від 20.02.2026) залишено без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області: - належним чином засвідченої копії заяви відповідача від 28.03.2023 щодо звільнення від сплати орендної плати на період дії воєнного стану, а також рішення Харківської обласної ради від 20 вересня 2022 року № 410-VIII «Про внесення змін до рішення обласної ради» від 28 травня 2020 року № 1303-VII «Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області під час дії карантину» (зі змінами); - обґрунтування підстав залучення третьої особи Харківської обласної ради, а також на якій стороні слід залучити третю особу (позивача чи відповідача).
09.03.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/542/26. Справу № 922/542/26 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 08 квітня 2026 року о 10:30. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківську обласну раду (61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64, код ЄДРПОУ 24283333). Встановлено залученій третій особі, згідно статті 168 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали на подання до суду письмових пояснень щодо заявленого позову.
06.05.2026, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
З огляду на приписи статті 227 Господарського процесуального кодексу України відносно обов'язку суду зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, 09.04.2026 судом направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 лист з необхідністю повідомлення Господарського суду Харківської області чи перебуває ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
22.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист (вх. № 9699) у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в картотеці вільних залишків, підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Тобто, ОСОБА_1 не перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвалу Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 09.03.2026 відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копію в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено відповідачу в електронний кабінет системи «Електронний Суд» та доставлено 09.03.26 о 18:13. Крім того, судом додаткового скеровано ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.03.2026 на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (трекінг номер АТ «Укрпошта» R067141656748). Однак, кореспонденція повернулася на адресу суду без фактичного вручення відповідачу за датою 21.04.2026.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 у справі №922/542/26 направлена судом до зазначеного реєстру 09.03.2026 та оприлюднена 11.03.2026 року.
Виходячи із системного аналізу положень частини третьої статті 2, частин першої, другої статті 42 ГПК України, до сторін та учасників справи застосовуються єдині принципи судочинства, а учасники справи є рівними у своїх правах. Водночас, статтею 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають не лише права, але й обов'язки, дотримання або недотримання яких безпосередньо впливає на результат розгляду справи судом. Згідно частини першої статті 61 ГПК України, зазначені права та обов'язки поширюються також і на представника учасників у справі та можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених частиною другою статті 61 ГПК України.
Отже, учасники справи повинні не лише користуватися наданими їм процесуальними правами, але й чітко виконувати передбачені процесуальним законом обов'язки, що у свою чергу повинно забезпечити справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору судом.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, є належно повідомленим про відкриття провадження у даній справі, оскільки ухвалу суду було направлено в електронний кабінет системи «Електронний Суд» та за належною адресою, а саме: за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яка повідомлена суду позивачем у позовній заяві, а також ухвала опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач у строк, встановлений ГПК України, а саме до 25.03.2026 року не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже його відсутність не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі викладеного, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов'язком) відповідача, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено та обґрунтовано свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та об'єктивного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.
Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Суд констатує про те, що ним дотримані строки розгляду справи.
У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов'язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Як зазначено у позовній заяві, 01 листопада 2011 року між Комунальним підприємством кінотеатр «Зустріч» (позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Широкорадом Євгеном Володимировичем (відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 3 комунального майна від 01.11.2011 року (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення 2-го поверху площею 12,0 кв.м, будівлі, літ. «А-2» (далі - Майно, об'єкт оренди), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 6, що знаходиться на балансі Орендодавця. Майно передається в оренду для розташування торговельного об'єкта з продажу непродовольчих товарів площею 10,0 кв.м. та для здійснення побутового обслуговування населення (фотопослуги) площею 2,0 м.кв.
Згідно з п. 3 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 29.04.2009 року № 1215-V (зі змінами), і становить за рік 6143,33 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2011 року становить 510,41 грн. Розподіл орендної плати відбувається у співвідношенні 50% - до обласного бюджету, 50% Орендодавцю.
Договір укладено на 2 роки 11 місяців до 30 вересня 2014 року включно (п.10.1. Договору). По закінченні строку, на який був укладений Договір, між Позивачем та Відповідачем була досягнута згода про подовження його дії, про що свідчить відсутність підписаного сторонами Акту приймання-передачі об'єкта оренди,здійсненні Відповідачем платежі за оренду приміщення, а також укладені між сторонами додаткові угоди №№ 1, 4, 7, 9 на підставі яких Договір подовжувався. Додатковою угодою № 7 до договору оренди комунального майна від 01.11.2011, що укладена 30.06.2020 та додатковою угодою № 9 до договору оренди комунального майна від 01.11.2011 року (зі змінами) про викладення його у новій редакції, що укладена 22.02.2022 року (далі - додаткова угода № 9) дія договору подовжена до 30.06.2023 року включно, встановлена місячна орендна плата без податку на додану вартість в сумі 1667,91 грн.
Згідно пункту 16 Умов додаткової угоди № 9, розподіл орендної плати відбувається у співвідношенні 50% - до обласного бюджету, 50% - Орендодавцю. Згідно пп. 3.3. Орендар сплачує орендну плату до обласного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов щомісяця: до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди, - для орендарів, які отримали майно в оренду без аукціону (договори 5 (Б) і 5 (Г).
Згідно пп. 3.8. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Харківською обласною радою (в частині, належній обласному бюджету) та Орендодавцем (Балансоутримувачем) (в частині, належній Балансоутримувачу). Харківська обласна рада і Орендодавець (Балансоутримувач) може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові та інші витрати, пов'язані з поданням позову.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються. Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди
Заява Відповідача (Орендаря) - ФО-П Широкорад Є.В. про дострокове припинення Договору оренди до теперішнього часу не була подана, ні на адресу Позивача (Орендодавця), ні на адресу Харківської обласної ради.
Як стверджує позивач, договірні обов'язки щодо своєчасної та повної оплати оренди відповідач виконує неналежним чином, внаслідок чого, починаючи з січня 2022 року, почала накопичуватися заборгованість.
Станом на 31 грудня 2025 року заборгованість перед Комунальним закладом Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально концертний центр - Кінотеатр “Боммер»» (далі - Позивач, Орендодавець, Балансоутримувач, КЗ «ООМТКЦ-КБ») становить 72062,71 грн, а саме 51444,12 гривень суми заборгованості з орендної плати, в т.ч. ПДВ - 3031,18 гривень за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 та пені на суму 20618,59 гривень за період з 16.04.2022 по 26.12.2025.
28 березня 2023 року до Харківської обласної ради надійшло звернення Орендаря щодо звільнення від сплати орендної плати на період дії воєнного стану.
Відповідно до рішення Харківської обласної ради від 20 вересня 2022 року № 410-VIII «Про внесення змін до рішення обласної ради» від 28 травня 2020 року № 1303-VII «Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області під час дії карантину» (зі змінами) ураховуючи висновки постійних комісій: з питань спільної власності територіальних громад області (протокол № 46 від 22.06.2023) та з питань бюджету (протокол № 51 від 22.06.2023) орендаря звільнено від сплати орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області за договором оренди у розмірі 50 % на термін невикористання приміщення у період дії воєнного стану, а саме: в частині оренди приміщень: площею 10.0 м.кв. - розміщення торговельного об'єкта з продажу непродовольчих товарів та у розмірі 100% на термін невикористання приміщення у період дії воєнного стану, а саме: в частині оренди приміщень: площею 2.0 м.кв. для здійснення побутового обслуговування населення, термін невикористання з 24.02.2022 по 24.04.2023 включно.
Як зазначено у позові, Харківською обласною радою було вжито всіх необхідних заходів для врегулювання спору в досудовому порядку. Водночас, Відповідач систематично порушує умови договору в порушення взятих на себе зобов'язань, з 01.01.2022 р. і до теперішнього часу належним чином зобов'язання зі сплати орендної плати не виконує. За розрахунком заборгованості загальний борг перед КЗ «ООМТКЦ-КБ» станом на 31.12.2025 р. становить 72062,71 грн., з яких 51444,12 гривень заборгованість з орендної плати, в т.ч. ПДВ - 3031,18 гривень, та пені - 20618,59 гривень. Отже, наявні достатні правові підстави пред'явити вимоги про стягнення з відповідача на користь КЗ «ООМТКЦ-КБ» боргу з 01.01.2022 по 31.12.2025 в загальній сумі 72062,71 грн., в т.ч. пені з 16.04.2022 по 26.12.2025 - 20618,59 грн.
Окремо позивач зазначає щодо перейменування та правонаступництва.
20 червня 2013 року Харківською обласною радою прийнято рішення № 761-VI, яким Комунальне підприємство кінотеатр «Зустріч» перейменовано у Комунальне підприємство Харківської обласної ради «Кінотеатр «Боммер». Зазначене підприємство визначено правонаступником попереднього Орендодавця.
14 лютого 2023 року рішенням обласної ради № 521-VIII комунальне підприємство Харківської обласної ради «Кінотеатр «Боммер» припинено шляхом приєднання до Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр» та відповідно перейменовано останній на Комунальний заклад Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - Кінотеатр “Боммер»». 16 жовтня 2024 року у зв'язку з прийняттям вищезазначеного рішення складено Акт про заміну сторони Орендодавця в Договорі.
06.04.2026 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Харківської обласної ради надійшло пояснення (вх. № 8147).
У цих поясненнях зазначено, що Харківська обласна рада, яка залучена до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, повідомляє про повну підтримку позовних вимог позивача та наполягає на їх задоволенні.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.
У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
У силу положень ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом, 23.03.2026 рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Усата В.В.), що набрало законної сили 14.04.2026, задоволено позов Харківської обласної ради до ФОП Широкорада Євгена Володимировича за участі Комунального закладу Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - Кінотеатр «Боммер» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна від 01 листопада 2011 року № 3 на загальну суму 65029,96 грн, з яких: 44411,37 грн суми заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2022 по 26.12.2025 та пені на суму 20618,59 грн за період з 16.04.2022 по 26.12.2025.
Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі № 922/25/26, мають преюдиційне значення під час розгляду справи № 922/542/26.
Так, з вищезазначеного рішення вбачається, що судом встановлено наступне.
01 листопада 2011 року між Комунальним підприємством «Зустріч» (далі - Орендодавець, Балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем Широкорадом Євгеном Володимировичем (далі - Орендар, Відповідач) було укладено договір оренди комунального майна № 3 (далі - Договір, додаток № 1) щодо користування частиною нежитлового приміщення 2 поверху площею 12,0 кв.м, розташованого за адресою вул. Полтавський шлях, б. 6, літ. «А-2».
Майно передавалося в оренду для розташування торговельного об'єкта з продажу непродовольчих товарів площею 10,0 кв.м. та для здійснення побутового обслуговування населення (фотопослуги) площею 2,0 кв.м.
Згідно з п. 3.1 ст. 3 Договору орендна плата за перший місяць оренди становить 510,41 грн. Сума орендної плати за наступні місяці розраховується з урахуванням індексу інфляції відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням обласної ради від 29.04.2009 № 1215-V (далі - Методика). Розподіл орендної плати відбувається у співвідношенні 50% - до обласного бюджету, 50% - Балансоутримувачу.
Договір укладено на 2 роки 11 місяців до 30 вересня 2014 року включно (п.10.1. Договору).
Додатковими угодами № 1-8 (додатки №№ 2-9) між Позивачем та Відповідачем врегульовувалися питання щодо продовження строку дії Договору, коригування суми сплати орендної плати відповідно до поновлених звітів про незалежну оцінку майна, питання регулювання розподілу орендної плати.
20 червня 2013 року обласною радою прийнято рішення № 761-VI, яким Комунальне підприємство кінотеатр «Зустріч» перейменовано у Комунальне підприємство Харківської обласної ради «Кінотеатр «Боммер» (далі - КП ХОР «Кінотеатр «Боммер»). Зазначене підприємство визначено правонаступником попереднього Орендодавця.
22 лютого 2022 року між КП ХОР «Кінотеатр «Боммер» та ФОП Широкорад Є. В. було укладено додаткову угоду № 9, якою Договір викладено в новій редакції. При цьому предмет Договору залишився незмінним.
Відповідно до пп. 9.1 п. 9 та п. 16 Розділу І Договору «Змінювані умови договору (далі - Умови)», останнє число місяця, за який підлягає сплаті остання місячна орендна плата, встановлена договором, що продовжується, на 31.01.2022, що є датою визначення орендної плати за базовий місяць оренди. Розмір місячної орендної плати становив 1667,93 грн, розподіляється таким чином: 50 % - до обласного бюджету, 50 % - Орендодавцю.
Згідно з пп. 12.1 п. 12 Умов Договір було продовжено до 30 червня 2023 року.
27 березня 2023 року Відповідач звернувся до обласної ради (далі - Позивач) з проханням звільнити його від сплати орендної плати.
На підставі рішення обласної ради від 20.09.2022 № 410-VIII (додаток № 13) Орендаря було звільнено від сплати 50 % орендної плати за період фактичного невикористання приміщень площею 10,0 кв. м та від сплати 100% орендної плати за період фактичного невикористання приміщень площею 2,0 кв. м за період з 24.02.2022 по 24.04.2023. Факт невикористання приміщень підтверджено висновками Комісії з припинення КП ХОР «Кінотеатр «Боммер».
Про прийняте рішення Орендаря було повідомлено листом № 01-37/1593 від 17.07.2023, яким його одночасно поінформовано про наявність заборгованості з орендної плати в сумі 8 863,38 грн та про обов'язок її сплатити.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Приписами ч. 1 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Згідно з чч. 3, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно пункту 16 Умов додаткової угоди № 9, розподіл орендної плати відбувається у співвідношенні 50% - до обласного бюджету, 50% - Орендодавцю.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі № 922/25/26 констатовано про наявність у відповідача перед Харківською обласною радою заборгованості за договором оренди комунального майна від 01 листопада 2011 року № 3 на загальну суму 65029,96 грн, з яких: 44411,37 грн - сума заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2022 по 26.12.2025, 20618,59 грн - пеня за період з 16.04.2022 по 26.12.2025.
В межах цієї справи № 922/542/26 позивач заявляє до стягнення 50% орендної плати, що має сплачуватися Орендодавцю, і при цьому заявлений період є більшим порівняно із періодом у справі № 922/25/26, а саме заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2025, а також заборгованість по пені за той самий період, що і в межах справи № 922/25/26 період з 16.04.2022 по 26.12.2025, однак в частині, що нарахована на 50% орендної плати, які підлягає сплаті позивачу, а не Харківській обласні раді.
Доказів вчасного та повного внесення відповідачем орендної плати на користь позивача в матеріалах справи відсутні. Отже відповідач не виконав обов'язок зі сплати орендної плати на користь позивача.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна № 3 від 01.11.2011 року за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 у розмірі 51444,12 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 3.9. Договору оренди № 3 від 01.11.2011 (в редакції Додаткової угоди № 9 від 22.02.2022 до Договору) на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
В даному випадку, за порушення строків виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 20 618,59 грн за період з 16.04.2022 по 26.12.2025. Детальний розрахунок долучено позивачем до позовної заяви та міститься в матеріалах справи.
Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 20618,59 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлена вимога про розірвання Договору та зобов'язання відповідача повернути орендовані приміщення.
Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. Згідно із ч. 2 ст. 652 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У відповідності до п. 12.7.1. Договору він може бути достроково припинений на вимогу орендодавця (Балансоутримувача) або Харківської обласної ради, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строку більше трьох місяців або сумарна заборгованості з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Враховуючи, що відповідач починаючи з 01.01.2022 і протягом усього подальшого періоду користування Майном систематично не виконував свого договірного обов'язку зі сплати орендної плати, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 51 444,12 грн, яка істотно (більш ніж у десять разів) перевищує тримісячний розмір орендної плати за Договором, а тривалість прострочення становить понад три роки поспіль, суд констатує наявність обох передбачених пунктом 12.7.1 Договору альтернативних підстав для його дострокового припинення на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача).
Зазначене порушення є істотним у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору - отримання плати за користування переданим в оренду комунальним майном, яке у відповідній частці спрямовується до обласного бюджету та Балансоутримувачу.
Крім того, у силу частини першої статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У межах справи, що розглядається, факт невнесення відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд (та значно більшого строку) встановлений судом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про розірвання договору оренди комунального майна № 3 від 01.11.2011 (зі змінами) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендовані нежитлові приміщення суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Умовами Договору (з урахуванням редакції додаткової угоди № 9 від 22.02.2022), зокрема 4 розділом, передбачено обов'язок Орендаря у разі припинення Договору повернути Балансоутримувачу майно.
Враховуючи, що судом задоволено вимогу про розірвання Договору, у відповідача в силу прямого припису закону та умов самого Договору виникає обов'язок повернути Майно позивачу як Балансоутримувачу за актом приймання-передачі.
Таким чином, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір оренди комунального майна № 3 укладений 01 листопада 2011 (зі змінами) між Комунальним закладом Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - кінотеатр «БОММЕР» (61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 25; код ЄДРПОУ: 38773662) та Фізичною особою-підприємцем Широкорадом Євгеном Володимировичем ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Широкорада Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 12,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходяться на балансі Комунального закладу Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - кінотеатр «БОММЕР» (61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 25; код ЄДРПОУ: 38773662).
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Широкорада Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального закладу Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - кінотеатр «БОММЕР» (61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 25; код ЄДРПОУ: 38773662; р/р UA778201720314221006203086189, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач КЗ ООМТКЦ-КБ) заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна № 3 від 01.11.2011 року за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 у розмірі 51444,12 грн та пеню за період з 16.04.2022 по 26.12.2025 у розмірі 20618,59 грн.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Широкорада Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального закладу Харківської обласної ради «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр - кінотеатр «БОММЕР» (61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 25; код ЄДРПОУ: 38773662) судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 7 987,20 грн.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2026.
СуддяН.А. Новікова