8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про затвердження плану реструктуризації боргів боржника
"13" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1793/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши справу
за заявоюОСОБА_1
до ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.; призначено попереднє засідання суду.
03.09.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 73928.
21.11.2024 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов звіт (вх.№29309), в якому арбітражний керуючий Безпалий С.О. повідомляє, зокрема, про те, що ним не виявлено розбіжностей в поданих ОСОБА_1 деклараціях, встановлено відсутність у ОСОБА_1 майна, за яким можливо провести оцінку; зауважує на тому, що заяв з грошовими вимогами до боржниці на адресу керуючого реструктуризацією не надходило.
Ухвалою суду від 21.11.2024 призначено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.01.2025 задоволено частково заяву АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025). Визнано грошові вимоги АТ "Ощадбанк" в розмірі 1665255,61 грн основного боргу, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів, 271690,01 грн - пені, а також 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору. Решту грошових вимог АТ "Ощадбанк" за заявою (вх.№ 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025), відхилено.
Ухвалою суду від 15.04.2025 учасників у справі про неплатоспроможність повідомлено про відкладення судового засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 03.06.2025.
03.06.2025 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов поточний звіт (вх.№ 13167).
03.06.2025 до суду від АТ "Ощадбанк" надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 13214), в обґрунтування якого банк посилається на те, що наданий боржницею план реструктуризації боргів, на думку кредитора, є неприйнятним.
До поданого клопотання банком, крім іншого, додано заперечення проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 та проти визнання боржниці банкрутом і переходу до процедури погашення боргів боржника.
Судове засідання, призначене на 03.06.2025, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.
Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов'язків судді, а саме після виходу судді з лікарняного, ухвалою суду від 12.06.2025 призначено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 17.07.2025. Запропоновано керуючому реструктуризацією та боржниці до дати проведення судового засідання надати суду: відзив на клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі (вх. № 13214 від 03.06.2025) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу банку (фіскальний чек та поштовий опис вкладення або квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).
18.08.2025 до суду від боржника надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№18901), які за своїм змістом є відзивом на клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі (вх. № 13214 від 03.06.2025).
22.09.2025 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов поточний звіт (вх.№21824).
Також 22.09.2025 до суду від керуючого реструктуризацією надійшла заява (вх.№21879), яка за своїм змістом є відзивом на клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі (вх. № 13214 від 03.06.2025).
Судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, неодноразово відкладалися з метою надання учасникам судового процесу можливості в умовах воєнного стану реалізації прав, передбачених ст. 42 ГПК України, у тому числі права брати участь у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 23.09.2025 учасників у справі про неплатоспроможність повідомлено про відкладення судового засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 18.11.2025. Запропоновано АТ "Ощадбанк" до дати проведення судового засідання надати суду: відповідь на додаткові пояснення (відзив) ОСОБА_1 (вх. № 18901 від 18.08.2025) з її правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відповіді на додаткові пояснення (відзив) на адреси боржниці та керуючого реструктуризацією (фіскальні чеки та поштові описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС); додаткові докази на підтвердження клопотання про закриття провадження у справі (за наявності).
02.10.2025 до суду від керуючого реструктуризацією надійшла заява (вх.№22085) про долучення до матеріалів справи доказів щодо працевлаштування ОСОБА_1
18.11.2025 до суду від АТ "Ощадбанк" надійшли заперечення (вх. № 26782), в яких банк висловлюється проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , визнання ОСОБА_1 банкрутом та переходу до процедури погашення боргів боржника.
18.11.2025 до суду від АТ "Ощадбанк" вдруге надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 26787), в якому банк просить суд закрити провадження у справі на підставі п. п. 1, 2 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Судове засідання, призначене на 18.11.2025, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.
Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов'язків судді, а саме після виходу судді з лікарняного, ухвалою суду від 19.11.2025 призначено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 10.12.2025. Запропоновано керуючому реструктуризацією та боржниці до дати проведення судового засідання надати суду: відзив на клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі (вх.№ 26787 від 18.11.2025) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу кредитора (фіскальний чек та поштовий опис вкладення або квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).
02.12.2025 до суду від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання (вх.№27993) про затвердження плану реструктуризації (з урахуванням строку реструктуризації щомісячний платіж складає 7752,00 грн, починаючи з 01.01.2026 впродовж п'яти років, детальний розрахунок, передбачено графіком погашення (оплати) реструктуризованих боргів, залишок заборгованості, який підлягає списанню складає 1476670,42 грн).
09.12.2025 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов відзив (вх.№28644) на клопотання банку про закриття провадження у справі, в яких арбітражний керуючий Безпалий С.О. зазначає про те, що заперечення кредитора не підтверджені належними доказами та мають характер припущень і не спростовують відомостей, наданих боржником.
09.12.2025 до суду від боржниці надійшли заперечення (вх. № 28673) на клопотання банку про закриття провадження у справі, в яких ОСОБА_1 вважає відсутніми підстави для закриття провадження у справі та просить суд затвердити план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2026.
09.12.2025 до суду від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання (вх. № 28735), в якому банк просить суд: задовольнити клопотання; витребувати у Головного управління ДПС у Харківській області інформацію про те, чи отримує фізична особа - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дохід як найманий працівник на посаді бухгалтера Приватного підприємства "Фірма "Позитив С", починаючи з вересня 2025 року, та чи здійснювалося відповідні відрахування до ДПС Приватним підприємством "Фірма "Позитив С" за найманого працівника бухгалтера ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з вересня 2025 року по даний час?
Також 09.12.2025 до суду від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання (вх. № 28741), в якому банк просить суд: задовольнити клопотання; витребувати у Пенсійного фонду України інформацію про те, чи здійснювалися відрахування до Пенсійного фонду України Приватним підприємством "Фірма "Позитив С" за найманого працівника бухгалтера ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з вересня 2025 року по даний час.
В обґрунтування вищезазначених клопотань про витребування доказів банк посилається на те, що наданий боржницею наказ № 1 від 09.09.2025 (про прийняття її на посаду бухгалтера з 10.09.2025 відповідно до штатного розкладу) не може бути розцінений як достовірний факт отримання нею реальних доходів на посаді бухгалтера в Приватному підприємстві "Фірма "Позитив С".
Представниця АТ "Ощадбанк", присутня в судовому засіданні 10.12.2025 у режимі відеоконференції, підтримала клопотання про витребування доказів.
Представниця боржниці, присутня в судовому засіданні 10.12.2025 у режимі відеоконференції, проти клопотання АТ "Ощадбанк" про витребування доказів заперечувала.
Присутній у судовому засіданні 10.12.2025 керуючий реструктуризацією надав пояснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною другою статті 81 ГПК України передбачено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Крім того, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що обов'язок доказування тих чи інших обставин, покладається на сторону / учасника провадження у справі, ЯКИЙ ПОСИЛАЄТЬСЯ НА ТАКІ ОБСТАВИНИ.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження СВОГО суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Обґрунтовуючи підставу звернення до суду з клопотаннями про витребування доказів, банк посилається на недоведеність наказом № 1 від 09.09.2025 (про прийняття ОСОБА_1 на посаду бухгалтера з 10.09.2025), наданим боржницею, отримання нею реальних доходів.
Водночас, суд зауважує на тому, що обов'язок доказування своєї правової позиції, зокрема, щодо свого доходу, покладається саме на боржницю.
Враховуючи зазначене, суд протокольною ухвалою від 10.12.2025 відмовив у задоволенні клопотань АТ "Ощадбанк" про витребування доказів (вх. № 28735, вх.№28741 від 09.12.2025).
Ухвалою суду від 10.12.2025 учасників у справі про неплатоспроможність повідомлено про відкладення судового засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 13.01.2026.
07.01.2026 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов звіт (вх. № 455), до якого, крім іншого, додано довідку Головного управління ДПС у Харківській області з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 01.01.2022 по 31.10.2025 по фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 13.01.2026 учасників у справі про неплатоспроможність повідомлено про відкладення судового засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 27.01.2026.
23.01.2026 до суду від керуючого реструктуризацією надійшла заява (вх.№1989) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою суду від 27.01.2026 учасників у справі про неплатоспроможність повідомлено про відкладення судового засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 17.02.2026.
Ухвалою суду від 17.02.2026 учасників у справі про неплатоспроможність повідомлено про відкладення судового засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 02.04.2026.
27.03.2026 до суду від керуючого реструктуризацією надійшла заява (вх.№7360) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника (з урахуванням змін в законодавстві стосовно прожиткового мінімум для працездатних осіб, починаючи з 01.01.2026, в якому щомісячний платіж складає 7452,00 грн, починаючи з травня 2026 року впродовж 5 років, детальний розрахунок згідно з графіком погашення (оплати) реструктуризованих боргів, залишок заборгованості, який підлягає списанню, складає в сумі 1494589,42 грн).
Представниця АТ "Ощадбанк", присутня в судовому засіданні 02.04.2026 у режимі відеоконференції, підтримала клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Присутня в судовому засіданні 02.04.2026 боржниця надала пояснення у справі.
Представниця боржниці, присутня в судовому засіданні 02.04.2026 у режимі відеоконференції, проти клопотання АТ "Ощадбанк" заперечувала.
Присутній у судовому засіданні 02.04.2026 керуючий реструктуризацією надав пояснення.
У судовому засіданні 02.04.2026 оголошено перерву на 02.04.2026 о 17:30.
Після перерви, ухвалою суду від 02.04.2026 відкладено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 21.04.2026.
20.04.2026 до суду від представниці боржника надійшло клопотання (вх.№9422) про долучення до матеріалів справи документів, а саме: довідок Приватного підприємства "Фірма "Позитив С" від 17.04.2026 № 17/04 про місце роботи ОСОБА_1 та № 17/04-02 про доходи боржниці.
21.04.2026 до суду від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання (вх.№9536) про розгляд справи за наявними матеріалами без участі арбітражного керуючого Безпалого С.О.
Судове засідання, призначене на 21.04.2026, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.
Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов'язків судді, а саме після виходу судді з лікарняного, ухвалою суду від 24.04.2026 призначено до розгляду судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 13.05.2026.
Представниця АТ "Ощадбанк", присутня судовому засіданні 13.05.2026 у режимі відеоконференції, підтримала клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Представниця боржниці, присутня в судовому засіданні 13.05.2026 у режимі відеоконференції, та керуючий реструктуризацією надали пояснення у справі.
У судовому засіданні 13.05.2026 оголошено перерву на 13.05.2026 о 16:00.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що учасникам процесу було надано достатньо часу в умовах воєнного стану для реалізації їхніх прав, суд після перерви вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Згідно з інформацією, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 (згідно з довідкою Департаменту реєстрації Харківської міської ради про реєстрацію місця проживання особи від 03.01.2024).
24.03.2015 між АТ "Ощадбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір (посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрованого за № 159) про розірвання іпотечного договору № 715/1а, посвідченого 11.09.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрованого за № 1384).
Згідно з розпискою від 01.08.2018, ОСОБА_1 01.08.2018 одержала грошові кошти від ОСОБА_2 в розмірі 500000,00 грн на придбання нерухомості для свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підтвердження розміру доходу ОСОБА_2 , заявницею до матеріалів справи додано довідку (форму) з Пенсійного фонду України - індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2006 по 2025 рік.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018, посвідченого державним нотаріусом П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-419, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_4 , діючи як представник покупця, купила квартиру АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 385009,00 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу гаражу від 24.01.2020, посвідченого державним нотаріусом П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-47, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_4 , діючи як представник покупця, придбала гараж АДРЕСА_3 . Продаж вчинено за 69558,91 грн.
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просила суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, а також здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.; призначено попереднє засідання суду.
03.09.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 73928.
Ухвалою суду від 21.11.2024 призначено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.01.2025 задоволено частково заяву АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025). Визнано грошові вимоги АТ "Ощадбанк" в розмірі 1665255,61 грн основного боргу, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів, 271690,01 грн - пені, а також 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору. Решту грошових вимог АТ "Ощадбанк" за заявою (вх.№ 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025), відхилено.
Отже, ЄДИНИМ кредитором у справі є АТ "Ощадбанк", який є конкурсним без права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Арбітражним керуючим на адресу АТ "Ощадбанк" направлено протоколи голосування щодо затвердження звіту керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 про виконану роботу, вирішення питання про застосування подальшої процедури банкрутства, відповідно до Кодексу України з процедур банкротства, звернення до господарського суду з клопотанням визнання боржника банкрутом і про перехід до процедури погашення боргів боржника, визначення кандидатури арбітражного керуючого в наступній стадії процедури банкрутства до єдиного кредитора АТ "Ощадбанк", у відповідь на які отримано заперечення банку.
Так, АТ "Ощадбанк" заперечує проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом; переходу до процедури погашення боргів боржника.
При цьому, в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 АТ "Ощадбанк" посилається на п. п. п. 1, 2 ч. 7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі банк посилається на відсутність у матеріалах справи реального та обґрунтованого проєкту плану реструктуризації.
У зв'язку з наявними запереченнями банку, керуючим реструктуризацією розроблялися нові редакції плану реструктуризації боргів боржника, остання редакція з яких надана до заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026).
Щодо клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
В обґрунтування зазначеного клопотання банк посилається на: незгоду з умовами запропонованих редакцій проєкту плану реструктуризації боргів боржника (великий відсоток списання (прощення) після повного виконання плану реструктуризації боржником; припущення продовження здійснення боржницею підприємницької діяльності, яка може приносити дохід у майбутньому; не доведення факту отримання боржницею стабільних доходів; відсутність у плані реструктуризації відомостей про розмір суми допомоги від родичів); відсутність повної інформації про сімейний стан боржника, зокрема, інформації про особу, яка перебувала чи перебуває у шлюбі з боржником, спільно з нею проживає, пов'язана спільним побутом тощо, про можливу наявність спільного сумісного майна, фінансово-майновий стан цієї особи, про підстави реєстрації та проживання боржника за адресою: АДРЕСА_4 , а також про джерела отримання коштів для задоволення побутових потреб боржника та членів її сім'ї; факт придбання та реєстрації у 2018 та 2020 роках права власності на нерухоме майно (квартиру та гараж в м. Дніпро) на члена сім'ї боржника - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період примусового виконання виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м.Дніпропетровська у справі №203/3308/15-ц від 08.10.2015, про стягнення з боржника заборгованості перед банком за договором про іпотечний кредит №715/1 від 11.09.2007.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У деклараціях за 2021-2024 роки ОСОБА_1 членами сім'ї зазначила сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, з копії паспорта ОСОБА_1 , доданої до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме сторінки 10, вбачається відсутність відомостей про перебування боржниці в шлюбі.
Будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_1 в поданих деклараціях зазначила неповну та/або недостовірну інформацію про членів її сім'ї банком не надано.
Щодо посилання АТ "Ощадбанк" на придбання боржницею майна на іншого члена сім'ї - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено наступне.
Як зазначено вище, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018, посвідченого державним нотаріусом П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-419, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_4 , діючи як представник покупця, купила квартиру АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 385009,00 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу гаражу від 24.01.2020, посвідченого державним нотаріусом П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-47, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_4 , діючи як представник покупця, придбала гараж АДРЕСА_3 . Продаж вчинено за 69558,91 грн.
Відповідно до розписки від 01.08.2018, ОСОБА_1 01.08.2018 одержала грошові кошти від ОСОБА_2 в розмірі 500000,00 грн саме на придбання нерухомості для свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, на підтвердження розміру доходу ОСОБА_2 , заявницею до матеріалів справи додано довідку (форму) з Пенсійного фонду України - індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2006 по 2025 рік.
Доказів, які б спростовували вищезазначені обставини, АТ "Ощадбанк" не надав.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Стаття 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника; погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредиторів, а також зобов'язання, припинені відповідно до цього Кодексу.
За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
За змістом приписів Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Отже, реструктуризація боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
З огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника/
Відповідні праві висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодексу України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки: повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо; надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог; подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства); повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства); погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства).
Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п. п. 1-3 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства); відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану, умови реструктуризації боргів суперечать законодавству, боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства); дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; 2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства з частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідні правові висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 904/3867/23.
Також у вищезазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що заявницею - ОСОБА_1 в контексті положень статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства були виконані всі вимоги, що закон висуває до боржника, та судом не встановлено процесуальних наслідків їх невиконання.
При цьому, кредитором, у свою чергу, не доведено, що ОСОБА_1 приховала будь-які обставини, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог; не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для закриття провадження на підставі ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, а обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі зводяться до припущень банку, з огляду на що суд вважає за необхідне відмовити АТ "Ощадбанк" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 904/3867/23 Верховний Суд зауважив на тому, що окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою п'ятою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас, неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
З матеріалів справи вбачається, що керуючим реструктуризацією разом із боржницею - ОСОБА_1 розроблено та погоджено боржником план реструктуризації боргів боржника, який, з урахуванням низки зауважень кредитора, у подальшому кілька разів редагувався. Водночас, жодна з редакцій плану не була схвалена кредитором - АТ "Ощадбанк" із посиланням на їхню нереальність і необґрунтованість, а також на великий розмір боргів, який буде прощений (списаний) після повного виконання боржником плану реструктуризації боржника.
У постанові від 21.01.2025 у справі № 904/3867/23 Верховний Суд, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій у аналогічному за змістом спорі, зауважив на тому, що судами не було надано оцінку умовам поданого боржником плану реструктуризації з точки зору його економічної обґрунтованості та виконуваності як елементу дій боржника в аспекті добросовісності поведінки боржника в цій частині, обмежившись рішенням зборів кредиторів про несхвалення такого плану реструктуризації боргів.
Також Верховний Суд зазначив, що господарські суди через призму судового контролю, перш ніж перейти до процедури погашення боргів боржника, мають надати оцінку не лише діям кредиторів щодо незатвердження плану реструктуризації боргів протягом тривалого часу, а й надати оцінку діям боржника щодо сумлінного виконання ним своїх обов'язків боржника, зокрема, щодо подання ним виконуваного плану реструктуризації боргів, який би врахував й інтереси кредитора, з'ясувати, чи відображені у плані реструктуризації усі відомості, що передбачені статтею 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як зазначено вище, у зв'язку з наданням керуючим реструктуризацією декількох редакцій плану реструктуризації боргів боржника, кожна з яких розроблялася після надання кредитором своїх заперечень, суд розглядає останню редакцію плану реструктуризації боргів боржника, додану до заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 з вх.№ 7360 від 27.03.2026.
Наданий план реструктуризації боргів ОСОБА_1 містить обставини, які спричинили неплатоспроможність боржниці; інформацію про визнані судом вимоги кредитора - АТ "Ощадбанк"; про відсутність у боржниці нерухомого майна; інформацію про місце роботи боржниці та її доходи - 14000,00 грн у місяць, які вона розраховує отримати протягом 5 років; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб.
Планом реструктуризації боргів боржника передбачено, що ОСОБА_1 щомісяця, починаючи з травня 2026 року, протягом 5 років згідно з графіком зобов'язується сплачувати кредитору 7452,00 грн, що загалом становить 447120,00 грн; розмір вимог кредитора до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів - 1494589,42 грн.
При цьому, працевлаштування ОСОБА_1 та розмір її заробітної плати на місяць, що становить 14000,00 грн, підтверджується довідками Приватного підприємства "Фірма "Позитив С" від 17.04.2026 №17/04 про місце роботи боржниці та № 17/04-02 про доходи відповідно.
Статтею 124 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо). План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 6 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п'ять років. У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років.
Статтею 125 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника. План реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного погашення боргів боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існує.
Під час провадження процедури визнання неплатоспроможною ОСОБА_1 боржниця працевлаштувалася, чим продемонструвала конструктивний підхід до вирішення питання погашення боргів.
Боржниця запропонувала реальний план реструктуризації, виходячи із об'єктивних обставин та фінансових можливостей, що на думку суду вказує на її сумлінне ставлення до виконання обов'язків боржника.
План реструктуризації містить усі відомості та інформацію, передбачені статтею 124 Кодексу України з процедур банкрутства, свідчить про відкриту взаємодію боржниці з кредитором, вказує на економічну обґрунтованість та виконуваність запропонованого плану.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку про те, що план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , доданий до заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 (вх.№ 7360 від 27.03.2026), розроблено з метою відновлення платоспроможності ОСОБА_1 ; зміст плану реструктуризації відповідає вимогам ч.ч.2, 3 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства; визначений строк виконання не перевищує строк, встановлений ч. 6 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також суд зауважує на тому, що кредитором - АТ "Ощадбанк" не доведено, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
При цьому, суд зазначає про те, що згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства у разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників у справі про банкрутство), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Керуючись ст. ст. 113, 123-129 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.232-235 ГПК України, -
Відмовити АТ "Ощадбанк" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Затвердити план реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
Крім договорів, які передбачені планом реструктуризації боргів, боржник протягом реструктуризації не має права: здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об'єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати; укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника; виступати поручителем за зобов'язаннями інших осіб.
Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов'язаний повідомляти кредитора, включеного до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.
Боржниці не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредитору, включеного до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з належними доказами погашення вимог кредитора. До звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника додаються докази задоволення вимог кредиторів згідно з таким планом.
З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів припиняються повноваження керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (61045, м.Харків, вул. Шекспіра, 12-А, літ. А-5, свідоцтво №341 від 26.02.2013, РНОКПП НОМЕР_2 ).
План реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржниці та кредиторів.
Ухвалу направити боржниці, кредитору, арбітражному керуючому Безпалому С.О., Харківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 25 травня 2026 року (у зв'язку з тривалими повітряними тривогами, обстрілами міста Харкова та перебуванням судді Усатого В.О. 22.05.2026, 23.05.2026 у відрядженні).
Суддя Усатий В.О.