8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/906/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/906/26
за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61038, місто Харків, вулиця Глобинська, будинок 23; код ЄДРПОУ (умовний код): 0291010825) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 04059243),
до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ),
про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 14.02.2005 у загальному розмірі 232 841,83 грн, -
Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 14.02.2005 за період з 07.05.2023 по 31.03.2024 у загальному розмірі 232 841,83 грн, з яких:
- 158 243,92 грн за період з 07.05.2023 по 31.12.2023;
- 74 597,91 грн за період з 01.01.2024 по 31.03.2024.
Також прокурор просить судові витрати, які складаються з судового збору, покласти на відповідача.
30.03.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду позовну заяву Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (вх. № 906/26 від 18.03.2026) та відкрито провадження у справі № 922/906/26. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст.ст. 250, 251 ГПК України.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копію в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено відповідачу в електронний кабінет системи «Електронний Суд» та отримано відомості про доставку 30.03.26 о 20:14.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Господарського суду Харківської області від 30.03.2026 у справі № 922/906/26 направлена судом до зазначеного реєстру 30.03.2026 та оприлюднена 31.03.2026 року.
Отже, учасники справи повинні не лише користуватися наданими їм процесуальними правами, але й чітко виконувати передбачені процесуальним законом обов'язки, що у свою чергу повинно забезпечити справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору судом.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, є належно повідомленим про відкриття провадження у даній справі, оскільки ухвалу суду було направлено до електронного кабінету в систему «Електронний Суд», а також ухвала опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач у строк, встановлений ГПК України, а саме до 15.04.2026 року (включно) не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже його відсутність не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі викладеного, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов'язком) відповідача, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено та обґрунтовано свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та об'єктивного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Як зазначено у позовній заяві, Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова встановлено порушення прав територіальної громади при використанні земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120-А.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 4 скликання №153/04 від 06.10.2004 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» надано СПД-ФО Потабенко Світлані Василівні в оренду строком до 01.09.2054 земельну ділянку загальною площею 0,2472 га по вул. Академіка Павлова, 120-А для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень виробничого призначення (пункт 1.25 додатку 3).
На підставі вищевказаного рішення Харківської міської ради №153/04 від 06.10.2004 між Харківською міською радою та СПД-ФО Потабенко Світланою Василівною укладено договір оренди землі №б/н від 14.02.2005, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 14.02.2005 за №7533/05, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 18540741, дата державної реєстрації 06.01.2017), на користування земельною ділянкою площею 0,2472 га, кадастровий номер 6310137500:07:018:0017, по вул. Академіка Павлова, 120-А для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень у м. Харкові виробничого призначення строком до 01.09.2054.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2016 у справі №922/3704/16 внесено зміни до договору оренди землі №7533/05 від 14.02.2005 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди з 05.03.2015.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №370 від 17.10.2013 становить 2749457 грн, а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014, 2015 роки складає 3434292 грн (п. 5 Договору). Договір укладено строком до 01.09.2054 року (п. 8 Договору).
Відповідно до п. 9 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №541/14 від 11.11.2013 на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 82483,71 грн, або в місяць - 6873,64 грн. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останній календарним днем звітного місяця.
За інформацією головного управління ДПС у Харківській області, Потабенко Світлана Василівна (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 0,2472 га з кадастровим номером 6310137500:07:018:0017, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
За даними ГУ ДПС у Харківській області, станом на 01.01.2023 в інтегрованій картці платника податків за Потабенко С.В. обліковувалася переплата в сумі 26 817, 46 грн. Крім того, за 2023 рік Потабенко С.В. було нараховано податкових зобов'язань на суму 197 958,07 грн з урахуванням вказаної переплати. За 2024 рік нараховано податкових зобов'язань у сумі 155 756,22 грн, за 2025 рік - у сумі 58 733, 91 грн. Податкові зобов'язання за 2024 рік нараховані за 9 місяців (січень - березень та липень - грудень) без урахування Рішенням 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 №33/24 Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків»: за період з 01 квітня 2024 року по 31 грудня 2024 року, у зв'язку з чим підлягають перерахуванню.
Згідно з Пунктом 4 розділу 2 додатка 2 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції, чинній на теперішній час, передбачено, що за період з 01 квітня 2024 року по 31 березня 2025 року встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Рішенням 38 сесії 8 скликання від 30.04.2025 № 801/25 Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків» визначено, що термін дії вказаних пільг продовжено до 30 вересня 2025 року. Рішенням 45 сесії 8 скликання Харківської міської ради від 25.09.2025 №920/25 «Про продовження пільг з місцевих податків» визначено, що термін дії пільг продовжено до 31 грудня 2025 року.
Як зазначає прокурор, оскільки нарахована ГУ ДПС у Харківській області заборгованість ОСОБА_1 за 2025 рік підлягає скасуванню, а заборгованість за 2024 рік перерахуванню, а заборгованість з орендної плати визначається за період з 07.05.2023 по 31.03.2024.
З урахуванням здійсненого перерахунку, наведеного у пункті 3 позовної заяви «Розрахунок суми коштів заборгованості», сума заборгованості з орендної плати складає у сумі 232 841, 83 грн з яких: 158 243,92 грн за період з 07.05.2023 по 31.12.2023; 74 597,91 грн за період з 01.01.2024 по 31.03.2024.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Отже, обов'язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Згідно з частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України). У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті цього Закону). Крім того, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
На переконання суду, прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, а саме вказав, що недоотримання місцевим бюджетом орендної плати порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку. Безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
При цьому, прокурором було встановлено, що Харківською міською радою, як суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, самостійно не вживаються заходи захисту прав територіальної громади. В порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» заступник керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова повідомила Харківську міську раду листом від 24.02.2026, що прокуратурою буде подано позовну заяву до відповідача.
Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України, для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто, вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Харківської міської ради.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
У силу положень ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 14.02.2005 року між Харківською міською радою Харківської області та суб'єктом підприємницької діяльності-фізична особа Потабенко Світлана Василівна укладено договір оренди землі (надалі - «Договір»).
У відповідності до п. 1 Договору Орендодавець на підставі рішення XXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.10.2004 року № 153/04 "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120-А.
Згідно із п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2472 га, у тому числі: ріллі ---- га, багаторічних насаджень ---- га, сіножатей ---- га, пасовищ ---- га, лісів ---- га, під забудовою 0,0997 га, інших угідь 0,1477 га.
У відповідності до п. 8 Договору він укладений строком до 01.09.2054 року.
Як зазначено прокурором, 05.12.2016 року рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/3704/16 частково задоволено позов Харківської міської ради та вирішено внести зміни до договору оренди землі № 7533/05 від 14.02.2005 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 05.03.2015 року.
Згідно із п. 2 Додаткової угоди кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:07:018:0017.
У відповідності до п. 9 цієї Додаткової угоди орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 541/14 від 11.11.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 82483,71 грн або в місяць - 6873,64 грн.
Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 11 Договору).
Прокурор стверджує, що у відповідача виникла сума заборгованості з орендної плати у сумі 232 841,83 грн з яких: 158 243,92 грн за період з 07.05.2023 по 31.12.2023 та 74 597,91 грн за період з 01.01.2024 по 31.03.2024.
Перевіряючи заявлену до стягнення суму заборгованості, суд звертає увагу на наступне.
Згідно із витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9957463772026 від 18.03.2026 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:018:0017, нормативна грошова оцінка такої ділянки у 2026 році становить 12.031.148,92 грн.
При цьому, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік становить 1,08 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2024 рік - 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь, 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Таким чином, при здійсненні розрахунку розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у ретроспективі з урахуванням встановлених Держгеокадастром коефіцієнтів індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:018:0017 у 2025 році становила 11.139.952, 70 грн (12.031.148, 92 / 1.08), у 2024 році - 9.946.386,34 грн (11.139.952,70 / 1.12), у 2023 році - 9.463.735,81 грн (9.946.386,34 /1.051).
За умовами Договору в редакції додаткової угоди, затвердженої рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2016 у справі №922/3704/16, розмір орендної плати визначено у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Отже, за весь 2023 рік Потабенко С.В. мала би сплатити 283 912, 07 орендної плати (9 463 735, 81 * 3%). При цьому, прокурор заявляє, що відповідач звільнений від плати за землю за період з 01.01.2023 по 06.05.2023, а отже здійснює нарахування заборгованості за період з 07.05.2023 по 31.12.2023. Враховуючи зазначену вище нормативно грошову оцінку за один 1 місяць 2023 року відповідач мав сплатити 23 659,34 грн (283 912,07 / 12).
Враховуючи вищевказане, сума належної до сплати відповідачем заборгованості за 2023 рік (з 07.05.2023 по 31.12.2023) становить 158 243,92 грн.
При цьому, відповідачем не надано до суду доказів належної оплати заборгованості за період з 07.05.2023 по 31.12.2023 у розмірі 158 243,92 грн, що з урахуванням встановлених обставин підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, за весь 2024 рік Потабенко С.В. мала би сплатити 298 391,59 грн (9 946 386, 34 * 3%).
При цьому, прокурор розрахунки заборгованості щодо сплати орендної плати за 2024 рік здійснює з урахуванням рішення 29 сесії Харківської міської ради 8 скликання №33/24 від 19.08.2024, за період з 01.01.2024 по 31.03.2024. Враховуючи зазначену вище нормативну грошову оцінку за один 1 місяць 2024 року відповідач мав сплатити 24 865,97 грн (298 391,59 / 12).
Враховуючи вищевказане, сума належної до сплати Потабенко С.В. заборгованості за 2024 рік (з 01.01.2024 по 31.03.2024) становить 74 597,91 грн.
З урахуванням вищенаведених розрахунків, сума належної до сплати Потабенко Світланою Василівною заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період з 07.05.2023 по 31.03.2024 становить 232 841,83 грн (158 243,92 + 74 597,91 грн). Відповідачем не надано до суду доказів погашення цієї заборгованості, як і доказів, що спростовують вищенаведених висновків.
Таким чином, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені прокурором, покладаються на відповідача.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Потабенко Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 04059243) заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2472 га, кадастровий номер 6310137500:07:018:0017, по вул. Академіка Павлова, 120-А за період з 07.05.2023 по 31.03.2024 у розмірі 232 841,83 грн.
3. Стягнути з Потабенко Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 2 794,10 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256,257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 25.05.2026.
СуддяН.А. Новікова