адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.05.2026 Справа № 917/458/26
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛЕУМ ПЛЮС" (адреса 36034, м. Полтава, вул. Чумацький Шлях (Половки), буд. 64 В, ЄДРПОУ 43907660)
до відповідача: Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (адреса 36014, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Шведська, будинок 86, ЄДРПОУ 00729534)
про стягнення 612443,19 грн заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №13 від 14 березня 2025 року
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.
Суть справи: 20.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛЕУМ ПЛЮС" звернулося до Господарського Полтавської області з позовом до Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, про стягнення коштів в розмірі 612443,19 грн за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №13 від 14 березня 2025 року, з яких: основної заборгованості за поставлений товар у розмірі - 514 776,00 грн, сума нарахованої пені - 34 102,15 грн, інфляційних втрат - 8 787,23 грн, 3 % річних - 3 300,21 грн, а штрафу - 51 477,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у справі укладено договір про закупівлю товарів, за яким позивач прийняв на себе зобов'язання щодо поставки товару, а відповідач - прийняти та оплатити товар в терміни та на умовах, передбачених цим Договором. Відповідач не здійснив оплату отриманого товару, в зв'язку з чим позивач застосував до відповідача санкції, передбачені умовами Договору, а саме: пеню, штраф, також позивач нарахував інфляційні та річні від вартості поставленого товару.
Процесуальні дії суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 справу № 917/458/26 передано для розгляду судді Пушку І.І.
Ухвалою від 25.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті спору: відповідачу для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
В ухвалі від 25.03.2026 суд запропонував відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов. Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 25.03.2026 о 15:00 в електронному вигляді через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву сплив 10.04.2026.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
14.03.2025 року між ТОВ «ПЕТРОЛЕУМ ПЛЮС» (Постачальник за Договором, далі - позивач) та Полтавською державною сільськогосподарською дослідною станцією імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (Замовник за Договором, далі - Відповідач), було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №13 від 14 березня 2025 року (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Замовникові Нафта і дистиляти : Дизельне паливо (наливом) - 25 000 л (далі - Товар), зазначений в пропозиції, а Замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити на умовах даного Договору та Додаткових угод до нього. Найменування Товару згідно ДК 021:2015 09134200-9 Дизельне паливо , що поставляються згідно з цим Договором, передбачені в поданій таблиці в п. 1.2 Договору №13.
Також в Договорі сторонами узгоджено таке:
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 1 335 000,00грн. (Один мільйон триста тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ : 222 500,00 грн.
Відповідно до п. 3.5. Договору оплата Замовником Учаснику вартості товару проводиться за фактично поставлений товар, відповідно рахунку та видаткових накладних Учасника, за цінами, вказаними у п. 1.2. Договору, на поточний рахунок Учасника до 31.12.2025 р. та в залежності від реального фінансування видатків. Замовник здійснює оплату після надходження коштів на його реєстраційний рахунок в органах Державної казначейської служби. Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Учасника.
Відповідно до п. 4.1. Договору Товар поставляється у відповідності із рахунком-фактурою на поставку Товару. Поставка Товару підтверджується видатковими накладними на Товар, підписаними представниками обох сторін.
Відповідно до п. 4.2. Договору строк поставки Товару: з дня підписання договору протягом 2025 року, партіями (до 5 000 л), згідно попередньо наданої заявки/звернення не пізніше ніж через п'ять календарних днів, з дати заяви/звернення Замовника.
Відповідно до пп. 5.1.1 та 5.1.2. п. 5.1. Договору Замовник зобов'язаний: Здійснювати повну оплату за Товар відповідно до умов даного Договору. Приймати Товар згідно з видатковою та /або товарно-транспортною накладною.
Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку порушення Замовником термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується на весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами Договору.
Відповідно до п. 6.5 Договору у випадку якщо термін прострочення Замовником проведення взаєморозрахунків перевищує 10 календарних днів, Замовник зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги Постачальника.
На виконання умов Договору поставки, Постачальником здійснювалась поставка Товару, що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних, підписаними сторонами, а також товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти):
-№ 661 від 09.06.2025 року на загальну суму 261 660,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 43 610,00 грн). Здійснення поставки підтверджується також товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №661 від 09.06.2025 року.
-№ 1198 від 22.09.2025 року на загальну суму 253 116,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 42 186,00 грн). Здійснення поставки також підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 1198 від 22.09.2025 року.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного Договору в частині оплати отриманого товару, виникла заборгованість, яка станом на день подання позову складає 514 776,00 грн.
Суд при вирішенні спору враховує такі обставини.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Щодо строків оплати суд враховує, що за змістом п. 3.5. Договору сторонами передбачена оплата за фактично поставлений товару до 31.12.2025.
Доказів оплати товару, отриманого за видатковими накладними №661 від 09.06.2025, № 1198 від 22.09.2025 відповідачем не надані.
За ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати товару витікає з положень Цивільного Кодексу України, строк оплати є таким, що настав, а Замовник є таким, що прострочив грошове зобов'язання з 01.01.2026 року.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Як встановлено судом, за змістом п.6.4. Договору, в разі порушення Замовником термінів здійснення взаєморозрахунків, Замовник сплачує Постачальнику пеню з розрахунку облікової ставки Національного Банку України, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконав умови договору та не сплатив всю суму за отриманий товар в обумовлений Договором строк, що є порушенням зобов'язання в розумінні ст. 610 ЦК України, він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені відповідно до п. 6.4. Договору.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 34102,15 грн пені.
Як встановлено судом, оплата товару за Договором мала бути здійсненою до 31.12.2025. У свою чергу, відповідальність застосовується з наступного дня після настання строку виконання зобов'язання.
При цьому суд уважає за необхідне зазначити, що згідно з правилами української мови про вживання прийменника до для числових позначень, наприклад, до 19.08.2020, то 19.08.2020 є останнім днем виконання зобов'язання (прислівник включно писати не треба), тобто прийменник до виражає кінцеву календарну дату та за сферою використання закріплений за офіційним діловим стилем, тоді як прийменник по - за розмовним (вказані прийменники в українській мові є тотожними та відрізняються лише за сферою використання) (вказане знайшло своє застосування у судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі № 927/490/18).
З наявного в матеріалах справи розрахунку пені, вбачається, що позивач нараховує пеню на суму боргу в розмірі 514 776,00 грн за загальний період прострочення з 31.12.2025 по 18.03.2026 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в той час як сторонами в п 6.4. Договору сторони узгодили пеню в розмірі облікової ставку НБУ; позивач також не врахував, що облікова ставка НБУ з 01.01.2026 до 29.01.2026 складала 15,5 % , а з 30.01.2026 року становила 15,0 %. Ця інформація є загальновідомою, опублікована в мережі Інтернет, зокрема, за посиланням https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-zniziv-oblikovu-stavku-do-15-22295.
Суд зазначає, що першим днем прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару відповідно до Договору є 01.01.2026 і саме з цієї дати у позивача виникло право нараховувати пеню.
За таких обставин, позивач нарахував пеню починаючи з 31.12.2025 року необґрунтовано, оскільки кредиторські вимоги про сплату боргу на той момент ще не настали.
Судом здійснено власний розрахунок пені, за яким сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на суму боргу в розмірі 514776,00 грн становить 16 493,99 грн за період з 01.01.2026 по 18.03.2026 року, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено судом, п. 6.5 Договору сторони визначили, що у випадку якщо термін прострочення Замовником проведення взаєморозрахунків перевищує 10 календарних днів, Замовник зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Посилаючись на вказаний пункт Договору позивач заявив до стягнення з відповідача 51477,60 грн штрафу із розрахунку вартості отриманого та неоплаченого товару 514776,00 грн *на 10% штрафу за прострочення строків оплати понад 10 днів.
Розрахунок штрафу, зроблений позивачем, перевірений судом та визнається обґрунтованим.
Визнаючи правомірними позовні вимоги про стягнення штрафу та пені суд врахував правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 19.09.2019 № 904/5770/18.
Відповідно до цієї правової позиції, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Таким чином, зазначена норма визначає можливість передбачити в договорі інший розмір саме річних (в процентах від простроченої суми) які підлягають сплаті боржником.
Судом також враховується, що інфляційні витрати та річні є невід'ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу.
За розрахунком суду розмір 3% річних за користування грошовими коштами на суму боргу 514 776,00 грн в період з 01.01.2026 по 18.03.2026 складає 3257,90 грн а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню.
Позивачем заявлені інфляційні втрати за період з січня по лютий 2026 року на суму 8787,23 грн
Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат позивача суд визнає його обґрунтованим. До стягнення підлягає 8787,23 грн за загальний період з січня по лютий 2026.
Перевірка правильності розрахунків пені, інфляційних витрат та річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «ЛІГА Закон».
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Матеріалами справи підтверджено наявність основного боргу за товар в сумі 514 776,00 грн, строк оплати якого настав, відповідач не надав будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення. З урахуванням встановлених судом обставин позовні вимоги задовольняються частково, на загальну суму 594792,72 грн, в тому числі: 514 776,00 грн основного боргу, 3 257,90 грн - 3 % річних, 16 493,99 грн пені, 51 477,60 грн штрафу та 8 787,23 грн інфляційних нарахувань.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (адреса 36014, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Шведська, будинок 86, ЄДРПОУ 00729534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛЕУМ ПЛЮС" (адреса 36034, м. Полтава, вул. Чумацький Шлях (Половки), буд. 64 В, ЄДРПОУ 43907660) - 514 776,00 грн основного боргу, 3 257,90 грн - 3 % річних, 16 493,99 грн пені, 51 477,60 грн штрафу, 8 787,23 грн інфляційних нарахувань; 7137,52 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Пушко І.І.