адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.05.2026 Справа № 917/393/26
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775)
до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА» (адреса: 76009, місто Івано-Франківськ, вул. Промислова, будинок 2 Б, офіс 10, ЄДРПОУ 45887243)
про стягнення 40243,92 грн заборгованості за договором поставки №560/УПГГК/25 від 04.04.2025
без виклику представників сторін
Суть справи: 13.03.2026 Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до Господарського Полтавської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА», про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за договором поставки від 04.04.2025 № 560/УПГГК/25.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у справі укладено договір поставки від 04.04.2025 № 560/УПГГК/25, за яким відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо поставки товару, а позивач - прийняти та оплатити товар в терміни та на умовах, передбачених цим Договором. Відповідач поставив позивачеві товар із порушенням строку, в зв'язку з чим позивач застосував до відповідача санкції, передбачені умовами Договору, а саме: пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а також 7 % штрафу від вказаної вартості.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 справу № 917/393/26 передано для розгляду судді Пушку І.І.
Ухвалою від 23.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті спору.
В ухвалі від 23.03.2026 суд запропонував відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов. Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 23.03.2026 о 13:19 в електронному вигляді через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву сплив 08.04.2026.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав, натомість 18.05.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 6683), згідно з якими відповідач вказує, що аналіз ч.3. ст. 549 ЦК України дає підстави для висновку, що застосування пені можливо лише за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, в максимально можливому розмірі, подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Окрім цього, посилається на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 23.10.2025 у справі №910/16298/24, де вказано, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України».
За здійсненим відповідачем розрахунком, пеня, обчислена на підставі подвійної ставки НБУ за період з 04.05.2025 по 25.02.2026 на заборгованість в розмірі 109956,00 грн складає 27748,07 грн.
Позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених в додаткових поясненнях, про що зазначив у додаткових поясненнях у справі від 22.05.2026 (вх. № 7050).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.
Між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Покупець, Позивач) та ТОВ «ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА» (Постачальник, Відповідач) було укладено договір поставки №560/УПГГК/25 від 04.04.2025 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Каски захисні (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.
Згідно з п.5.1. Договору, строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації та Графіку поставки, які є додатками до цього Договору.
Згідно п.5.2. Датою прийняття Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до цього Договору, який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної. Датою передачі Постачальником Товару для прийняття Покупцем є дата прибуття Товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару, якщо Покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на Товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).
Згідно п. 6.3.1. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Згідно пункту 7.8. Договору у разі прострочення Постачальником виконання зобов'язань з поставки Товару, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов'язання.
Згідно з п.7.10. Договору, при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним Договором Покупець має право направити Постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку Постачальник зобов'язаний перерахувати Покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги.
До Договору поставки №560/УПГГК/25 від 04.04.2025 сторонами підписані Специфікація № 1 від 04.04.2025, а також Графік поставки від 04.04.2025.
За пунктом l Специфікації № 1 загальна вартість товару, що постачається за цією Специфікацією складає 109 956,00 грн з ПДВ включно.
Згідно з п. 3 Специфікації № 1 строк поставки товару: відповідно до Графіка поставки Товару.
Пунктом 10.l Специфікації та Графіком поставки, визначено мiсце поставки Товару: Філія Управління з переробки газу та газового конденсату АТ «Укргазвидобування», 39420, Полтавська область, Полтавський район, Машівська територіальна громада, с. Базилівщина.
Відповідно до Графіку поставки, який є додатком № 3 до Договору, строк поставки Товару визначено впродовж 30 днів з моменту укладення Договору.
За посиланням позивача, на момент звернення до суду із даним позовом, Постачальник не здійснив поставку Товару за Договором на суму 109 956 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань в частині поставки товару у визначений строк, Позивачем був здійснений розрахунок 0,1 відсотка пені від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення та 7% штрафу від вартості непоставленого товару.
При розгляді справи по суті суд приймає до уваги таке.
За ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до ч 1. ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що стpoк пoстaвки, yмoви тa мiсце пoстaвки Toвapy, iнфopмaцiя пpo вaнтaжовiдпpaвникiв i вaнтaжooтpимувaчiв вкaзyється в Специфiкaцiї тa Гpaфiкy пoстaвки (Додаток №3 до Договору).
Пунктом 10.l Специфікації та Графіком поставки, визначено мiсце поставки Товару: Філія Управління з переробки газу та газового конденсату АТ «Укргазвидобування», 39420, Полтавська область, Полтавський район, Машівська територіальна громада, с. Базилівщина.
Отже, дана справа підсудна господарському суду Полтавської області.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як з'ясовано судом, відповідно до Специфікації № 1 та Графіку поставки (Додаток 1, 3 до Договору), які є його невід'ємною частиною, постачальник зобов'язаний був поставити товар на загальну суму 109956,00 грн впродовж 30 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю, проте товар поставлений не був.
Граничний строк поставки за вказаною Специфікацією є 04.05.2025, ця дата припадала на вихідний день - неділю.
Згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, відповідач повинен був поставити товару до 05.05.2025 включно, а з 06.05.2025 він вважається таким, що прострочив зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідальність за порушення строків поставки продукції встановлена п. 7.8. Договору.
Позивачем за порушення відповідачем строку поставки товару нараховано 32547,00 грн пені (0,1 %) з урахуванням граничної дати поставки товару по 25.02.2026 (всього 296 днів прострочення) на заборгованість в розмірі 109956,00 грн.
Як встановлено судом, строк для нарахування пені почав свій перебіг з 06.05.2025 року. За розрахунком суду сума пені з 06.05.2025 по 25.02.2026 на заборгованість в розмірі 109956,00 грн (0,1 %) має складати 32 546,98 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняються судом частково.
За розрахунком позивача, штраф за порушення строків поставки Товару до 04.05. 2025 року становить 7 696,92 грн (109956 грн * 7% = 7 696,92 грн).
Перевіривши розрахунки штрафу, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом не встановлено обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором.
Чинне законодавство не встановлює для учасників цивільних відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника відносин, який порушив зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
Заперечення відповідача щодо стягнення пені, викладені у додаткових поясненнях у справі, відхиляються судом з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦК України). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦК України).
Згідно зі статтею 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Одночасно судом враховується, що ст. 551 Цивільного кодексу України не містить заборони встановлення в договорі за згодою сторін пені за невиконання не грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. 7.8. Договору, що у разі прострочення Постачальником виконання зобов'язань з поставки Товару, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Докази визнання Договору поставки №560/УПГГК/25 від 04.04.2025 недійсним в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання або невиконання Постачальником зобов'язань з поставки товару у вигляді пені, то заперечення відповідача про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені відхиляються судом як необґрунтовані.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА» (адреса: 76009, місто Івано-Франківськ, вул. Промислова, будинок 2 Б, офіс 10, ЄДРПОУ 45887243) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) - 32 546,98 грн пені; 7 696,92 грн штрафу, 2662,40 грн судового збору.
3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Пушко